09 березня, 18:03
09 березня, 18:03

Щороку зростає кількість проєктів, що спрямовані на покращення рівня життя в Полтаві.  Поряд з цим, чимало жителів міста скептично ставляться до організацій влади, які ці проєкти реалізовують.Такі ідеї з’являються через те, що проєкти реалізовують коштом міського бюджету. 

Така ситуація виникла і з «Інститутом розвитку міста» («ІРМ»). Аналітичний центр ЗМІСТ розповідає про те, чим займається ця комунальна організація й підсумки роботи за 5 років.

Для чого створений Інститут

Комунальну організацію «Інститут розвитку міста» створили у 2016 році для розв'язання питань розвитку Полтави.

Полтавський «ІРМ» бере участь у глобальному проєкті «Інтегрований розвиток міста ІІ» (GIZ) Німецького товариства міжнародного співробітництва. Цей проєкт фінансується іноземними донорськими організаціями. Зокрема Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку (BMZ) та Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO).

GIZ має на меті загальне покращення якості життя в містах з обов’язковою інтеграцією європейського досвіду у плануванні стратегій розвитку країни. Навчальна мережа міст дає можливість обмінюватися досвідом і використовувати передові практики для вдосконалення політики в національному політичному процесі.

Які міста охоплює GIZ

Зараз вже у багатьох куточках України жителі беруть участь у плануванні міського розвитку на довгострокову перспективу. Окрім Полтави, власні Інститути мають Львів, Чернівці, Кривий Ріг, Вінниця, Житомир, Мелітополь, Харків та Подільський район Києва.

Львів. Саме тут ще з 2009 року працює найбільш розвинений Інститут країни. Завдяки співпраці з міжнародними фондами вже реалізували 32 проєкти та 16 стратегій переважно у галузях економіки, інфраструктури, архітектури тощо. До міста залучили 38,2 млн грн. Минулого року львівська команда працювала над програмою GCAP, що потім отримала золоту нагороду як найкраща екологічна та соціальна практика.

Серед стратегій найважливішими є створення Плану сталої міської мобільності Львова, Плану місцевого економічного розвитку та Стратегії Прориву 2027.

Останні проєкти:

  • «SENSE» — серія з десяти освітніх вебінарів щодо соціального підприємництва та особливостей початку власної справи;
  • «Качка дезінформачка» — курси підвищення рівня політичної та медійної грамотності громадян;
  • «Львівський курс міських творців» — навчальна програма, до якої долучено співробітників міської ради та профільних інститутів планування, архітекторів, інженерів, географів, менеджерів та активістів;
  • «Pixlab» — школа дизайну та креативної освіти для львівських підлітків, серед викладачів якої — практикуючі дизайнери відомих міжнародних та львівських ІТ-компаній;
  • «Мережа неформального навчання» — система освітніх курсів, що проводяться на базі бібліотек Львова.
  • проєкт «Відчути Львів» — створення першого універсального довідника з облаштування пішохідної інфраструктури, що враховує особливості руху різних груп населення;
  • «Тактичний урбанізм. Трансформація міського простору» — зустрічі україно-німецького молодіжного обміну;
  • «План дій для зміцнення громад» тощо.

До того ж львівська організація піклується про власний медійний зв’язок із жителями. Для цього вона створює відеоконтент та має розвинені профілі в соціальних мережа. Це потрібно, щоб люди дізналася про діяльність установи та долучилася до розв'язання важливих проблем міста.

Кривий Ріг. У Кривому Розі увага «ІРМ» приділяється здебільшого історико-культурній сфері. Для цього влаштовують культурні заходи та соціальні фестивалі. Значна частина території міста охоплена індустріальними об’єктами. Зазвичай підтримують проєкти, спрямовані на підвищення туристичної цінності урбаністичних локацій. Напрямки: озеленення, стріт-арт, ремонт в освітніх закладах та лікарнях.

Останні проєкти:

  • «Індустріальний туризм» — розробка стратегії розвитку туризму в Кривому Розі, проведення відповідного форуму;
  • програма озеленення міста, створення пішохідної зеленої зони для дозвілля та активного відпочинку;
  • «Фестиваль індустріальної культури» — серія заходів соціокультурного характеру із залученням архітекторів та фахівців з різних галузей;
  • «Кривий Ріг туристичний» — проведення тематичного фестивалю та екскурсій для містян, створення карти туристичних атракцій міста, ремонт палаців культури;
  • «Місто яскравих кольорів» — виконання розпису на об'єктах інфраструктури у техніці «стріт-арт» із метою покращення візуальності міста;
  • щорічний фестиваль «Парад професій» для молоді.

