ЗМІСТ познайомився з полтавкою, яка завдяки своїй колекції новорічних іграшок занурила нас в атмосферу прийдешнього свята.
Оксана Кудря говорить, що збирає іграшки вже років зо п’ять, робить це більше для своїх дітей, ніж для себе, і вважає свою колекцію невеликою, виключно для домашнього затишку. Хоча, здається, не в кожного можна знайти метрові коробки з ялинковими іграшками, яким більш ніж півстоліття.
Як і чому з`явилася така колекція новорічних іграшок
Почала колекціонувати без особливої мети: коли підросли діти, жінка одного разу прикрасила ялинку дешевими китайськими іграшками і зрозуміла, що та не має ніякого сенсового навантаження:
«У мене було хороше дитинство, і я пам`ятаю всі до одної свої ялинкові прикраси. Тому я захотіла й своїх дітей навчити любити краcу. Коли показуєш малечі таку іграшку, як скляний горобчик, кораблик – він же розуміє, яка це казка, і що це саме є. Коли ялинка зі справжніми персонажами і приємними кольорами, вона не знеособлена Китаєм», – пояснює колекціонерка.
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
З її власних родинних старовинних іграшок залишилась лише зірка на верхівку ялинки 60-х років, створена зі скляних трубочок. Її Оксана Кудря пам’ятає ще зі свого дитинства. І до цих пір ця прикраса з року в рік займає своє почесне місце на ялинці.
Колекцію іграшок вона збирала поволі, з миру по нитці. Наприклад, скляні сніжинки купила в якогось чоловіка біля центрального ринку всього по 2 гривні:
«Вони такі гарні, я їх просто розвішую на стіну, на якусь стрічку. Із тієї ж серії – об`ємні зірки, повітряна куля, світлофор», – говорить вона.
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
Деякі іграшки дарують друзі, знаючи любов Оксани Кудрі до старих іграшок. Деякі жінка сама знаходила в інтернеті, деякі просто бачила на новорічних ялинках, міняла, або їй просто так дарували. Ще згадує, що колись гарну іграшку купила в бабусі за 5 гривень:
«Хіба це гроші? А вдома на новорічній ялинці вони виглядають прекрасно!
В основному біля ринку так ідеш перед Новим Роком, і бабусі часто виставляють на продаж такі ялинкові прикраси, їм вони вже непотрібні.
Ще колись син побачив стару іграшку на ялинці, яку вже після свята викинули на двір».
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
100-річна іграшка і гірлянди, які українки носили як намисто
Є в колекціонерки й іграшка, якій може бути близько 100 років, адже, за її словами, вона схожа на кустарне тогочасне виробництво. Вона важча за інші, у її склі застигли бульбашки повітря, прикраса має старовинний металевий тримач і кардинально відрізняється від усіх інших.
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
Оксана Кудря не має якоїсь однієї своєї улюбленої прикраси, але їй особливо подобаються іграшки в формі милих побутових предметів: маленький чайничок, лампа, ваза з квітами.
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
Іграшки минулого століття були тісно пов`язані з тогочасними подіями: після польоту космонавта Юрія Гагаріна з`явилося безліч ракет і чоловічків у скафандрах, після виходу фільму «Карнавальна ніч» – годинник зі стрілочкою, що показують за 5 хвилин до 12, в часи Хрущова – багато кукурудзок. Усі такі види іграшок є і в колекціонерки.
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
Є в її добірці й іграшки з вуличних міських ялинок приблизно 80-х років. Вони більші ніж ті, що для звичайної ялинки, виготовлені зі скла товщиною в 4 мм і могли витримувати мінімальне падіння і погодні умови. Ще тут використана цікава технологія – напилення кольору зсередини.
А ще, раніше замість гірлянд і дощиків були скляні буси. Оксана Кудря теж має в колекції скляні трубочки 50-60-х років.
Колекціонерка говорить, що на початку ХХ століття, коли почали виготовляти такі прикраси, українські жінки їх одягали і носили як намисто. Вони з дутого скла і тому були досить крихкими, їх називали лускавки, надуванці, пацьорки.
«У фотопроекті “Щирі” теж є використані такі буси. Їх виготовляли за цікавою технологією внутрішнього посріблення, зараз таких вже не роблять», – говорить Оксана Кудря.
(Проект «Щирі» – календарі зі знімками знаменитостей, які мають на меті зібрати кошти на благодійність.)
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
Іграшок багато не буває
Ще колекціонерка нам показала іграшки післявоєнного періоду, коли почали робити прикраси на прищепках. Такі прикраси виготовляли тематичними серіями: вони зображали персонажів казок, предмети побуту, овочі, звірят.
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
Частина іграшок з колекції виготовлені в Німеччині (ГДР) у 80-х роках, їх можна впізнати за ширшою шийкою.
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
Колекціонерка не має улюбленців серед прикрас, ій всі подобаються в комплексі, а сини найбільше люблять звірят.
Серед сучасних іграшок Оксана Кудря вподобала виробництва тернопільської фабрики, які схожі на старовинні. Але нові, говорить, вже купувати просто нікуди.
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
Як же прикрасити ялинку, маючи таку кількість іграшок? Звісно, одночасно всі повісити неможливо, тому колекціонерка чіпляє на ялинку не всі кульки, які має, а керується настроєм.
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
Найстаріші іграшки вона вішає окремо, на власноруч зроблений декоративний віночок, щоб гарно його бачити, бо розглядати цікаві форми старовинних прикрас приносить їй справжнє задоволення.
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
.jpg%3F1586241879085&w=1920&q=75)
Фото Олега Журавльова
Обкладинка Юлії Деркач
