Рекрути в Полтаві. Як новий центр допомагає набирати вмотивоване військо

Універсальний офіс, де чекають на охочих стати до війська, але не видають повісток. Це про новий Центр рекрутингу, що відкрили у Полтаві. Його мета – допомогти охочим підписати контракт бути ефективнішими, коли ті надягнуть військову форму. Команда експертів працюватиме, щоб врахувати бажання та можливості рекрута, аби його служба Україні була корисною.

Уповноважений представник Міністерства оборони України з питань рекрутингу Олексій Бежевець в інтервʼю ЗМІСТу розповів, чому держава створює альтернативу мобілізації, навіщо Полтаві рекрутинговий центр і як з них створюють систему.

Вибір частини, збір документів, підготовка до служби: переваги Центру рекрутингу для майбутніх контрактників

Пропозицію обрати бригаду рекрути отримують у сучасній скляній будівлі ЦНАПу на вул. Соборності, 45А. Умовно це можна назвати цивільним середовищем з професійними рекрутерами, аби охочі прийти до війська не боялися туди податися. Центр рекрутингу відкриють у кожному обласному центрі. Нині таких сім, але до кінця року їх стане кількадесят. Тут можна поставити запитання про службу, дізнатися про вакансії й подати документи на одну з посад, уточнити, як відбуваються процеси у військовій частині, і, зрештою, отримати інструкцію: як потрапити до війська.

Вибір військової частини
Вибір військової частини

Формат передбачає збір пропозицій не від конкретної бригади, а створення «каталогу військових частин», що потребують бійців. У пріоритеті в полтавському центрі будуть потреби Сил оборони в регіоні та набори до лав ЗСУ, Нацгвардії тощо. Уже наступним кроком є обʼєднання усіх центрів в Україні в мережу, де вони обмінюються вакансіями.

Кроки для рекрута
Кроки рекрута

Завдання рекрутерів – відповісти на питання відвідувача. Олексій Бежевець каже, що працівники знають про принцип «Не знаєш, запитай колегу, або подзвони до військової частини і уточни». Головне, щоб очікування майбутнього захисника не розтягувалося у часі. Перед HR-фахівцями стоїть кілька завдань:

  • допомогти з’ясувати чи актуальна наявна вакансія для рекрута і звʼязати людину з конкретною військовою частиною;
  • якщо людина не готова йти на службу через відсутність локації, рекрут бере паузу і шукає, де зараз є потреба в силах оборони на посаді, яка найбільш відповідає вимогам людини, шукає вакансії й пропонує людині.
Оформлення у ТЦК та СП

За задумом, максимально гнучка система, де кандидатові надають палітру і допомагають знайти своє серед можливостей, може стимулювати полтавців долучатися до захисту держави.

«У цьому й принципова різниця. При чому це все цивільні роблять. Якщо ви боїтеся пікселя, військових, повістки або того, що порушать твої права і примусово мобілізують – йдіть до у Центр рекрутингу. Один зі способів побороти страх – прийти і з’ясувати, які є альтернативи».

Міноборони на звʼязку. Як держава хоче змінити ставлення й базові підходи рекрутингу

Замінити «мобілізацію» рекрутингом сьогодні неможливо. У Міноборони та Генштабі ЗСУ беруться говорити виключно про два паралельних процеси: 

  • мобілізаційний – не тільки про людей, а й про державу, яка визначає де і як ти повинен служити, адже є обов’язки перед країною і тими поколіннями, які склали голову за Україну;
  • рекрутинговий – добровільний, свідомий вибір, що цілком про добровольців.

При цьому, держава усвідомлює: серед потенційних добровольців вистачає тих, хто вагається. Олексій Бежевець каже, що більшість з них на запитання про те, чому вони ще не служать, відповідають: «Я готовий, але не впевнений, що врахують мій попередній досвід». За спостереженнями Міноборони, левова частка суспільства не може визнати, що знаходять причини на «чому я ще не служу», і допомогти їм можна, сформулювавши перспективу: де можна служити, що чекає на людину тощо.

«Буває, що людина каже: я готовий на що завгодно, тільки б не бути стрільцем. По мобілізації людині ніхто не дасть гарантії, що вона не буде стрільцем, тому що там держава визначає посаду. А тут у тебе є можливість застосувати твій фах і побажання, щоб потрапити на бажану посаду. Це принципова різниця між цими двома процесами».

