22 березня, 18:03
22 березня, 18:03

У межах реформи децентралізації, яка зараз триває в Україні, до Полтави приєдналися 10 сільських рад. Таким чином утворилась нова адміністративна одиниця – Полтавська міська територіальна громада. 

За задумом реформи територіальні громади – це самоврядні одиниці базового рівня, що мають свою владу і широкі  повноваження з управління територією. Для невеликих сіл або селищ ця реформа дає можливості для розвитку. Аналітичний центр «ЗМІСТ» розповідає які переваги отримають приєднані до міста села та перспективи для них.

Полтава стала великою

У складі новоутвореної громади місто Полтава та 10 колишніх сільських рад. До їхнього складу входили 55 сіл: Абазівка, Андріївка, Андрушки, Бершацьке, Бочанівка, Бричківка, Бугаївка, Валок, Верхоли, Витівка, Глухове, Говтвянчик, Гожули, Грабинівка, Гринівка, Гутирівка, Давидівка, Долина, Жуки, Залізничне, Затурине, Зорівка, Івашки, Їжаківка, Каплунівка, Карпусі, Келебердівка, Ковалівка, Косточки, Лаврики, Лозівка, Макарцівка, Макухівка, Мильці, Носівка, Олепіри, Очканівка, Падалки, Пальчиківка, Патлаївка, Петрівка, Рожаївка, Сем'янівка, Соломахівка, Соснівка, Супрунівка, Тахтаулове, Тернівщина, Трирогове, Уманцівка, Циганське, Червона Долина, Чорноглазівка, Шостаки, Яцинова Слобідка.

Через те, що місцева влада (голова, депутати) засідає тільки в адміністративному центрі (у нашій громаді це Полтава), у кожній з десяти приєднаних рад створили старостат, а для кожного з них обрали старост. Тобто, людину, яка представляє інтереси села у місцевій владі. Фактично це власний лобіст, посол і захисник прав жителів старостинських округів.

Що робить староста:

  • представляє інтереси жителів села перед головою, виконавчими органами та депутатами громади;
  • погоджує проєкти рішень, що стосуються майна громади;
  • бере участь у підготовці проєкту місцевого бюджету в частині фінансування різних програм.

Раніше сільські ради були самостійнішими, але майже не мали власного бюджету. Річ у тому, що основні податкові надходження, які генерувалися на рівні сільських рад, здебільшого надходили в район. Уже з районного бюджету фінансували освіту, медицину, ремонти об’єктів інфраструктури, тощо. 

Зараз ситуація інша. Начебто селам, які входять до складу громад, не потрібна воля району, але у Полтавській громаді села майже не мають представників, крім обраного старости. 

Сільські території хоч і входили до виборчих округів на минулих виборах, але обратися жителям сіл було нереально. Через це формальні представники сіл в раді – мешканці Полтави. Оскільки розподіл ресурсів також залежить від рішень ради громади, то питання про зміни в існуванні сіл лишається дискусійним.

За задумом децентралізації, створення Полтавської громади як і інших, покликане, покращити ефективність місцевої влади, покращити публічні послуги, узгодити інтереси держави та громад. Як це на практиці, розберімося.

Бюджет та ресурсна база Полтавської ТГ

Основа діяльності будь-якої громади – бюджет. Він дозволяє забезпечувати життєдіяльність та планувати розвиток.

Джерела формування місцевих бюджетів:

  • трансферти (дотації, субвенції) з держаного бюджету, переважно на захищенні державою функції. До прикладу, освіта, медицина, соціальний захист тощо;
  • податок на доходи фізичних осіб, який громади після децентралізації отримують у розмірі 60% від платників на їхній території;
  • місцеві податки, ставки яких встановлює громада через раду, яку вона обрала.

Нещодавно депутати громади ухвалили бюджет громади. Його видаткова частина на 2021 рік становить 3,418 млрд грн. Якщо порівнювати з 2020роком, бюджет збільшився на 96,3 млн грн.

Сільські території отримають 159,8 млн грн (4,7% від загальної суми бюджету). З них переважна більшість коштів – видатки проїдання, призначені для фінансування захищених статтей. Серед них утримання закладів освіти, медицини, культури тощо.

Заплановане фінансування сільських територій Полтавської громади доволі скромне. Про фінансування розвитку цих територій поки що не йдеться. За умови правильного використання приєднаних територій, Полтавська громада могла б отримати зиск від об’єднання і заробити кошти не лише на утримання приєднаних сіл, а й на їхній розвиток.

Для початку варто зрозуміти, які можливості приєднаних територій маємо уже сьогодні. Для цього варто обрахувати ресурсну базу громади, провести інвентаризацію. Цей крок важливий, адже коли є розуміння наявності ресурсів, можна прописати стратегію. Також важливо розуміти як функціонує соціальна та адміністративна мережа.

