Ігор Панченко

09 червня, 17:06
09 червня, 17:06

Держава у смартфоні, цифрові документи, єМалятко. Це тільки частина послуг, які уже сьогодні надає держава онлайн.

Україна приділяє чимало уваги цифровізації процесів та можливостям, які вони відкривають жителям. ЗМІСТ говорив із заступником голови Полтавської обласної державної адміністрації з цифрової трансформації Ігорем Панченком про те, як діджиталізується Полтавщина, як це допоможе уникати корупції і навіщо це жителям області.

Полтавщина готова цифровізуватися

Цифровізацію ототожнюють з окремими галузями. Наприклад, ставлять на один щабель з медициною, освітою, транспортом, але це не так. Цифрова трансформація є частиною кожної з цих галузей.

Ми об’єднуємо усі напрямки. На цифровізацію чекає туризм, освіта, усі галузі в ОДА. Навіщо? Перше за все, покликана на підвищення якості надання послуг. Держава – це сервіс. Сервіс має бути якісним і завдяки цифровізації можна оптимізувати усі процеси і зробити їх автоматичними.

Ігор Панченко каже, що для цифровізації важливі маркетинг, фідбек від жителів області та менеджер, що відповідає за конкретні проєкти. Вони є в громадах та містах:

«Ми маємо постійно розповідати про нововведення, про те, як це впливає на кожного жителя області і який має ефект. Для цього маркетинг. А ось фідбек – це для того, щоб розуміти як це впроваджується. Якщо ви прийшли у готель, показали цифрові документи у застосунку, а у вас їх не приймають, то розкажіть про це. Дайте фідбек. Тільки так вдасться втілити все заплановане».

Ігор Панченко каже, що завдяки комунікації між жителями і державою процес цифровізації стане швидшим. Лакмусовим папірцем стала поява «Дії». З появою цифрових документів користувачі конкретно повідомляли де відмовляються їх приймати через соцмережі та звернення до проєктних менеджерів. Уже після цього з закладами чи підприємствами комунікували і проблем з цифровими документами вже не було.

Наразі на Полтавщині є Управління інфраструктури та цифровізації, що займається діджиталізацією. У ньому працює 5 людей, але цьогоріч планують створити повноцінний департамент. Уже він займатиметься різними напрямками цифровізації. За словами Ігоря Панченка, нині ж тільки формується інститут відповідального за цифровізацію:

«Це той самий інструмент, що використовує Мінцифри. Вони у профільних Міністерствах та облдержадміністраціях запроваджують посаду CDTO (Chief Digital Transformation Officer – профільний заступник з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, – прим. авт). Ми теж цей досвідом використовуємо».

Ігор Панченкой

Наразі в Полтавській облдержадміністрації є 18 департаментів та управлінь. У кожному з них є відповідальний за цифрову трансформацію. Він потрібен, щоб покращувати послуги кожного профільного департаменту. Так вдається формувати проєкти у кожній галузі. І щоб робити ефективними ці проєкти, впроваджують інститут відповідального за цифровізацію в громадах Полтавщини.

Центр «Дія» у Полтаві

Ігор Панченко каже, що сьогодні у Полтаві втілюють надважливий проєкт – відкриття центру «Дія». Це перший проєкт з цифровізації. Другим стане впровадження інструменту електронної демократії – пілотного ресурсу для петицій «Взаємодія».

«Дія» з’явиться у новозбудованому Центрі надання адміністративних послуг поблизу Полтавської ОДА (вул. Соборності, 45).

«Це дуже крутий проєкт. Зараз в області є 43 ЦНАПи, де в середньому надають 143 послуги. У полтавському центрі надаватимуть понад 500 послуг – банківські, комунальні, соціальні, бізнесові, майнові, адміністративні».

При отриманні послуг користувачі зможуть платити адміністративний збір просто у центрі «Дія». Для цього більше не буде потрібно шукати банк. Ігор Панченко говорить, що це принципова різниця з нинішнім Центром надання адміністративних послуг у Полтаві:

«"Дія" це про модернізацію ЦНАПів. Тут ширший перелік послуг. Це one shop і будь-яку послугу ви можете отримати конкретно у цьому місці. Це і є сервіс, який надає держава якісно і швидко».

«Дія» з’явиться у новозбудованому Центрі надання адміністративних послуг поблизу Полтавської ОДА (вул. Соборності, 45) (Фото – телеграм-канал Олега Синєгубова)

У центрі працюватиме міський ЦНАП та інші державні органи, що надаватимуть послуги.

Скільки коштує цифровізація

На цифровізацію в області витрачають кошти державного та обласного бюджетів. За словами Ігоря Панченка, також на цифрову трансформацію можуть витрачати кошти громади:

«Ми не зможемо повертати витрачені кошти на цифровізацію, бо ми ж не комунальне підприємство. Ми отримаємо користь від покращення сервісу, економію. Наприклад, посадовцю потрібно 1-2 дні на обробку документів. Завдяки цифровізації цей термін скоротиться до години. Це оптимізація часу та ресурсу».

Сьогодні на Полтавщині є спеціальна програма для цифровізації. Її ухвалили депутати Полтавської обласної ради, а витратити на діджиталізацію різних галузей планують витратити понад 40 млн грн.

До 2023 року будуть осучаснювати забезпечення підрозділів ОДА, створюватимуть цифрові робочі місця службовцям, спрощуватимуть доступ до інтернету в області тощо.

