Понад мільйон людей зі східних регіонів України у перші дні повномасштабного вторгнення знайшли тимчасове житло або новий дім на Полтавщині. Наразі офіційно в області лишаються 184 тисячі ВПО, що свідчить про відтік більшості людей до інших регіонів. Чому так сталося?
У порівнянні з базовими потребами у безпечному середовищі та житлі, які мали постраждалі від війни цивільні у 2022 році, сьогодні запити дещо інші. Як показує досвід Полтавщини, наразі ВПО потребують системності у розвʼязанні соціальних проблем й розширенні можливостей для отримання допомоги.
У новому аналітичному розборі ЗМІСТу ми проаналізуємо сучасні потреби ВПО, означимо проблеми з якими вони зіштовхуються у Полтавському регіоні та дізнаємося як громади можуть інтегрувати нових людей до своїх громад.
Чого потребують ВПО
Спершу схарактеризуймо ситуацію щодо зареєстрованих внутрішніх переселенців у громадах Полтавщини. Найбільше внутрішніх переселенців зареєструвалися на Полтавщині у 2024 році, але цьогоріч їхня кількість поступово знижується через переїзд до західних областей або повернення додому після припинення боїв:
Як повідомила керівниця обласного Управління у справах реінтеграції та соціального захисту, Ніна Черняк на запит ЗМІСТу, найбільше людей лишаються у Полтавській громаді. Лідерство за кількістю ВПО утримують також Кременчук, Миргород та Горішні Плавні та Лубни. Детальніше ознайомитися із ситуацією у розрізі громад можна за допомогою графіки ЗМІСТу:
«Найбільш поширеними проблемами та запитами, із якими внутрішньо переміщені особи найчастіше звертаються до органів місцевого самоврядування в Полтавській області є потреба у житлі, працевлаштуванні, відновленні виплат, гуманітарній допомозі та інші», – повідомила Ніна Черняк.
Аби задовольнити потреби ВПО, обласна влада створила і погодила «Програму підтримки внутрішньо переміщених осіб на 2023-2024 роки». Її основні розділи – економічний та соціальний, які включають наступні напрямки:
- житлові питання;
- зайнятість внутрішньо переміщених людей;
- соціальний захист та освіта.
За цією програмою передбачили будівництво:
- багатоквартирних житлових будинків;
- облаштування модульного містечка;
- запровадження дієвих механізмів підтримки та стимулювання зайнятості внутрішньо переміщених осіб;
- придбання продовольчих товарів для організації харчування внутрішньо переміщених осіб;
- придбання предметів/речей побуту;
- розширення соціального захисту внутрішньо переміщених осіб шляхом ухвалення місцевих програм;
- надання соціальних послуг, психологічної допомоги, освітні та культурно-просвітницькі заходи для ВПО.
Цією ж програмою погодили виділення грошей для виплат людям, які постраждали від війни. Онкохворі серед ВПО, які мешкають та зареєстровані на Полтавщині, можуть отримати до 20 тис. грн. Така ж допомога передбачена й для дітей з онкологічними захворюваннями, але сума виплат становить до 100 тис. грн.
Також до Міжнародного дня захисту дітей, родини ВПО можуть отримати щорічну разову допомогу по 4 тис. грн з обласного бюджету. Кожна з фінансових виплат покликана підтримати постраждалих унаслідок війни й допомогти облаштуватися у регіоні або подолати тяжку хворобу, але цього замало.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win
Новий дім і як до нього звикнути. Як минає інтеграція ВПО на Полтавщині
Після шоку збройного вторгнення до України й евакуації із зони бойових дій, цивільні почали облаштовуватися у нових громадах. Перші потреби були доволі базовими: речі, продукти й тимчасове житло. У Полтаві та усіх інших громадах Полтавщини людей розселяли у школах та садочках, організували харчування тощо. Після цього настала потреба в інтеграції у життя громади й працевлаштуванні. Розселення у навчальних закладах було ситуативним рішенням, тож проблему не вирішило.
