Невидимий фронт. Як працює комунальне підприємство, що підтримує життя у Полтаві у воєнний час

14 березня, 18:03
14 березня, 18:03

Сотні людей працюють над тим, щоб навіть у складний для країни час наше місто було чистим та продовжувало працювати у звичайному режимі.

24 лютого життя поділилося на «до» та «після». Через напад Росії діяльність різних сфер життя постала під запитанням, чимало людей змінили сорочки та сукні на військову форму, взялися волонтерити тощо. Поряд з цими людьми не менш відважними є працівники підприємств, які завжди забезпечували гідні умови проживання для містян і продовжують це робити попри воєнний стан в Україні.

У перший день війни працівники комунального автотранспортного підприємства 1628 стали до роботи у штатному режимі. Їхнє завдання – контролювати ситуацію в місті та не допустити сміттєвого колапсу.

Нині працівники підприємства продовжують виходити на маршрути за графіком. Але поки що призупинили роботу «Екобусу».

Деякі машини дають в користування військовим та територіальній обороні міста. Лише за умови злагодженої роботи є можливість підтримувати гідний рівень життя для населення та наближатися до перемоги.

Ще до війни ЗМІСТу вдалося побувати на потужностях підприємства та поспілкуватися з працівниками КАТП-1628. Розповідаємо про їхню роботу, яку ми часто не помічаємо.

Як у Полтаві збирають сміття

Очільник КАТП-1628 Артем Іванюк говорить, що основне завдання підприємства – це вивезення сміття. Щодня йому звітують про плани на день, куди виїздить техніка тощо. 

У розпорядженні підприємства контейнери для вивезення ТПВ, роздільного збору та великогабаритного сміття. До війни були плани покращити майданчики для контейнерів та налагодити виплату за послуги.

За сміттєвози та іншу техніку відповідає начальник автоколони Микола Пушкарь. Його основним завдання є видача техніку для успішного закриття маршруту. 

Щодня у Полтаві сміттєвози з заднім завантаженням виїжджають на 7 маршрутів.  Водії працюють з 6 ранку до 6 вечора. За день кожен з них вивантажує майже 300 контейнерів (загалом у місті їх понад 2 тис.). Роблять по 3-4 заходи в залежності від завантаженості, найбільше припадає на понеділок. Окрім баків з твердими побутовими відходами збирають відходи з контейнерів для габаритного сміття та для роздільного збору – на кожен вид відходів працюють різні бригади та використовують різну техніку. 

Щодо роздільного збору, по місту розташовані спеціальні контейнери, їх вивантажує окрема машина, яка не прив’язана до маршрутів. Бригада працює у будні, ПЕТ-пляшку вивозять на міське сміттєзвалище, де її пресують, а потім продають підприємству на Харківщині (принаймні так було до війни). 

Окрім міста підприємство обслуговує приватні сектори. Щодня, після обіду, 3 машини виїздять в Яківці, Тахтаулово, Івонченці та Кобищани.

За словами Миколи Пушкаря КАТП-1628 обслуговує і старостинські округи, зокрема, Супрунівку, Мильці, Івашки, Ковалівку, Пальчиківку, Абазівку тощо:

«Там у нас свій графік, виїздимо в понеділок та вівторок по 2 рейси, в четвер та суботу по 1 рейсу, в середу і п’ятницю не возимо». 

Також працювали 4 бригади, які прибирають біля сміттєвих майданчиків. Окремо працюють над збором ялинок (це сезонна робота). Їх використовують для опалювання приміщень на КАТП-1628:

«Робота непримітна ніби, але влітку коли через страйки ми не могли вивозити сміття на звалище у Макухівці, то це призвело до колапсу в місті. І лише за допомогою людей, які тут працюють нам вдалося зачистити місто швидко. Працювали по два екіпажі на кожному з 7 маршрутів». 

ЗМІСТу вдалося виїхати на один із маршрутів у Полтаві та поспілкуватися зі співробітниками підприємства. Водій сміттєвоза Андрій працює тут понад 20 років, з ним їздить вантажник Роман.

«Я тут давно, вже звик і до графіка, адже вставати потрібно рано, і до габаритів машини приловчився, бо це відповідальна робота. Важливо нічого не зачепити, не створити ДТП»,– говорить Андрій.

