Гадаєте, складно вибрати перший автомобіль? Тоді спробуйте відшукати велосипед, на якому буде безпечно, комфортно, що підходив би для міста, для екстремальних видів спорту чи спокійних прогулянок лісом. Щоб вам було простіше, тримайте поради від магазину «Велоцентр».
Як обрати велосипед для їзди містом?
Далеко не на кожному велосипеді буде комфортно їздити містом. Для цього є окремий вид, що в ідеалі має такі характеристики:
- 28-і колеса.
- Мінімальна протекторна покришка (щоб забезпечити кращий накат асфальтовим покриттям).
- Рама – напівтуристична.
- Кермо – пряме.
- Педалі – широкі.
Зважайте на те, що на такому велосипеді ви будете їздити переважно на роботу чи прогулянки. Отож, доведеться брати деякі речі з собою. Тому додатково можна придбати кошик та багажник.
Для міста також підходить шосейник. Цей велосипед буквально створено для асфальту: вузькі покришки, легка та міцна конструкція. На ньому можна легко розігнатися до 40 кілометрів і більше.
Щоб їздити на роботу чи на прогулянки містом, також підійдуть сіті-байки. Вони призначені для нетривалих прогулянок, мають пряму посадку та максимальну комплектацію: багажник, фари, кошик. Усе для того, щоб вам було комфортно під час повсякденної їзди.
Міські велосипеди виготовляють переважно з алюмінію чи хромомолібдену. Останній варіант – більш практичний, адже його простіше і, відповідно, дешевше ремонтувати та обслуговувати. Проте варто зважати на те, що він буде дещо важчий, ніж алюмінієвий. З хромомолібдену також виготовляють туристичні та професійні велосипеди – матеріал краще витримує навантаження, удари.
Але немає законів, що забороняли б їздити вулицями міста на велосипедах типу МТВ (mountain bicycle). Ці гірські велосипеди більш приземкуваті, мають ширші від звичайних шини та агресивний протекторний малюнок. Для того, щоб вільно пересуватися на МТВ, його треба переобладнати: поставити вужчі покришки з меншим протектором.
Заплатити за такий велосипед доведеться дещо більше, ніж за міський. Стартова ціна останнього – від восьми тисяч гривень.
Як обрати велосипед для прогулянок лісом?
Якщо ви зібралися їздити бездоріжжям, варто обрати велосипед типу МТБ-хардтейл. Вони підходять як для прогулянкової їзди, так і для більш агресивної. Щоб правильно обрати велосипед, потрібно спершу визначитися зі стилем їзди. Наприклад, для фрірайду підійде двохпідвісний велосипед.
Для агресивного катання обирають велосипеди з потужною передньою вилкою, багатошвидкісною трансмісією, полегшеною рамою. Щоб краще “тримати ґрунт”, покришки повинні бути ширшими від звичайних. Так велосипедист буде краще вкладатися в повороти.
Вартість такого велосипеду, за умови високої якості, – близько 30 тисяч гривень. Такий транспортний засіб здатний гарантувати власнику необхідний рівень безпеки під час екстремальної їзди.
Цілком реально знайти велосипед, що на перший погляд має такі ж характеристики, але за 5-7 тисяч гривень. От тільки велика ймовірність того, що він виявиться одноразовим – після першого ж виїзду його доведеться ремонтувати.
Якими бувають велосипеди для екстремальних видів спорту?
Є безліч видів екстремального велоспорту, для кожного з яких – спеціальний велосипед:
- Даунхіл – це коли на велосипеді необхідно спуститися з високою крутої гори. Цей вид спорту є досить небезпечним, тому велосипед слід обирати особливо ретельно. По-перше, він має бути важким (від 13 до 18 кілограмів). Переднє та заднє колесо повинні бути амортизовані. Рама сконструйована таким чином, щоб могла витримати навіть дуже сильні навантаження під час стрибків. Колеса – від 24-х до 29-и дюймів. Переднє та заднє колесо можуть відрізнятися розміром: спереду – більше, ззаду – менше. Обирати дешеві велосипеди для занять таким видом спорту категорично протипоказано, адже велосипедист їде кам’янистою поверхнею зі швидкістю 50-60 кілометрів, тому транспортний засіб повинен “відпрацьовувати” нерівності траси. Стартова ціна таких велосипедів – 80 тисяч гривень.
- Для крос-кантрі можна придбати стандартний гірський велосипед і переобладнати його згідно з вимогами та особливостями дисципліни. Як правило, це – хардтейл з алюмінієвою або карбоновою рамою, що має подовжений передній трикутник. Велосипед має дискові гальма, трансмісію високого рівня та короткохідною амортизованою вилкою, що блокується.