Відбудова будинків ВПО потребує часу та ресурсів, яких наразі Україна не має, тож у тилових регіонів постало завдання: допомогти постраждалим від війни отримати нормальне житло, а в перспективі знайти роботу та заробляти на проживання, значно підніматиме шанси інтеграції такої людини в громаду.
За даними аналітиків, майже 35% ВПО є потенційними постійними жителями громад, що свідчить про високий рівень інтеграції:
- 12% ВПО планують залишитися жити на Полтавщині у довгостроковій перспективі;
- 23% ВПО не можуть визначитись що робити далі, отже є потенційними жителями Полтавщини.
За даними дослідження Аналітичного центру «ЗМІСТ», яке проводили у 2024 році, за майже 2 роки вторгнення, через бойові дії та окупацію українських територій, головною проблемою залишається втрата житла. Частково цю потребу намагалися задовольнити відкриттям модульного містечка для ВПО у Полтаві. Ніна Черняк повідомила, що це один із соціальних проєктів, який втілили на Полтавщині з огляду на потреби переселенців.
Отже, де наразі мешкають ВПО Полтавщини? Відповідь на це запитання дає «Аналіз забезпечення соціально-економічних прав ВПО на Полтавщині», у межах якого проводили індивідуальні опитування переселенців. Відповіді учасників дослідження показують, що винаймати житло наразі – оптимальний варіант:
- довгострокова оренда житла – 55%;
- прихисток (друзі, родичі, волонтери) – 33,3%;
- спеціальний простір для розміщення переселенців – 5,8%;
- гуртожиток – 2,5%;
- власне житло – 1,7%;
- короткострокова оренда житла – 0,8%;
- у готелі/хостелі – 0,8%.
Окрім житла, для внутрішніх переселенців важливий простір для самореалізації та соціальні контакти. За даними Полтавського обласного центру зайнятості, протягом 2023 року статус безробітного офіційно отримали більш ніж дві тисячі людей серед ВПО.
Працевлаштувалися з них 682 переселенці, тож аналітики вважають, що це низький показник.
«Однак, важливо брати до уваги, що внутрішньо переміщені особи можуть самостійно знаходити роботу, займатися підприємництвом або відкривати свій бізнес, зокрема і релокований, не перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, тому рівень цього показника може бути вищий. З огляду на те, що основна частина людей приїхала з більш промислових регіонів, актуальним стає питання навчання і перекваліфікації, адже потрібно враховувати регіональний аспект», – пише аналітикиня Вікторія Бистрова.
В отриманні фахівців серед ВПО зацікавлений і бізнес, тож громади Полтавщини та міжнародні партнери створюють можливості й програми для навчання й найму людей. Приміром, створюють грантові програми для релокованого бізнесу, або набору на роботу саме переселенців.
Щоправда, не усі населені пункти можуть створити умови для працевлаштування ВПО. Як приклад, село Сторожове за 40 км від Полтави у бік Харкова. Місцевий громадський діяч Олександр Боровик каже, що у них не було проблем з інтеграцією ВПО у життя села, адже місцеві й нові жителі швидко порозумілися: допомагали ремонтувати старі хати, привозили домашні продукти, грали у футбол тощо. Головним фактором стала відсутність робочих місць:
«У нас все добре, тільки роботи немає. Я колись казав, що це головна проблема села і нам з цим дуже важко. Недалеко працює фабрика печива, але там працюють місцеві і навіть для них роботи мало. Тут треба жити так, щоб їздити в Полтаву чи Чутове працювати, а сюди вертатися».
Дослідження і приклад Сторожового показує, що серед Полтавщина має успіх в інтеграції ВПО у життя громад, але соціально-економічна ситуація не показує перспективу для людей. Також, є когорта людей, які не прагнуть шукати роботу або інтегруватися, бо очікує на повернення до рідного регіону.
«Тут треба враховувати, що люди знаходяться у стресовому психоемоційному стані. У цей момент дуже важливо надати підтримку та показати, що вони не залишилися сам на сам. Над цим питанням у громадах працюють міжнародні та громадські організації, які пропонують психологічну підтримку, проводять тренінги, навчання тощо», – підсумовує Вікторія Бистрова.
