15 вересня, 17:09
15 вересня, 17:09

На Полтавщині вакцинувалися менше половини педагогічних працівників. Якщо з наступного тижня посилять карантин, то на Полтавщині зможуть працювати тільки третина шкіл. Така ситуація виникла через те, що Уряд оновив карантинні обмеження і тепер від освітян залежить як навчатимуться діти: у школах чи на «дистанційці».

Учителька  полтавського ліцею №17 «Інтелект» Олена Промська уже отримала 2 дози вакцини проти коронавірусу. ЗМІСТ спілкувався з нею про важливість щеплення педпрацівників, чому деякі вчителі бояться цього та досвід дистанційного навчання. Спойлер: смішні історії з учнями та вчителями на «дистанційці» теж трапляються. Про них читайте далі.

«Вакцинація вчителя – це соціальна відповідальність»

Олена Промська вакцинувалася у липні. Напередодні довго вагалася, але вирішила щепитися після того, як перехворіла на коронавірус й зрозуміла, що це складна хвороба:

«Спочатку існували страхи, бо багато говорили про те, що вакцина недосліджена. А потім все ж таки з чоловіком вирішили вакцинуватися. По-перше – перехворіли разом на ковід і зрозуміли, що це таке і що це дуже складно. По-друге, вакцинація вчителя – це соціальна відповідальність, бо ти працюєш у школі. До тебе постійно йдуть діти, тому є загроза їх заразити й заразитися самою». 

Олена Промська серйозно поставилася до вибору вакцини серйозно: читала відгуки та радилася із сімейним лікарем. І все ж вибір припав на вакцину Pfizer:

«У мене було конкретне завдання потрапити за кордон. Я чітко дивилася на ту вакцину, яка дозволена у Євросоюзі і з котрою не виникатиме жодних проблем під час перетину кордону. З цією вакциною у мене не виникло жодних питань. Прикордонники бачили, що я щеплена Phfizer і одразу пропускали через кордон».

Більшість вчителів ліцею №17 вакцинувалися препаратом Pfizer, тому що пункт вакцинації котрий  працював у закладі освіти пропонував саме цю вакцину. У другій хвилі щеплювали Moderna.

«Дехто з вчителів відмовляється від Pfizer, Moderna і AstraZeneca і вакцинуються CoronaVac у своїх сімейних лікарів. Дуже цікаво, що препаратом CoronaVac в основному вакцинується тільки молодь. Вважають, що це не та вакцина, що впливатиме на репродуктивну функцію і надає менш негативного впливу на організм». 

«У нашому ліцеї працюють вчителі старшого покоління. Вони доволі просунуті і вакцинувалися в першу чергу, а ми за ними пішли. Вони складно переносили коронавірус. У нас є така колега, яка хворіла майже увесь навчальний рік». 

Переносили вакцинацію вчителі по різному. У деяких підвищувалася температура, а в деяких боліла просто рука.

«Насправді дуже складно набрати 80% вакцинованих вчителів»

У ліцеї №17 вакцинувалися майже 60% педагогів. Цього місяця у навчальному закладі провели третю хвилю вакцинації для вчителів, які влітку не змогли це зробити чи просто змінили свою позиції.

«Насправді дуже складно набрати 80% вакцинованих вчителів, бо реально стереотипне мислення впливає. Люди багато чого читають, слухають. Дехто говорить, що це некорисно, страшно, що ми всі помремо. Такі чутки пускають. Я думаю, що в основному всі бояться».

Олена Промська вірить, що у ліцею є шанс працювати не дистанційно, якщо буде «жовта» чи «помаранчева» зона:

«Є вчителі, які категорично не хочуть вакцинуватися і мають власну позицію. Вони говорять, що будуть оберігати себе, мити руки та носити маску. У кожного ж є право вибору, але наскільки це правильно, я сказати не можу».

Дистанційне навчання: позитив та підводні камені

Перший рік дистанційного навчання був складним. Увесь педагогічний склад ліцею разом з вчителькою інформатики досліджували платформи, на яких можна проводити уроки дистанційного навчання. Обрали платформу Microsoft Teams. Там проводили і уроки, і консультації до ЗНО та навіть батьківські збори.

