10 листопада, 18:11
10 листопада, 18:11

Словом 2020 року назвали «локдаун». За версією видавництва тлумачних словників англійської мови Collins English Dictionary, це слово стало одним з найуживаніших.

І це не дивно, адже жорсткий карантин та пов’язані з ним обмеження вплинули на всі галузі життя. І освіта не вийняток.

Цьогоріч освіта здебільшого перейшла на дистанційне  навчання. Паралельно з цим триває важлива реформа інтернатних закладів, що знову ж ускладнюється карантином. Про те, як реформуються і переживають карантин заклади освіти Полтавщини у нашому інтерв'ю з очільницею Департаменту освіти і науки Полтавської облдержадміністрації Вітою Ковальською.

Про дистанційне навчання

Зі слів Віти Ковальської, навчальні заклади області готові до дистанційної освіти. Але якщо  говорити про якість освіти такого формату, то потрібно ще чимало працювати. 

Цьогоріч у квітні на Полтавщині створили Центр підтримки дистанційної освіти і цифрової грамотності. Під час карантину у ньому проводили тренінги, де навчали вчителів працювати з різними інформаційними платформами.

Віта Ковальська говорить, що Департамент освіти провів моніторинг, щоб з’ясувати чи всі вчителі мають доступ до  інтернету й техніку. Виявилося, що доступ до інтернету мають всі педагоги, а доступу до комп’ютерів не мали 99 вчителів. Станом на 5 листопада техніку для цих вчителів закупили, та планують найближчим часом передати до закладів.

Наразі майже усі заклади загальної середньої освіти області підключенні до інтернету, але не у всіх є швидкісний інтернет. Єдина школа, де немає інтернету розташована у Гребінківському районі. Там немає фізичної можливості підключити інтернет – школа розміщена дуже віддалено і туди не заходить жоден провайдер.

«Згідно з онлайн-опитуванням Державної служби якості освіти, то школи Полтавщини показали високі результати. Показник 72.7% – це найкращий показник по Україні. Тобто вони відчули найкращу підтримку в організації дистанційної освіти. Тому працюємо».

Ковальська каже, що Департамент створив базу дистанційної освіти. Вони купили сервер, організували його роботу та уже відкрили. Цей сервер створений для обласного репозитарію: 

«Це база даних, де зберігається матеріал для дистанційної освіти. Тобто усі необхідні матеріали по кожному предмету. Тому кожен вчитель, навіть, якщо він не був готовий до якогось предмету, він може зайти на наший репозитарій і взяти по будь-якому предмету відповідну інформацію». 

Наразі в області працює 584 школи. Спілкування з директорами шкіл відбувається через органи управління освітою, окремі служби, відділи тощо. Щодо переходу на дистанційне навчання, то у кожному районі є експерти по організації цієї роботи.

«У нас немає жодної скарги, що до чогось не готові. Якщо у них є питання, наприклад, по організації дистанційної освіти, то у нас для цього є центр підтримки дистанційної освіти, який надає їм усю необхідну допомогу. За серпень та вересень у нас було підготовлений 141 тренер-експерт саме для таких потреб». 

Щодня в Департаменті готують звіти про те, скільки всього виявили хворих сьогодні, скільки одужали і скільки продовжують хворіти. Щодня оновлюють інформацію про те, скільки закладів на карантині, скільки вийшли з карантину і працюють. Цю інформацію викладають на сайт Департаменту. 

Також щопонеділка і щоп’ятниці працівники Департаменту моніторять ситуацію по дотриманню закладами вимог карантину. Вони здійснюють перевірки закладів згідно з графіком. 

Віта Ковальська

У Департаменті розробили алгоритм дій, що треба робити, якщо у закладі виявили хвору дитину. Цей алгоритм знає кожен вчитель:

  • якщо вчитель бачить, що дитина має якусь слабкість чи температуру, він негайно повідомляє про це керівника закладу та медичного працівника;
  • медичний працівник забирає дитину до медичної кімнати і за потреби викликає швидку допомогу;
  • паралельно черговий вчитель в школі повинен проінформувати органи управління освітою і батьків; 
  • орган управління освітою повинен проінформувати Департамент  освіти і науки та Департамент охорони здоров’я;
  • медичний працівник віддає дитину батькам;
  • також медичний працівник повідомляє службу, де потрібно провести дезінфекцію закладу;
  • якщо після тестування підтверджується COVID-19, то клас відправляють на самоізоляцію на два тижні; 
  • якщо не підтверджується і дитина здорова, то заклад  працює у звичному режимі.

