Час монументалізму та бронзових пам’ятників посеред площ – минув. Місто має бути адаптивним до потреб містян. Це стосується зокрема й культурних просторів. Тому тепер у Миколаєві на площі біля міської ради, де раніше стояв пам’ятник Леніну, – сухі фонтани, зручні лавки та мобільні дерева.
Дерева у контейнерах та мобільні лавки
Роботи ще не закінчили, розповів автор та керівник проєкту Євгеній Паралута. Але об’єкт планують здати уже цього року. Нині площа готова на 70%. Підрядник повністю замінив покриття на гранітне – раніше тут був газон та плитка. Також облаштували два фонтани. Усе це зробили за 3,5 місяця. Залишилося додати дерева, ще лавок та освітлення. Кінцева вартість реконструкції – 105 млн грн.
«Ми вивчили досвід інших країн, сучасний підхід. Ще до участі в конкурсі розуміли, що тут має з'явитися універсальний простір, що здатний трансформуватися. Те, що тут було раніше, можна радше назвати горОдом зі стежками поміж клумб», – сказав Паралута.
Згідно з ескізами, кінцевий результат буде мати такий вигляд:
Усі дерева будуть у контейнерах. Тож їх можна буде рухати, адаптуючи локацію до певної потреби. Наприклад, для проведення концерту, ярмарку, виставки чи будь-якого іншого заходу. Тому на площі облаштували й приховані люки з розетками, щоб можна було під’єднувати до електромережі обладнання. Єдине «але» – приблизно кожні п’ять років дерева з контейнерів треба буде висаджувати у ґрунт, замінюючи їх молодшими. Мобільними будуть і клумби для квітів.
Нині на площі – два сухі фонтани. Комунікації для них проводили з нуля – для цього викопали 2,5 кілометра траншей. Один із водограїв виконаний у формі водяної арки, крізь яку можна пройти. Обидва мають підсвітку, колір якої постійно змінюється.
«Додатковий магніт у вигляді світло-динамічних пішохідних фонтанів, окрім точки тяжіння, також відіграє дуже суттєву роль у спекотні дні. Адже знижує температуру повітря навколо, що дозволяє містянам проводити час на площі навіть під палючим сонцем», – розповів проєктувальник.
Додатково проєкт передбачає облаштування LED-бруківки, що групується та підключається до контролерів освітлення. Площа буде підсвічуватись синхронно із фонтанами.
«Але, оскільки всі вже звикли до нинішнього вигляду площі, для містян це вже буде "Соборна площа, версія 2.0", яка буде ще більш комфортним та привабливим місцем для проведення часу», – сказав Паралута.
Проєкт також передбачає облаштування сходів, адаптованих до потреб маломобільних груп та інших елементів, що роблять площу більш доступною.
Проєктувальники також враховували вартість – вона не мала бути космічною. Адже таких просторів у місті має бути якомога більше. Відповідно, вони повинні бути бюджетними. Тому спершу пропонували в якості покриття використати бетонну плитку. Проте замовник відмовився від цього матеріалу – обрав граніт. Останній слугує довше.
У центрі кожної площі має бути «домінанта» (?)
Євгеній Паралута та його колеги перемогли у відкритому всеукраїнському конкурсі проєктів реконструкції Соборної площі, що його провела міська адміністрація наприкінці 2017 року.
Але коли оприлюднили проєкт, отримали негативні відгуки як від деяких містян, так і від заслужених архітекторів. Останні критикували ідею через відсутність «домінанти» – центрального елемента. Щоб наочніше: «домінантою» був пам’ятник Леніну, який лишень кілька років тому демонтували.
Паралута розповів, що вони свідомо відмовилися від монументів. Адже хотіли зробити площу «живою»:
«Раніше ця площа була меморіальним комплексом поклоніння пам'ятнику. Але ми живемо у 21 столітті, ми більше пам'ятникам не поклоняємося. Пам'ятник знесли. І ми зрозуміли, що не можемо собі дозволити поставити тут новий».
Нині площа, за словами Паралути, стала місцем зустрічі людей, тоді як раніше вони тут були переважно транзитом – цьому сприяли вузькі доріжки та відсутність лавок.
Крім того, навіть закінчений об’єкт дозволяє встановити монумент. Якщо тільки в цьому виникне необхідність і містяни точно вирішать, пам’ятник кому хочуть бачити, пояснив проєктувальник.
Пам’ятники як пережиток минулого
Площу перед будівлею міської ради раніше «прикрашав» пам’ятник Леніну.
2014 року його знесли. Тому посеред порожньої площі залишився зруйнований постамент.
Котрийсь з активістів тоді подумав, що буде краще, якщо пофарбувати руїну та закріпити на ній прапор України.
Краще навряд чи стало. Проте у такому стані площа перебувала до липня 2016 року. Тоді залишки все ж вирішили демонтувати.
У середині 2017 року міська влада почала думати про те, щоб переоблаштувати площу. Проєкт не замовляли – переможці отримали лише грошові винагороди. Спершу провели конкурс ідей, того ж року у жовтні – конкурс проєктів. Члени журі отримали 18 варіантів, із яких обрали чотири призові. Зазначимо, що на жодному із них пам’ятників немає – проєктувальники віддали перевагу відкритим просторам.
Переможці почали розробляти повноцінний проєкт на початку 2018 року, а через рік документ віддали замовнику. Ще через пів року площу почали реконструювати. Завершити роботи мають цьогоріч.
Замість висновку
Отже, Миколаєву знадобилося близько трьох років, щоб пройти шлях від самої лише ідеї реконструювати площу в центрі міста до майже готового об’єкта. Можливо, трохи більше часу знадобиться «заслуженим архітекторам» та ортодоксальним містянам, щоб переконатися у тому, що публічні простори мають бути зручними та мультифункціональними, а не монументальними та застиглими у часі.