Одним з важливих напрямів розробники програми вважають цифровізацію у різних галузях. Це і розробка системи «Безпечний регіон», і покращення системи електронного документообігу, і цифровізація у медицині, і залучення інвестицій в регіон.

Що мають отримати жителі Полтавської області після реалізації програми:

  • зменшення корупції і зручний доступ до публічних послуг онлайн для бізнесу і людей;
  • розширення доступу до інтернету по всій області;
  • новий рівень послуг у сферах освіти, охорони здоров’я, соцзахисту, транспорту тощо;
  • розвиток європейських норм у всіх сферах життєдіяльності;
  • покращення економіки області;
  • інтеграція регіону в цифрове суспільство.

Також за допомогою хмарних технологій Полтавська облдержадміністрація хоче створити єдину систему надання адміністративних послуг. Усе це можливо завдяки цифровізації.

Проблеми з інтернетом і як їх розв’язують

Зараз тільки 63% території Полтавщини покриті інтернетом. Про це вказано у програмі «Цифрова Полтавщина».

Ігор Панченко каже, що цю проблему теж розв’язує цифровізація. Нині в області є 2 типи інтернету: швидкісний (оптоволокно) та мобільний.

Оптичне волокно. Цьогоріч 36 громад на Полтавщині взяли участь у відборі Міністерства цифрової трансформації для проведення швидкісного інтернету. Фактично села цих громад не мають жодного підключення до оптичної мережі. Ігор Панченко каже, що цьогоріч населені пункти, що подалися на субвенцію, уже підключать до мережі:

«Це 346 населених пунктів та 1 тис. 60 закладів соціальної інфраструктури, які до кінця 2022 року будуть безкоштовно користуватися швидкісним інтернетом. Перші 3 місяці швидкість сягатиме 500 МБ і потім понад 100 МБ. Після заведення провайдерами оптичного інтернету, 120 тисяч жителів зможуть підключати собі швидкісний інтернет вдома».

Підключення громад до оптичного інтернету – це перший етап проєкту Мінцифри, що планують реалізувати цьогоріч. Наступного року на Полтавщині працюватимуть з громадами, що вже мають оптичний інтернет, але підключені за радіолініями. Там підключення оновлюватимуть.

Мобільний інтернет. Ігор Панченко каже, що зараз Мінцифра спілкується з різними операторами та провайдерами для покращення якості мобільного інтернету. На Полтавщині ж зараз спілкуються з громадами для того, щоб вони давали можливість мобільним операторам встановлювати вишки радіозв’язку:

«Це потрібно, щоб десь покращити ситуацію, а десь взагалі встановити вперше. До кінця 2024 року усі заклади соціальної інфраструктури мають підключитися до швидкісного інтернету, а 100% доріг Полтавщини мають бути покриті мобільним інтернетом».

Реакція громад на цифровізацію

Ігор Панченко каже, що з громадами зараз спілкуються стабільно та багато. Сьогодні у них є відповідальні за цифровізацію, що координують різні проєкти.

Спеціально для них створили телеграм-канал «Цифрова Полтавщина» й додали туди усіх цифровізаторів області. Туди надсилають інформацію про субвенції, інструкції як правильно податися на проєкт, пояснення про нововведення та інформацію про пілотні проєкти:

«Але ще важливо – через цей телеграм-канал ми отримуємо фідбек і проводимо різні опитування. Дізнаємося які напрямки зараз для них важливі. І коли громади кажуть, що їм цікава медицина, то коли є проєкти від Мінцифри, то ми знаємо кого задіяти. Взагалі проблем немає».

З початком пандемії чимало людей перейшли працювати та навчатися в онлайн. І це теж сприяло поштовху цифровізації у громадах та взагалі у державі. Ігор Панченко каже, що у громадах тривають різні процеси, що стосуються діджиталізації, але для цього потрібен час. Наприклад, уже зараз в громадах можна користуватися функціями системи електронного документообігу «Вулик», адмінпослугами місцевих ЦНАПів.

Цифровізація зменшить рівень корупції

Ігор Панченко каже, що уже сьогодні ми можемо побачити як на практиці цифровізація зменшує коруційні ризики та економить час на отриманні адміністративних послуг. Наприклад, сьогодні в Україні реально зареєструвати ФОП на 15 хвилин без участі працівників центру реєстрації. Уже після цього потрібно звертатися до податкової служби тощо.

Цифровізація дозволяє сформувати електронний реєстр, що дозволяє створити базу даних та бачити якщо хтось намагається змінювати якусь інформацію для власної вигоди. За словами Ігоря Панченка, це перший крок, що дозволяє автоматизувати процес.

Ще один інструмент, який дає цифровізація – автоматичне отримання послуг, без участі працівника якогось державного органу. Таким чином, частину державних послуги, що надавали працівники центрів та органів влади, тепер можна отримувати онлайн.

Висновок

Цифровізація – важливий процес, що тепер неможливо ігнорувати. Більшість жителів Полтавщини щодня беруть до рук смартфони, користуються інтернетом та безконтактною оплатою у супермаркетах тощо. Технології спрощують повсякденне життя та стирають для нас межі.

Так само важливо, щоб комунікація держави і людей була такою ж комфортною. Через це важливо, щоб вимога часу відповідали й державні послуги. Цей сервіс має бути якісним та доступним. Наприклад, у 2021 році стовідсоткове покриття Полтавщини інтернетом стало необхідністю, а не просто забаганкою.

Усе це можливо реалізувати, але тільки крок за кроком.