Про реформу деінституалізації

У 2017 році уряд України розпочав реформу деінституціалізації. 

Як пояснює Міністерство соціальної політики, деінституціалізація – це процес планування реорганізації зі скороченням і/або закриттям інтернатів та створення різноманітних послуг догляду за дитиною.

Реформа розрахована на 10 років та передбачає, що за цей час кількість дітей в інтернатах зменшиться на 90%, а у кожній громаді з’являться доступні й якісні послуги для підтримки сімей з дітьми.

  • 1 етап (2017-2018 рік) – оцінка закладів та послуг в кожній області та написання регіональних планів;
  • 2 етап (2019-2024 рік) – розвиток соціальних, медичних та освітніх послуг в громадах з поступовою трансформацією закладів відповідно до регіонального плану;
  • 3 етап (2025-2026 рік) – комплексний аналіз ситуації та визначення стратегічних напрямків.

На думку Віти Ковальської, реформування має лише плюси і не має мінусів. 

В області реформуватимуть 23 заклади виховання дітей. Віта Ковальська говорить, що, наприклад, Гадяцький дитячий будинок на початку року мав 15 дітей. Станом на 5 листопада ці діти влаштовані в сім’ї. Там залишилась одна дитина, яку також влаштують в сім’ю. Заклад передають соціальній службі, яка створить на базі нього будинок сімейного типу. 

Створенням будинків сімейного типу займається служба у справах дітей. Департамент надає службі у справах дітей інформацію про дітей-сиріт, дітей позбавлених батьківського піклування  чи дітей, які перебувають у скрутному становищі.

У межах реформи, санаторні школи перетворюватимуть у профільні ліцеї. За законом, санаторні школи не були передбачені як такі. Тобто за законом їх немає. Тому згідно з освітньою реформою, до 2024 року Департамент зобов'язаний створити на їхній базі ліцеї.

Ліцей – це заклад для навчання 10-12 класів на чотири паралелі. Тобто буде чотири 10-х класів, чотири 11-х класів та чотири 12-х. Засновником ліцею буде виключно Полтавська обласна рада, крім населених пунктів, де населення понад 50 тисяч людей. Тобто місто Полтава, Кременчук і Горішні Плавні будуть самі утримувати свої ліцеї. 

Етапи, які повинен пройти інтернат, щоб стати ліцеєм:

  • подання свого бачення та пропозицію на комісію обласній раді;
  • комісія розглядає пропозицію та ухвалює рішення;
  • якщо підтримує, то виносить це питання на сесію міської ради;
  • Полтавська обласна ради приймає рішення, щодо реформування закладу в статус ліцею;
  • заклад розробляє статут згідно положення, яке вже затверджено, та реєструє заклад.

У закладу є певний перехідний період. На цьому етапі займаються матеріальною підготовкою, набором та підготовкою працівників і визначенням профілю закладу. 

Кожен ліцей матиме свій профіль – математичний, іноземної мови, історичний тощо. Таким чином діти обиратимуть заклад в залежності від схильності до сприйняття предмету.

«Я завжди говорю адміністрації ліцею, що ваша фішка – це набрати найкращих вчителів, і тоді буде робота високого рівня».

Набір та підготовку викладачів намагаються проводити влітку. Заклад не має права під час навчального процесу вносити зміни, бо дитина отримує документ про освіту по тій програмі, на яку вступила.

«Як би нас не критикували, ми жоден заклад не закрили і жоден не плануємо закривати. Просто на їхніх базах будуть створювати ліцеї: профільні, або спеціальні ліцеї, спеціалізовані, у залежності від потреб нашого регіону». 

