Для пілота гелікоптера кожен виліт може стати останнім. Вертолітники працюють на лінії фронту, завдають ураження ворогові та підтримують піхоту з повітря. Гуманітарні місії, евакуація та бойові вильоти – завдання, що стоять перед армійською авіацією. ЇЇ гасло – «ми там, де потрібні».
Армійська авіація належить до Сухопутних військ, а їхні гелікоптери працюють на підтримку піхоти, що обороняється чи наступає. В Україні є чотири бригади армійської авіації, серед яких – 18-а бригада армійської авіації імені Сікорського, що базується на Полтавщині.
ЗМІСТ поговорив з начальником пресслужби бригади Євгеном Ракітою про їхніх пілотів, воєнні завдання гелікоптерників і техніку.
Чим живуть гелікоптерники
18-у бригаду створили у 2015 році, проте днем військової частини вважають 5 жовтня 2016 року. Тоді на місці дислокації бригади приземлився перший гелікоптер Мі-8.
З моменту створення бригада брала участь в АТО/ООС. Бійці виконували здебільшого гуманітарні завдання: транспортували поранених, доставляли провізію та боєприпаси. Більшість пілотів мали досвід участі в міжнародних миротворчих місіях, а після повномасштабного вторгнення бійці беруть участь у повномасштабній війні.
Про наміри росіян у бригаді здогадувалися, тож готувалися і за кілька днів до 24 лютого дали команду розосередити борти. У день нападу росіян гелікоптери підняли в небо, щоб зменшити ризики удару та втрат.
Євген Ракіта говорить, що основна функція армійської авіації – підтримка піхоти з повітря:
«Ми (армійська авіація – ред.), як літаючий град, який підлітає до тих точок, куди не може дістати артилерія, тому б’ємо просто в окупантів. Насипаємо їм з повітря. Зараз повітряних боїв немає, але був випадок на початку вторгнення, коли відбивали ворожу атаку. Це не було по класиці».
Робота пілота передбачає відповідальність та ризики. Кожен виліт може стати останнім. Про біль втрати у 18-ій бригаді знають з власного досвіду, адже на їхньому рахунку відбиття нападу на Гостомель, боротьба за Херсон. Також воїни працювали на миколаївському напрямку, де втратили два екіпажі внаслідок ворожої атаки. Нещодавно, 29 серпня, на Донеччині розбилися два військові гелікоптери Мі-8. Того дня загинули шестеро бійців бригади. Нині ж гелікоптерники обороняють найдовшу лінію зіткнення з часів Другої світової війни й працюють на куп’янському, сватівському та бахмутському напрямках.
Про роботу на лінії розмежування розповідає пілот бригади Денис, який з кінця березня 2022 року виконує бойові завдання. Воїн відбивав ворожі атаки на Вугледар та Куп’янськ:
«Моє завдання – знищити ворожі сили противника. До кожного вильоту підходжу скрупульозно, бо треба підлетіти до ворога так, щоб він цього не запідозрив, обійти ППО росіян та влучити просто в ціль».
Для ефективного виконання бойових завдань Денисові не вистачає ракет, зокрема некерованих. Щодо амуніції, то необхідні комбінезони, які не горять та шоломи. Окрім «військової рутини» Денис має чимало історій й жартує, що після війни напише власні мемуари:
«Минулого літа працювали в напрямку за Лисичанськом, там була дуже напружена ситуація. Ми щодня туди літали і завжди один військовий нам постійно махав із землі. Чомусь так приємно було. В останній день нашої ротації ми “зависли” над цим чоловіком і скинули йому ящик армійського сухпайка. Він був дуже щасливим. Різні історії бувають, але цю запам’ятав найбільше».
Серед інших завдань авіації – евакуація та гуманітарні місії. Полтавські гелікоптерники були в складі групи, яка декілька разів проривалися в Маріуполь, евакуювали поранених, доставляли боєприпаси й Starlink:
«Якби наша бригада туди не полетіла, то ми б і не мали уявлення, що відбувалося на “Азовсталі” перед повним оточенням», – каже Євген Ракіта.
ПАНи в механізованих бригадах: як пілоти допомагають піхоті
В армійській авіації використовують поняття ПАНу. Його розшифровують як передового авіанавідника. Фактично, це очі екіпажу, а від роботи цієї людини залежить життя пілота. Вони передають вертолітникам координати цілей для ураження, повідомляють про розташування ворожих ППО та переносних зенітно-ракетних комплексів.
Євген Ракіта говорить, що авіанавідники 18-ї ОБрАА прикомандировані до механізованих бригад й співпрацюють з комбатами на лінії зіткнення. Коли є потреба в армійській авіації, то комбат звертається до ПАНа і ставить перед ним завдання.
ПАН має підняти квадрокоптер і перевірити наявність ворога, вивчає точні координати цілі, розташування ППО росіян, які потенційно можуть збити гвинтокрил. Уже після цього авіанавідник ухвалює рішення щодо бойового вильоту та передає завдання через оперативного пілоту.
Пілот самостійно обирає маршрут польоту, яким рухатиметься до точки випуску ракет (пілоти зазвичай літають парами). Екіпаж випускає боєприпаси в ціль і повертається на базу. У цей час ПАН піднімає квадрокоптер і знімає на відео момент ураження, адже має доповідати про результати.
Цінність екіпажу та технічне забезпечення бригади
Цінність пілотів, як українських, так і російських можна прослідкувати під час обміну військовополоненими, бо їх складніше повернути. Річ у тому, що це висококваліфіковані фахівці, які не зможуть отримати знання з пілотування експрес-курсом:
«Наразі у нас в бригаді близько 300 пілотів, деякі мають звання Героя України. Точна кількість та їхні імена засекречені, це заради безпеки».
Також потрібно віддати належне всім іншим членам бригади, які забезпечують роботу гелікоптерів. Над тим, щоб пілот зміг піднятися в небо і виконати свою роботу, працюють десятки людей. Від готовності бортів залежить життя екіпажів.
Авіапарк 18-ї ОБрАА налічує 4 моделі гелікоптерів: Мі-8, Мі-17, Мі-24 та Мі-2.
Здебільшого команда використовує Мі-24, що призначений для вогневого ураження ворога та має вантажний відсік для максимум восьми людей. Також літають на Мі-8 – це військово-транспортний гелікоптер, який може уразити ворога, транспортувати особовий склад, боєкомплекти чи провізію.
За словами Євгена Ракіти, гелікоптери, що є у бригади – моделі радянських часів, що працюють з такими ж застарілими ракетами. Запаси майже вичерпані, тому потрібно більше боєприпасів та оновлені модернізовані борти. Пілотам необхідна високоточна, технологічна зброя у комплексі із новітніми прицільно-навігаційними комплексами.
Наразі ж успішно виконувати бойові завдання виходить лише завдячуючи професіоналізму гелікоптерників, які максимально використовують наявну техніку та бажанню перемогти.
Фото надав Євген Ракіта