У відділі експлуатації водію дають подорожній лист, де розписують адреси маршрутів та час коли він має там бути. Андрій вже на пам’ять вивчив, де розташовані баки, які він має вивезти.

По черзі заїжджає на кожний майданчик. Водій та вантажник тягнуть баки й закріплюють на завантажувач який засипає сміття в машину. І так з кожним. Це займає кілька хвилин, та сміттєвих баків на цьому маршруті 285:

«Робота фізично не легка, адже ці баки погано їздять на необладнаних майданчиках, тому фактично ми їх несемо. Було б добре, якби всі майданчики були з хорошим покриттям. А ще люди викидають у контейнери для ТПВ будівельні матеріали, хоча для цього є окремі баки, якими опікується зовсім інша техніка та інші співробітники. Для нас це робить роботу важчою. Тому хотілося б щоб люди з розумінням та відповідальністю до цього ставилися».

Працівники кажуть, що за один рейс вони вивозять 6-7 тонн сміття (за день один екіпаж робить 3-4 рейси):

«Найбільше сміття вивозимо восени та влітку, саме в сезон кавунів, консервації та прибирань. От тоді роботи більше».

Коли машина наповнена, сміття везуть на міське звалище у Макухівку. Там заїжджають на ваги й сміттєвоз рухається далі поміж схилами різних відходів. Сміття вивантажують, а бульдозери розрівнюють його. 

Далі на водія чекає наступний рейс.

Тимчасовий пункт перетримки безпритульних тварин

На думку Артема Іванюка, КАТП не має займатися безпритульними тваринами, для цього повинно бути окреме підприємство. Але поки що реалії інші.

На території пункту знаходиться майже 150 тварин. Тут тимчасово перебувають собаки, яких відловили, стерилізували та вакцинували від сказу. Тут тварин лікують, є відповідний пакет послуг, який надають чотирилапим, щоб врятувати життя.

Якщо собака не агресивна, то її повертають на місце відлову. За допомогою волонтерів намагаються знайти їм родину, яка піклуватиметься про них. 

На пункті працює 3 людини на зміні (загалом 2 зміни по 2 дні) вони готують їжу, прибирають, вигулюють тварин. 

Майстриня з утримання бездоглядних тварин Олена Рагузіна каже, що тут собаки соціалізуються:

«Є такі, що були агресивними, а згодом стають спокійними, є старенькі, яких ніхто вже до себе не візьме і викинути їх на вулицю ми не можемо тому залишаємо собі. Є собаки яким немає місця на вулиці, адже вони мають неконтрольовану агресію». 

Для чотирилапих тут є вольєри, територія з будиночками та спільний будинок, де перебувають песики і коти, які захворіли або старі.

Варто зауважити, що кожен пес має ім’я (кличку) та свою історію, про яку знає кожен працівник пункту:

«Кожен та кожна з них пережили нелегкі періоди. Наше завдання допомогти їм, уберегти їх від знущань та забезпечити достойне життя».

Обрати собі друга можуть всі охочі, для цього потрібно звернутися за номером телефону: 0504655527. Працівники пункту перетримки рекомендують спочатку кілька разів прийти, щоб тварина звикла до нового господаря.

Також на підприємстві проводять реєстрацію тварин. Це можна зробити онлайн, процедура проводиться раз на все життя тварини. 

Реєстрація передбачає внесення до Єдиного міського реєстру домашніх тварин у Полтаві відомостей про домашню тварину з зазначенням породи, статі, віку тощо, присвоєння ідентифікаційного номера, маркування, внесення даних про власника домашньої тварини, видача власнику реєстраційної картки, реєстраційного посвідчення та номерного знаку.

Працівники відділу кажуть, що звернень мало, проте є й охоронні фірми, які зареєстрували своїх службових тварин. 

Відділ намагається контролювати кількість домашніх тварин у місті і кількість безпритульних тварин. Реєструють всіх стерилізованих, нині майже 1 тис. 500 зареєстрували за 2 роки й понад 500 домашніх.

***

Навіть у такий період життя продовжується і завдання кожного з нас якісно робити свою роботу аби допомогти країні гідно протистояти ворогові.