Уявіть як Україна вирощує молодь, яка послідовно здобуває освіту, отримує рівень MBA, а лише потім йде працювати на гарну посаду. А тепер прокидайтеся, бо така система поки що працює лише за кордоном.
Бізнес-освіта стала інструментом для економічного зростання і стрімко розвивається в Україні. Профільні заклади освіти охоплюють не лише підприємців, а й військових, чиновників, лідерів громад.
Через війну цей напрямок розвивається в умовах постійних викликів. Унікальність української бізнес-освіти полягає в її адаптивності до умов, які кардинально відрізняються від західного досвіду.
Днями Полтаву відвідав віцепрезидент Бізнес-школи МІМ Олексій Виноградов. В інтервʼю ЗМІСТу говоримо про культуру з 90-х, сучасну бізнес-освіту і навіщо вона потрібна посадовцям.
Як бізнес-освіта в Україні допомагає впоратися з викликами підприємців
Щороку у МІМ більшає студентів з Полтави. Інтерес до бізнес-освіти стабільно зростає, каже Олексій Виноградов:
«Ми дуже любимо Полтаву і треба сказати, що у нас в спільноті, особливо в останні роки, все більше і більше слухачів з Полтави. У нас є багато випускників, які тут мають бізнеси партнери. Як приклад, Premier Socks, “Аврора”, “Полтавапиво”, “Астарта” тощо. Багато наших колег та друзів працюють в Полтаві».
Під час бізнес-форуму «PRO Синтез 3.0» Олексій Виноградов згадував, що локальні бренди, які заснували в Полтаві, уже звучать як національні. Для багатьох бізнесів Полтавщина є стратегічним або й материнським регіоном, де вони розпочинають свою історію. Досягати нових вершин вдається якраз за допомогою навчання менеджерів та засновників. До прикладу, «Нова пошта» щороку навчає 3-4 представників команди управлінським процесам на різних програмах у МІМ.
Українська бізнес-освіта має специфічні риси. Зокрема, вона орієнтована переважно на підготовку досвідчених управлінців, а не новачків у професії. Це пояснюється історичними особливостями розвитку ринку. На відміну від світової практики, де бізнес-школи готують студентів із базовими знаннями, в Україні такі освітні програми спрямовані на людей, які вже мають кількарічний досвід роботи.
Одним із основних викликів для бізнесу сьогодні є швидка зміна умов роботи, включно з кризами: війна, міграція населення та економічна невизначеність. Наприклад, нестача робочої сили через мобілізацію або переїзд працівників за кордон змушує компанії шукати нові управлінські підходи та адаптувати свої моделі роботи.
«Бізнес-освіта сьогодні допомагає підприємцям відірватися від поточних операційних проблем і зосередитися на стратегічному розвитку».
Шалена швидкість змін через пандемію та війну в Україні вимагає швидких і важливих управлінських рішень у режимі нон-стоп. Ба більше, зазвичай висновки, які роблять власники або менеджери бізнес-проєктів, не можуть бути системними або обміркованими:
«Треба сьогодні на завтра або й “на вчора” швидко ухвалювати такі рішення. І вони повʼязані з тим, що у державі зникають ринки збуту, які раніше були традиційними, тому що люди від'їжджають. Наприклад, я читав новини, що у Львові зачинили 50 ресторанів і ще 50 на стадії закриття. Чому? Люди спочатку поїхали до Львова. Зараз потихеньку хтось поїхав за кордон, а дехто повернувся в Київ. І все, ринок звузився».
Подібна ситуація зберігається у різних галузях та регіонах: ринки зникають, а на зміну приходять нові. На увесь процес впливає внутрішня міграція, що викликає дефіцит робочої сили:
«Нема кому працювати. Ось зустрічався на форумі з нашим партнером, який очолює дуже велику компанію, яка займається охороною об'єктів. Він каже, що в галузі у них лишився один конкурент. Усі інші компанії зараз майже розвалилися через нестачу чоловіків, які або мобілізовані, або переїхали. У компанії закінчується бізнес. Тобто є проблема з робочими кадрами, проблема з ринками збуту, а їх фінансова спроможність стає все менша і менша. І це виклики, які люди мають вирішувати сьогодні».