Житомир. Головний напрямок роботи житомирського Інституту з самого початку його заснування був і залишається екологічний.

Проєкти:

  • «Водонапірна вежа» — заходи з прибирання та реставрації споруди із залученням волонтерів, проведення екскурсій;
  • «TUMI: шлях до школи» — встановлення інформаційних табло-радарів для вимірювання швидкості та 8 велопарковок критого типу, капітальний ремонт аварійних перехресть, пішохідних переходів, доріг та проїздів. Навколо п’яти навчальних закладів повністю усунені проблеми, з якими щодня стрічались діти на шляху до шкіл;
  • «Бізнес-освіта Житомира» — серія безкоштовних освітніх вебінарів;
  • «Житомир екологічний» — програма зниження антропогенного впливу на довкілля — зниження викидів вуглекислого газу не менше, ніж на 30% до 2030 року — шляхом розвитку комунального електротранспорту та користування немоторними видами транспорту (велосипедами). Результат є: місто вже скоротило на 10% споживання енергії у порівнянні з 2010 роком;
  • «Підвищення енергоефективності об’єктів комунальної та бюджетної сфери» — у дитсадку № 63 провели комплексну термомодернізацію (утеплено підвал, горище, стіни), встановили індивідуальний тепловий пункт із системою автоматичного регулювання подачі тепла, замінили вікна, забезпечили заклад гарячою водою в неопалювальний період — отже, впроваджено систему енергоменеджменту. У результаті проведених робіт економія тепла за опалювальний сезон склала понад 50%, тож заклад вже зміг впровадити щорічну економію щонайменше 130 тис. гривень державних коштів.

Інші міста, долучені до GIZ, займаються здебільшого незначними проєктами у сферах соціологічного розвитку, культурних досліджень та покращення інфраструктури.

Полтавський «Інститут розвитку міста» віддає перевагу проєктам, що пов’язані перш за все з підвищенням зручності та мобільності міста. Звісно, на це потрібно чимало грошей.

Ким фінансується Інститут у Полтаві

По-перше, полтавська організація має міжнародних партнерів, від яких отримує значну кількість коштів на дослідження, заходи та проєкти. Серед них:

  • Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ);
  • Програма розвитку ООН — ПРООН;
  • NEFCO (Північна екологічна фінансова корпорація);
  • Партнерство для розвитку міст (ПРОМІС) від Федерації канадських муніципалітетів (ФКМ) та Міністерства міжнародних справ Канади.

По-друге, у пошуку інвестицій, звичайно, беруть участь вітчизняні партнери, серед яких Асоціація міст України, Полтавська торгово-промислова палата та інші. Частину коштів виділяє Полтавська міська рада. Завдяки співпраці з міжнародними фондами та іншими установами «ІРМ» вже залучив до Полтави 7,9 млн грн.

Чим займається «ІРМ»

У комунальній організації працює колектив: директор, заступник директора, бухгалтер та головні фахівці з різних питань: економіки, екології, інтегрованого урбаністичного розвитку, аналізу тощо. 

Установа покликана генерувати або переймати успішно втілені ідеї щодо покращення інфраструктури та міського простору на базі даних, отриманих шляхом власних соціологічних та аналітичних досліджень.

Також «Інститут розвитку міста» займається «Бюджетом участі» — створеним у 2015 щорічним конкурсом, до якого всі охочі подають власні проєкти щодо розвитку міста, а ті автори, хто набирає найбільше голосів, отримують фінансування на реалізацію власних ідей.

Останніми роками реалії конкурсу не виправдовують сподівань полтавців та загальної мети проєкту. Річ у тому, що за 5 років серед 453 учасників перемогли 93 проєкти, з яких зовсім не реалізовано 56, — і серед нереалізованих зараз, на жаль, знаходяться усі 26 проєктів-переможців минулого року. Їх мали втілити у 2021, але, за словами фахівців «ІРМ», грошей вистачить на те, що не реалізували за 2016—2019 роки. На 30 проектів уже виділили 12 млн 550 тис. грн, на 26 проектів ще потрібно виділити ще 11 млн грн.

