Одна з головних дилем Полтави (як і багатьох інших середніх міст) – апатія мешканців до життя міста та відсутність бажання брати участь у ньому. Чи вміють полтавці впливати на рішення влади, а головне – чи роблять це і в який спосіб – дізнавалися під час соціологічного опитування.
У попередніх публікаціях ми висвітлили, що політичні вподобання респондентів наразі не окреслені чітко: половина ще не знає, як голосувати на наступних виборах. Однак нинішню владу, якій віддавали свої голоси два роки тому, наразі звинувачують у більшості конфліктів і проблем міста. Тільки от наскільки часто самі включаються в життя Полтави і в який спосіб це роблять – головні питання.
Найважливішим вектором фінансування із бюджету міста з окреслених більшість опитаних (35%) вказала сферу охорону здоров'я. Це може свідчити про занепокоєність нинішнім станом медичних закладів і якості надання послуг. Однак варто не забувати: на цю сферу нині направлена значна частина державних коштів у рамках дійсних програм, також частина галузі медицини фінансується з обласного бюджету. Але в будь-якому разі, згідно з опитуванням, полтавці вважають охорону здоров’я – найбільш важливою і нагальною.
Другий пріоритет – благоустрій міста; його вказала у своїх відповідях майже чверть опитаних (23,2%). З огляду на практично відсутність будь-якої діяльності в цій галузі, можна припустити, що людям не вистачає сучасно обладнаних локацій, нових публічних просторів тощо. Однак позитивним у цьому плані можна відзначити заплановані заходи щодо реконструкції парку «Перемога» та «Дендропарку», що здатні дещо змінити ситуацію на краще. Багато проектів поліпшення благоустрою також подають полтавці в рамках конкурсу «Бюджет участі».
Підкріплюють проблему обличчя міста й голоси полтавців за пункт «Дороги та тротуари» (14,1%). Вочевидь, попри значне фінансування, багато доріг лишаються аварійними (Київське шосе, Харківське шосе), а абсолютна більшість тротуарів – навіть центру міста – потребують оновлення.
Майже на рівні з дорогами оцінили полтавці проблеми галузі освіти – 13%. І лише кожен десятий опитаний звернув увагу на необхідність ремонту житлового фонду (ремонти дахів, ліфтів тощо).
Такі результати показують, що вибрані владою вектори та погляди на них містян мають значні відмінності. Однак вийти на компромісний варіант можливо лише шляхом участі громадськості в бюджетному процесі.
.jpg%3F1511970581533&w=1920&q=75)
При цьому бачення самого бюджету, як показало опитування, у більшості абстрактне. Правильно на питання щодо розміру річного бюджету міста відповіли лише 4% респондентів. А майже половина опитаних навіть не спробувала «вгадати» обсяги фінансових можливостей Полтави.
У такій ситуації сформувати відповідальність влади перед містянами майже неможливо; за відсутності ініціативності громади посадовці розподіляють кошти на свій розсуд. При цьому зосереджуються здебільшого на тому, як утримати життєдіяльність міста в межах середньої норми: виплатити зарплати, пільги, виконати планові ремонти, забезпечити комунальні установи та заклади. Однак стимулів для вектору розвитку апатія мешканців не викликає, тому решту незадіяних коштів часто направляють на виправлення минулого, заробляючи політичні бали. Замість того щоб вкладати ці гроші в майбутнє.
Байдужість і відсутність цікавості полтавців до бюджетних процесів дає зелене світло будь-яким гіпотетичним і негіпотетичним проявам корупції. При цьому під час опитування більшість заявила про свою нетолерантність до корупції – 61,5%. Проте майже кожен п'ятий мешканець міста переконаний, що боротьба з корупцією як явищем – даремна.
Причини такої зневіреності – на різних площинах:
- Низька пропорція покарання корупціонерів відносно інформації про порушення – рівень Законодавчої бази, компетентності правоохоронних органів;
- Наявність корупції майже на всіх рівнях побуту людини (побори в лікарнях, закладах освіти тощо) – рівень традиційності «совкових подарунків», низька публічність і відкритість бухгалтерії рядових установ.
Розібравшись із другою, гіпотетично можливо працювати над першою – шляхом підготовки якісно нових кадрів і свідомих голосів виборців як на парламентських, так і місцевих виборах.
Наразі ж полтавці мало користуються наявними способами впливу на рішення місцевої влади. Трохи більше третини опитаних (37,3%) зазначили, що коли-небудь брали участь в акціях прямої дії (мітингах, протестах). Цей варіант, до речі, опинився найпопулярнішим. При цьому довіру до такого інструменту виявили більше половини респондентів – 57,3%.
Натомість пасе задніх проект «Бюджет участі» – конкурс проектів, які може подати кожен полтавець, і за умови перемоги в голосуванні отримати фінансування на його втілення за кошт міста. Попри те, що в Полтаві він діє вже другий рік, а також має місце в області та багатьох великих містах країни та світу, про «Бюджет участі» чули лише 18,6% опитаних, вірять у його ефективність 8%, а користувалися – 4%.
Загалом, якщо порівнювати оцінку ефективності з указаним досвідом користування певним способом, опитані здебільшого вірять у вказані інструменти більше, ніж послуговуються ними. І лише показники звернення громадян показали зворотню тенденцію.
Тож, соціологічне опитування показує, що полтавці можуть виділяти пріоритети міста, однак далеко не всі знають, як їх донести до влади, або ж не вірять в ефективність наявних методів. Більшість опитаних нетерпима до корупції, проте за бюджетними коштами (які, по суті, складаються з податків, сплачених кожним) не слідкують. Бажання брати участь у житті міста висловлює кожен третій мешканець (33,7%), при цьому обізнані про те, як це можна робити, – лише 17,9%
Результати дослідження підтверджують пасивність полтавців, результати якої, у багатьох випадках, є найбільшою причиною великих проблем, які у свою чергу тих же полтавців дуже турбують. Іншою причиною таких настроїв може бути тотальне розчарування через невиконання обіцянок і не виправдання сподівань. Не дивлячись на понад 26 років Незалежності, патерналізм, поки що, надійно вкорінений у свідомості полтавців, які не хочуть брати на себе відповідальність за своє місто. Але з іншого боку, дослідження показує, що більше третини населення міста хотіла би брати участь у житті міста, але не всі розуміють, як це робити. Така кількість людей цілком може стати критичною масою в процесі генерації змін. Аналітики вважають, що для початку процесу вистачає навіть 10-ти відсотків бажаючих. Однак переможе в полтавській спільноті пасивність чи активність – покаже лише час.
Соціологічне дослідження проведено в серпні 2017-го року методом вуличного особистого інтерв’ю Кількість респондентів – 1 098. Вибірка формувалася за гендерними, віковими та територіальними принципами. Похибка дослідження не перевищує 2,4%.
Інфографіка та обкладинка Максима Скворцова