Як допомагають інтегруватися внутрішнім переселенцям
Громадські організації, фонди та громади працюють над підтримкою ВПО. Завдяки створенню спеціальних програм, ВПО можуть отримувати допомогу від держави, міжнародних та гуманітарних організацій. Першими таку поміч отримують соціально вразливі категорії населення:
- багатодітні родини;
- сім’ї з дітьми з інвалідністю;
- пенсіонери;
- опікуни тощо.
Окрім цього, змінюється і форма надання підтримки. Якщо раніше видача продуктових наборів чи пакетів з гуманітарною допомогою були буденністю, сьогодні це можна зустріти рідше. Натомість міжнародні партнери намагаються надати довгострокову поміч: навчання, розвиткові грантові можливості, психологічну допомогу, тематичні заходи тощо. Усе це спрямовано не лише на інтеграцію до «нового життя», а й пошуку власного місця у цій спільноті.
Як приклад, Центр адаптації ВПО, що працює на Полтавщині. Його керівниця Ілона Орищенко розповіла, що вони створюють плани подій на тиждень, аби вибудовувати спільноту й допомагати ВПО якомога комфортніше почуватися у громаді. Для цього організовують лекції кваліфікованих спікерів, що можуть допомогти започаткувати власну справу, або ж запрошують на екскурсії до місцевих музеїв. Також Центр надає психологічну підтримку постраждалим від війни:
«Ми намагаємося надавати психологічну допомогу за усіма запитами. Також ми допомагаємо знайти нову роботу чи даємо знання для створення власного бізнесу. До нас звертаються люди, які відчувають, що їм потрібна підтримка або допомога у пошуках шляху. Розумієте, це історія, коли складно визначити, що буде далі, адже треба впоратися із сьогоднішніми турботами».
Завдяки різноманітності фондів та ініціатив, які покликані допомогти у задоволенні потреби ВПО, запити також змінюються й стають більш глобальними, а переселенці – вимогливими жителями нових громад, які прагнуть кращих умов. Усе це сприяє розвитку громадського сектору й економіки у тилових регіонах, зокрема на Полтавщині.
Як громади можуть допомогти закрити потреби ВПО
Спершу важливо зʼясувати актуальні запити людей, які лишаються у містах та селах Полтавщини. Як показує досвід, одним з них може бути працевлаштування із гідною заробітною платою. Для цього громади можуть допомогти організувати навчання чи курси з набуття нової кваліфікації для усіх охочих, аби створити фахових працівників серед нових жителів громади.
«Для цього діє програма ваучерів, існує багато пропозицій від громадських організацій та міжнародних фондів, які пропонують різні види навчання з опанування нових професій, також громади можуть самостійно розробляти та фінансувати разом з місцевим бізнесом програми перекваліфікації на актуальні напрямки зайнятості», – пише Вікторія Бистрова.
Окрім цього, важливо аби громади почали реалізовувати проєкти зі створення житлових умов. Для цього можна ремонтувати уже наявні, але незаселені будинки чи реконструювати гуртожитки.
Також, як показує досвід тилових регіонів, можливе переобладнання комунальних нежитлових приміщень. Для цього варто провести інвентаризацію житлових фондів, виявити приміщення, що могли б стати житлом. Завдяки цьому можливо створити базу вільних приміщень для постійного чи тимчасового проживання й надати ВПО право на пріоритетне заселення.
Також можливе будівництво нового житла або придбання квартир у забудовників тощо. Таким шляхом пішла й Полтава й розпочала будівництво багатоквартирних будинків на Лазурному. Аби стати в чергу на отримання житла, ВПО у Полтавській громаді матимуть зареєструватися й стати у чергу. Варто відзначити, що нині цей проєкт на підготовчому етапі й оцінюється у кілька мільярдів гривень.
Отже, наразі для Полтавщини важливо запровадити інтеграційні програми для ВПО на рівні громад, а завдяки підвищенню рівня освіти створити умови для створення власного бізнесу. Наразі громади намагаються розвʼязувати проблеми переселенців хіба з точки зору соціальних проблем, але роблять замало аби підвищити їхнє економічне становище чи мотивувати до участі у житті громад.
Обкладинка та графіки Юлії Сухопарової
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Все про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win