- BMX – ще один вид велосипедів, що призначені для екстремального катання. У професійних, як правило, хромована рама, 20-і колеса, відсутній протектор. Велосипеди початкового рівня можуть мати алюмінієву раму. Купуючи такий велосипед, слід розуміти, що він – вузькопрофільний. Тож далеко на ньому поїхати не вийде – як мінімум, немає швидкостей. Такі велосипеди призначені для того, щоб швидко розігнатися, виконати трюк і зупинитися. У цьому вся суть велосипедів BMX. Професійні велосипеди не мають гальм – щоб зупинитися, велосипедисти використовують ноги. Додатково BMX можуть бути обладнані накладками на втулки збоку коліс. Це дозволяє виконувати складні трюки.
- Dirtjumping – це коли трасу у формі кільця з трамплінами обладнують “на природі”. Спортсмени на швидкості виконують певні трюки. Велосипед для такого виду спорту повинен бути з амортизованою вилкою, щоб пом’якшувалися удари, без перемикання передач, рама – занижена.
Дитячі, підліткові та дорослі велосипеди – у чому різниця?
Окремо виділяють дитячі велосипеди. Градація – за розміром коліс: 16, 20, 24. Щоб вибрати велосипед, за кермом якого дитині буде комфортно, потрібно провести тест-драйв. Обирати на око не варто.
Але загальні рекомендації все ж є. Наприклад, 16-і колеса підходять дітям до шести років максимум. Але зважайте на те, що дитячий організм швидко росте. Тож уже незабаром велосипед, що його ви обрали у максимальній відповідності до росту, виявиться замалим.
Не слід купувати дітям дешеві велосипеди від неперевірених виробників – обирайте відомі бренди. Адже для того, щоб дитині було безпечно і комфортно їздити, кожна деталь повинна бути виготовлена за європейськими стандартами – згідно з анатомічними особливостями тіла.
Наприклад, сідло, якщо воно високої якості, виготовляється відповідно до анатомічних особливостей дитячого тазу. Важливою є і відстань від сідла до керма. Тут особливо важливе дотримання стандартів, адже це має прямий вплив на втомлюваність спини й рівень ризику отримання травм.
Підлітковий велосипед підібрати теж нелегко. Тож обирайте магазини, у яких вам дозволять проїхати на ньому. Тільки так ви можете бути впевнені у його комфортності. Адже чіткої межі між велосипедами для дорослих та підлітків немає.
Так, тринадцятилітній підліток може мати зріст 150 сантиметрів, тому йому підійде 15-а рама, яка також підходить деяким дорослим.
Для дітей віком від трьох до шести років можна придбати чотирьохколісні велосипеди. Вони нічим, крім додаткової пари коліс, не відрізняються від решти. Колеса виконують роль страховки – не дозволяють перекинутися на бік. Їх можна зняти одразу після того, як юний райдер навчиться їздити.
Обираючи велосипед для дитини, зверніть увагу на гальма. Краще обирати ножне. Керувати таким транспортним засобом дитині буде простіше. Наприклад, в стресових ситуаціях він зможе швидше зупинитися.
Щоб кататися було дійсно безпечно, краще обирати моделі з закритим ланцюгом. Кришка запобігатиме травмуванню під час катання. Зверніть увагу і на кермо. Там повинні бути встановлені обмежувачі повороту. Інакше у дитини просто не вистачить сили втримати кермо, якщо доведеться різко повертати.
Чи є різниця між жіночими й чоловічими велосипедами?
Різниця між чоловічими та жіночими велосипедами є. Але це питання багато хто відносить до суто філософських. Наприклад, велосипеди для дівчат, як правило, більш яскраві. Але й чоловіки можуть їздити на рожевому чи бірюзовому велобайку. Це, скоріше, питання смаку.
Рами майже ідентичні. Але на жіночих є вигин, потрібний для того, щоб жінці було простіше сісти на велосипед.
Різняться транспортні засоби й довжиною керма, бо у жінок вужчі плечі. Виходячи з цього, зменшений і хід вилки. Сідло у класичних жіночих велосипедів сконструйоване з урахуванням анатомічних особливостей.
Моделі для жінок нічим не поступаються тим, що для чоловіків: такі ж надійні, мають ті ж технічні параметри й функціонал.
Загалом, жіночі велосипеди:
- Більш компактні (мають укорочену відстань від сідла до керма).
- Легші.
- Пряма посадка.
- Занижена рама.
- Збільшена колісна база.
- Розширений обід і педалі.
- Сидіння м’яке і широке.
- М’які підвіски.
А от ціною велосипеди не відрізняються. Обирати велосипед слід з урахуванням зросту та інших параметрів тіла. Але дівчата вільно можуть їздити й на велосипедах, що призначені для чоловіків. І навпаки. Якщо навіть будуть виникати певні незручності, це завжди можна виправити. Наприклад, замінити кермо чи вилку, поставити інші педалі чи сідло.
