Усе частіше до полтавського пункту перетримки потрапляють тварини, які стали жертвами живодерів. Ампутовані лапи, рани й переломи – наслідки людської жорстокості й насилля, яку пережили місцеві собаки й коти.
Нині у пункті перетримки перебувають 11 таких собак та троє котів. Їх небайдужі містяни знаходять та привозять до комунальників, аби ті подбали про тварин.
Як працює пункт перетримки та історії собак й котів, які пережили насилля, ЗМІСТу розповів виконувач обов’язків начальника полтавського КАТП-1628 Олександр Овчаренко.
Чотири види насильства: як до пункту перетримки потрапляють травмовані тварини
Нині у Полтавській громаді почастішали випадки жорстокого поводження з тваринами. Олександр Овчаренко ділить ці випадки на кілька груп.
Перша – знущання власників. Нещодавно біля 1-ї міської лікарні в Полтаві волонтери, комунальники та поліція забрали травмовану собаку в такого власника. Він знущався з неї, морив голодом та пошкодив колінний суглоб, тож лапу тварини довелося ампутувати. Через те, що вона мала власника, вилучення відбувалося складніше. Урешті решт собаку передали ветеринарам.


«Частково ми намагаємося компенсувати лікування з тих коштів, які нам виділяють з міського бюджету, частково допомагають волонтери», – говорить Олександр Овчаренко.
Друга група випадків жорстокого поводження з тваринами – браконьєрські петлі. Чимало тварин страждають від браконьєрів. Вони ставлять петлі, аби вполювати зайців, лисиць та інших диких тварин, проте потрапляють у них собаки. У Полтаві такі випадки стаються у передмістях: Супрунівка, Левада тощо.
Нині у пункті перетримки КАТП-1628 близько 11 таких тварин. Один з них – пес Черниш. Олександр Овчаренко говорить, що він самостійно прийшов на територію поблизу пункту перетримки на вул. Нижньомлинській, проте втратив свідомість.
Після обстеження виявили, що тварина втрапила в браконьєрську петлю, яка перетягнула шию й заважала дихати. Також ветлікарі діагностували у Черниша онкозахворювання. Нині собаку пролікували й знайшли для нього нового власника.


«Ми забрали цю тваринку, відвезли до клініки. Ветлікарі витягли її, по суті, з того світу».
Третя група – невідомі кривдники. Неодноразово у Полтаві фіксували випадки, коли над безпритульними тваринами навмисно знущалися. Один з останніх випадків – знайдена на Леваді кішка Луна. Вона жила біля місцевого кафе, де волонтери зробили їй невелике помешкання. Аж ось вона раптово зникла. Згодом Луна повернулася, проте із жахливими травмами:
«Волонтери почали бити тривогу, бо нема тваринки. Вони її шукали, не могли знайти і згодом вона приповзла до свого помешкання. Там жахлива картина, з неї знущалися досить жорстоко. Ми її забрали, пролікували, розмістили у нас і підшукуємо нових власників».
Четверта група – неблагополучні полтавці, які забирають тварин з пункту перетримки заради грошей і не доглядають за ними. Ці тварини голодують та живуть у непридатних для них умовах. Наприклад, торік до пункту перетримки привезли заморених голодом собак великих порід. Їх довелося лікувати, щеплювати та шукати нових власників.
Загалом значна частина собак та кішок з пункту перетримки знаходять нових власників. Проте тварин старшого віку, або агресивних люди не беруть, тому вони залишаються у пункті КАТП-1628 надовго.
Усіх інших безпритульних тварин комунальники відловлюють, стерилізують та повертають туди, де їх знайшли. Проте для цього тварина повинна бути молода і здорова. Якщо ж у неї знайшли якісь хвороби, вона залишається у пункті перетримки.



«Ми їх стерилізуємо і повертаємо назад. Це при умові, що тварини не агресивні і можуть про себе попіклуватися. Коли ми розуміємо, що тваринка сама не виживе, то тоді ми її залишаємо і нею опікуємося».
Нині проблеми з безвідповідальними опікунами вдається частково вирішувати. Коли полтавці беруть до себе тварину, вони підписують угоду з КАТП-1628 та зобов’язуються утримувати кота чи собаку в належному стані. Вони мають звітувати, надсилати фотографії, аб довести належний догляд, інакше волонтери чи фахівці притулку можуть приїхати з перевіркою та забрати тварину назад.
«У нас є юристи, які надають допомогу». Про звернення в поліцію та розслідування насильства над тваринами
Після виявлення випадків насильства над тваринами комунальники можуть звертатися до поліції. Аби довести, що травм собаці чи коту дійсно завдала людина, потрібне залучення спеціального експерта. Він з’явився на Полтавщині кілька тижнів тому, а до цього в області не було сертифікованих у цій галузі фахівців.
Він у разі загибелі чи травмування тварини надає висновки, що з нею сталося: хвороба, жорстоке поводження з людиною чи щось інше. Пізніше ці висновки стають підставою для звернення в поліцію, висунення обвинувачення й розслідування.


«Ми проводили з цим експертом зустріч, і у нас на сьогоднішній день є домовленість про те, що при першій необхідності він буде реагувати. Тобто ці випадки обов'язково після експертного висновку спрямовуватимуть до поліції, а фахівець буде супроводжувати справу».
Також у КАТП-1628 просять повідомляти про випадки насилля над тваринами небайдужих містян, які стали свідками злочину:
«Наразі в нас є юристи, які надають допомогу. Вони працюють у складі комунального підприємства, але ми також надаємо практичну допомогу і розповідаємо про напрацьований алгоритм звернення до поліції щодо жорстокого поводження з тваринами».
Олександр Овчаренко говорить, що КАТП-1628 готове надавати практичну допомогу: звернення до клініки, юридична допомога, супровід випадків.
Світлини котів та собак, які зазнали насилля – КАТП-1628