Сільська гостинність. Садиби зеленого туризму на Полтавщині

Зелений туризм – це не просто вікенд на лоні природи, далеко від міської суєти. Це надзвичайно пізнавальний спосіб відпочинку. Для тих, хто хоче глибше пізнати Полтавщину, а відтак і себе, розповідаємо про садиби зеленого туризму, етнолокації  та гостьові будинки в області.

Ми були дещо здивовані, коли власники садиб один за одним сказали, що їхня аудиторія – це переважно мешканці мегаполісів: Києва, Харкова, Дніпра, Запоріжжя. Саме серед них полтавський зелений туризм має найвідданіших гостей, які з року в рік бронюють садиби на місяці наперед. Люди, що обирають полтавську гостинність, освічені й вибагливі. Вони шукають не лише комфорту й усамітнення, але й передусім автентики:

Саме тому ми хочемо ближче познайомити з місцевою гостинністю самих полтавців. Але на початку – кілька слів про те, що ж таке сільський зелений туризм.

Збираючись провести вихідні в селі, варто знати, що в зеленому туризмі садибу винаймають повністю. Байдуже, скільки приїде гостей – восьмеро чи тільки двоє, вони матимуть до послуг увесь будиночок, тому господарі, як правило, вказують ціну за садибу. Якщо вам пропонують кімнату в будинку чи, гірше того, ліжкомісце, – то не зелений туризм, а хостел.

Зелений туризм – це не стільки життя на лоні природи, скільки занурення в місцеву історію, правдиві звичаї та сільський побут. Кращі господарі це давно зрозуміли, тож дозволять вам і дітям поспілкуватися з домашніми тваринами, запропонують різні майстер-класи, запросять народних майстрів, що володіють старовинними ремеслами. Ви зможете попити парного молока або з’їсти ягідку просто з куща.

Для міських мешканців найбільша принада зеленого туризму – повна зміна обстановки: аж до відсутності інтернету і телевізора, адже є господарі, для яких це принципова позиція (утім, у більшості садиб інтернет таки є). Ну і, звісно, малолюдність, що в умовах пандемії набуває особливого значення. На відміну від популярних курортів, тут ви можете обирати, з ким провести час, і бути впевненим, що не страждатимете від прикрих сусідів по відпочинку.

Без сумніву, коли говориш «полтавська гостинність», то думаєш насамперед про цю садибу в центрі Опішні. Її господиня – уповноважена представниця ГО «Всеукраїнська спілка сприяння розвитку зеленого туризму», етнографиня, докторка історичних наук Олена Щербань – є піонеркою зеленого туризму на Полтавщині. Глибше за пані Олену зелений туризм не знає ніхто, тому вона консультує інших господарів садиб. Пані Олена зорієнтувала й нас при підготовці цього матеріалу.

Господиня наголошує, що її продукт – це не готель, а етносадиба, що пропагує полтавську гостинність. Що можна побачити і дізнатися в «Лялиній Світлиці»? Дамо слово Олені Щербань:

Пані Олена вважає, що головне в зеленому туризмі – це враження й пізнання. На її думку, зелений туризм є правдивою інтелектуальною діяльністю. Тож якщо вас захоплює пізнання свого краю, ви знаєте, куди звертатися.

«Лялина Світлиця» працює цілий рік. Пані Олена приймає гостей з 8 ранку до 8 вечора. У садибі є п’ять ліжкомісць, але коли приїздять велосипедисти, вони люблять розташовуватися ще й на горищі. Зняти садибу на одну добу коштує 500 грн, участь у майстер-класі – від 150 грн з особи. Тут раді родинам з дітьми, а для багатодітних сімей є знижки.

Триразове харчування можна замовити за 200 грн за добу з однієї особи. За словами господині, родинний вікенд у «Лялиній Світлиці» обійдеться в 1000–1500 грн залежно від кількості майстер-класів.

Домовитися про відпочинок можна, зв’язавшись з Оленою Щербань у фейсбуці або за телефоном: 066 184 50 61.

Поселення в Опішні засноване близько 10 років тому. Тут є три садиби, найстаріша з-поміж них збудована ще в 1914 році. Усі вони – хати-мазанки, дві з них укриті очеретом. Хто ночував у сільській хаті, той знає, що очеретяна стріха зберігає взимку тепло, а влітку – прохолоду. Крім того, для гостей є триразове харчування, можливість поспілкуватися з домашніми тваринами на екофермі. Тут тримають кіз, баранчиків, поросят, цесарок, кроликів – своєрідний контактний зоопарк.

За півтора кілометра від «Старого Хутору» тече Ворскла: можна взяти в садибі велосипед і проїхатися околицями. Один з будиночків, за словами господині Марини Куденець, стоїть практично в лісі. Господар садиби Олександр Куденець також займається пивоварінням, його напої можна скуштувати просто тут. Якщо гості бажають, господар покаже і свою пивоварню.

Для дітей і дорослих тут пропонують такі майстер-класи: виготовлення ляльки-мотанки, ліплення з глини на гончарному крузі, соломоплетіння, вирізування витинанок, розпис писанок. Є й кулінарні майстер-класи: разом з господинею можна приготувати борщ, спекти хліб або пиріжки.

