Останнім часом спилювання дерев у Полтаві стало тенденцією. Зібрати комісію, дослідити дерева, підготувати документи про визнання їх аварійними, видалити насадження – все це «Декоративні культури» встигають зробити за 1-2 тижні. Як результат, дерева спилюють у парках, ботанічних пам’ятках природи та вздовж доріг.
У цьому матеріалі ЗМІСТ розповідає про те, чому в місті масово випилюють насадження, яка ситуація з деревами в країні та що треба зробити, аби повернути Полтаві статус зеленого міста.
Нестача техніки, відсутність фахівців та фейкові заяви: що не так зі спилюванням дерев у Полтаві
Торік комунальне підприємство «Декоративні культури», яке займається благоустроєм та озелененням Полтави, витратило 1,5 млн грн на видалення дерев та корчування пнів. Пункту «Висадка нових насаджень» тоді у програмі не було, тому комунальники витратили всі кошти на спилювання.
Через це грошей не вистачило на нову техніку, без якої, за словами директора КП Сергія Сілаєва, неможливо висаджувати достатню кількість дерев. Тоді ж депутати запропонували для озеленення міста виходити хоча б 1 в 1.
Здавалося б, після цього очільник «Декоративних культур» Сергій Сілаєв взяв до уваги, що у місті поступово зникають зелені насадження і пообіцяв посприяти ситуації. Однак після цього з 30 січня по 2 лютого, комунальники спиляли дерева щонайменше у трьох місцях:
- біля театру імені Гоголя;
- на вул. Зигіна;
- у бульварі Гоголя.
Також у січні дерева спилювали у парку Незалежності поблизу стадіону «Ворскла». Цьогоріч там стане на 48 насаджень менше. Нині у парку зосталися кілька пеньків, а дерева, які хочуть спиляти позначають хрестиками.

Після процедури спилювання, на об’єкт приїжджає дві вантажівки: в одну збирають тонкі гілки, а в іншу вантажать стовбури, які розпилюють на невеликі колоди. За словами Сергія Сілаєва, цю деревину використовують для опалення цеху квітникарства, яке належить «Декоративним культурам». З одного дерева можна напиляти близько 10 таких колод, тому можна тільки уявити, який дров’яний запас має підприємство.
Взагалі, доцільність спилювання насаджень все ще можна поставити під сумнів. Долю дерев вирішує спеціальна комісія, проте про її об’єктивність можна говорити довго. Якщо коротко, то ця комісія складається з трьох людей:
- представник «Декоративних культур»;
- представник Управління житлово-комунального господарства;
- представник екологічної інспекції.
У складі немає таких фахівців, як арборист, дендролог, або ландшафтний дизайнер, які б могли доповнити думку екоінспектора. Освічений еколог у складі цієї комісії тільки один, тому об’єктивність рішень, які вони ухвалюють, можна поставити під сумнів.
Крім цього існує ще низка моментів, які позбавлені логіки. Це фейкові заяви, які отримують нібито від людей (ЗМІСТу відомо, що насправді від комунальників), досить молодий вік дерев, які визнають аварійними та багато інших, про які може й не здогадуються полтавці.

Київський дендролог Юрій Клименко про ситуацію з деревами та європейські стандарти
Юрій Клименко – завідувач відділу дендрології у Національному ботанічному саду імені Гришка, який знаходиться у Києві. Як фахівця, його турбує ситуація зі спилюванням дерев не тільки у Києві, а й в інших містах Україн, бо люди, які займаються спилюванням та висадкою дерев у містах іноді ухвалюють обґрунтовані рішення:
«У парках випилюють великі дерева, а висаджують деревця до 3-4 метрів заввишки, навіть якщо це крупноміри. Це набагато менші рослини. Таким чином, екологія міста порушується, бо зникають екологічні послуги, які може надати велике дерево. Натомість маленьке не здатне задовольнити екопотреби суспільства».
Дендролог висловив думку щодо полтавського Студентського парку, у якому випиляли майже всі листяні дерева окрім одного, а замість них висадили туї. За його словами, їх порівнювати не можна, адже листяна поверхня туї значно менша за будь-яке листяне дерево. Як результат, туї виділяють менше кисню, поглинають менше бруду і шуму та не можуть створити такої тіні, що необхідна у міських парках:
«Ми маємо прагнути створити в місті різноманітні насадження, щоб взимку і влітку було щось зелене. Варто гармонійно поєднувати і хвойні, і листяні насадження. Одні замінювати іншими – не зовсім логічно. Тим паче, що туя виросте максимум до 18 метрів, якщо й простоїть до 100 років».