Чи має сенс «Бюджет участі» у такому випадку? Пояснюють неприємну ситуацію в організації тим, що гроші на втілення проєктів полтавців були вилучені з програм на інші потреби, зокрема на боротьбу з коронавірусом та реалізацію окремих завдань «Полтави 2030» — найбільш важливого проєкту «Інституту розвитку міста». 

Також фахівці Інституту помітили проблему взаєморозуміння між творцями і виконавцями проєктів: мовляв, на підставі несприйняття авторами корегувань їх ідеї остаточно скасовуються.

Що вже зробили у Полтаві

Програма найбільшого проєкту «ІРМ» під назвою «Полтава 2030» розроблялася 20 місяців і з часу прийняття міською радою у жовтні 2018 року вважається орієнтиром пов’язаних з організацією змін по розвитку міста. До речі, «ІРМ» не єдиний автор, адже до створення концепції залучали переважно місцевих експертів з різних галузей, представники науки, бізнесу та громадськості.

Напрямки роботи:

  • диверсифікація економіки — пошук нових можливостей для бізнесу та виробництва, створення умов для інноваційної діяльності;
  • посилення статусу Полтави як регіонального центру — розвиток конкурентоздатності Полтави у порівнянні з містами-сусідами;
  • житло та житлова інфраструктура — створення комфортного та гідного житлового середовища;
  • розвиток культури та туризму — розкриття культурного та туристичного потенціалу міста;
  • довкілля і розвиток зелених зон — збереження та розвиток парків, скверів, алей та інших насаджень;
  • поліпшення мобільності — розв'язання проблем громадського транспорту.

Інші проєкти полтавського «ІРМ» 

Загалом від часу створення «ІРМ» особисто реалізував 15 проєктів «Бюджету участі» та 16 проєктів розвитку Полтави. З 62 проєктів стратегічного планування «Полтава 2030» 26 знаходяться на різних стадіях реалізації — зазвичай, це проєкти, пов’язані з ремонтними роботами.

Реалізовані проєкти:

  • перший у місті скейтпарк — проєкт-переможець «Бюджету участі»;
  • «Мікроклімат.Полтава» та ОАЗА — встановлення 10 датчиків-пиломірів, створення сайту та телеграм-каналу, де щодня інформують про стан повітря в місті;
  • закупівля велосипедів для працівників Полтавської міської ради як засіб протистояння пандемії. Встановлення 12 велосипедних парковок біля міських шкіл;
  • щорічний урбаністичний фестиваль «Майстерня міста», що проводиться з 2016 року для залучення мешканців до процесу покращення Полтави;
  • будівництво дитячого майданчику з елементами інклюзії (вересень 2019).

Зараз проєкти Інституту наступні:

  • «План сталої міської мобільності» та програма «Розвитку велосипедної інфраструктури в м. Полтава 2020—2024 р.», пріоритетними завданнями яких визначено розвиток велоінфраструктури (розмітка велодоріжок, створення велопарковок), підвищення рівня безпеки на дорогах, забезпечення належної якості послуг громадського транспорту;
  • модернізація вуличного освітлення. Планується встановити LED-лампи для вуличних ліхтарів та систему регулювання яскравості світлового потоку на 33 вулицях Полтави. Це дасть змогу не вимикати світло після 23-ї години: тобто тримати увімкненим усю ніч, зменшивши яскравість ламп;
  • реконструкція парку «Перемога» та Прирічкового парку;
  • дослідження шумового навантаження на міське середовище;
  • участь в акції «ВідродженняЛісосмуг». Онлайн-карта зелених насаджень;
  • проєкт реконструкції 9 школи;
  • розробка стратегії пом’якшення змін клімату та адаптації — плану дій міста, що спрямований на зниження викидів СО2 та зменшення рівня сміття у місті. Тут ситуація, як у Житомирі: ідейна орієнтація на немоторні види транспорту;
  • облаштування підземних переходів на вулицях Гетьмана Сагайдачного і Маршала Бірюзова.

