Що може обʼєднувати полтавського залізничника, інженера, підприємця і соцпрацівницю? Вони – добровольці Полтавського ДФТГ. У вільний від роботи час вони виконують бойові завдання 116-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ.
9 серпня добровольці мали навчальні стрільби. Професійний інструктор 116-ї бригади на псевдо «Джек» ділився власним бойовим досвідом, який здобував під Кураховим. Завдання добровольців – опанувати новий різновид зброї, аби навчитися застосовувати його по ворожих повітряних цілях над Полтавщиною.
Полтавські добровольці постійно тренуються та навчаються у досвідчених військовослужбовців своєї бригади. Полтавська громада не фінансує ДФТГ (хоч цього вимагає закон про національний супротив), тож жоден з добровольців не отримує платні. Попри це, четвертий рік поспіль добровольці виконують завдання задля посилення оборони і безпеки полтавців власним коштом.
Начальник штабу ДФТГ з позивним «Агроном» каже, що вони прагнуть бути корисними Полтаві й хотіли б, щоб міська влада нарешті їх помітила й почала забезпечувати. Найголовніше наразі – комплектування мобільних груп ДФТГ, які долучаються до знищення ворожих цілей.
ЗМІСТу вдалося побувати на занятті з бойової і вогневої підготовки членів Полтавського ДФТГ №3. У цьому матеріалі розповідаємо пʼять історій його добровольців, які готові обороняти Полтаву.
«Судак»: У нас більшість підрозділу мобілізувалася до Сил оборони
З перших днів повномасштабного вторгнення «Судак» долучився до лав добровольців. Його головна мотивація – мати можливість захистити свій Полтавський район від ворога. Головне наразі для нього – це прикриття повітряного простору, проте завдань вистачає завжди. Добровольці екстрено збиралися, коли знадобилася допомога у ліквідації наслідків атаки по Полтаві, допомагали з розборами завалів на місці не однієї трагедії:
«Тут всі люди працюють на основній роботі, а це виходить в нас якби додаткове. Особисто для мене – це першочергове завдання, але за щось треба жити, сім'ю утримувати. Скажімо так, є основна робота. Наприклад, я на “Укрзалізниці” працюю».
Більше трьох років «Судак» поєднує цивільне і життя добровольця. Його мотивують українські захисники. Попри те, що участь у добровольчому формуванні не є військовою службою і не звільняє від мобілізації, залізничник не полишає цієї справи.
Виконання завдань командирів і підготовка до оборони Полтави займають увесь його вільний час.
«Якби громада або область надавали достатньо забезпечення, було б простіше. У мене є заробітна плата з роботи, але мені треба ділити її на себе і виконання бойової задачі. 70-80% спорядження купляємо за власний кошт і часто не вистачає елементарних речей».
«Судак говорить, що вони з добровольцями – звичайні громадяни, що підпорядковані військовій частині ТрО та за контрактом з командиром ДФТГ. 70% підрозділу вже перебувають в ЗСУ за мобілізацією, тож чоловік не виключає, що колись це торкнеться і його. Єдине, чого він хоче наразі – уваги Полтавської громади до своїх добровольців.
«Смайл»: Ми потрібні, ми можемо зробити внесок у захист країни
Командирка підрозділу і старша групи під псевдо «Смайл» приїздить на навчання з району. У 2022 році вона прийшла у громадську організацію «Доброволець», що потім виросла до ДФТГ-1, яке обʼєднувало мотивованих добровольців. Разом з поліцією вони патрулювали вулиці міста.
Після реформування трьох міських ДФТГ залишилося одне. Після реформування добровольчих формувань у 2022 році, залишилося одне ДФТГ на увесь Полтавський район, до якого й долучилися усі охочі.
«Небагато ми тренувались, але інструктори дуже дивувались і казали, що ніколи не бачили таких мотивованих людей. Як так, що війна і стільки людей готові стати на захист міста, але не мають підтримки. Це теж демотивувало багатьох людей. Люди віддають свої останні копійки, щоб якийсь вклад робити. Зараз у нас підйом, бо військові звернули на нас увагу, нам дали задачу».
«Смайл» каже, що тренування останнім часом вкрай насичені і за якістю освіти «навчальні центри відпочивають». Жінку навчили тримати зброю і завдяки інструкторам вона тепер непогано стріляє.
У ДФТГ її навчили зачищати приміщення, основам тактики, поводженню зі зброєю, мінами, основам топографії та домедичній допомозі. Зараз у підрозділі зʼявилися й пілоти БпЛА, що через «Спільноту Стерненка» отримали цифрові дрони.
Так само мотивують бойові чергування, які координує бригада:
«Зрозуміли, що ми потрібні, що ми не просто тут сидимо, охороняємо, тренуємося. Якщо з'явиться підтримка, то це також додатково мотивує. Ми потрібні, ми можемо зробити внесок у захист країни », – говорить командирка.
«Гадюка» і «Красуня»: Поки ми є, поки й наші хлопці стоять за Україну
Медикині з Диканського підрозділу від побратимів отримали псевдо «Гадюка» і «Красуня». З початку повномасштабної війни вони підписали контракт з ДФТГ і стали бойовими медикинями.
«У нашому відокремленому підрозділі є своя ієрархія. У нас є командир, начштабу, заступник командира, посада бойового медика. На цей час ми підпорядковуємося своєму командиру, а він підпорядковується командирові ДФТГ, тож тут все доволі серйозно», – каже «Гадюка».
Медикині разом вдосконалюють свої знання і їздять набиратися досвіду то в Києві, то в Черкасах. Колеги з добровольчих формувань діляться новим досвідом, який доброволиці привозять у Полтаву, Диканьку та Опішню. Таким чином жінки намагаються тримати на пульсі свої знання, що постійно оновлюються.
«Ми й хлопців своїх навчаємо постійно. І так само в нашій громаді ми навчаємо діток, ходимо по школах. Нас просять, ми їдемо в Опішню і проводимо навчання», – додає «Красуня».
У звичайному житті жінки також мають роботу й працюють при селищній раді в секторі цивільного захисту та оборонно-мобілізаційної роботи та в центрі соціальних служб.
«Ми живемо ДФТГ. Колись хотілося кидати усе, але ми не можемо кинути своїх хлопців. Поки ми є, поки й наші хлопці стоять за Україну», – говорять доброволиці.
«Латиш»: Тут досить цікавий колектив зібрався
Після початку повномасштабної війни до лав добровольців долучився командир підрозділу «Ожига» під псевдо «Латиш». Такий позивний він отримав через латвійське коріння у родині. У цивільному житті чоловік працює інженером, а до цього був підприємцем майже 20 років поспіль.
За його словами, наразі ДФТГ має бойове розпорядження на прикриття Полтави та області. До цього мали завдання, що охоплювали патрулювання, охорону об'єктів, супроводження вантажів, забезпечення громадського порядку, охорону лікарень тощо.
«Було бажання долучитися до нашої спільної перемоги і намагатися щось для цього зробити, бути корисним своїй країні. Тут досить цікавий колектив зібрався, є цікаві задачі. Наприклад, прикрити небо над Полтавою – наше головне завдання наразі».
За словами «Латиша», безпосередня підготовка і бойова робота добровольців підтримує бойовий дух і навички бійців. Опанування нової зброї у цьому допомагає якнайкраще.
Нині у ДФТГ триває збір 400 тис. грн на авто для мобільних груп ППО. Метою збору є посилення протиповітряної оборони Полтавщини. Підтримати збір можна за посиланням. Номер картки банки: 4441 1111 2568 0441.
Фото – Аліна Гончарова