Чим відрізняються професійні велосипеди від непрофесійних?
Ті, хто давно їздить на велосипеді, впевнені: якщо фінанси дозволяють, відразу слід купувати велосипед, що закриває всі потреби. Але оцінювати треба так, як і будь-яку іншу річ – чітко розуміти, як ти її будеш використовувати.
Ціна велосипеда початкового рівня – від 8 тисяч гривень, від найпростішого (купується майже одна рама) до якісного велосипеда середнього рівня. Ціна велосипедів такого рівня майже не залежить від бренду.
Велосипеди середнього рівня – професійні та напівпрофесійні – коштуватимуть від 20 тисяч гривень.
Також є велосипеди, вартістю 50-60 тисяч гривень. Тоді один лише ланцюг може коштувати від двох тисяч гривень. Але він дорогий в плані ремонту. Такі велосипеди купують спортивні школи або професійні гонщики, які мають спонсорські кошти.
На що звертати увагу, обираючи велосипед?
Обираючи велосипед, орієнтуватися слід на раму. Це – скелет транспортного засобу. Вас не врятують дорогі та якісні колеса, якщо рама не витримує навіть мінімальних навантажень. Якісний кістяк – не тільки безпека, а ще й задоволення, яке ви отримуєте від їзди.
Але зверніть увагу: характеристики рами залежать від виробника. Наприклад, у компанії Trek рами більш витягнуті. Тому велосипед підійде високим людям, що хочуть досягти більш спортивної посадки під час їзди. А от якщо ви обрали Kellys, доведеться сидіти прямо.
Найперше, на що варто звернути увагу, обираючи велосипед, – гарантійний термін. Як правило, магазин дає лише 14 днів з моменту покупки. А от виробник не завжди дає гарантію навіть на цей термін. Тому, наприклад, якщо купувати відверто дешевий велосипед у неперевіреного дилера, не варто розраховувати на бодай якусь гарантію, проте вона – це ніби індикатор того, наскільки компанія впевнена у якості власного товару.
Перевірені виробники, наприклад, Trek та деякі виробники запчастин, дають гарантію навіть не на велосипед, а на окремі його деталі: на раму, вилку, окремо – на перемикачі передач. Якщо мова йде про вузькопрофільний велосипед, окремо – на гальма. А от гарантії на покришки жоден виробник не дасть – це видатковий матеріал.
Чи можливо самостійно доглядати за велосипедом?
До велосипеда слід ставитися не менш серйозно, ніж до автомобіля. Ремонтувати велосипед, якщо маєш бажання та час, можна і в домашніх умовах. Але, як показує практика, краще все ж звернутися до майстра. Адже часто ремонт, проведений самостійно, призводить до ще більш суттєвих несправностей. Тоді навіть механікам буде складніше усунути несправність.
Професіонали радять самостійно хіба що змащувати ланцюг та, якщо є базові знання, налаштовувати герметичні передачі. Але для того, щоб навіть на базовому рівні обслуговувати транспортний засіб, потрібно придбати всі необхідні для цього інструменти.
А от раз на рік, що має стати золотим правилом велосипедиста, слід відвозити велосипед механікам на проведення повного техогляду. Це правило не слід порушувати навіть у тому разі, якщо ви не виявили несправність.
Під час техогляду майстер може виявити, що котрась із деталей відпрацювала своє, тож її слід замінити, щоб це не потягло за собою вихід зі строю й інших деталей.
Ну й мити велосипед можна в домашніх умовах. Але цього не слід робити під високим тиском води. Навіть на автомийці слід попросити, щоб напір зробили меншим. Ігнорування цієї поради призведе до того, що у втулки, підшипники буде потрапляти пісок. Це зменшить термін служби деталей, тож вам доведеться їх замінити.
Слідкуйте також за станом ланцюга. Він вважається роздатковим матеріалом, тож необхідність його замінити – нормально. Термін служби ланцюга залежить від того, наскільки часто використовувати велосипед, наскільки агресивно на ньому кататися.
Змінювати ланцюг треба разом з задньою касетою. Якщо замінити лише ланцюг, він буде некоректно працювати.
Які помилки допускають люди, що купують свій перший велосипед?
Незручне сідло. Але це не скільки помилка, стільки те, що людина або новачок, або ж відвикла від велосипеда. Наприклад, якщо зиму не їздити на велосипеді, то з початком сезону ви будете відчувати дискомфорт після першого виїзду.
Якщо для людини це перший велосипед, як правило, більшість повертається у веломагазин, щоб обміняти сідло на те, що теоретично може бути більш зручним. Але справа зовсім не у сідлі, а у тому, що повинен пройти певний час, за який тіло звикає до форми та фактури сідла.