Серед основних доходів які прийдуть в територіальну громаду від навколишніх сіл можна виокремити наступні:

  • податок з доходів фізичних осіб (ПДФО)

Раніше функцію детінізації економіки виконувала держава, яка й отримувала понад половину від цих надходжень, а зараз 60% від сплаченого на території ПДФО отримують до власного бюджету територіальні громади, отже в їхніх інтересах слідкувати за дотриманням законів.

Наразі у селах немає великих платників ПДФО, які давали б громаді значний дохід, але за правильного використання цих територій можемо забезпечити збільшення надходжень з сільських територій. Наприклад, надання земель під будівництво підприємств і створення невеликих с/г кооперативів, щоб збільшити зайнятість місцевих тощо.

  • акциз на пальне

Досі виникають дискусії  щодо акцизного податку та його сплати, діяльність АЗС які працюють на території громади. Зараз 13% акцизу від продажу пального надходять до бюджету громади. Полтавській  ТГ у цьому компоненті найбільше «докинуть» колишні Супрунівська, Абазівська, Сем’янівська сільські ради на території яких працюють автозаправні комплекси. Ці об’єкти принесуть громаді майже 30 млн грн.

До об’єднань громади, акциз залишався у відповідній кількості на місцях. І вони могли спокійно не йти на об’єднання, бо мали дохідну частину у їхній особистий бюджет. З цим пов’язано те, що Супрунівка не захотіла свого часу створювати спільну територіальну громаду з Гожулам, бо не хотіла їх годувати коштом своїх великих надходжень від акцизу. 

  • рента

Це загальнодержавний податок, який видобувні компанії сплачують за користування надрами. До 2018 року рента за видобуток нафти й газу повністю надходила у державний бюджет. Раніше громади, на території яких видобували вуглеводні, не отримували коштів. Але з 2018 року все змінилося, адже набрав чинності закон про децентралізацію ренти. Тепер області, де видобувають вуглеводні, отримують 5% податку (3% територіальна громада і 2% обласний бюджет), решта 95% надходять у державний бюджет.

Для бюджету «великої» Полтавської громади у 2021 році це 10 млн грн. Їх громада зможе використати на власні потреби, основні платники, компанії які видобувають газ в колишніх Ковалівській, Супрунівській, Сем’янівській та Валківській сільських радах.

Шляхом заохочення до громади видобувних підприємств і розробки нових перспективних родовищ які знаходяться на нашій території можна збільшувати показник рентних надходжень і використовувати їх для розвитку громади.

  • земля

Полтавська територіальна громада може розраховувати на отримання у власність майже 1 тис. 400 га землі. Якщо здати в оренду за середньоринковою ціною оренди в Полтавській області близько 4 тис. грн на рік за 1 га. Це майже 5,6 млн грн доходу. Після відкриття ринку землі вартість оренди значно зросте. Зростуть і надходження до бюджету, але це найпростіший спосіб використання землі. Існують інші рентабельніші способи використання ресурсу. Наприклад створення комунальних підприємств для вирощування культур або садівництва. Варіантів багато, але потрібна стратегія роботи з ресурсом.

Проаналізувавши потенційні надходження до бюджету від приєднаних територій, бачимо, що одразу фінансового зиску від об’єднання Полтава і навколишні села не матимуть. У перспективі громада зможе заробляти на збільшені території, а отже і розвивати місто та навколишні села.

Виклики та перешкоди

Полтавська ТГ поки що не в змозі пояснити що буде з медициною, освітою, соціальною допомогою, транспортним сполученням тощо. Усі ці сфери ще належить проаналізувати і оптимізувати.

Стратегічне завдання розвитку Полтавської громади має починатися саме з таких питань: чи є в приєднаних територіях дороги, робота, якісний громадський транспорт, доступні медичні та соціальні послуги, якісна освіта тощо. Якщо цього немає, село поступово зникатиме, а цього не хочеться ані місцевим жителям, ані авторам реформи.

Які виклики є найбільшими для новоствореної Полтавської територіальної громади:

  • забезпечення роботою мешканців приєднаних сіл;

Останні 20 років в Україні прослідковується тенденція до занепаду малих сіл. У більшості немає роботи, а молодь їде в міста. Подібна ситуація і в приєднаних до Полтави селах. Якщо раніше сільські ради не мали змоги з цим щось зробити, то зараз керівництво громади має всі важелі для виправлення ситуації.

Наприклад, для початку можна звернути увагу на ті ж сільськогосподарські землі які опинились у розпорядженні громади і надавати їх в оренду за умови створення на них високо маржинальних і таких які потребують великого залучення робочих кадрів, виробництв плодово-ягідної та овочевої продукції. Цю ініціативу можна реалізувати вже найближчим часом.