«Мінімальний КРІ – це в три рази збільшити кількість добровольців», – каже Олексій Бежевець про плани центрів
«Мінімальний КРІ – це в три рази збільшити кількість добровольців», – каже Олексій Бежевець про плани центрів

Нещодавно Генштаб представив новий порядок рекрутингу, аби люди потрапляли на місця служби, де вони будуть максимально ефективними.  Олексій Бежевець каже, що відмінністю порядку від попередніх «протоколів» є контроль Генштабу за відбором рекрутів, які обрали військові частини. Натомість не готові до контракту бійці мають можливість мобілізуватися до конкретної частини, якій вони потрібні:

«Є перелік військових частин, їх зараз 76. Це перелік пріоритетного комплектування, який щомісяця переглядається. У цих частинах людина так само може обрати посаду, отримати рекомендаційний лист і мобілізуватися без підписання контракту в конкретну в/ч. Це спрямовано на те, щоб уникнути цих непорозумінь». 

Система рекрутингу в Україні: як Центри змінили набір до війська

Різні механізми залучення до сил оборони дають українцям вибір. Мобілізація потрібна для комплектування війська, а рекрутинг – значно простіший процес, що дозволяє підвищувати ефективність виконання завдань бійцями.

«Той, кого мобілізували примусово, не завжди не вмотивований. Це не завжди “все пропало”, бо багато залежить від частини, колективу та навчання. Проте, якщо боєць прийшов самостійно, процес адаптації минає набагато легше та якісніше. Для одних потрібні танці з бубнами, а для інших – ні».

Великий людський ресурс Силам оборони України потрібен «на вчора», зокрема для того, щоб дати відпочити тим, хто уже два роки перебуває на фронті. Власне через це в Україні використовують платформи для пошуку кандидатів на військові посади через OLX чи «Робота. ua» та подібні сайти.

– Уявіть, щоб у війну до війська людей набирали через OLX десь в Німеччині та США. Мабуть, для західного світу – це божевільна ідея, – уточнює журналістка ЗМІСТу.

– Але це працює. Адаптація під усі можливі платформи під головну вимогу держави для її збереження, тож військові посади на маркетплейсах – це наша реакція на запит, – відповідає Олексій Бежевець.

«Для одних потрібні танці з бубнами, а для інших – ні», – описує Бежевець співіснування мобілізації та рекрутингу

Подібні до рекрутингу через онлайн-платформи ідеї – українське ноу-хау, що має чітку мету – замінити тих, хто третій рік воює на передовій. Олексій Бежевець каже, сподівається на встановлення строків для мобілізованих, щоб вони могли повернутися з війська на певний період. Заміна цих людей також потребує людського ресурсу, тож рекрутинг стає у пригоді й показує, що держава готова врахувати побажання й навички, аби людина почувалася у лавах захисників комфортно. Центри рекрутингу працюють саме для цього. 

Приміром, у рекрутерів є база, яка встановлена в кожному центрі й працює дистанційно. Є база вакансій пріоритетних військових частин, що представлені в області. На другому рівні – бази даних інших центрів, а на третьому – пошук вакансії під рекрута, якщо такої наразі немає. Якщо цілеспрямовано розпочати пошуки під запит майбутнього бійця, він відчує повагу й індивідуальний підхід. Це мотивує йти до війська. При цьому ефективність роботи Центру рекрутингу в Полтаві аналізуватимуть ретельно. 

Держава ставить перед ними завдання укомплектування бригад вмотивованими бійцями, чиї навички ефективно використовують в умовах війни.

«Мінімальний КРІ – це в три рази збільшити кількість добровольців, а друга задача – це створення мережі таких центрів. Маю на увазі 27 локацій до кінця першого півріччя. Задача максимум – вийти до кінця року на представництво у всіх регіонах та великих містах. Важливо інформувати людей про свої військові частини, особливо це повинні робити командири».

Важливий елемент роботи Центру рекрутингу в Полтаві – звʼязок з командирами військових частин. Якщо забезпечити прозорість, дати зрозуміти, куди й в яку частину йдуть бійці, то інші частини також «підтягуються». Показник ефективності керівника теж впливає на репутацію частини, адже якщо рекрути оминають певного командира, то з частиною щось не так.

Отож, від оновленої системи рекрутингу очікують:

  1. збільшення добровольців;
  2. якісну інформаційну роботу;
  3. реформу армії. 

У комплексі Центри рекрутингу мають стати місцями, куди можна звернутися з будь-яким запитанням щодо війська або уточнення, де ви можете бути найефективнішими. Приміром, львівський центр вже показує позитивну динаміку за кількістю успішних звернень. Нині в Україні сім таких локацій, але держава не планує зупинятися.

Обкладинка та графіка Юлії Сухопарової

Фото Аліни Гончарової