Нещодавно у Полтаві спиляли липи на бульварі Гоголя – ботанічній пам’ятці природи місцевого значення. Юрій Клименко говорить: аби видаляти насадження у пам’ятці природи повинна бути одна із наступних причин:
- дерево повністю гниле;
- насадження становить аварійну небезпеку (стовбур відхилився від вертикального положення більше ніж на 30%);
- дерево тримається тільки на зовнішньому шарі кори через те, що там утворилося дупло.
Попри це, інколи насадження необхідно спиляти за інших причин. Дендролог розповів, що нині в Україні діють застарілі правила обрізки та видалення дерев. Через це потрібно потрібно брати приклад з західної Європи та користуватися європейськими стандартами обрізки та видалення зелених насаджень.
Уявімо, що в одному з парків Полтави посадили дерево 1-1,5 м заввишки. Його гілки поступово починають рости і дотягуватися до дороги. Згідно з законодавством, їх необхідно обрізати, щоб вони не заважали руху машин. Через деякий час ще одна гілка дотягнеться до дороги і її також треба буде обрізати. І так щоразу до висоти 4,5 м, щоб під деревами могли проїхати великі вантажні автомобілі. Виходить, що це дерево росте, у нього увесь час обрізають гілки і зрештою воно стає ослабленим та починає становити аварійну небезпеку для людей.

Натомість європейський стандарт передбачає: якщо ви саджаєте дерево на вулиці, потрібно купити на розсаднику дерево зі штабом 4,5 метри. Поки гілки дерева ще молоді, їх обрізають одразу, тому дерево отримує шрами, які загоюються швидше. Як наслідок, ви отримаєте здорове дерево 6 метрів заввишки, яке готове до висадки і не потребує додаткового обрізання.
«Цим займаються і це контролюють. Має бути певна кількість людей, техніка і регулярний догляд, щоб всі ці зрізи були мінімальними. Тоді дерево 100 років простоїть і не буде аварійним», – говорить Юрій Клименко.
Взагалі, видалення дерева змінює всю екологію поруч. Без них побільшає шуму, пилу, генеруватиметься менше кисню і зростатиме температура. Для порівняння, у просторі, де дерево росте, температура на 10, а інколи і більше градусів нижче. Крім цього, насадження рятують ґрунт від надмірної кількості води, бо під час зливи вона зупиняється на листі та кроні. Таким чином, опади поступово досягають землі і встигають всмоктуватися у газон. Якщо ж насаджень не буде, уся вода потоком потраплятиме на землю та стікатиме на проїжджу частину:
«А потім ми говоримо, що у нас посуха і насадження треба поливати. Якби було більше дерев, то волога до землі так швидко не доходила б. Якби було менше твердих поверхонь, а більше газонів, то вода використовувалася б рослинами, а не збігала би в каналізацію. Це перетворило б українські міста на Венецію».
Юрій Клименко говорить, що у такому випадку за деревами має бути комплексний догляд. Наприклад, система крапельного зрошення, підживлення насаджень поживними речовинами та відмова від шкідливих фосфатів, які можуть викликати засолення грунту.
Майбутнє полтавських насаджень. Що буде далі
Нині ситуація з зеленими насадженнями у місті невтішна. Попри це є й позитивні моменти. Нещодавно УЖКГ презентувало оновлену програму розвитку. Цього разу у ній з'явилося місце для нових насаджень та закупівлі посадкового матеріалу. Відповідно, грошей на цей пункт теж хочуть закласти більше – 11 млн грн замість 9 млн грн. Проте, чи дозволить це оновлення висаджувати більше дерев і чи затвердять програму на найближчій сесії Полтавської міської ради – невідомо.

Що ж потрібно зробити, щоб покращити ситуацію?
По-перше – знайти нового очільника УЖКГ, який працюватиме на благо Полтави прозоро і якісно. Донедавна Управління очолювала Ольга Данилова, але раптово звільнилася. Тепер тимчасово виконувати обов’язки керівника буде заступник Данилової Олександр Попенко. Саме він на останніх засіданнях містобудівної комісії представляв програму розвитку ЖКГ. Кілька разів Олександр Попенко на прохання депутатів приносив додаткову документацію у вигляді актів та кошторису, проте депутати так і не рекомендували затвердити її на сесії,
По-друге – знайти і залучити фахівців, які могли б займатися озелененням міста та брати участь у засіданнях комісії, яка визначає насадження аварійними. Це дендролог, ландшафтний дизайнер та арборист. До речі, останнього запропонували ввести до складу профільної комісії, а «Декоративним культурам» – створити посаду ландшафтного дизайнера. Натомість Сергій Сілаєв говорить, що раніше він уже пропонував ввести до складу комісії представників громадськості чи депутатського корпусу. Але хто краще розуміється на благоустрої та озелененні міста? Громадськість чи фахівці зі спеціальною освітою?
Отже, зараз у Полтаві дерев більше спилюють, аніж висаджують. Проте це проблема не лише міста, а й усієї країни. Українське законодавство щодо спилювання дерев має купу «лазівок», через які можуть пройти люди, яким заважають зелені насадження.
Байдуже Київ чи Полтава, якщо парки та сквери поступово проріджують від дерев і там, і там. І все через те, що українські комунальники працюють за методами, які були актуальними півстоліття тому. Оновлення системи, методів та техніки може врятувати ситуацію, але тільки тоді, коли влада врегулює законодавство та ставитиме в пріоритет дерево, а не будівлі. І звісно ж без уваги та участі жителів цих міст нічого не вийде. Тож настав час контролювати не тільки владу, а й комунальників на вулицях вашого міста.
Графіка Юлії Сухопарової