Підозрілі тенденції в деклараціях посадовців Полтавщини

У першій декаді 2025 року чиновники Полтавщини подали свої декларації, які викликали чимало запитань у журналістів: занижена вартість нерухомості й автомобілів, щедрі грошові подарунки та проінвестовані мільйони у криптовалюту. 

ЗМІСТ з Bihus.Info проаналізували ці документи й виявили низку характерних тенденцій в офіційній звітності посадовців та керівників комунальних підприємств Полтави й області.

Перша особливість, яка впадає в око під час аналізу декларацій посадовців, полягає у суттєвому заниження вартості нерухомого майна. Показовим прикладом є декларація т. в.о. голови Полтавської ОВА Володимира Когута. Зокрема, у розділі «об’єкти нерухомості» серед іншого майна, вказана земельна ділянка площею 3,76 сотки у селі Гатне під Києвом, яку дружина Леся Когут набула у 2023 році. Зазначена вартість - 35 тисяч гривень. Грубо кажучи, виходить менше 10 тисяч гривень за сотку. Водночас ринкова ціна землі в цьому населеному пункті суттєво вища. Наразі найдешевшу пропозицію на сайтах з продажу нерухомості ми знайшли за 2 841 $/сотка. 

До того ж Володимир Когут в декларації вказав уже зведений, але не введений в експлуатацію об'єкт незавершеного будівництва, що викликало сумніви. Під час візиту до села Гатне журналісти «СтопКору» побачили добудований маєток.

Недалеко від Володимира Когута пішов керівник Управління капітального будівництва Максим Медведєв, який задекларував вісім соток в селі Нижні Млини під Полтавою.  Ділянка оформлена на дружину посадовця у січні 2024 року, а вказана вартість землі підозріло низька – 9 тис. 301 грн.

Для порівняння: станом на сьогодні вартість землі в селі Нижні Млини становить близько 11 000 гривень за сотку, якщо йдеться про землі сільськогосподарського призначення. У той час як ціна на землю комерційного призначення – під житлову або громадську забудову – може сягати 100 000 гривень за сотку.

Цінність землі в Нижніх Млинах полягає у вигідному розташуванні: з одного боку – безпосередня близькість до міста, з іншого – мальовниче сусідство з річкою Ворскла.

Світлана Тарашевська – колишня заступниця міського голови Полтави та депутатка Полтавської обласної ради – також задекларувала набуття у 2022-му році двох земельних ділянок площею близько 16 соток у селі Копили під Полтавою з аномально низькою, як для ринку, ціною. Зазначена вартість обох всього 21 тис. грн. Право власності на будинок в селі Копили площею 181 кв. м вона зареєструвала вже березні 2025 року. До цього це був об’єкт незавершеного будівництва.

Схожий «фінт у декларації» використав депутат Полтавської міської ради від «Слуги народу» Юрій Бражник. В його декларації йдеться про незавершений об'єкт будівництва площею 160 кв. м, що зареєстрований на дружину. Тоді, як за даними реєстру нерухомості, у 2024 році вона оформила право власності на вже готовий будинок у 142 кв. м. Ймовірно, йдеться про один і той самий об'єкт, але на момент реєстрації змінилася квадратура. До речі, у деклараціях Юрія Бражника немає жодної нерухомості, де б міг проживати депутат з родиною.

Усі вищезгадані посадовці у деклараціях зазначили, що на придбаних ділянках розташовані обʼєкти незавершеного будівництва.

Схема з декларуванням вже збудованого житла як «незавершеного будівництва» стала доволі типовою серед посадовців Полтавщини і не тільки. Такий статус дозволяє уникати обов’язку вказувати реальну ринкову вартість об’єкта та знижує увагу з боку контролюючих органів. Формально достатньо послатися на довготривалі внутрішні роботи чи не введення в експлуатацію, аби вважати будинок «незавершеним», навіть якщо він повністю готовий.

Ще одна поширена тенденція у деклараціях чиновників – заниження вартості автомобілів. Так, наприклад, керівник інспекції з благоустрою Максим Малько у 2024 році задекларував новопридбаний Jaguar XF 2016 року. Як нам вдалося з’ясувати за номером кузова VIN, автівку він придбав на аукціоні у США у пошкодженому стані. Вже навесні 2025 він продавав її за цілком ринкової ціни 766 тисяч гривень, тобто втричі дорожче. 

За нашими приблизними підрахунками, керівник інспекції благоустрою мав би сплатити за розмитнення Jaguar XF 2016 року: мито (10%) – 460 $, акциз – 1350 $, ПДВ (20%) – 1200 $ та пенсійний збір – 100 $. Загалом на розмитнення витрачено приблизно 3000 $ (120 000 грн), що не перевищує встановлений поріг у 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Повні ж витрати на придбання автомобіля включають не лише розмитнення, а й додаткові витрати, такі як доставка та ремонт пошкоджень, які суттєво збільшують фактичну вартість авто. Ці витрати не підлягають обов’язковому декларуванню, що створює додаткову можливість для посадовців уникати вказування реальної суми, витраченої на автомобіль.