Також Інститут провів 7 соціологічних досліджень з обсягом опитаних близько 6,5 тисяч полтавчан на важливі теми: задоволеності мешканців центром міста та підцентрами, якістю соціальної інфраструктури та торгової мережі, теми рівня задоволеності представників креативних індустрій умовами для розвитку бізнесу тощо.

«ІРМ» організовано фестиваль «Майстерня міста» та спеціалізоване навчання «Кваліфікація 2030», яке охопило 280 фахівців структурних підрозділів Полтавської міської ради. Час від часу комунальна організація влаштовує тренінги для представників малого та середнього бізнесу. Для вивчення передового досвіду фахівці «Інституту» вже відвідали 18 українських міст.

Які проблеми має інститут

Зрозуміло, що ідея «ІРМ» не тільки цікава та благородна, але й справді потрібна. Однак оцінімо реалію діяльності «Інституту» по пунктах.

  • Ефективність роботи. За п’ять років «ІРМ» залучив близько 8 млн грн закордонних інвестицій.Водночас щорічно на діяльність організації витрачають по 4 млн грн з коштів міста. Невже КО витрачає грошей міста більше, ніж залучає у його розвиток? Ще й витрачає не на реалізацію задумів, а скоріше на розробку концепцій… Наприклад, цього року установа отримала погодження на виділення 1,2 млн грн для оновлення «Полтави 2030».
  • Швидкість дій. Далеко не всі проєкти організації перемагають у конкурсах та отримують гранти, хоча це нормальна практика і всі проєкти не можуть перемагати. На жаль, навіть ідеї-переможці втілюються у життя дуже повільно: «ІРМ» декларує власну діяльність як роботу на перспективу. Але 5 років — зовсім не мало. Логічно, що в полтавців виникають питання. Коли «Інститут» почне працювати в плюс міста і скільки років ще потрібно, щоб результат зусиль команди КО виправдав сподівання мешканців?
  • Питання авторитету. Складність та довготривалість реалізації запланованого через небажання співпрацювати з КО – ще одна вада, на яку нарікають полтавці та ЗМІ. Звичайно, причина може полягати банально у пошуку коштів. Але, якщо врахувати те, що маємо справу з Міською радою, чи має достатній авторитет та вагу «Інститут розвитку міста» у вирішенні дійсно стратегічних питань вдосконалення урбаністичної реалії сьогодення? Невже для втілення проєктів потрібно «вигризати» дозвіл міськради?
  • Релевантність задуму. «ІРМ» частково дублює функції відділів Департаменту економіки та інвестицій, Управління з питань містобудування і архітектури та інших структурних підрозділів Полтавської міської влади. КО не займається чимось принципово новим. Але якщо реалізувати «Інститут», використавши весь потенціал його початкового задуму, можна досягти надзвичайних успіхів, пов’язаних з дійсно високим коефіцієнтом корисної дії.

Підсумок

Турбота про майбутнє, стратегічне планування, впровадження успішного досвіду — важливі чинники розвитку міста. Створення КО «Інститут розвитку міста» дає можливість полтавській владі розв'язувати застарілі проблеми з оновлення міста.

 Водночас попри певні успіхи установи, є питання щодо доцільності її існування, ефективності діяльності та оперативності впровадження змін.

Поки що «Інститут розвитку міста» бачиться розумною та справді перспективною ініціативою, адже його фахівцями проведено певну аналітичну роботу, яка була б не під силу окремим, розрізненим групам спеціалістів. Але результату, якщо бути відвертими, дійсно бракує, адже проєкти-переможці «Бюджету участі» останніми роками не реалізуються, а проєкти фахівців «ІРМ» втілюються дуже повільно і мають локальний характер, геть не пов’язаний із реальним масштабом «Полтави 2030». 

Розкритикували роботу «Інституту розвитку міста» і депутати міськради: бюджет установи на 2021 рік скорочено. Помітною залишається різниця між масштабом діяльності «Інституту міста» Львова та полтавським «ІРМ».

Хочеться вірити, що місія організації виправдає сподівання засновників, що її напрацювання втілюватимуться у життя швидше і будуть якіснішими, а Полтава все ж таки стане інвестиційно привабливою та зручною як мешканцю, так і туристові. Можливо, варто ще трохи часу для виходу на «проєктну потужність», адже сам по собі задум «Інституту розвитку міста» новаторський.