Ворота об'єкта відчиняє статний чоловік у касці, який на перший погляд здається сердитим і серйозним. Це – виконроб Станіслав Бойко. Поки ми йдемо до «вагончика», він розповідає, що в його обов'язки входить забезпечувати об'єкт матеріалами, організовувати роботу і контролювати якість виконання. Це Бойко знає та може – він присвятив будівництву 16 років.
Не людина обирає професію, а професія – людину
За його словами, бригада будівельників складається в середньому із 16 працівників: 10 каменярів виконують цегляну кладку і будують несучі конструкції, зварювальник монтує балкони і плити, теслярі виставляють опалубку (деревяні каркаси для підготовки до бетонування – прим.ред.), стропальники готують великі вантажі до транспортування краном.
Бойко розповідає, що його батько теж все життя працював на будівництві. Певно, це і підштовхнуло до вибору професії. З посмішкою згадує про свій приватний будинок за містом, де з дружиною проводить весь вільний від роботи час. Каже, що батьки привчили до роботи на землі, отак воно з дитинства і «не відпускає». Згодом показує на смартфоні фото свого домашнього улюбленця – сіамської кішки. Врешті скромно зізнається, що його син теж працює в «Полтавтрансбуд»:
«Виходить, у нас ціла династія будівельників».
Виходимо з «вагончика», оминаючи акуратно складену цеглу. Увагу привертає будівельний кран. Виявилося, що технікою керує Галина Кондакова. Щоб не зупиняти роботу надовго, Бойко пропонує поспілкуватися по телефону. Жінка займається цим уже 35 років. Вона говорить:
«Мені подобається працювати на висоті, тут все добре видно».
Кранівниця зазвичай проводить день в кабіні, яка на 50 метрів піднімається над землею. Говорить, що в чоловічому колективі працювати легко, її поважають і цінують.
Всі 16 років Бойко працює з Юрієм Фесенко, майстром будівельних і монтажних робіт. Майстер говорить, що теж переніс професію і в позаробочий час – вдома будує лазню. Чоловіки в одній команді зводили будинки на вулицях Героїв Сталінграда, Жовтнева та інші. Виконроб говорить:
«Ми з Юрієм Васильовичем починаємо з розмітки котлована і завершуємо висадкою дерев і квітів. Багато хто навіть називає нас братами».
Фесенко розповідає, у чому полягає складність роботи:
«Працювати з людьми завжди важко, бо у всіх різний характер, манера поведінки. Тим більше, я несу за кожного відповідальність».
Поки підіймаємось на крайній поверх, щоб побачити команду за роботою, говоримо про сам будинок.
Ламати не будувати
На Сапіго, 2 раніше знаходились приватний дім і приміщення охорони, які були в аварійному стані. Їх знесли і почали будівництво однопід’їздного будинку на 8 поверхів.
Саме таку кількість поверхів, згідно з державними будівельними нормами, дозволяється зводити у цьому районі міста. Виконроб пояснює:
«Навколо розташовані малоповерхові будинки. Ну не можна поруч зводити “свічку” (будинок більше 10 поверхів – прим.ред.). Це виглядатиме неестетично, тим більше, що це історичний центр міста».
Перед початком робіт територію досліджували археологи. Бойко каже, що їм не дуже пощастило – знайшли лише недавні уламки горщиків.
Перед початком робіт виконали «нульовий цикл». Це початкова стадія будівництва, яка включає кілька етапів. В першу чергу, давляться палі (дерев'яний, металевий, або залізобетонний стрижень, який заглиблюють у землю для додання міцності фундаменту – прим.ред.). Раніше їх забивали спеціальним молотом, і це був дуже шумний процес. Зараз технології дозволяють значно спростити цей етап – за допомогою пневматики палі входять в землю, як сірник в масло, пояснює виконроб.
Після цього робітники розмітили і викопали котлован, залили фундамент і почали ручну цегляну кладку.
Цеглу на об'єкт привозять із Козельщинського заводу. Від Бойка дізнаємось також, що будинок зводять з повнотілої цегли, методом ручної кладки.
«Є ще облицювальна з пустотами, призначена для прикрашання фасадів. Вона красива», – говорить Бойко.
Ширина стін складає 2 цеглини – це 51 сантимент. А всі суміжні простінки виконують із піноблоку (будівельний матеріал, який виробляється зі звичайного цементного розчину, піску й води з додаванням піноутворювача – прим.ред.).
Заходимо в будинок. Працівники вже звели шість поверхів, куди ми і підіймаємось – звідси можна роздивитись, як відбувається процес. Виконроб попереджає, щоб ми були обережні й дивились під ноги. На кожному поверсі розташовано по 6 квартир: одна трикімнатна на 90 кв.м з гостьовим санвузлом, а також дво- й однокімнатні. Бойко з посмішкою відмічає, що чим вище піднімаєшся, тим гарніший краєвид.
Запитую у виконроба про архітектурну форму будинку:
«В проєктуванні вже давно відійшли від прямокутних споруд, тепер орієнтуються не лише на практичну складову, а й на естетичну також».
При цьому додає, що з фасадом доведеться «погратися», бо така архітектурна форма передбачає додаткові роботи. Бойко жартує, що краса вимагає жертв.
Ручна кладка почалась 1 липня, а завершити цей процес планують до кінця року. Будинок буде готовий до експлуатації у вересні 2021 року.
Матеріал створений у рамках партнерства з «Полтавтрансбуд». Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора і не завжди збігаються з позицією редакції.
Фото Катерини Пєшикової