Чернігів зараз – приклад того, як невелике місто за досить короткий проміжок часу може змінитись до невпізнаваності. Нині тут – доглянуті парки, нова бруківка, сучасні зупинки громадського транспорту, мережа велодоріжок та купа всього того, чого потребують люди для комфортного життя.

Заступник міського голови Чернігова з питань стратегічного розвитку міста Олександр Ломако сказав, що найголовніша зміна – це те, що чернігівці повірили у те, що їхнє місто може змінюватися на краще. 

«Раніше ми мали образ невеликого провінційного міста, що розташоване поруч із Києвом. Тоді всі думали, що найкраще, що тут з тобою може статися, так це те, що ти поїдеш жити та працювати до столиці. Люди не вірили, що Чернігів може розвиватися. Але ті разючі зміни, що сталися протягом останніх п’яти років, дали людям надію на те, що місто може ставати кращим», – сказав Олександр Ломако. 

Тому міська влада найперше зацікавлена у тому, щоб якісно розвивати інфраструктуру. 

Міські парки адаптують до потреб людей

Чернігів – досить «зелене» місто. Тут чимало парків, скверів та алей. Один з об’єктів, що його точно варто відвідати, якщо приїдете сюди, – Алея Героїв. Частину скверу люди називають «стометрівкою», адже сквер має довгасту форму. Щоб побачити усе, йти доведеться чимало. Але воно того варте.

Тут є фонтани, клумби та чимало зручних лавок, територія засаджена деревами, квітами та газоном.

Раніше сквер був більш монументальним – тут були переважно постаменти, пам’ятники та декілька лавок. Тож Алею Героїв вирішили зробити максимально комфортною для відпочинку людей. Сквер почали реконструювати 2017 року. Авторкою проєкту є відома чернігівська архітекторка Тетяна Мазур.

8 постаментів, що тут були раніше, демонтували. Їх замінили на більш функціональні та потрібні саме відпочивальникам елементи. Наприклад, майданчики, де розташовані лавки, розширили. Тепер вони мають форму кіл, що «нанизані» на пряму лінію алеї.

Сквер виглядає кольоровим навіть взимку, адже для мощення тут використали різнокольорову бруківку. Подекуди плитка формує український орнамент.

Старі дерева залишили, а їх тут понад 400. Лише додали чимало нових екзотичних видів. Попрацювали й над облаштуванням квітників. Тут встановили габіони – сітчасті коробчаті конструкції, що заповнюються природним каменем. Всередину засипається ґрунт, куди й висаджуються рослини. Тепер біля таких квітників масово зупиняються навіть місцеві, щоб сфотографувати та сфотографуватися.

Крім кольорового мощення та різнобарвних клумб, тут облаштували й нові газони. Одразу ж встановили автоматизовану систему поливу. Зазначимо, що віднедавна у Чернігові завжди влаштовують автоматизований полив, ремонтуючи старі парки чи влаштовуючи нові. Це дозволяє якісніше доглядати за газоном, тож він довго залишається доглянутим та зеленим.

Раніше на території скверу було чотири фонтани. На час реконструкції вони були дещо застарілими. Тому один із них демонтували зовсім, три – відремонтували та дещо змінили. Кожен із них – унікальний. Наприклад, є й габаритний сухий, біля якого людно навіть тоді, коли спадає спека. А посеред ще одного фонтану можна посидіти. Проєктувальники передбачили особливу форму споруди, що дозволила встановити посеред водограю лавку. Тепер тут відпочивають люди.

Варто згадати й про те, що одна із частин скверу межує з місцевим університетом. Периметром висаджені туї, що формують щільну стіну. Тут облаштували спеціальну зону для студентів, де вони можуть відпочивати у перервах між навчанням.

Загалом у Чернігові розташовано близько чотирьох десятків парків, скверів, алей та ботанічних садів. Виходить, протягом 40 днів містяни щодня можуть ходити до нової локації.

Парки стають зонами відпочинку не лише для місцевих, але й туристичними магнітами. Адже заради відпочинку на природі сюди приїжджають люди з різних міст України. Тому догляду за зеленими насадженнями тут приділяють чимало уваги.

Діти забули, що таке смартфони – у Чернігові відкрили скейт-парк

6 червня цього року у Чернігові облаштували перший скейт-парк. Два майданчики для екстремального катання обійшлися містові у майже шість мільйонів гривень. Гроші взяли з місцевого бюджету.

«У нас є “Бюджет участі” – 1% міського бюджету ми направляємо на реалізацію проєктів, що подають чернігівці. Кілька років поспіль люди подавалися з ідеєю побудувати скейт-парк, але не набирали потрібної кількості голосів. Я ж вважав цю ідею правильною та класною. Тому й вирішили реалізувати проєкт коштом міського бюджету», – розповів Олександр Ломако.

