Цьогоріч на Полтавщині триває один з найскладніших пожежонебезпечних періодів. Через людську недбалість палають ліси, торфовища й суха трава. Рятувальники спільно з лісівниками борються зі стихією цілодобово, інколи відпрацьовуючи кілька змін підряд.
15 вересня Полтавщину й всю Україну сколихнула звістка про масштабну лісову пожежу під Новими Санжарами. Її гасили майже два тижні: щоденно і наполегливо. Цей випадок мав стати уроком для місцевих мешканців, які, за версією лісівників, і стали причиною загоряння. Проте досьогодні вогнеборці щодня фіксують близько 30 пожеж.
У новому відео ЗМІСТу полтавські рятувальники розповіли про складнощі пожежонебезпечного сезону, техніку для боротьби з вогнем та як надзвичайники працюють з населенням, аби попередити пожежі.
*відеоматеріал створений до початку масштабних пожеж на Полтавщині 15 вересня.
«Рятувальники працювали по кілька змін». На Полтавщині триває один з найскладніших пожежонебезпечних періодів
Заступник начальника ДСНС Полтавщини Володимир Гришанін говорить, що цей рік видався для надзвичайників складним. Нині область проживає один з найскладніших пожежонебезпечних періодів за час його роботи на посаді.
Причини цьому різні – ворожі обстріли й падіння російських безпілотників, що спричиняли загоряння, літня засуха та недбалість людей.
Щодня рятувальники виїжджали на близько 30-40 пожеж й працювали, не заїжджаючи в підрозділ. Окрім цього постійно залучали людей з резерву, які відпрацьовували по кілька змін. На додачу, роботу рятувальників ускладнювали обстріли, повітряні тривоги та великі масштаби пожеж.
Володимир Гришанін говорить, що основна причина загорянь – людський фактор:
«Ворожі безпілотники спричиняли близько 20 пожеж. Але це менше ніж 10% від загальної кількості загорянь в екосистемах. Було понад 1 тис. 600 випадків, коли причиною пожеж стали випалювання рослинності, необережне поводження з вогнем, фіксували й близько п’яти випадків пожеж, причиною яких було скло. Проте найбільшу кількість загорянь спричиняли необережне поводження з вогнем».



Близько 40% пожеж також спалахували через недопалки. Кинутий обабіч дороги непогашений недопалок призводив до того, що суха трава поряд займалася. А через засуху вогонь швидко перекидався далі.
Проте хвиля наймасштабніших пожеж покотилася Полтавщиною з 15 вересня. Тоді надзвичайники зафіксували 100 загорянь за добу й почали гасити пожежу в Новій Перещепині. Вогонь вдалося приборкати, проте він зруйнував навколишні будинки та спричинив евакуацію жителів кількох сіл.
Техніка полтавських надзвичайників для боротьби з вогнем
Аби полегшити й так складну роботу, рятувальники використовують різну допоміжну техніку. Її кількість та різновиди залежать від характеру пожежі та її масштабів. Яку техніку застосовують у ДСНС Полтавщини розповів начальник відділу реагування на надзвичайні ситуації та гуманітарного розмінування Володимир Удовченко.
Найперше, що потрібно вогнеборцям, – здійснити розвідку. Для цього вони використовують безпілотники, аби стежити за ситуацією з повітря та побачити загальну картину:
«У нас є безпілотник Matrix, на який ми встановлюємо тепловізор. Це допомагає гарно бачити торф’яні пожежі, коли “горить під землею”. Завдяки тепловізору можна побачити термоточки, тобто осередки загоряння, і загасити пожежу. Також у нас є “мавіки” для візуальної розвідки».



Окрім цього потрібно вести й наземну розвідку. У цьому допомагають квадроцикли. Транспорт з великою прохідністю з’явився у гарнізоні полтавських рятувальників нещодавно. Квадроцикли, як і болотохід «Богун», можуть проїхати там, де не зможе звичайна автівка чи пожежна машина:
«Квадроцикли при загорянні виїжджають на огляд місцевості. Можна побачити, куди шириться пожежа, які вона несе загрози, з яких боків краще вводити сили та засоби».
У разі масштабних пожеж, як у Малій Перещепині, рятувальники також можуть залучати пожежний потяг. Проте він підходить, якщо вогонь спалахнув неподалік залізничних колій.


Відновлення після пожеж майже неможливе. Наслідки для екології, якщо люди не припинять палити сухостій
Кожна, навіть найменша пожежа, має непоправні наслідки для екології. Найбільше страждають рослини й тварини, які жили на випаленій землі. До того ж серед них можуть бути рідкісні види, які Полтавщина поступово втрачає. Вогонь також шкодить ґрунтам: через загоряння він бідніє та втрачає родючий шар.
Володимир Гришанін каже, що відновлення після пожеж майже неможливе. А якщо воно й вдасться, то на це підуть десятки років.


«Крім рослин, землі, тварин, страждає й повітря, те чим ми дихаємо. За такої кількості пожеж та їхньої тривалості, люди, які живуть біля епіцентру, вдихають шкідливі продукти горіння. Цим дихають наші діти і всі ми».
Аби зменшити кількість пожеж в екосистемах, рятувальники працюють з місцевим населенням. У ДСНС Полтавщини цю роботу виконує інспекторський склад та наглядовий блок.
Основний напрям – рейдове відпрацювання. Спочатку рятувальники розповідали про шкоду спалювання сухостою та небезпеку жителям сіл та селищ поблизу лісових масивів та полів. Згодом також почали інформувати населення під час жнив та інших польових робіт. Це була профілактична робота, аби пояснити людям правила пожежної безпеки та чому їх потрібно дотримуватися.
«Якщо десь виникає масштабна пожежа, у населені пункти поблизу також їде інспекторський склад. Намагаємося усіма засобами й методами доводити до населення небезпечність необережного ставлення з вогнем».


***
Попри те, що наймасштабнішу пожежу на Полтавщині вдалося загасити, область продовжує палати: торфовища, суха рослинність й Макухівське сміттєзвалища на додачу. За словами рятувальників, у більшості загорянь вже ж винна людська недбалість, частіше – спалювання сухостою чи необережний відпочинок у лісах.
Ледь не щодня в області можна побачити задимлення. Отже, людей не лякає ані воєнний стан, ані масштабні пожежі, ані штрафи. До того ж через війну рятувальникам та лісівникам з Полтави доводиться їздити на поміч до прифронтових областей, де пожежі спричиняють ворожі обстріли.
Тож аби Полтавщина не згоріла дотла варто пам’ятати про болючі наслідки й подумати ще раз, перш ніж випалювати суху траву та сміття.
Обкладинка Катерини Василенко
Відео – Євген Чорний, Віталій Мохунь