Цьогоріч до Антарктиди вирушила 30-та ювілейна Українська антарктична експедиція. У її складі – науковці та технічний персонал, які упродовж року досліджуватимуть клімат та природу на полярному острові. Серед них – полтавка Олена Лещенко.
Вона мріяла про Антарктиду й чекала, поки до складу експедиції почнуть брати жінок, тож з 2018 року щороку подавала заявки на конкурс. В інтервʼю ЗМІСТу читайте про шлях з Полтави до найхолоднішого материка Землі й особливості роботи на антарктичній станції.
Як полтавська кухарка з 20-річним стажем потрапила до антарктичної експедиції
Олена Лещенко народилася та живе в Полтаві й понад 20 років працює на кухні. Хоч це ніколи не було професією мрії, але на початку 2000-х обирати не доводилося:
«Я з самого дитинства не любила чистити картоплю й мити посуд мити. Потім так склалося життя, що пішла працювати на кухні. Такі були часи були, що йшла туди, де гарно платили. Згодом призвичаїлася й так уже залишилася у цій професії».
Кар’єру жінка починала з роботи кухаркою у компаніях з буріння газових та нафтових свердловин, потім були кафе та навчальний заклад. Загалом Олена Лещенко має 20 років трудового стажу й фах інженерки-технологині харчового виробництва. Упродовж багатьох років жінка мріяла потрапити до Антарктиди. А почалося все з сюжетів про материк на телебаченні. Полярні краєвиди сподобалися Олені Лещенко, тож вона вирішила, що точно має там побувати.
Майбутню полярницю зупиняло одне – упродовж 20 років Антарктида була закрита для жінок. Фахівці говорять, що рішення не брати жінок в експедиції ухвалювали за низкою причин, які могли здаватися абсурдними:
«Частина чоловіків скаржилися, нібито їх в Антарктиду дружини не пустять, якщо на станції будуть інші жінки, але ніхто не задумувався, що це їхні особисті проблеми. Чому через це науковиці не мають права працювати в Антарктиді? [...] Навіть деякі лікарі дозволяли собі стверджувати, що організм жінки не пристосований до умов Антарктики», – говорив у 2018 році директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий.
Саме у 2018 році з’явилися новини, що вперше за 20 років українські жінки вирушать в полярну експедицію. Олена Лещенко вирішила взяти участь в конкурсі, який з цього року був відкритим.
Аби отримати посаду кухарки, необхідно мати вищу освіту за напрямом підготовки «Харчова технологія та інженерія» чи професійно-технічну освіту за професією кухаря 3-5 розряду. Також важливий стаж роботи за професією, який має становити не менше двох років. Полтавка підходила за показниками, тому подала заявку.
Щороку з 2018 жінка подавала свою кандидатуру на конкурс, проте успіху вдалося досягнути у 2021 році. Тоді полярникам необхідна була кухарка для сезонної експедиції, тож вони вирішили взяти Олену Лещенко. У лютому вона прибула на станцію, а вже наприкінці квітня повернулася до Полтави. Так жінка згадує зворотний шлях своїх подорожі 30 квітня 2021 року:
«Це були 11 незабутніх діб! Стільки тривала наша дорога додому. Вода, повітря, земля. Морська хвороба, прогулянки ранковим Пунта-Аренасом, зустрічі чудових світанків, неймовірна подорож до маяка Сан-Ісідро. Корабель, готелі, аеропорти, літаки. Три столиці: Сантьяго, Париж й Київ. Кругом маски, маски, маски (китайці у захисних костюмах!). 30 годин без сну і довгоочікувана зустріч з рідними».
Повернувшись із сезонної експедиції, полтавка твердо вирішила, що має потрапити до складу річної, тож з 2021 року подавала заявки на участь в конкурсі. Цьогоріч дізналася, що їй вдалося. Вдома у Полтаві на неї чекають чоловік та донька, які спершу не повірили, що жінка наважилася провести рік в Антарктиді. З часом родина змирилася з таким рішенням:
«Вони, мабуть, пів дня роздумували й навіть не повірили одразу. Коли я їхала на сезон, рідні були спокійними, а цього року сказали: “Добре, їдь, бо ти всеодно не заспокоїшся”».
8 березня Олена Лещенко разом з іншими полярниками вирушила у довгу дорогу до станції. Автобусом з Києва вони дісталися Польщі, а звідти літаками – Південної Америки. Потім на борту криголама «Ноосфера» попливли до Антарктики через найбурхливішу у світі протоку Дрейка.
На «Ноосфері» команда провела шість днів. Там вони могли ближче познайомитися один з одним та, подеколи, насолодитися морськими краєвидами. Проте не всі члени експедиції все ж могли насолоджуватися дорогою:
«У декого з полярників із першого й до останнього дня була морська хвороба. Так було з одним чоловіком. Я особисто два дні пролежала в каюті, а потім стало легше».
Пізно ввечері за українським часом 15 березня команда у повному складі дісталася станції «Академік Вернадський».
