У Полтавському музеї авіації і космонавтики є справжній космічний ілюмінатор. А ще тут зберігають докази про те, що Юрій Кондратюк і Олександр Шаргей – одна і та сама людина.
Цьогоріч музею виповниться 20 років. Кожного дня працівники розповідають та бережуть експонати, що свого часу допомагали дізнатися про космонавтику та авіацію ще більше.
До вашої уваги 6 залів, де розповідають про людей чиї історії пов’язані з небом та Полтавщиною. ЗМІСТ побував там і розповідає, що цікавого можна побачити у стінах музею. Про створення закладу, його зали та експонати розповіла завідувачка науково-дослідного сектору Полтавського музею авіації і космонавтики, докторка історичних наук Ірина Пістоленко.
Створення музею
«Коли нас запитують про створення музею, то ми часто говоримо, що наш музейний заклад є поліювілейним, бо можна кілька разів відзначати ювілейні дати», – говорить Ірина Пістоленко.
У 1981 році конструктор ракетних двигунів й уродженець Одеси Валентин Глушко звернувся до полтавської влади з пропозицією створити у місті меморіальний музей Юрія Кондратюка.
У 1986-1987 роках при Полтавському краєзнавчому музеї імені Кричевського створили робочу групу, яка почали збирати матеріали. Під час накопичення інформації та експонатів, виявили, що окрім Кондратюка з Полтавщиною пов’язано багато постатей, які займалися авіацією, ракетною технікою, космонавтикою тощо:
«Тому ми вирішили, що буде правильно, якщо в музеї ми присвятимо їм також розділи експозиції. З меморіального музею Кондратюка ідея трансформувалася в музей авіації і космонавтики».
Ірина Пістоленко говорить, що наказ про створення музею подали у 1987 році, а наступного року науковці розпочали роботу. Офіційне відкриття для відвідувачів відбулося 23 вересня 2001 року.
Побудова експозицій у музеї відрізняється від інших музеїв тим, що у кожній з шести залів дотримуються двох паралельних ліній: історія ракетної техніки і космонавтики та розвиток повітроплавання та авіації.
Перша зала
Її називають «ввідною». У цьому залі розповідають про музей, його створення та показують подарунки, які принесли до колекції відвідувачі. Також у цьому залі зберігається технологічний зразок першого штучного супутнику Землі. Його музею подарував академік Глушко.
«Виявилося, що вдома у сімейних архівах полтавців зберігаються просто унікальні речі. Вони дарують ці речі, документи і світлини. Тому кожного року, приблизно на День Полтави, ми показуємо виставку “Закохані в небо”», – каже Ірина Пістоленко.
На виставці показують подарунки від полтавців, також фрагменти льотної форми різних часів, грудку землі з першого у світі космодрому, моделі, макети тощо.
Друга зала
Її присвятили початковому періоду розвитку ракетної техніки, повітроплавання та авіації. Тут розповідають про уродженця Полтавщини Олександра Засядька – один із перших у світі конструкторів порохових ракет. Розроблені ним порохові ракети були взяті на озброєння до армії і використовувалися, як облогова артилерія.
Також у цій залі розповідають про вихідців з Полтавщини – родину Кованьків. Завідувачка говорить, що Олександр Кованько – один із перших в Європі військових фахівців, який займався розвитком військового повітроплавання та авіації. Він спочатку організував першу повітроплавальну школу, а потім і авіаційний відділ у цій школі:
«Не лише він, а і його сини Олександр і Андрій Кованьки також закінчили цю школу і стали відомими авіаконструкторами і інструкторами свого часу».
Розповідають і про братів Касьяненків – Андрія, Івана та Євгена, які народилися на території Полтавської губернії у Золотоніському районі. Вони є авіаконструкторами, які заснували авіаційні майстерні у Київському політехнічному інституті.
Говорять і про конструктора Гліба Котельникова, який з Полтавщиною пов’язаний своїм сімейним деревом. Котельников увійшов до світової історії авіації, бо сконструював перший у світі авіаційний ранцевий парашут.