Від автостанції «Опішня» до садиби – 4 кілометри. Можна домовитися з господарями, щоб вони зустріли машиною.

Будинок на 4 ліжкомісця коштує 1000 грн на добу, якщо знімати на вікенд. Коли ж гості бронюють садибу на більш тривалий термін, вона коштуватиме 750 грн за добу. Про харчування і майстер-класи можна домовитися окремо. Поселення має сайт, де гості обирають і бронюють будинки. Зв’язатися з господарями можна через фейсбук або телефоном: 097 678 48 42 (Марина Куденець).

Розташована в колишньому козацькому сотенному містечку, а тепер селі Остап’є Великобагачанського району. У садибі два будиночки: один з вигодами, інший – без (вигоди надворі). Одночасно в садибі можуть розміститися до 10 чоловік. Господиня пані Людмила говорить, що тут немає ні телевізора, ні інтернету: таке рішення прийняли, щоб гостей ніщо не відволікало від природи. А вона тут справді прекрасна: поруч річка, ліс, рівнини і пагорби.

У садибі «Покровська», крім затишного і спокійного відпочинку, пропонують майстер-клас із ткацтва для дітей і дорослих: поруч живе жінка, яка має старовинний верстат і володіє ремеслом. У господарів є човен і вони катають гостей по річці – звичайно, з дотриманням заходів безпеки. Малеча в захваті від домашніх тварин, а дорослі – від можливості власноруч подоїти корову і попити парного молока. На обійсті є садок на 100 фруктових дерев, який не обробляється хімікатами, тому яблуко можна їсти просто з дерева.

Господиня говорить, що гості дивуються: як можна пити воду просто з водогону? Місцева вода дуже чиста. Крім того, в селі є джерело мінеральної води, яка лікує хвороби шлунково-кишкового тракту з підвищеною кислотністю шлунку.

Можна прогулятися місциною, для цього в садибі є велосипеди. Крім того, господарі запрошують місцеву вчительку, яка знає багато цікавого про історію колишнього козацького містечка – підземні ходи, заховані скарби та ще безліч таємниць.

Їхати до села можна трасою Київ – Харків, повернувши на Остап’є біля вказівника. Від траси до садиби – 18 км. У п’ятницю, суботу й неділю ходить рейсовий автобус, але надійніше домовитися, щоб господарі зустріли машиною.

Вартість проживання – приблизно 100–130 грн з людини за добу: залежить від того, яку садибу ви оберете. Господарі не надають послуг з харчування, але є кухня, де гості готують для себе. Продукти можна купити безпосередньо в селян. Домовитися про відпочинок можна з господинею садиби Людмилою Усовою за телефоном: 095 467 85 99.

Дім розташований поблизу Полтави, у дачному масиві села Петрівка. Сама назва вказує, що родзинкою цього місця є бджільництво, і це справді так: господарі – подружжя Мостових – мають поруч пасіку. У гостинному домі пропонують багато розваг на бджолину тематику, але, ясна річ, він цікавий не тільки цим.

Гості можуть винайняти один з двох житлових будиночків з кухнею та всіма вигодами. В одному з них є лазня. На території садиби є альтанка, мангальна зона, шезлонги, поруч річка.

У третьому будинку, побудованому з глини та соломи самими господарями, гості не ночують. Тут приймають туристів. У «Золотій Соті» розроблена цікава програма для дітей: 2 майстер-класи, на одному з яких готують страву, а на другому – роблять якусь річ: свічки з вощини, натуральне мило, картину на вощині тощо. Потім дітей ведуть на екскурсію пасікою, далі на них чекають ігри – теж на бджолярську тематику.

У «Золотій Соті» можна відсвяткувати й День народження – як дитини, так і дорослого. Господарі не лише нагодують і напоять, але й проведуть для гостей ігри та квести різної тривалості – від півгодини до 2–3 годин. До речі, про «напоять» ми не обмовились: господарі роблять крафтові алкогольні напої, які можна скуштувати просто тут.

Є в садибі ексклюзивна, до того ж, безкоштовна послуга – сон на вуликах. У маленькому будиночку стоять два ліжка, під які ставлять вулики. Господиня Марина Мостова говорить, що лежати так, дихаючи випарами перги, дуже корисно для нервової та імунної системи.

Але найбільше нас вразила нова послуга гостинного дому – літній екотабір для дітей. Щоранку автобус привозить групу міських дітлахів до садиби, а ввечері відвозить у місто. Цілий день діти перебувають серед природи, грають з інструктором у волейбол та інші ігри, плавають у річці, відпочивають в екобудиночку. До них приїздить дієтологиня: готує разом з дітьми фруктове морозиво, навчає їх правильних харчових звичок. До речі, харчування тут триразове і здорове. Неодмінна умова – гаджети слід залишити вдома. Батьки можуть підтримувати зв’язок через вихователя, а діти відпочивають від телефонів. Марина Мостова говорить, що перші три дні дітям дуже важко, а до кінця другого тижня вони розуміють, що цілком можна жити й без гаджетів.