Серед інших прикладів як можна підняти кількість робочих місць на сільських територіях це зацікавлення інвесторів для створення різного розміру виробництв на території сіл.

Під час створення робочих місць в селі, робочого потенціалу для задоволення потреб виробництв не вистачить. Цю проблему можна буде вирішити шляхом залучення робочих кадрів з Полтави або інших населених пунктів громади. Якщо об’єкт матиме успіх і зможе забезпечувати людей роботою, то в населеному пункті запанує життя, збільшуватиметься попит на житло, розвинеться громадське та культурне життя.

  • транспортне сполучення між селами та центром громади;

Транспортне сполучення між селами та центром громади важливе питання. Якщо, Сем’янівська або Супрунівська громада розташовані недалеко від Полтави, а їхні мешканці вже давно працюють й навчаються в місті, то для більш віддалених громад – Чорноглазівської чи Валківської – існують незручності. 

Зараз до найвіддаленіших сіл громади транспорт ходить щонайбільше кілька разів на день. Така ситуація склалася через невелику кількість пасажирів. Виходом з ситуації може бути випуск на маршрути комунального транспорту який ходив би за чітким планом згідно з графіком, а також зміна маршрутів, аби цей транспорт охоплював більшу кількість населених пунктів;

  • рівномірне і ефективне забезпечення освіти на території громади;

Більшість полтавських шкіл перезавантажені учнями, а сільських закладах освіти ситуація протилежна. У кожній приєднаній сільській раді утримується приміщення школи та персонал, а про ефективність надання освітньої послуги не йдеться.

Існує тільки один спосіб оптимізації освітніх послуг – створення опорних закладів, які б могли поєднувати в собі відповідну до потужностей кількість учнів тощо. Логічно створювати такі школи у великих населених пунктах колишніх сільрад, але для цього потрібна якісна дорога та підвезення учнів із сусідніх населених пунктів тощо.

  • погана якість доріг;

Периферійні дороги – це вічний біль сільських жителів та господарників. Багато доріг до сіл Полтавської громади розбиті. Через стан дорожнього покриття в деякі села навіть не їздять маршрутки. Якщо зараз нічого не змінити, то за кілька років проїзд стане взагалі неможливим.

Через поганий стан доріг існує безліч проблем. Наприклад, ускладнюється пересування швидкої допомоги, важче організовувати підвезення дітей до шкіл та садочків, порушене автобусне сполучення між громадами, бо перевізники не хочуть обслуговувати напрямок.

Варіанти розв’язання проблем звичайно є. Це й інвестування власних коштів громади, співпраця з агенцією місцевих доріг, залучення державних коштів тощо.

  • урбанізація, «старіння села»

Найсуттєвіший недолік об’єднання громад у тому, що він не базується на жодних фахових дослідженнях процесів урбанізації та рурбанізації (процесу поширення міських форм і умов життя на сільську місцевість). Створенню законопроєкту не передували фахові дослідження типів приміських громад та взаємин між конкретними містами і приміськими територіями. Не досліджувалися демографічні, міграційні, соціальні, економічні процеси на таких територіях протягом десятиліть. Відсутність досліджень призвела до уніфікованого спрощеного підходу і до об’єднання замість формування різних, але дієвих для подальшого економічного розвитку алгоритмів.

Впродовж багатьох років місто Полтава втрачало мешканців. Згідно зі статистикою, на 1 січня 2021 року населення міста становить 283 тисяч людей, а на 1 січня 2020 року – 286 тисяч людей. Між тим, за переписом 2001 року Полтава мала 318 тисяч населення.

У Полтавській ТГ ядро не зростає чисельно, а тільки прагне до територіального розповзання. Впродовж останніх 20 років сільське населення навколо Полтави скорочується вдвічі швидше за власне міське. Знелюднення периферійних щодо міста-ядра територій – завжди негативний процес для розвитку ТГ.

  • мале представництво сільських громад в міській раді;

Чи є надія на те, що місто, де інфраструктура недофінансована, а знос комунікацій становить 70–90%, витрачатиме кошти на покращення інфраструктури віддалених на 10–30 кілометрів сіл? Особливо це питання стосується найвіддаленіших громад – Валківської, Пальчиківської (30-35 км від Полтави). Хто зна, але є реалія: представництво сільського населення в органі місцевого самоврядування становить 1 голос на кілька тисяч населення.

 Навіщо до Полтави приєднали села

На перший погляд, може здатися, що розвиток міста – це інтенсивний процес покращення міської інфраструктури. Насправді він неможливий без модернізації житлового, адміністративного та промислового фонду всіх територій, до яких це місто має стосунок.