Ірина Пістоленко, каже що до Гліба Котельникова парашути були такої конструкції, що використовувати їх в авіації було практично неможливо. Наразі ранцева конструкція парашута є прийнятим технічним рішення у всьому світі.
Третя зала
Ця зала присвячена життю та діяльності Юрія Кондратюка. Справжнє ім’я – Олександр Шаргей. Він народився у Полтаві у 1897 році. Ірина Пістоленко говорить, що у цій залі показують унікальні оригінальні предмети, багато з яких передала родина вченого:
«На сьогодні ми є єдиними хранителями документів, їхніх фамільних копій, які відрізнити від оригіналів практично неможливо. Їх сфотографували, а потім копії виготовив полтавський художник Віктор Батурін. Це документи, які підтверджують, що вчений Юрій Кондратюк і полтавець Олександр Шаргей – це одна і та сама людина».
Ірина Пістоленко розповіла, що до 120-річчя з дня народження Юрія Кондратюка, полтавцям вперше презентували копії документів експертизи, яка підтвердила, що Кондратюк і Шаргей – одна і та сама людина.
«До кожного року, особливо, якщо це ювілейна дата, ми намагаємося показати щось нове з наших кондратюківських досліджень. Поки що нам це вдається».
У залі відвідувачі зможуть ознайомитися з основними ідеями, які були досліджені у праці щодо освоєння космічного простору: крісло-ложемент, розробка форми сопла двигуна ракети, ідея шлюзу тощо.
Четверта зала
Цей зал присвячений історії авіації Полтавщини. Науковиця говорить, що перший літак над Полтавщиною і Полтавою з'явився у 1912 році. Тоді льотчик Дмитро Андреаді робив переліт з Санкт-Петербургу і пролітав над територією області.
Загалом активна авіаційна історія Полтавщини пов'язана з початком 1920-х років. У 1923 році у Полтаві організували першу повітряну базу (аеродром). Місце для цієї бази організував льотчик Микола Комарницький. Також він організував у Полтаві гурток безмоторної планерної авіації. Пістоленко каже, що до цього гуртка ходив вчений-ракетник Юрій Побєдоносцев.
До 1941 року в Полтаві діяла Всеукраїнська школа льотчиків. У цій школі понад рік навчальний відділ очолював один з перших полярних льотчиків Сигізмунд Леваневський.
Ірина Пістоленко говорить, що за успішну роботу в Полтаві тодішнє керівництво подарувало родині Леваневського будинок:
«Будинок зберігся. Він знаходиться на вулиці Леваневського, яка розташована неподалік від нашого музею. Нині цей будинок у приватній власності, там знаходиться приватна школа. На тому будинку є меморіальна дошка, яка присвячена Сигізмунду Леваневському».
Частина четвертої зали присвячена військово-стратегічній повітряній операції «Френтік» (Френтік Джо). Науковиця говорить, що операція здійснювалася з полтавського аеродрому і аеродромів у Миргороді та Пирятині. Операцію здійснювали союзницькі війська у 1944 році.
Ірина Пістоленко каже, що на 50-річчя цієї операції до них приїжджали троє безпосередніх учасників. Тоді привезли багато експонатів, які передали на баланс музею:
«Напевно найунікальнішим експонатом, який ми показуємо зараз в експозиції, є прапор США. Коли операцію завершили і американці вже ішли з Полтави, вони з прапором цим пройшли парадом вулицями Полтави і подарували містянам на згадку цей стяг. На ньому на одну зірочку менше, аніж на сучасному прапорі США».
Також у цій залі розповідають про героїв-авіаторів часів Другої світової війни – Олександра Васька, Семена Гетьмана, Івана Бабака, Наталію Меклін-Кравцову.
П’ята зала
Цей зал присвячений ракетній техніці та космонавтиці. Ірина Пістоленко каже, що тут розповідають про Юрія Побєдоносцева та Михайла Кісенка (інженер з Лохвиччини).
Також відвідувачі зможуть дізнатися про реактивну ракету «Гирд-09». Науковиця говорить, що учасники групи, яка займалася розробкою цієї ракети, також створювали і інші ракетні вироби. Серед яких ракетні снаряди для «БМ-13» («Катюша»).