Через нестабільність ситуації, в управлінців немає зараз ані можливості, ані кванту часу, щоби думати, як стратегічно бути далі. Бізнес-освіта якраз і корисна тим, що дозволяє відійти від операційної плинності.
«Це час, коли ти знаходишся в аудиторії, переключаєш мозок на питання більш стратегічного характеру. Освіта дає задуматися про подальшу долю того чи іншого бізнесу. До того ж простіше сприймати будь-які зміни й ухвалювати управлінські рішення, якщо ти маєш в голові системне бачення та контекст, в якому працює бізнес, а не просто працюєш на досвіді».
Послідовність – основна відмінність бізнес-освіти від бізнес-навчання у форматі тренінгів, воркшопів або семінарів, які допомагають точково розвʼязати проблеми в бізнесі. При цьому, короткі навчання не здатні дати інструменти для релокації бізнесу чи залучення фінансування бізнесу через програми допомоги від європейських фондів тощо.
Для цього потрібне системне розуміння й бачення, як працює бізнес, як врахувати умови, в яких він працює, як будується фінансування, як розраховується інвестиційна привабливість чи стійкість бізнесу.
Бізнес-освіта набула нових значень, коли розпочалася повномасштабна війна, адже в часи нестабільності особливо важливо мати системний погляд.
Відмінність бізнес-освіти за кордоном та в Україні
Столітня європейська традиція бізнес-освіти – порівняно нова для України. Західний досвід – це зрозуміла карʼєрна траєкторія. Як правило, європейці мають зрозумілі треки кар'єрного розвитку, на які вони дивляться з підліткового віку, закінчують коледж, університет, отримують ступінь MBA і потім з дипломами виходять на ринок праці. Послідовна освіта майже гарантує якісне працевлаштування, бо вихідці вишів та коледжі – зрозумілі для ринку праці спеціалісти. В Україні ж система працює інакше:
«У нас культура бізнес-освіти пішла іншим шляхом. Лише з 90-х років люди мали свої бізнеси і розвивали їх без меж управлінської освіти. І зараз у нас дуже багато управлінців, які не мають де-юре управлінської освіти, отримують її заднім числом».
Бізнес-шкіл в Україні також небагато. У середньому у світі на 600 тисяч жителів країни припадає приблизно одна бізнес-школа. В Україні ж, на приблизно 30 мільйонів людей без урахування тимчасово окупованих регіонів та міграції за кордон, має бути щонайменше 50 бізнес-шкіл, коли є тільки пʼять.
Через це пропозиція є відносно невеликою, а попит від уже працюючих менеджерів – великий. Як наслідок, часто не вистачає ресурсу, аби навчати студентів, тож історично склалося, що провідні бізнес-школи України опікуються освітою управлінців і тільки деякі виші відкривають можливість здобуття MBA, що спрямований здебільшого на молодь.
«Головне співвідношення, умовно, 85% – це Executive MBA і 15 – звичайна. У світі навпаки. Український ринок трошки інший у порівнянні з європейським, але сучасна історія з управлінцями в Україні і розв'язання тих проблем, які не мали би поставати перед ними, вона дуже глобальна».
Через це постає питання: як управлінці мають зрозуміти і відчути в собі, що щось йде не так, і піти здобувати бізнес-освіту? Переважна більшість слухачів курсів звертаються за знаннями, коли бачать поруч випускників бізнес-шкіл, які впроваджують принципові зміни в управлінні.
Олексій Виноградов каже, що іноді вони йдуть навчатися слідом за партнерами, коли бачать позитивний досвід. Завдяки цьому вони дізнаються про те, що існують великі системні програми.
«У порівнянні з тим, що було 10-20 років тому, зараз більш-менш люди обізнані про бізнес-освіту. При цьому, мені здається, що рівень проникнення бізнес-освіти в цілому десь до 20%. Переважна більшість управлінців досі працює на досвіді».
Як бізнес-освіта може допомогти у розвитку власної справи
Як навчання може допомогти розвинути, до прикладу, аграрну фірму або ферму на Полтавщині? Олексій Виноградов каже, що навчання допомагає встановити зв'язки, адже освіта – це й спільнота випускників. Тільки у МІМ спільнота охоплює більш як 8 тисяч випускників.. На практиці, у ній перетинаються представники різних бізнесів, які можуть один одного доповнювати. Наприклад, перероблення, логістика, дистрибуція, охорона або реклама можуть доповнити розвиток бізнесів різних випускників.
