22 квітня, 09:04
22 квітня, 09:04

Розвиток культури у місті, яке називають духовною столицею України, мабуть, має бути пріоритетом. Це вимагає постійного розвитку, коштів і людей, які закохані у свою справу.

Цьогоріч полтавський міський Будинок культури очолила Оксана Дейнега. На цей заклад чекає реорганізація, зміна назви та налаштування співпраці з приєднаними будинками культури. ЗМІСТ поспілкувався з Оксаною Дейнегою про плани щодо розвитку закладу.

Реорганізації полтавського міського Будинку культури бути

Оксана Дейнега каже, що наразі полтавський міський Будинок культури планують перейменувати на Центр культури і дозвілля. Для цього готують звернення до Міністерства культури.  Зміниться не лише його назва, а й суть послуг, які надаватимуть жителям Полтавської громади. 

За ідеєю, Будинок культури не лише має проводити культурні заходи, а й надавати можливості жителям громади для розвитку. На це вплинула децентралізація та приєднання 14 сільських будинків культури, які  стали структурними одиницями:

«Ми уже апріорі не можемо бути Будинком культури. Тому зараз відбувається процес  реорганізації не лише сільських клубних закладів, а й полтавського МБК загалом, тому що  його функції розширюються». 

Центр культури та дозвілля може мати свої філії, або представництва – сільські Будинки культур. Вони тепер називатимуться філіями Центру культури та дозвілля громади. У них збережуть структуру сільського будинку культури.

Загалом таких філій 17. З них 14 передали цьогоріч, а ще 3 будинки у Вакуленцях, Івонченцях та Крутому Березі приєднали раніше.

Через реорганізацію зміниться робота методичного кабінету. Його перепрофілюють на методичний центр, який залучатимуть до організації заходів у Полтавській громаді.

«Наразі для співробітників розробляють нові атестаційні питання, що мають кілька блоків: блок на знання  законодавчої бази  у сфері культури, блок на знання своїх посадових обов’язків тощо».

Як зміниться міський Будинок культури

Ремонт. За словами Оксани Дейнеги минулоріч вдалося зекономити кошти через карантин. Завдяки цьому вдалося виконати заплановані ремонтні роботи. Наразі головна проблема МБК – це фасад і центральне фойє, тому що їхній вигляд ніколи не змінювався.

«Ми хочемо у центральному фойє зробити постійні виставки наших художників. Хочемо оновити сітілайтами зовнішній вигляд будівлі. З початком концертного сезону буде багато оголошень, банерів тому наразі ми працюємо над тим щоб це мало естетичний вигляді, щоб було місце де це розмістити”.  

Нові проєкти. Оксана Дейнега говорить, що наразі працюють над трьома напрямками: є грантовий проєкт, що спрямований на забезпечення приєднаних будинків культури оргтехнікою. Також планують брати участь у Майстерні міста та подати заявку на «Бюджет участі». 

«На “Бюджет участі” плануємо подати заявку на створення  та облаштування культурного простору у парку біля нашого МБК. У нас є галявина, де можна поставити освітлювальні прилади і показувати вистави на відкритому повітрі. Хочеться, обмежити територію, зі сценою, лавами тощо». 

Найближчим часом планують провести великодні заходи, до яких залучать мистецькі школи міста, творчі колективи, колективи приєднаних клубів. До Дня пам’яті і примирення з філіями реалізують проєкт «Територія пам’яті»:

«Наразі будинки культури проводять пошукову роботу, спілкуються  з жителями, шукають вирізки з газет, щоб за допомогою таких історій розповісти про події Другої світової війни».

Оксана Дейнега

Сайт міського Будинку культури. Раніше у МБК був сайт, яким користувалися понад 12 років. Пізніше створили новий.  За словами Оксани Дейнеги цей сайт не такий багатофункціональний, як попередній, тому планують відновити старий ресурс.

«Ми наразі працюємо над відновленням нашого сайту. Я знаю, що домен на якому був розміщений наш сайт вільний. І людина, яка займалася розробкою сайту може його відновити». 