Для розвитку місто також має турбуватися про відновлення ставків, озер та малих приміських річок, паркових зон тощо. Важливо раціонально використовувати земельні ресурси під землею і на поверхні. Розвиток міста – це створення довершеної та постійно оновлюваної соціально-інженерної системи, яка б не мала якихось зайвих, не використаних «допоміжних» територій. 

Чи має в такому випадку хоч якийсь сенс взаємодія між Полтавою та приміськими територіями? Питання філософське. Така взаємодія має базуватися на принципах співпраці громад, а не підпорядкування сільських територій міському органу самоврядування.

Водночас сільські території навколо міст обласного значення мають розвиватися по-своєму, відмінно від міст, але у взаємодії з ними. Як? Це тема для окремої розмови про особливості рурбанізації, розвитку малого та середнього підприємництва у віддалених від міста селах та про переробні господарства у приміських населених пунктах. Тільки так можлива взаємна синергія міських і приміських сільських територій та економічний розвиток.

Ознаки «розвитку» якщо говорити про територіальну громаду:

  • позитивна динаміка природного та міграційного приросту. Якщо є «плюс», то є розвиток. При цьому, потрібно дослідити, на якому саме «етапі» ми втрачаємо людей. Не секрет, що найбільші ризики для громади як популяції має втрата поколінь шкільної та студентської молоді. Визнаймо: ми всі готуємо наших дітей до еміграції, а у покоління 40+ діти вже «там»;
  • ВРП на душу населення територіальної громади. Ділимо ВРП на кількість мешканців отримуємо простий і зрозумілий показник розвитку. І одразу розуміємо своє місце серед інших країн;
  • баланс зовнішньої торгівлі громади. Ви здивуєтеся, що саме ми купуємо. І одразу зрозумієте, що дисбаланси є і вони погано впливають на «розвиток»;
  • рівень власних доходів домогосподарств щодо розвинутих країн Європи, зайнятість і зарплатня;
  • стан інфраструктури: рівень зношеності основних мереж та комунікацій. Якщо ми не говоримо про зношені на понад 90% каналізаційні колектори Полтававодоканалу, це не значить, що проблема міста «минеться»;
  • стан основних фондів підприємств;
  • рівень освіти щодо розвинутих країн;
  • стан земельних ресурсів і сільське господарство. У нас тепер понад 500 км² території. І це ресурс, який може ще в цьому бюджетному році дати вагомий позаплановий дохід до бюджету;
  • стан водних ресурсів. Ми в них зливаємо каналізацію і нітрати з полів. Площа водяного дзеркала щороку зменшується;
  • транспортна система;
  • кластерна взаємодія переліченого вище.

Усі економічні процеси інклюзивні та взаємопов’язані. «Вузькі місця» в ланцюгах доданої вартості потрібно вивчати і імплантувати в них розроблені економічні політики. Уже потім можна з радістю вираховувати позитивний економічний ефект від того. Так роблять в інших громадах. Наприклад у Львівській це працює.

Підсумок

У великому об’єднанні є плюси і мінуси для Полтави та навколишніх сіл. Серед мінусів зростання фінансових витрат на приміські території. Але з іншого боку, таке об’єднання може стати великим плюсом з точки зору стратегічного розвитку міста, та прилеглого регіону. На жаль, дисбаланси рівнів життя об’єднаних громад залишаться помітними, а погіршення представництва мешканців приміських сіл в органах місцевого самоврядування створює ще більші незручності, але все в наших руках і виправити ситуацію можливо.

Успішне перетворення Полтави на Полтавську ТГ має важливе значення як для самої Полтави, так і ще більше для приєднаних до неї територій, а це досить складний процес, який вимагає не скільки зміни територіального устрою, а й зміни соціально-психологічних установок громадян і збільшення їхньої ролі в процесі управління місцевими справами.

Маємо наступні можливості:

  • збільшення території яку можна використати для економічного розвитку громади;
  • можливість ефективнішого використання наявних бюджетних ресурсів, шляхом оптимізації певних соціально-економічних процесів, з метою подолання дисбалансу між містом та селом;
  • можливість збільшувати кількість зароблених коштів громади шляхом використання потенціалу нових територій, рента, земельні ресурси тощо.

Актуальні проблеми:

  • потреба в забезпечені соціальних послуг культурних, освітніх та медичних послуг на значно більшій території;
  • налагодження транспортного сполучення між територіями, більше витрат на забезпечення даного сполучення для віддалених територій;
  • якості доріг;
  • низька зайнятість населення в сільських територія;
  • низького рівня освіти у селах;
  • урбанізація.

У цілому створення Полтавської територіальної громади викликає більше питань ніж відповідей, але все залежить від управлінських рішень, які буде приймати команда менеджерів яких громада найняла на роботу на останніх виборах.

Що далі – подивимося.