Нові обличчя. Які нові партії можуть поборотися за владу в Полтаві та області? Частина І

Чи оновляться обличчя українського політикуму? – це риторичне запитання часто ставлять як у експертних середовищах, так і в буденних розмовах. Поруч із знаними політсилами поступово з'являються нові проекти та рухи; поступово їхні осередки відкриваються й на Полтавщині. У двох частинах цього матеріалу ми оглянемо топ-10 з них, а також подивимося, наскільки заявлені погляди та обличчя «нові».

Основний програмний меседж партії закладено в саму її назву: замість усіх податків пропонують ввести два: 5% від купівель, здійснених громадянами, та 10% соціального збору. Цей шлях, на думку партійців 5.10, разом із іншими пунктами допоможе створити «рай для інвестицій», забезпечити населення гідними пенсіями, відкрити економічні кордони (без мита, ПДВ), знизити рівень бюрократії тощо.

Оскільки партія налаштована на злам нинішньої системи, що можливо лише на законодавчому рівні, регіональним осередкам лишається агітувати за спільні цілі. Як розповідає Олександр Куріцин, очільник Полтавського осередку партії «5.10», наразі їхня участь полягає в підтримці мітингів.

+ Бренд, що запам'ятовується;

+ Відносна незаплямованість репутації;

+ Пропозиція конкретних кроків.

- Низька активність у регіонах;

- Надто революційні погляди для традиціоналістів країни;

- Відсутність потужного медіаресурсу.

Цікаво, що офіційно партію 5.10 підтримує нардеп-утікач Олександр Онищенко. А 5 жовтня (символічно) офіс партії в Києві атакували представники «Національного корпусу». НК пояснює, що це відповідь за розмальовану символікою 5.10 стелу з віршами Шевченка на Хортиці. Лідер 5.10 Геннадій Балашов висловив припущення, що така атака пов'язана саме з підтримкою Онищенка, якого «5.10» бачить кандидатом у президенти України.

Ця партія, мабуть, має найдовшу та найнасиченішу біографію. Адже назву «За життя» та офіційну реєстрацію вона отримала з боєм і досить нещодавно; з грудня 1999 року вона діяла як ВО «Центр». За 18 років «Центр» встигла побувати в опозиційному блоці «Не так!» (на противагу гаслові Віктора Ющенка)  на виборах 2006 року, у блоці КУЧМА (на позачергових виборах 2007-го); до середини 2016-го партія перебувала у складі «Опозиційного блоку».

Вадим Рабінович очолив партію «Центр» у 2014-му році. Попри досить сумнівну біографію та діяльність, він завойовує свою аудиторію завдяки власним медіаресурсам, наприклад каналу NewsOne. Критикуючи сучасну владу та реформи, Вадим Рабінович знаходить підтримку категорій населення, які певним чином бояться запропонованого курсу на реформи або ж мало розбираються в них. Натомість програма партії наразі не містить конкретних кроків, обмежуючись узагальненими гаслами.

Від місцевої ланки партії відповідь на наші запитання так і не надійшла. Однак, якщо поглянути на портал «За життя», можна знайти регіональні новини (здебільшого про те, як місцевий осередок видає партквитки або бере участь в урочистостях до свят). Цікаво, що під час візиту Рабіновича в Полтаву й Харків, його зустрічали нинішні міські голови Олександр Мамай і Геннадій Кернес – про це свідчать світлини з посту лідера «За життя», які розійшлися мережею.  

+ Потужний медіаресурс;

+ Харизматичний лідер;

+ Значна підтримка серед старшого покоління.

- Абстрактна програма;

- Сумнівна історія партії та пов'язаних постатей;

- Низький рівень роботи з молоддю.

Варто зазначити, що в ході опитування серед полтавців влітку 2017-го «За життя» підтримали 7,6% респондентів.

Партія утворилася на основі громадської організації «Цивільний корпус Азов». Частина партійців і активістів – служили в АТО в полку «Азов». Центральне крило партії бере участь у різноманітних акціях, задекларованих як антикорупційні та антилюстраційні. Однак у медіа часто їхні дії (а також деяких регіональних осередків) трактують як спрямовані силові атаки проти зацікавлених осіб.

Хоча активістів «Нацкорпусу» можна побачити на багатьох акціях впродовж останнього року, офіційно Полтавський осередок тільки в процесі оформлення – розповідає його майбутній очільник Станіслав Пєєв. Наразі можна виділити три напрямки роботи НК у Полтаві: навчання із самооборони, збереження історико-культурної спадщини (курує Віктор Трофименко), дозвілля мешканців. Активістів НК не раз помічали на акціях протесту та мітингах, у тому числі – біля арки «Газетний ряд» і будинку Дворянського зібрання (кінотеатр імені Котляревського). Представники НК поряд із «СДП», «Самопоміччю» та «Свободою» представляли так званий «Штаб спротиву», що базувався в міській раді після різанини 5 квітня 2017 року та висував ультиматум міській владі.

За словами Станіслава Пєєва, осередок націлений на наступні вибори в ОТГ Полтавщини. Амбіцій щодо виборів до місцевих рад (міської, обласної) НК наразі не висловлює. Прихильники «Національного Корпусу» активно користуються брендованою партійною символікою (одяг і прапори), що свідчить про ймовірну підтримку місцевих осередків зі сторони «центру».