«Дистанційне навчання минулого року було злагодженим. Було спокійно йти у навчальний дистанційний процес. Ми чітко розуміли, що якщо дистанційка, то у нас все є. Адміністрація забезпечила більшість вчителів технікою. Інтернет у нас хороший, техніка є, вчителі навчені. Нам абсолютно нестрашно знову переходити на дистанційку».

Звичайно, у дистанційки є великі мінуси, говорить Олена Промська:

«Це не корисно для здоров'я, псується зір та постава у дітей та вчителів. Важко під час дистанційного навчання проконтролювати академічну доброчесність дітей».

Вчителька розповіла, що вірші на пам'ять діти розповідали на відео і було тяжко помітити, яка дитина насправді вивчила слова, а яка читала з екрана. 

Також, вчителька поділилася, що дистанційне навчання безперечно негативно вплинуло на знання учнів. Цього року одинадцятикласники віддалено навчалися фактично 2 роки. За її словами ЗНО здали гірше, аніж могли. Проблема в тому, що частина дітей були не вмотивовані, вони не були готовими до самостійності й самодисципліни:

«Були діти, які були дуже вмотивовані, їм цей час був корисним, вони могли зробити вибір, які предмети їм потрібно підтягувати. Були такі діти, що під час дистанційного навчання набагато підвищили якість своїх знань. На очному навчанні вони, можливо, соромилися. Інші навпаки загубилися під час дистанційного навчання, у школі вони були активними, а дистанційно їх не бачили і не чули».

Олена Промська поділилася, з якими тяжкостями зітнулися вчителі під час дистанційки. Було важко розмежовувати робочий та власний час. Також через екран не можна зрозуміти, як реагує дитина і чи зрозуміла вона тему:

«У мене виходило так, що мій робочий день розпочинався о 8 ранку і закінчувався о 9 вечора. Тому, що ти знаходишся в одному місці. Щоб поговорити з дітьми 30 хвилин потрібно було приготувати презентацію, а її підготовка займає понад годину». 

Зате під час віддаленої роботи вчителі покращили свої знання у комп'ютері. Кілька вчителів ліцею навіть придбали графічні планшети, щоб доступно пояснити тему:

«Вчителі прагнуть і вони навчаються теж разом з дітьми. Вони не стоять на місці. Але живий урок набагато краще. Під час дистанційки не вистачало дитячих очей».

Кумедні історії, які трапляються під час дистанційного навчання

У Microsoft Teams, де відбувалося навчання, пранкери зайти не можуть, то ж від неочікуваних людей на уроці, які люблять поглузувати, учні та вчителі ліцею №17 себе вберегли. Але все ж таки кумедні пригоди під час уроків траплялися:

«Взагалі діти відповідальні, але важко проконтролювати, що там відбувається за монітором. Бо не у всіх працюють камери, бувають такі випадки, що цілий клас працює в темну. Ми жартуємо, що це як стіл екзорцизму». 

Також були такі випадки, коли дітям ставили запитання і вчителям було чутно, що батьки їм підказують. Але це стосувалося маленьких дітей.

«Дорослі діти могли слухати урок і грати в Майнкрафт, могли щось інше робити. Деякі випускники зізнавалися, що вмикали урок і далі йшли спати».

Під час перевірки творів вчителям доводилося робити, так звані, вправи для шиї:

«Коли перевіряєш есе в робочому зошиті – це одна справа. Ти все бачиш і виправляєш помилки. Але коли перевіряєш в онлайн-форматі і коли учні надсилають ці скріни творів. Вони відкриваються криво, і мені доводилося або монітор перевертати, або самій перевертатися. На це витрачала багато часу».

Олена Промська розповіла, що під час розповіді віршу на пам'ять, учні встигали проявляти креативність. Діти робили різні декорації у себе вдома, співали, та навіть акомпанували собі під гітару:

«Коли було завдання вивчити вірш, то мені учні надсилали відеозапис. Дехто надсилав і говорив “тільки ви нікому не показуйте”. Дехто крутився по квартирі і показував, типу “дивіться, Олено Іванівно, у мене тут нічого немає і я не читаю».

Наостанок інтерв'ю вчителька Олена Промська поділилася, що дистанційна робота їй подобається, бо потрібно працювати інтенсивно з комп'ютером. Це як вийти із зони комфорту і почати робити щось нове.