Доїхати до гостинного дому можна від Полтави Зіньківською трасою або автобусом до Петрівки, але від його зупинки доведеться перейти міст через річку. Господарі можуть забрати гостей з Полтави своєю машиною.

Зняти будинок з лазнею коштує 2000 грн за добу, без лазні – 1500 грн. До послуг гостей – увесь двір з альтанкою, мангалом тощо. Можна замовити й харчування. Слідкуйте за сторінками «Зеленої Соти» в інстаграмі і фейсбуці: там публікують анонси заходів для дітей. Забронювати будинок чи домовитися про відвідини можна за телефоном: 050 250 43 78 (Марина Мостова).

Садиба не надає послуг ночівлі та проживання, але це дуже самобутнє місце, що пропонує подієвий туризм. Розташоване воно поблизу Кременчука в селі Чечелеве. У садибі – дві локації: для екопроєктів та етнопроєктів. На етнолокації діє живий музей кременчуцьких вергунів: це місцевий гастробренд. Також тут є майстерня «Сіно-солома». Дітям і дорослим показують шлях від зернинки до хліба. У майстерні є крупорушка, яку подарувала бабуся. Вона  розповіла, як ця крупорушка в голод врятувала півсела. Тепер на крупорушці показують дітям, звідки береться борошно для хліба.

Етнолокація орієнтована на дитячий і сімейний відпочинок. Для дорослих тут також проводять корпоративи і семінари. Щороку в жовтні проводиться гарбузовий квест-фест – за словами господині Надії Михайлової, це наша альтернатива Геловіну, де показують українські традиції, пов’язані з гарбузами.

Коло Білецьківських плавнів є еколокація, де господарі влаштували маленьке поселення гномів, ельфів і гобітів. Усі ці персонажі дуже працьовиті, причому кожен займається своєю справою. Тут для дітей проводять казкові майстер-класи: ельфи варять варення, гобіти ліплять з глини, а в гномів є цукрова копальня, де вони видобувають цукор і роблять різні солодощі.

Щоб потрапити на захід, потрібно слідкувати за анонсами на сторінці «Кантрі Хауз», бо зараз кількість учасників обмежена. Майстер-клас коштує від 100 грн для однієї дитини, але після кожної майстерки дитина забирає виріб з собою або тут-таки куштує приготовану страву.

Від центру Кременчука до садиби – 8 км. Сюди ходять міські маршрути 109 і 209. Про відвідини можна домовитися, написавши у фейсбуці або зателефонувавши власниці садиби Надії Михайловій: 066 77138 55.

Цю садибу полизу Опішні господар – пан Володимир – будував для батьків. Тут є будинок  на 100 кв.м. З трьох боків садиба оточена лісом, а до Ворксли всього 100 м.

У садибі є швидкісний інтернет, тобто тут можна працювати онлайн. Гості поки що готують самі – для цього є кухня. Хоча садиба поки що працює переважно як готель, однак з наступного року хазяїн планує повноцінний зелений туризм.

Пан Володимир говорить, що він поки що тільки розбудовується, але вже готовий приймати гостей. У дворі є різні печі і коптильні. Є човен, на якому можна прогулятися річкою. Поки що в садибі можна зупинитися, а наступний рік хазяїн планує проводити майстер-класи з випікання хліба, приготування борщу, випалювання глиняного посуду.

Тут раді гостям з дітьми, які приїжджають на термін від 7 діб. За таких умов доба коштує 950 грн. Якщо гості знімають садибу лише на вихідні, то це коштуватиме трохи дорожче – 1100 грн.

З Полтави до садиби 55 км. Можна доїхати маршруткою, що йде на Охтирку: вставати на зупинці біля села Лихачівка. Садибу можна забронювати за телефоном: 098 503 30 57 (Володимир).

Садиба, що має два будинки з усім вигодами, розташована під Опішнею. Тут є інтернет і супутникове телебачення. У будинках є кухня, де гості готують для себе їжу. Просто на території садиби є два ставки, де можна рибалити. Крім того, тут розташований басейн.

З розваг можна замовити сплав річкою на байдарках. Можна взяти велосипеди для прогулянки. Садиба працює цілий рік, а взимку тут є прокат бігових лиж.

Оренда будинків коштує 1200 і 1400 грн на добу. Дістатися до садиби можна машиною: не доїжджаючи до Опішні, повернути на Котельву і спуститися вниз до Ворскли. Від Опішні до села – 4 км, господар може забрати машиною.

Забронювати садибу можна за телефоном: 050 222 34 00 (Олександр Синяговський).

Ми перелічили тут лише кілька найвідоміших садиб, але й серед них не всі пропонують повний компекс послуг сільського зеленого туризму: одні господарі орієнтуються тільки на івенти, інші – майже виключно на проживання туристів. Усе це вказує, що сільська гостинність у нашому регіоні тільки розвивається. Маємо надію, що високий попит серед гостей і добрий потенціал краю сприятимуть становленню сільського зеленого туризму на Полтавщині.

Обкладинка та опрацювання карт Романа Желізняка