«Розповідаємо про “Катюшу” тому що неподалік від Диканьки є урочище Переруб. Восени 1941 року один з новосформованих полків цієї новітньої на той час зброї, цілий 4 гвардійський полк “Катюш” на всьому радянсько-німецькому фронті дав перший залп. І тут же був даний і перший нічний залп».
Також у п'ятій залі розповідають про ракетно-космічного конструктора Володимира Челомея, який з Полтавою пов'язаний родинними зв'язками. Ірина Пістоленко каже, що Челомей не народився у Полтаві, його сюди перевезла мама, коли йому було 1,5 місяці. Але він вважав Полтаву своїм рідним містом.
Відвідувачі можуть дізнатися про творчий доробок Володимира Челомея, до якого входять розробки авіаційного двигуна РД-20, авіаційної техніки та ракетно-космічної техніки. Найбільш відомою є його ракета-носій «Протон», яку розробили у першій половині 1960-х років. Ця ракета могла вивести на орбіту 20 т корисного вантажу.
«Технічне рішення, яке запропонував Володимир Челомей, прийняте сьогодні в усьому світі – це крилаті ракети, консолі крил яких складаються. До Челомея крил в крилатих ракетах не складалися і це не дозволяло їх використовувати активно і непомітно для супротивника».
Шоста зала
Остання зала присвячена сучасній космонавтиці та авіації. Тут можна побачити унікальні катапультні крісла та фрагмент кабіни літака ТУ-16.
Також у цій залі є крісло, яке спеціально розробили для космічного корабля «Буран». Ірина Пістоленко каже, що цим кораблем і в цьому кріслі мав керувати льотчик Анатолій Левченко. Крісло передав до музею академік Гай Северин.
У цій залі показують експонати, які передав до музею льотчик Георгій Береговий (народився у селі Федорівка на Полтавщині). Пістоленко говорить, що він подарував музею годинник з яким пройшов війну, ключ зі стартового комплексу, частину його колекції значків і настільних медалей, знак члена загону космонавтів, костюм, який розроблявся для першого міжнародного космічного польоту тощо.
«Є також цікавий експонат у цьому залі – це ключ за допомогою якого відкривається люк зі спускного апарату, в якому космонавти повертаються на Землю», – каже Ірина Пістоленко.
Відвідувачі можуть побачити у 6 залі справжній космічний ілюмінатор. Його подарував музею академік Глушко. Науковиця говорить, що ілюмінаторів в Україні не більше трьох, а технологічних зразків не більше 5.
«Є у нас дуже цікавий експонат – це універсальний ручний інструмент, який був розроблений у Київському інституті електрозварювання ім. Патона Академії наук. Це єдиний у світі прилад, зараз немає у жодної країни такого інструменту, який дозволяє здійснювати різання, зварювання і напилення металів у космосі», – розповіла Ірина Пістоленко.
Таких інструментів виготовили всього 3. Також частина експозиції присвячена літаку АН-124 «Руслан».
Екскурсії та графік роботи
Загалом у Полтавському музеї авіації і космонавтики зберігається понад 5 тисяч експонатів та є науковий архів з понад 10 тисяч документів, світлин тощо. Також зібрали бібліотеку, яка присвячена авіації, космонавтиці, ракетній техніці.
«Зали дуже насичені експонатами і хоча вони потребують звісно оновлення, осучаснення, але те що, тут люди бачать і чують справляє на них враження».
Музей розташований за адресою проспект Першотравневий, 16. Для відвідувачів музей працює з середи по неділю з 9:00 до 17:00. Понеділок та вівторок – вихідні.
Ціна на вхідний квиток:
- дорослий – 25 грн;
- дитячий – 10 грн;
- діти дошкільного віку безкоштовно.
Екскурсійне обслуговування:
- оглядова екскурсія по музею (група до 15 людей) – 50 грн;
- тематична екскурсія – 75 грн;
- фото – 15 грн;
- відеозйомка – 20 грн.
Деталі за телефоном: (0532)607505.
Фото Катерини Пєшикової і Юлії Шинкар
Обкладинка Юлії Сухопарової