26-річна Карина Самойленко – тікток та інстаграм-блогерка родом із Кременчука. Підписники знають її як «вуличного качка» і «вільного митця» під псевдонімом Еріда Сварожич.
Вона має близько 39 тисяч прихильників в інстаграмі та 34 тисячі – у тіктоці, де її відео набрали мільйони вподобань і переглядів. Любов до танців, вуличного спорту та творчості Леся Подервʼянського, а також гумор, суржик та епатажність лягли в основу її відеоблогу.
Дівчина виросла в Молодіжному районі Кременчука, який «полюбити всім серцем може тільки той, хто там народився», працює в IT-сфері й ранками знімає контент для блогу. У своїх соцмережах вона зібрала аудиторію, яка підтримує її хобі й мотивується креативними відео про вуличний спорт і танці.
ЗМІСТ поспілкувався з Кариною Самойленко про ідею блогу та мотивацію до творчості.
Аналітикиня й блогерка
Для киян рутинна прогулянка з собакою о 7 ранку може стати значно цікавішою, якщо натрапити на рудоволосу блогерку під час зйомки нового відео. Дівчина у спортивному костюмі й окулярах переважно виконує вправи на турніках, проте здатна перетворити на тренувальний снаряд будь-який вуличний предмет: лави, сходи, дерева, елементи дитячого майданчика. Іронічний аудіосупровід довершує композицію відео блогерки:
«І так, на вулиці випав сніг і почався мороз [...] Для того, щоб качаться в таких умовах, нам з вами знадобляться дві вєщі: мікрофіброва тряпочка для того, щоб витерти іній з турніків, і огромна сила волі не піддатися вашому дослідницькому інтересу і не провірить, чи правда язик пристає до холодної металевої труби. Найбільший мінус зимових вуличних качатєльств – це холод. Але його можна завжди обернути на плюс. Плюс в тому, що качатися ви будете бистріше для того, щоб піти наконєцто додому одігрівать свої замерзші руки».
Активно вести блог Карина Самойленко почала цьогоріч. Вона генерує розважально-мотиваційний контент, розповідаючи про своє захоплення танцями на пілоні та необхідними для цього тренуваннями.
У повсякденні дівчина працює у сфері FinTech операційною аналітикинею. Вона здобула вищу освіту в Національному університеті харчових технологій за фахом економіка й підприємництво. Майже два роки попрацювала за спеціальністю в «МакДональдзі», а потім отримала пропозицію від іншої компанії й зараз мріє про зростання в роботі до dataаналітикині.
«Це був якраз 2021 рік, часи ковіду. Такий період, коли страшно щось міняти, бо всі навпаки втрачали роботу. Але я зробила це і в принципі не жалкую, бо, коли стала працювати вже операційним аналітиком, більше розширився фокус. Окрім фінансів, ти працюєш зі всією аналітикою: доходів, витрат, регулюєш метрики, як працює продукт. Я познайомилася з візуалізацією даних, почала вчити SQR, зрозуміла, що мене більше цікавить технічна тема».
Отож удень Карина Самойленко працює на своїй звичайній роботі, ввечері ходить на тренування, а вранці записує відео для блогу. Про початок свого захоплення танцями вона розповідає, усміхаючись:
«Я була цією бідною дитиною, на яку мама дивиться й думає: блін, воно горбате й косолапе. Мама вирішила віддати мене на танці. Це було в 5-6 років. І якось з дитинства почала танцювати. Коли приїхала в Київ, через те, що грошей не було, стипендія маленька, не мала можливості займатися. Коли вже почала працювати, подумала, що треба потрошку вертатися. Почала ходити танцювати в новий колектив, але потім у 2022 році сталося повномасштабне вторгнення, усе стопнулось. Ми тут боролися за те, щоб вижить в принципі».
Як з’явилася ідея блогу
Для створення образу вуличного качка Карина надягає спортивну форму, помаранчеві окуляри, дядьків светр та батькові шкарпетки ЗСУ, а часом поєднує їх ще й з танцювальними ботфортами. На заняттях танцями вона усвідомила, що її фізична форма недостатня, тож потрібні додаткові тренування.