У топі страв – борщ, картопля й макарони. Що їдять полярники на станції «Академік Вернадський»
Цьогоріч Олена Лещенко вдруге готує для антарктичної експедиції. Вона – єдина кухарка, тож повністю відповідає за харчування полярників та слідкує, аби страви були поживними й різноманітними.
Будні полтавки на станції розпочинаються о 7 ранку. Близько години на збори, каву та онлайн-спілкування з близькими й о 8:00 розпочинається робочий день. Упродовж дня полярниця готує обіди та вечері на всіх членів команди.
Снідають учасники експедиції самі, кожен самостійно обирає собі страви: сухі сніданки чи молочні продукти, або ж м’ясні чи сирні нарізки, залишені з вечора попереднього дня. Частину роботи, таку як заготовки, виконувати допомагає один з членів команди, якого в цей день визначили черговим.
Робочий день в Олени Лещенко завершується о 20:00, після чого вона має вільний час. Так жінка працює шість днів, а в неділю відпочиває. У цей день приготуванням їжі займаються інші члени експедиції.
Відомо, що продукти на зимівлю до станції «Академік Вернадський» завозять раз на рік. Проте є виняток для свіжих овочів – їх додатково довозять з сезонним загоном на початку літнього сезону. Для збереження є промислові холодильник й морозильна камера, а також побутові холодильники. Також є окреме місце для овочів. Ще є місце на горищі, де зберігається все інше: консерви, крупи, борошно, вода, олія і ще багато чого.
Восени, так як і у всьому світі, починається період заготівлі. Усе, що можна засолити – солять, а все, що можна заморозити – морозять. Хлібобулочні вироби та молочну продукцію виготовляють порційно у невеликих кількостях самі кухарі.
Обід складається з трьох страв – перше друге та напій, а на вечерю – друга страва та напій. Олена Лещенко каже, що найбільше полярникам смакують борщ, картопля та макарони. Проте окрім цього вона готувала й готуватиме звичайні домашні страви: випічку, рибу чи м’ясо, відбивні, котлети, тефтелі, гуляші тощо.
Під час сезонної експедиції полтавка також працювала кухаркою і говорить, що тоді вміла знаходити підхід до всіх полярників:
«Годувала зимівників усім, чим тільки придумаю! Вони не вибагливі. Було у нас двоє чоловіків з сезонників, які мали особливості в харчуванні. Один морський біолог, який не їсть рибу та морепродукти. Ще один не їсть м'ясо, але нічого страшного. Завжди в холодильнику знаходили якусь заміну», – пише жінка.
Окрім традиційної української кухні Олена Лещенко у 2021 році пригощала членів експедиції різотто, куркою по-китайськи, курчатами табака, пловом з різними видами м’яса, котлетами з криля тощо.
«А які ми вигадували салати. Особливо, коли свіжі овочі закінчувалися. І лосось під шубою, і олів'є з грибами», – каже полтавка.
Бар та прогулянки з пінгвінами: дозвілля в Антарктиді
Щодня Олена Лещенко має трохи вільного часу, який вона любить присвячувати прогулянкам на вулиці. Біля станції «Академік Вернадський» гніздяться та харчуються субантарктичні пінгвіни, а також інші полярні тварини:
«У перервах є вільна хвилинка, я люблю вийти погуляти біля пінгвінів. Я біля них сиджу, дивлюся, або знімаю собі на телефон, як вони там пурхаються у воді. Також близько тижня на невеликому айсбергу біля нас можна було спостерігати морського леопарда, який увесь час чекав пінгвіна на сніданок чи вечерю».
Також у перший свій вихідний полярниці вдалося потрапити на материк: близько 8 км крижаним океаном на човні. Під час цієї подорожі Олені Лещенко пощастило побачити кита.
Але як українські полярники можуть виходити на прогулянки в морозній Антарктиді? Хіба там не -50°? Ні, насправді клімат на станції зовсім інший.
Тихий океан, південні води якого оточують острови архіпелагу, діє як гігантський акумулятор тепла. Тому взимку на станції «Академік Вернадський», яка знаходиться на острові Галіндез, температура повітря рідко опускається нижче -20 °С.
Влітку – навпаки, вихолоджена вода та сніговий покрив не дозволяють повітрю прогрітися набагато вище нуля. Середня температура повітря становить близько -4°, але в останні десятиріччя відбулося помітне її підвищення. Це спричинили потепління зимових та осінніх місяців.
Олена Лещенко каже, що нині в Антарктиді триває осінь. У цей сезон погода швидко змінюється: то вітри, то туман, то дощ. Час від часу над станцією виходить сонце, проте раптово може початися сніг. Температура вдень становить близько +4°, а вночі – до -4°.
Проте якщо негода все ж лютує, свій вільний час полярники можуть проводити на станції: для них є бар «Фарадей», бібліотека, настільні ігри, більярд, хмарне сховище з фільмами й доступний інтернет.
Обкладинка Катерини Василенко
Фото з фейсбук-сторінки Олени Лещенко та Національного антарктичного наукового центру
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.