В Яківцях під Полтавою розташований унікальний будинок з химерами, який створив народний майстер Віктор Комісаренко. Понад 65 років його «ластівчине гніздо» прикрашають рослинні та геометричні орнаменти, побутові сюжети, створені власноруч митцем, який не мав спеціальної освіти.
Його син Олександр Комісаренко розповів ЗМІСТу як батько створював оздоблення будинку, скульптури та звідки черпав натхнення для творчості.
Будинок з химерами: особливості декору
Вхід до садиби прикрашає металева хвіртка з квітковими орнаментами. На цегляних стовпах розміщені скульптури двох музикантів: один грає на гуслях, а інший на бандурі. Паркан прикрашає виліплений соняшник з руками й ногами. Фігури розмальовані різними кольорами.
На фасаді дому можна побачити побутові сюжети. Стіна будинку перетворена на об’ємну картину: на ній виліплені з цементу та пофарбовані дерева, крони яких утворюють арки, а між ними – мініатюрні сільські хатки з блакитними дахами, церкви, пагорби та дерева. На стіні зображена побутова сцена сільського життя: жінка та чоловік працюють біля волів, поряд можна розгледіти інші фігури селян. У центрі композиції, над «селом», вирізьблене зображення Божої Матері з немовлям.
Символічність назви
Олександр Комісаренко каже, що сам він не називає будинок «ластівчиним гніздом», проте з цією назвою пов’язана цікава історія:
«Ще як цей дім будувався, то в залі, поселилась сім’я ластівок. І вже як переїхали сюди десь у 1972-му році, ми якось намагалися їх звідти викишкати, а так вони там жили. Можливо через це так і називають».
Про створення будинку
Дім почали будувати в 1959 році, а скульптури та декор Віктор Комісаренко створював протягом 20 років, починаючи з 70-х років. Багато фігур чоловік робив за допомогою форм, які сам ліпив із глини чи гіпсу, а потім заливав цементом:
«Те, що повторюється – це форми, щоб робити паркан, поруччя. А скульптури – це вже кожну він робив сам».
Олександр Комісаренко згадує, що його батька навчив цієї справи дідусь. Віктор не мав спеціальної освіти. Він хотів, щоб син продовжив його справу, але так не сталося.
Усі матеріали митець робив власноруч
Особливістю будинку є фарби, які не втрачають кольору десятиліттями. За словами сина, батько не використовував готових фарб і сумішей для створення скульптур, а робив їх самостійно:
«Під дахом розфарбовані візерунки. Він десь їх на початку 70-х років, як пофарбував, так вони досі не вигоріли. Фарби всі, які тут є, він робив сам. Готових не використовував зовсім».
Також він додавав секретні інгредієнти до розчину, з якого виготовляв скульптури, аби вони краще витримували вплив зовнішнього середовища.
«Років 45, мабуть, простояло нормально. Потім потихеньку щось почало відклеюватися. Все, що тут є, він сам робив».
Пан Олександр розповів, що батько створював як огорожу, так і зовнішнє оздоблення будинку. Віктор Комісаренко читав літературу зі світової та української архітектури. Деякі задуми він черпав з книг, але більшість сюжетів – це уява автора.
За словами сина митця, майже все в будинку, включно з дверима, було зроблено руками його батька. Він займався ліпниною, різьбленням, карбуванням (чеканкою) та малюванням.
Віктор Комісаренко постійно вдосконалював свій витвір: те, що не подобалося, він переробляв.
Невиконані задуми митця
Олександр розповів, що його батько мав намір розписати стіни будинку і зсередини, але не встиг реалізувати цей план. У нього був задум створити в залі «кругову» люстру з різними світлофільтрами:
«Зал він хотів розписати природними пейзажами і зробити так, щоб крутилась люстра з різними світлофільтрами. Щоб протягом дня змінювався колір стін. Це в нього такий задум».
За словами сина, це була його мрія, але він так і не приступив до її втілення.
Ким був митець
Віктор Комісаренко народився у 1928 році, мав лише п’ять класів освіти, працював жерстяником. За словами сина, батько був одним із найкращих бляхарів Полтави і саме ця робота «годувала» його сім’ю.
Попри незакінчену вищу освіту чоловік постійно займався саморозвитком. У флігелі Віктор Комісаренко майстрував і втілював свої задуми в реальність. За словами сина, батько багато читав і цікавився різними темами, що впливало на його творчість. Будинок з химерами був центром життя родини. Тут збиралися друзі та родичі.
У свої 74 роки Віктор Комісаренко пішов із життя, залишивши по собі унікальний витвір, який він створював як хобі. Чоловік віддавав майже увесь вільний час створенню скульптур та оздобленню будинку.
Що буде далі з будинком?
Олександр Комісаренко зізнається, що не планує реставрувати чи додавати нові елементи оздоблення, оскільки це потребує фінансових витрат і вміння. Чоловік віджартовується:
«Треба бути мільярдером, щоб тут до ладу все привести. Матеріали і плюс робота».
Попри те, що будинок з химерами не має офіційного статусу музею, він став відомим далеко за межами Полтави. За словами пана Олександра, сюди приїжджали гості з Канади, Німеччини, Польщі та США. Батько любив зустрічати відвідувачів і годинами розповідав про свої роботи.
Дім, який колись будували з любов’ю і пристрастю, на жаль, сьогодні поступово руйнується.
Будинок з химерами розташований за адресою пров. Диканський, 1. Доїхати з Полтави туди можна автобусом №33.
Фото Аліни Гончарової