«Спочатку це було хобі, а потім я зрозуміла, що відстаю від інших дівчат, які займаються більше. Зрозуміла, що треба йти качатись, а в залі це було дорого, абонемент брати, і мені не дуже хотілось. Думала, нашо качатись в залі, якщо можна просто на вулиці. І я якось качалась-качалась, потім думаю: почну знімати це в сторіз. Зрозуміла, що мені якось дуже весело від цих відео самій, і думаю: а якщо попробувать з цього ще прикалуваться».
З повномасштабною війною прийшло усвідомлення того, що немає кращого часу, ніж зараз, аби взятися за щось нове. Можливості буквально може не бути, тож Карина Самойленко припинила відкладати на потім і пішла до танцювальної студії на пілон.
«Коли я записувалася на ці групи, мені не казали, що рівень буде далеко не для початківців. Сказали: приходьте, буде круто. Я прийшла, побачила оцих дівчат на каблуках. Вони всі високі, худі, накачані: такі плечі, такі пресаки. Думаю, йо-майо, що це за багіні ходять, такі гарні дівчата. Думаю, це якщо я буду займаться, буду теж отака».
Спочатку дівчина не мала концепції блогу й знімала та викладала в інтернет усе, що могло видатися їй цікавим. Перше відео в стилі «качка» вона зробила про вуличні підкати: це був топ ефектних вправ, щоб вразити хлопця чи дівчину. Коли воно залетіло, Карина зрозуміла, в якому напрямку рухатися.
«І так, мене спитали, як качатися, коли немає часу качатися. По-перше, необов’язково виділяти цілий час для цього. Качатися для вас має стати як дихати, а дихати можна усюди й завжди. Живіть так, ніби цей світ для вас – усього лише площадка, щоби качатися. І качайтеся так, ніби вас ніхто не бачить і не чує», – скаже блогерка пізніше в одному зі своїх відео.
Важливою частиною блогу Еріди Сварожич стала творчість сатирика Леся Подерв’янського. Почувши цитати з трагедії «Гамлєт, або Феномен датського кацапізма», блогерка була вражена формою:
«Мене вперше познайомив з ним хлопець, з яким я зустрічалась: він цитував “Гамлєта”. І перше, що я почула, це було “Купатись чи не купатись? Бл*дські ці питання за*обують”. І я подумала: це настільки прикольна форма. Тобто, ти ніби весь такий митець, сноб у піджачку, знаєш оці шекспірівські штуки, але з іншого боку, ти настільки висміюєш це».
Коли одне з відео під декламацію Подерв’янського набрало у тіктоці понад 700 тис. переглядів, блогерка почала вивчати його п’єси й зробила кілька роликів з цитатами.
«Я паразит. Я знаю, що я паразит. Я паразитую на його творчості. Пам'ятаю, навіть дивилась якесь його інтерв'ю, і він сам казав, що в інтернеті у тебе немає авторства на твій же контент. Бо всі порозтаскують його на цитування, і я одна з цих людей. Але дякую».
Вести й розвивати блог – заняття, що вимагає часу й зусиль. Часто складнощів додає також токсичний сегмент аудиторії. Проте Карині Самойленко пощастило зібрати на своїх сторінках підписників, які підтримують її відгуками й розповідають, як їх мотивує творчість блогерки.
«Що інстаграм, що тікток – це настільки безпечна моя територія. Мені жодного разу ніхто не написав, що я якась дурна, товста – оці всі супер типові негативні коментарі. Навпаки – зворотний зв'язок мене мотивує ще більше качатися. Коментарі, які мені пишуть, це просто золото. Коли маю поганий настрій, я заходжу їх почитати. Дякую людям, що вони витрачають свій час для того, щоб мені написати, що я молодець, що в мене виходить смішно і класно, і що дійсно вони теж замотивувались піти попідтягуваться».
Минув майже рік, як дівчина поєднує свою роботу в аналітиці даних з тренуваннями й блогінгом та планує й надалі розвиватися в цих напрямках.
Нік Карини Самойленко в інстаграмі й тіктоці – svaroszych_erida
Обкладинка – Юлія Сухопарова
Фото надала Карина Самойленко