Нині всі елементи активно використовуються молоддю – тут катаються як маленькі діти, так і підлітки. Територію біля скейт-парку облаштували ще й лавками – тепер тут відпочивають батьки, що приходять разом із дітьми. Охочих покататися – вдосталь, сказав Олександр Ломако.

«Ми його збудували для того, щоб діти були не у смартфонах, а активно проводили час. Зараз я можу сказати, що там і зранку, з восьмої чи сьомої, а також увечері – навіть після дев’ятої – там завжди дуже багато людей». 

Хоча майданчики вже зараз можна використовувати, у планах – додати сучасне освітлення, щоб зробити катання ще більш безпечним та продовжити час користування спорудами.

Скейт-парк – необхідність для кожного міста. Адже екстремальні види катання з кожним роком стають все більш популярними. Зростає попит і на здоровий спосіб життя. Тож місто має підлаштовуватися під інтереси містян, особливо – дітей.

У майбутньому планують побудувати ще кілька скейт-парків, але уже у більш віддалених районах міста. Тож молодь отримає більше сучасних майданчиків для екстремального катання.

Цікавий факт: 2013 року до Чернігова приїжджав професійний скейтбордист Ніл Мімс, що є засновником компанії Neal Mims Skate Akademy. Він тоді ще запропонував відкрити у місті скейт-парк, адже аналогічні майданчики відкривав у різних країнах світу. Наштовхнув його на думку відкрити парк саме у Чернігові Віталій Сєров – уродженець міста, що нині проживає у США. Тодішній мер міста говорив, що вже й територію для облаштування обрали. Але до діла розмови не дійшли.

Місто стає більш доступним для маломобільних груп

Тактильна плитка тепер у місті – далеко не лише у центрі. Лише протягом 2020 року у місті облаштовано понад 300 квадратних метрів тротуарів спеціальними покажчиками.

У місті також, ремонтуючи пішохідні переходи чи тротуари загалом, обов’язкового понижують з’їзди. Так відремонтували протягом року три тисячі метрів квадратних. Понижують бордюри і тоді, коли ремонтують дороги, проїзди між будинками тощо.

Аналогічно і в парках, що ремонтували протягом останніх років. Тут немає складних підйомів та незручних заїздів. Тому кожен може спокійно дістатися до будь-якої локації.

Щоб маломобільним групам населення було ще більш доступно пересуватися містом, за останні чотири роки «Чернігівське тролейбусне управління» придбало 27 нових низькопідлогових тролейбусів. До кінця 2020 року очікується ще п’ять таких. Один із таких тролейбусів виділили для перевезення дітей з інвалідністю до місцевого навчального реабілітаційного центру. Проїзд є повністю безоплатним.

У містові створюють систему велодоріжок

Зважаючи на те, що площа міста досить невелика, чимало жителів пересуваються велосипедами. Тому у місті розробили програму розвитку велоруху та облаштування велоінфраструктури європейського рівня.

Тому тут доріжки тепер облаштовують щоразу, як реконструюють вулиці, проводять поточний або капітальний ремонт проїзної частини. Потреби велосипедистів враховують і при будівництві нових автомагістралей.

Велосипедні доріжки з’являються як на пішохідних частинах, так і безпосередньо на дорогах для автомобілістів. Загальна протяжність велодоріжок у місті – понад 40 кілометрів.

Тут влаштовують не лише велосипедні доріжки, але й зручні розв’язки. Це допомагає пересуватися містом на велосипеді більш безпечно. Адже напрямки руху зрозумілі. Це також запобігає конфліктам та небезпечним ситуаціям між велосипедистами, автомобілістами та пішоходами.

Крім того, встановлюють велопарковки просто посеред міста. До цього стимулюють і власників магазинів, кав’ярень та інших закладів, що не підпорядковуються містові.

У планах також створити у місті спеціальні велосипедні парки, а також пункти, де всі охочі зможуть отримати допомогу та консультацію. Адже у Чернігові велосипедну інфраструктуру планують адаптувати не лише до потреб місцевих, але до туристів, що обирають активний відпочинок.

Паралельно хочуть розвивати й інші види маршрутів: водні, пішохідні та спортивні. Таким чином велоінфраструктуру міста інтегрують в інші системи. Серед більш глобальних планів – інтегрувати внутрішню мережу у загальноєвропейську.

Покращуючи умови для велосипедистів, місто дбає найперше про екологію та розвиток. Адже таким чином вони хочуть вибудувати сталу транспортну мережу, зробивши місто більш мобільним та доступним для людей.