Ще одна помилка, якої припускається переважна більшість новачків, – неправильні комбінації швидкостей. Наприклад, спереду обирають зірку, що розрахована й повинна використовуватися для підйому, а ззаду ставлять останню зірку, що використовують для швидкісної їзди рівною дорогою. Тоді відбувається "перекіс" ланцюга – він швидше зношується, швидше зношуються й зірки. Треба обирати комбінації так, щоб ланцюг був рівним.
Цього правила обов’язково дотримуватися, якщо мова йде про велосипеди початкового рівня, де використовуються шатуни з наступною трансмісією: спереду – три зірочки, ззаду – вісім-дев’ять.
Але зараз виготовляють велосипеди, в яких спереду дві зірочки, ззаду – десять. З такими велосипедами також бажано дотримуватися правила “рівного ланцюга”, але це вже не настільки принципово – трансмісія трохи інша. Якщо це професійні велосипеди, спереду взагалі може бути одна зірка, ззаду – 10/12.
Чи всі купують екіпіровку для велосипеда?
Купуючи велосипед, слід одразу ж подумати про те, чим його дообладнати. Найчастіше в першу чергу купують сумки, латки, маячки. А от світло чи шоломи – нечасто. Люди віддають перевагу бортовому комп'ютеру, а не шолому. Адже куди цікавіше відстежувати кількість калорій, що їх спалив за одну поїздку, ніж бути впевненим у тому, що маєш надійний захист.
Якщо їздите агресивно, слід придбати наколінники та налокітники. Якщо дорослі вправі обирати, носити їм додатковий захист чи ні, дітям його слід надягати для кожної поїздки.
Якщо ви часто їздите вночі, слід також придбати:
- Блимавку, що зробить велосипед помітним для інших учасників дорожнього руху. Вони встановлюються ззаду та спереду, мають різну потужність. Передня – білого чи жовтого кольору, задня – червоного.
- Велофару – елемент освітлення, що має переважно стаціонарне кріплення та винесене зовнішнє джерело живлення. Може кріпитися до керма, на голову чи шолом.
- Велоліхтар, що має сумісну з універсальним кріпленням конструкцію. Живлення встановлюється в корпус.
Для більшої безпеки велосипедисти часто використовують пасивне освітлення: світловідбивні катафоти, стрічки, наліпки на одяг яскравого кольору, що мають світловідбивальні елементи.
Наскільки часто виникає необхідність придбати новий велосипед?
Тут усе залежить від того, які вимоги та бажання є у людини. Першим, як правило, купують такий велосипед, щоб ним можна було поїхати відпочити за місто кілька разів на місяць. Але уже за тиждень власник велосипеду починає купувати аксесуари, розвивати “велосипедне середовище”. Людині стає замало велосипеда такого рівня.
І тут є кілька варіантів. Наприклад, можна зібрати на тій рамі, що є (за умови її високої якості) той велосипед, що задовольняє потреби. Або ж можна купити новий велосипед рівнем вище. Є такі, що поступово збирають велопарк, у якому є велосипеди, призначені для різних цілей: для їзди містом, екстремального спорту чи туристичних поїздок.
Частіше купують велосипеди, що виготовлені за кордоном. Але це, скоріше, упереджене ставлення до українського виробника. У нас просто ця індустрія не розвивалася і не підтримувалася державою. Лише й лише п’ять-сім років тому велосипеди почали користуваится попитом.
Досить непогані велосипеди виготовляє українська компанія Comanche. Саме на велосипедах цієї марки їздить наша збірна. Середня вартість велосипеда від українського виробника – 13 тисяч гривень. Якщо ви хочете байк більш професійного рівня, доведеться віддати близько 25 тисяч.
А от світових виробників, товари яких купують частіше, набагато більше, ніж є на українському ринку.
Офіційного і визнаного більшістю лідера – немає. Тому варто, обираючи велосипед, звертати увагу ще на рівень обслуговування, що вам можуть запропонувати надалі.
І наостанок!
Навмання купувати велосипед не варто. Перед походом до магазину варто почитати як інформацію на офіційних сайтах, так і відгуки людей, що вже придбали велосипеди цього бренду.
Якщо серед ваших знайомих є велосипедисти, слід порадитися і з ними. Але не сприймайте їхні поради як аксіому. Вибір велосипеда – справа індивідуально.
Не купуйте велосипеди без тест-драйву. Уже після першої поїздки ви будете розуміти, підходить вам саме цей велосипед чи треба шукати далі.
Фото Богдана Проскурова
Графіка Юлії Деркач
Матеріал створений у рамках партнерства з магазином «Велоцентр» та підготовлено в рамках реалізації грантового конкурсу від ГО «Інтерньюз-Україна» за фінансової підтримки Швеції та Internews (проект Audience understanding and digital support). Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора.
