Щодня полтавці перевіряють прогноз погоди, щоб спланувати свій день. Яким він буде? Дощовим, сонячним, а може сніжним чи туманним? Першими про це дізнаються на метеостанції.
Користувачі настільки звикли до цифр в смартфоні, що навіть не замислюються який процес проходять ці повідомлення. Інформація від метеоролога, що займається вимірюванням передають синоптикам, які аналізують зібрані дані та заповнюють сайт.
ЗМІСТ побував у гідрометцентрі та на метеостанції у Полтаві, щоб дізнатися, який шлях проходять дані з приладів аби потрапити на сторінку сайту у вигляді прогнозу погоди.
Усе починається з метеостанцій
На спостережних майданчиках фахівці збирають первинну інформацію про стан атмосфери, з якої потім складають прогнози. Синоптикам потрібні не тільки дані з місцевих метеостанцій для аналізу. Фахівці також враховують інформацію зі світової мережі спостережних центрів. Провідна синоптикиня Полтавського гідрометцентру Олена Леонтьєва розповідає як проходить день фахівців та звідки вони отримують інформацію:
«Вихідними даними для прогнозування погоди є вимірювання з метеостанцій. У Полтавській області є п’ять метеостанцій, в тому числі у Полтаві.
Мережа метеостанцій по всьому світу кожні три години передає дані до ключових гідрометцентрів дані. За інформацією з усіх метеостанцій складають карти погоди, що показують стан атмосфери, а також зміни, які впливають на погодні умови», – розповідає синоптикиня.
Робота метеостанції та прилади, з якими працюють фахівці
Завідувачка сектора метеорологічних спостережень Ольга Штитьова показала, як відбувається збір даних. На її робочому столі – електричний бар. Поруч стоїть станційно-чашечний барометр – винахід 1643 року, який досі використовують для вимірювання атмосферного тиску, коли немає світла:
«На кожній метеостанції одночасно, згідно з міжнародним скоординованим часом і програмою спостережень, ми фіксуємо напрямок і швидкість руху вітру, атмосферний тиск, температуру на поверхні та різних глибинах ґрунту. Потім ми цю інформацію переводимо в цифровий шифр і передаємо у вигляді закодованої телеграми», – пояснює метеорологиня.
Щодня фахівці збирають на майданчику дані про вологість повітря, кількість опадів, хмарність, атмосферні явища. Усі виміри проводять за допомогою спеціальних приладів.
Швидкість вітру вимірюють анемометром. Він складається з трьох або чотирьох чашок, які обертаються навколо осі. Також на метеостанції є обладнання для вимірювання промерзання ґрунту та температури на поверхні землі.
Геліограф – прилад, який призначений для вимірювання тривалості сонячного світла протягом дня, а також метеорологи використовують актинометр, який показує інтенсивність сонячного випромінювання. Його використовують для вивчення сонячної радіації в атмосфері.
Психрометрична будка захищає прилади від прямого сонячного світла, але забезпечує вільний доступ повітря для точних вимірювань. У ній розміщують психрометр, що визначає температуру та вологість повітря. Він складається з двох термометрів: одного сухого та одного зволоженого.
Зібрані дані з цих приладів метеорологи перетворюють на закодовану телеграму, яку передають в гідрометцентр:
«Синоптик отримує як дані розрахункових моделей та приладів, так і дані фактичної погоди і карти, за якими аналізує стан атмосфери та на основі своїх знань приймає рішення, який прогноз давати по своїй області чи місту», – розповідає Олена Леонтьєва.
Просто довіритися комп’ютерним моделям не можна, тому що кожен регіон має свої особливості, а досвід синоптика дозволяє врахувати локальні фактори, які не завжди бачить математична модель.
Як вимірюють рівень радіації і готують попередження про шторми
Ольга Штитьова розповідає, що на метеостанції у Полтаві відстежують рівень радіації в місті, використовуючи систему моніторингу Gamma Tracer Spider Dragonfly. Це дозиметр, який працює через певні проміжки часу та обчислює поточну дозу радіації. Отриману інформацію передають іншим метеостанціям.
Окрема важлива функція фахівців гідрометцентру – штормові попередження:
«Одним з найважливіших завдань синоптика є попередження про небезпечні метеорологічні явища, які ми передаємо різним службам міста та організаціям», — каже синоптикиня.
За погодними явищами, які можуть бути небезпечними для різних галузей економіки чи для населення, синоптики стежать цілодобово. Якщо виникає нова інформація, яка дає змогу зробити висновок про штормові явища, в будь-який час доби її передають службам міста.
Якою буде зима на Полтавщині?
Синоптикиня Олена Леонтьєва розповідає, що не можна зробити точний прогноз довше, аніж на 3-5 днів. Довгострокові прогнози ґрунтуються на аналізі глобальних процесів – полярного вихору, океанічних течій. Та попри це у синоптиків є прогнози, якою ж буде зима на Полтавщині:
«У цілому все прогнозується в рамках кліматичної норми. Будуть періоди холодної погоди, морозні, в інший час температура буде досить тепла, як і всі останні роки».
Головною проблемою регіону наразі є посуха, яка триває понад два роки:
«Для останніх двох років дуже характерна посуха на Полтавщині. Ґрунтова посуха триває безперервно. І навіть цей доволі дощовий жовтень не змінює ситуацію. Хоч опади є, але вони переважно невеликі. Для ґрунту потрібна велика кількість дощу, щоб промочити його наскрізь».
Вологозапаси землі залишаються дуже низькими, що продовжує впливати негативно на сільське господарство області.
Близько 13:00 щодня гідрометцентр передає прогноз на п’ять діб до адміністрацій та організацій, а також публікує його в телеграмі та фейсбуці.
Прогноз погоди – це складний процес. Він поєднує збір фактичної інформації з приладів, сучасні технології та людський досвід. Кожні три години, незалежно від погодних умов, метеорологи виходять на спостережні майданчики, щоб зібрати інформацію для синоптиків, які аналізують і складають прогноз. І все це заради того, щоб ми могли планувати свій день: взяти з собою парасольку чи вдягнути шапку.