Віта Ковальська

На базі мистецької школи-інтернату імені Софії Русової уже створили ліцей. Перевагами мистецького ліцею Ковальська називаєте те, що дитина після навчання, має дві освіти. Перша – повна загальна середня, друга – початкова, базова мистецька освіта.

Андріївська школа-інтернат обрала своїм профілем іноземні мови. Там вже набрали викладачів. Великосорочинська школа-інтернат обрала природничий та гуманітарний профіль. Тобто там буде нахил на історію і біологію. 

Наступного року планують змінити роботу чотирьох наукових та двох спортивних ліцеїв.

В області буде 2 спортивних ліцеї у Кременчуці та Полтаві. Діти, які хочуть навчатись в цих закладах, можуть там проживати. Спортивні ліцеї – це заклади, які можуть бути підпорядковані виключно Полтавській обласній раді. 

Для кожного створеного ліцею Департамент закуповує автобуси. Гроші на ці автобуси вже виділили. Поки відбувається процес закупівлі, дітей підвозять орендованими авто. 

На думку Віти Ковальської, відсутність санаторних шкіл не вплине на якість освіти дітей, які приїжджали до таких шкіл і отримували і навчання, і оздоровлення. 

«У нас для оздоровлення та відпочинку дітей  є табори, їх близько п'ятдесяти. Також наші основні п’ять обласних таборів ми переводимо на цілорічну роботу. Це значить, що діти будуть паралельно навчатися та оздоровлюватися. У нас на сьогодні немає потреби в створенні таких оздоровчих окремих закладів. Якщо така потреба навіть буде для когось, то ми можемо створити, при окремих лікарнях  свої школи».  

Щоб вступити в ліцей учневі потрібно пройти конкурс. Наприклад, якщо учень планує вступати до мистецького ліцею, то він здає екзамени комісії загальної середньої освіти, із залученням художників, професіоналів, які вже здобули ім’я своє у мистецькій галузі.

«На що я б хотіла звернути увагу, то це на наш Полтавський навчальний-реабілітаційний центр (НРЦ), який ми подали до обласної ради перший раз. Наша спроба була не зовсім вдалою, депутати не зрозуміли і не підтримали. Ми продовжуємо цю роботу, я впевнена, що вони її підтримають. Суть ідеї полягає в тому, що при навчально-реабілітаційних центрах  ми можемо створювати спеціальні школи». 

Як пояснила Ковальська, спеціальна школа – це означає, що у ній буде навчатися дитина з особливими освітніми потребами. Для підвищення якості освітнього процесу враховуватимуть нозологію дитини – порушення слуху, або порушення рухового апарату, порушення мовлення тощо. Під кожну нозологію створюються спеціальні школи.

Зараз при школах не можуть розвивати корекційно-реабілітаційні послуги. Мова йде про масаж, басейни, медичну реабілітація. А при НРЦ вони можуть створюватись. Тому Департамент планує на базі НРЦ створити спеціальні школи  під кожну нозологію, де діти зможуть отримувати освіту та мати доступ до реабілітаційних послуг.  

На думку Ковальської, депутати обласної ради не підтримали цей проєкт тому що не були готові до змін. 

Як розповіла Віта Ковальська, реформа закінчиться у 2024 році. Тоді Департаменту передадуть всі заклади загальної та середньої освіти для створення ліцеїв. На базі шкіл, які будуть в містах і селах, будуть створюватися гімназії для 5-9 класів. Для початкової школи створюватимуть окрему юридичну особу. 

«Поки ці реформи тривають. Сьогодні йде реформа адміністративно-територіальна, створюються нові райони, далі ці райони розберуться зі своїми школами, тобто де вони створюють опорні школи, філії та які заклади вони нам передають. Сьогодні в нас є погодження з органами міського самоврядування про передачу 28 закладів загальної середньої освіти, 28 закладів нам передаються для створення ліцеїв та 10 спеціалізованих шкіл. Також будуть спеціальні 4 НРЦ. Це та база яка буде створена».  

Віта Ковальська каже, що в інтернатних закладах Полтавщини керівники не говорили про те, що не хочуть переформатовуватися на ліцеї. Наразі ж реформа триває і завершити її планують вчасно.