На зупинках громадського транспорту встановлюють табло

Розвиваючи велосипедну мережу, у Чернігові не ігнорують і громадський транспорт. Так, на більшості зупинок нині є електронні табло, що показують, який та коли приїде автобус/тролейбус.

«На всіх транспортних засобах ми встановили GPS. Тепер кожен чернігівець може через смартфон подивитися, через скільки хвилин на зупинку приїде маршрутка чи тролейбус. Щоб дізнатися час прибуття могли й ті, у кого немає смартфонів, ми встановили ще й табло», – пояснив Олександр Ломако.

Перші монітори з’явилися у Чернігові ще 2017 року. Тоді п’ять таких встановила компанія, що обслуговує систему GPS-моніторингу у громадському транспорті. 2018 року закупили ще понад 30 коштом міського бюджету. 2019 року місто замовило ще 35 моніторів. Для цього з бюджету виділили майже два мільйони гривень. Усі екрани під’єднані до системи GPS-моніторингу «Дозор».

На зупинках також має з’явитися і точний розклад руху. 

Загалом у Чернігові – 458 зупинок. 244 зупинки обладнані кіосками, павільйонами, навісами для того, щоб пасажири могли очікувати на транспорт. За словами заступника міського голови, нині оновили більшість зупинок – старі павільйони демонтують, натомість встановлюють нові. На них і встановлюють монітори.

Платні парковки від комунального підприємства

Для багатьох міст спеціально облаштовані місця для паркування – вкрай болюче питання. Як правило, комунальні установи відмовляються опікуватися парковками. Адже, згідно з чинним законодавством, нині обов’язково потрібно встановлювати паркомати – спеціальні пристрої, що автоматизують сплату за користування майданчиком.

У Чернігові ж облаштували чимало майданчиків, завідує якими саме комунальне підприємство «Паркування і ринок». Олександр Ломако сказав, що облаштування безпечних парковок – соціальна функція міста. Знайти бізнесмена, що готовий інвестувати в утримання парковок, – складно. Адже цей бізнес не є прибутковий. Але такі послуги необхідні містянам.

Нині у Чернігові працюють над єдиною електронною системою, що дозволить швидше сплачувати за послугу за допомогою смартфона. Це також зменшить кількість порушників.

Усі гроші, отримані за користування майданчиками, надходять до міського бюджету. Частину їх витрачають на облаштування нових майданчиків та розвиток інфраструктури. Завдяки цьому також вдалося впорядкувати те, як та де водії залишають автомобілі.

Усі вивіски будуть оформлені в єдиному стилі

Цьогоріч у вересні у Чернігові затвердили Концепцію оформлення зовнішніх фасадів будинків. Цього прагне чи не кожне місто. Адже різнобарвні вивіски магазинів, закладів харчування тощо призводять до втрати цілісності сприйняття міського середовища.

Згідно з проголосованим документом, усі бізнесмени повинні уніфікувати зовнішній вигляд вивісок, матеріали та стилі оформлення. Однаковим буде й розмір та розміщення.

Це стосується не лише бізнесменів, що працюють в історичній частині міста. Стандартизувати планують і вивіски на житлових будинках. Для цього місто поділили на відповідні зони.

Відтепер, якщо новий бізнес встановлює вивіску або ж замінює стару, він має враховувати загальноміську концепцію. Решта власників закладів мають привести до ладу рекламу протягом року. Якщо вони цього не зроблять, місто вважатиме вивіску незаконною та демонтує її самостійно.

Протягом наступних трьох місяців буде проведено аудит міських вивісок, що розташовані у центральній частині міста. Усі представники бізнесу отримають листи, де буде викладено усі вимоги до нових вивісок.

Отже, Концепція передбачає, що уже за рік місто візуально зміниться, стане більш привабливим та цілісним.

Розвиток інфраструктури в Чернігові – один із пріоритетів влади. Адже якісні дороги, зрозуміла схема користування громадським транспортом та комфортні місця для відпочинку – той мінімум, що напряму впливає на комфорт жителів.

Це, за словами Олександра Ломаки, впливає на те, наскільки жителі задоволені своїм містом:

«Ми входимо до трійки міст України, жителі яких позитивно відповідають на запитання, чи у правильному напрямі рухається місто».

Паралельно у Чернігові інвестують і в розвиток туристичної інфраструктури. Місто роблять зручним та привабливим для тих, хто віддає перевагу активному відпочинку на природі. Це дозволяє збільшувати потік туристів та, відповідно, ефективніше наповнювати бюджет.

Фото і текст Анастасії Мацько

Обкладинка Дарії Муращенко