+ Різноманітність діяльності в регіонах;

+ Досвід учасників бойових дій;

+ Союз із рештою проукраїнських сил.

- Надмірна радикалізація;

- Імовірний зв'язок із Арсеном Аваковим;

- Насичене правими силами електоральне поле («Свобода», «Правий Сектор», «КУН», «УКРОП»).

Згідно з соціологічним опитуванням полтавців (літо 2017), «Нацкорпус» підтримали би приблизно двоє на тисячу містян.

Ще одна партія, створена на основі ГО. Тоді вона об'єднала активістів, які з часом віднайшли й політичні амбіції. Свою популярність «ДемАльянс» здобув у 2015-2016 роках, на хвилі всезагальної боротьби з корупцією. Сьогодні успіх партії дещо згас: причиною може бути розширення політичної арени країни або невиправдання сподівань.

Певний «ребрединг» партії відбувається за рахунок досить харизматичних, активних нардепів і екс-журналістів Сергія Лещенка та Мустафи Найєма, які, будучи в складі пропрезидентської фракції, критикують її лінію.

Міський осередок «ДемАльянсу» на стадії формування; обласний представили публіці наприкінці лютого. Його очільник Олександр Кобрись зазначає, що їхні основні цілі та напрями діяльності такі:

Ініціатива, яку наразі реалізує осередок – збір підписів за скасування мораторію на автономне опалення. Також із публікацій у ЗМІ та соціальних мережах можна відслідкувати активність полтавців, що позиціонують себе членами «ДемАльянсу»: громадського активіста Дмитра Демуса (наразі організовує міський осередок) та підприємця Івана Полякова.

+ Відносна молодість лідерів та прихильників;

+ Стартове представництво у парламенті (Лещенко, Заліщук, Найєм);

+ Відносна лояльність громадських організацій.

- Стартова активна дискредитація партії із боку «порохоботів»;

- Велика концентрація лідерів всередині партії, що вже провокує внутрішньопартійні  чвари;

- Конкуренція із іншими прогресивними проєвропейськими силами.

Як показало опитування влітку 2017 року, за «Демократичний альянс» у Полтаві проголосували би двоє з тисячі.

Після відставки екс-президент Грузії та екс-губернатор Одещини Міхеїл Саакашвілі заявив про створення нової політсили, покликаної протистояти «баригам» у складі нинішньої влади. Історія з позбавленням громадянства та проривом через кордон значно звернула на себе увагу українців, однак як саме це позначиться на рейтингах Саакашвілі наразі невідомо. Згідно з результатами соцопитування в місті, влітку пана Міхеїла та його партію підтримали би приблизно п'ятеро з тисячі полтавців.

Влітку Саакашвілі презентував «План порятунку України за 5 сесійних тижнів». План вкрай чіткий, однак досить амбіційний. Заявлений на 17 жовтня мітинг проти дійсної системи та за велику політичну реформу таки відбувся в Києві та навіть мав відголоски в регіонах. Проте ця спільна ініціатива «РНС», «Самопомочі», «ДемАльянсу» за участю «Свободи», «Нацкорпусу» та  «Правого Сектору» дедалі втрачає цікавість серед тих, хто спостерігає за подіями.

Як зазначає Ігор Сорока, координатор РНС у Полтаві, осередок перебуває на етапі створення. Серед цілей діяльності наразі – підтримка вимог їхнього лідера: Закон про імпічмент Президента, скасування депутатської недоторканості, Антикорупційний суд тощо. Тому наразі увага представників РНС зосереджена на Києві.

+ Харизматичний лідер;

+ Гостра опозиційність до влади;

+ Чіткий план дій.

- Скандальність і легковажність лідера;

- Низька активність у регіонах;

- Звинувачення Саакашвілі в популізмі.

Процес утворення місцевого осередку руху екс-Президента Грузії триває вже більше року. У різний час участь у ньому брали колишній лідер «Батьківщини» Сергій Клочков та депутатка Полтавської районної ради Оксана Гончаренко. 

У другій частині матеріалу ми продовжимо шукати нові обличчя серед полтавського політикуму. Однак підбивати підсумки можна починати. Упродовж останніх років кількість партій збільшується, однак їхні спільні вектори (проукраїнський, проєвропейський) на найближчих виборах можуть призвести лише до конкурування між собою, але аж ніяк не з нинішньою владою. Серед згаданих політсил в одній електоральній ніші (поруч із численними іншими) опиняються одразу три партії: «5.10», «Рух нових сил» і «ДемАльянс». «Нацкорпус» у свою чергу розділить голоси зі «Свободою», «Правим сектором», «УКРОПОМ» й іншими пропатріотичними правими та ультраправими силами.

Натомість «За життя» здатне перетягти до себе аудиторію колишніх регіоналів, а також нинішніх «Опозиційного блоку», «Відродження», «Нашого краю». Констатуємо, що за сьогоднішніх умов більшість українських (у тому числі полтавських) голосів ділитимуть усім відомі політсили – «Батьківщина», «Радикальна партія Олега Ляшка» і «Блок Петра Порошенка». Цей факт підтверджують навіть свіжі вибори в Об'єднаних територіальних громадах. Гідну конкуренцію їм може скласти лише диво об'єднання лібералів і націоналістів під одним крилом. З іншого боку, за таким сценарієм на хвилі революції здобув президентство та більшість у Парламенті Петро Порошенко.

Інфографіка Максима Скворцова