Лазівка у законі «Про запобігання корупції»  дозволяє чиновникам декларувати не всі витрати на придбання авто з-за кордону. 

Очільник полтавського КАТП-1628 Олександр Овчаренко наприкінці 2023 року придбав Land Rover Range Rover 2011 року за аномально низьку ціну - лише 5 тисяч гривень. Ринкова вартість такого авто становить приблизно 20 тис. доларів.

Також він задекларував придбання мотоцикла Harley-Davidson CVO Road FLTRXSE 2015 року за 200 тисяч гривень, ціна якого на ринку через ексклюзивність коливається від 14 до 33 тис. доларів.

Начальник транспортного відділу Олександр Гладких у 2024 році задекларував придбане авто Tesla Model 3 2021 року на ім’я своєї дружини. Після нашого нагадування про відсутність вартості в декларації, він виправив помилку й вказав суму – 582 тис. грн.

Можемо лише дивуватися його здібностям у торгівлі, адже на популярних авто майданчиках такі моделі коштують удвічі дорожче – від 17 до 24 тис. доларів.

Так само можна позаздрити щедрості родичів дружини в.о. керівника департаменту освіти Олега Кривеня. У своїй декларації він зазначив, що його дружина у 2024 році стала власницею Citroën C4 Cactus за 49 тисяч гривень. Згодом Кривень пояснив, що авто дружині продав її брат за символічною ціною.

Варто зауважити, що сума у 49 тисяч гривень – майже «магічна»: вона часто фігурує в деклараціях як вартість рухомого майна. Така межа обрана не випадково – адже низка банків, які підписали меморандум, запровадили посилені вимоги до клієнтів лише для операцій від 50 тисяч гривень. До цієї суми банки можуть не вимагати підтвердження джерел походження коштів.

Аналітично-моніторингова платформа Opendatabot надала ЗМІСТу обсяги задекларованої криптовалюти чиновниками Полтавщини у 2024 році. Окрім цього після аналізу ЗМІСТу декларацій чиновників Полтавщини стало відомо, що 67 посадовців загалом задекларували понад 27 млн грн. Лідером в інвестуванні в ризикований актив став депутат Полтавської міської ради Олександр Калуцький – 12,8 млн грн.

Окрім депутата ми помітили, що криптовалютою почали цікавитися і правоохоронці. Так, наприклад, дружина головного оперуповноваженого Департаменту кіберполіції Вадима Швацького має у власності 90 видів різних криптомонет на суму 1,7 млн грн.

Директор Територіального управління ДБР Денис Маньковський – 1,5 млн грн у крипті. А заступник начальника відділу Департаменту внутрішньої безпеки Нацполіції Євгеній Годяк у 2024 році придбав 105 токенів Solana на суму 1,077 мільйона гривен.

Отже, криптовалюта поступово утверджується як популярний фінансовий актив серед посадовців Полтавської області. Через криптовалюту дуже зручно легалізувати незаконні статки, адже фінансовим службам доволі складно отримати доступ до цих даних і перевірити їх. Окрім того, придбані у 2017-му році біткоїни на 100 тис. грн, зараз можуть коштувати десятки мільйонів. 

Так заступник головного прокурора Олег Плескач отримав від свого батька у подарунок квартиру в Полтаві площею 141,9 кв. м вартістю 4 810 000 гривень. 

Богдан Корольчук, колишній заступник керівника Полтавської ОВА, отримав у подарунок автомобіль Toyota Camry 2020 вартістю понад 1 млн грн.

Ігор Еренбург, депутат Полтавської міської ради від партії «За Майбутнє», отримав подарунок від батька – 8,9 мільйона гривень. Крім того, батько передав йому в користування автомобіль Volvo XC90 2023 року випуску.

***

Декларації посадовців Полтавщини за 2024 рік свідчать про потенційний ризик приховування реальних статків. Заниження вартості нерухомості та автомобілів, декларування завершених будинків як недобудів, значні грошові подарунки від родичів, а також інвестування в криптовалюту, яка важко піддається перевірці, – усе це дозволяє чиновникам уникати прозорого звітування про свої доходи та майно.

Ці тенденції вказують на потребу посилення контролю з боку НАЗК і громадськості. Бо відсутність відповідальності за приховування реальної вартості активів і доходів сприятиме середовищу для корупційних схем. Лише прозорість, автоматизований фінансовий моніторинг і жорсткіші санкції за порушення можуть зменшити можливості для приховування статків посадовцями.

Обкладинка Юлії Сухопарової