Оксана Дейнега каже, що зараз ведуть сторінку будинку культури у фейсбуці та інстаграмі. Також планують пройти навчання щодо роботи та просування в інтернеті:

«Я розумію що для цього потрібен окремий працівник. Але наразі ми не можемо собі дозволити окрему посаду. Тому ми  навчаємося всього разом». 

Співпраця із приєднаними сільськими будинками культури

За словами Оксани Дайнеги, співпрацювати із керівниками будинків культури не складно:

«Після приєднання створили групу у вайбері, щоб була можливість спілкуватися з очільниками. Проте через технічні причини з 3 директорами будинків культури спілкуються в телефонному режимі». 

Усі необхідні документи розробив методкабінет і поради надсилають на пошту очільникам.  Також була зустріч із Департаментом та Управлінням культури, керівниками філій, на якій розв'язували організаційні питання.

Кожен заклад отримав розроблену методкабінетом анкету за якою оцінюватимуть культурні потреби і можливості територій, на яких знаходяться філії. Оксана Дейнега каже, що 80% директорів готові розвиватися, змінювати роботу культурних закладів, організовувати фестивалі на своїй території:

«Не будемо приховувати, що багато з них працюють за старими стандартами, коли їхнє завдання раз на рік організувати якийсь масовий захід та поставити галочку. Ми переформатовуємо роботу і пояснюємо, що двері будинку культури мають бути відкриті протягом всього робочого часу».

Основними каменями спотикання Оксана Дейнега називає ремонтні роботи та нестача кадрів:

«Дуже приємно, що деякі будинки культури нам передали уже з ремонтами. Проте є заклади, де ремонт у розпалі і його треба закінчувати. Також хотілося, щоб було більше керівників колективів на місцях. Наразі є такі заклади, де лише два працівники – це директор і прибиральник».

У деяких приєднаних закладах є спортивні зали, фітнес-центри та гуртки:  хореографічні, вокальні декоративно-прикладного мистецтва. 

Майже при всіх будинках культури є бібліотеки, які наразі відійшли до окремої структури – Централізованої бібліотечної системи. За словами, Оксани Дейнеги людям спочатку було важко знайти порозуміння:

«Наша робота націлена на те, що ми заклад культури, ми не розділені, ми надаємо культурні послуги і все, що робиться в приміщенні будинку культури – для населення, і не важливо до якої структурної одиниці ми відносимося». 

За словами Дейнеги наразі працюють  над тим, щоб зібрати якомога більше інформації про заклади і вже восени матимуть чітку картинку плану подальших дій. Також Оксана Дейнега говорить, що в положенні про клубний заклад прописали, що ці заклади можуть існувати в різних формах: музей, народний дім, мистецький центр тощо.

«У нас є такі приєднані заклади, де директорами  створені музеї на базі будинку культури, то доречно цей заклад зробити будинком-музеєм. Якщо у нас є будинок культури, де збирається багато майстрів народного мистецтва, то ми можемо його зробити будинком творчості на базі якого будуть відбуватися різні творчі майстер-класи. Тому наразі відбувається оцінка потреб громад і можливостей самої громади, щоб далі розвиватися і реалізовувати свої можливості».

«Духовною столицею ми будемо тоді, коли матимемо не споживацьке ставлення до культури»

Оксана Дейнега каже, майже два роки тому у місті проводили багато мистецьких та культурних заходів, зараз спектр можливостей значно звузився через карантинні обмеження.

За її словами, можливо це і на користь, бо створиться багато локальних студій, майстер-класів, де люди можуть реалізувати свої таланти та вміння:

«Думаю, що скоро наші масові заходи відійдуть в минуле. Бо масові заходи за характером несуть споживацьке ставлення до культури. Це коли людина прийшла, подивилася, отримала задоволення і в кращому випадку десь обговорила побачене з друзями. Наразі приходить епоха можливостей».

За словами Оксани Дейнеги, наразі головна мета МБК – надати людям можливості для реалізації потреб:

«Полтава – культурна і духовна столиця. Це ніби заклик до дії. Адже  у нас є всі можливості і ми повинні розвиватися в цьому напрямку та разом докладати зусиль, щоб Полтавщина була духовною та культурною столицею. Духовною столицею ми будемо тоді, коли матимемо не споживацьке ставлення до культури. Щоб бути духовною столицею, треба докласти зусиль».