Окрім цього, завершення навчання надає розуміння всіх аспектів для розвитку бізнесу Залучення фінансів, кадрів, гнучкість у керуванні процесами, побудова управлінської логіки, вміння ухвалювати комплексні управлінські рішення – це комплекс, який жодна коротка форма навчання не надасть.
«Коли ти проходиш дворічну освітню програму, у тебе на все життя формується інший підхід до ухвалення рішень, в тому числі в умовах невизначеності, яку ми зараз маємо в Україні», – говорить Олексій Виноградов.
Ще одна відмінність бізнес-освіти від коротких навчань – це стабільність підходу. Формати подачі знань і зміст курсів можуть змінюватися за вимогами реалій, але ядро бізнес-освіти завжди стале.
«Баланс, який був до ковіду та війни і який є сьогодні, не змінився, якщо говорити про структуру програм. Принцип побудови маркетингової стратегії теж лишається незмінним. Люди, які приходять до нас задля систематизації управлінських знань, мають запит, що лишається однаковим десятиліттями».
Лектори можуть допомогти підприємцеві в цілому зрозуміти і побачити свій бізнес у контексті (чого?) сукупності реалій, а вже потім ухвалити рішення, щоб йому допомогти. Власне через це, каже Олексій Виноградов, тому характер запитів не змінився. Змінюються хіба запити по форматах: чимало людей переїхали в Європу і не можуть вчитись офлайн, тож вони мають змогу долучатися до лекцій віддалено.
«Зараз ми стали максимально гнучкі по подачі, щоб брати на курс навіть військовослужбовців ЗСУ, які не можуть їздити на навчання. Ми побудували доставку знань так, що можна їх отримувати з будь-якої точки».
Хоч ядро бізнес-освіти не змінюється, додають певні курси. Наприклад, соціальна відповідальність в умовах воєнного часу. Ці знання опановують й українці в еміграції, які планують будувати в Україні бізнес після війни.
«Я завжди говорю, що треба отримувати MBA у тому місці чи країні, де ти плануєш розвиток, або бачиш себе надалі», – каже Олексій Виноградов.
Бізнес-освіта для посадовців: шлях до реформ
Окремою темою залишається підготовка управлінських кадрів для державних органів та місцевих адміністрацій. Як свідчить досвід, відсутність стратегічного мислення та ефективних бізнес-процесів у держструктурах залишається серйозною проблемою.
Українські бізнес-школи, зокрема МІМ, розробляють програми для чиновників, які працюють на звільнених територіях. Випускники таких програм сьогодні займають ключові посади у міністерствах та місцевих органах влади, впроваджуючи нові підходи до управління.
«Ми робили програми MBA in Public Administration разом з Гаріком Корогодським, який підтримав їхнє фінансування. Ми надавали бізнес-знання і знання державного управління. Випускники цієї програми працюють в різних міністерствах, офісах реформ при адміністраціях. У нас є проєкт МВА4НКО, коли наші слухачі кожного року допомагають стратегічно розвиватися організаціям третього сектору, але ця співпраця так само приносить користь і для бізнесу. ».
Час від часу керівники лікарень, посадовці місцевих адміністрацій, податкової приходять на навчання:
«Мені здається, що місцевим посадовцям дуже не вистачає бізнес-освіти, що допомагає у стратегії роботи. Я думаю, що таких програм буде більше. Через курси, які я викладав, пройшли близько 600 прокурорів місцевого рівня.одібне навчання ми робили для різних гілок влади, але це поки не системний процес. У нас наразі немає портфельної програми MBA для Public Administration. Але можу сказати точно, що посадовці – це одна з наших цільових аудиторій».
Отже, бізнес-освіта в Україні – не лише інструмент для індивідуального розвитку, а й важливий фактор у формуванні сталого економічного та соціального середовища. У часи кризи вона допомагає відповідати на виклики сучасності, яких в Україні іноді забагато.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми підтримки “Голоси України”, що є складовою програми підтримки «Голоси України», яку координує Європейський центр свободи преси та медіа.
«Голоси України» реалізується у межах ініціативи Ганни Арендт і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
