Пушкарівський яр – одне з найтрагічніших місць Полтави, яке нагадує про Голокост. Тут у роки Другої світової війни нацисти знищували людей: євреїв, душевнохворих, військовополонених.
Історик Олександр Лимар розповів про політику нацистської Німеччини, Голокост та розстріли людей, які відбувалися в Полтаві.
Голокост – це цілеспрямована політика нацистської Німеччини щодо знищення цілих народів. У вузькому значенні – це геноцид євреїв у роки Другої світової, у ширшому – винищення й інших груп: ромів, душевнохворих, свідків Єгови, представників ЛГБТ-спільноти та наркозалежних.
«Кількість жертв Голокосту є значно вищою, ніж вважається. Серед основних жертв традиційно вважають євреїв. Їх загинуло шість мільйонів. Але кількість жертв значно вища, якщо враховувати й інші соціальні або етнічні групи, які також планомірно знищував нацистський режим», – говорить Олександр Лимар.
Нацистська ідеологія ґрунтувалася на «расовій гігієні»: поділ людства на «вищі» й «нижчі» раси. Вищим – підтримка і розмноження, а нижчим – ізоляція, стерилізація та знищення.
«Їм забороняли вести бізнес, мати шлюб з німцями або німкенями, навчатися у державних навчальних закладах, займати державні посади. Їх бізнес конфісковували, все майно описували та вилучали на користь вищої раси, якою вважали виключно німців і ще деякі народи Північної Європи. Постійно відбувалися акти насильства».
Про розстріли людей у Полтаві
Нижчим расам населення забороняли розмножувались. Знищували та стерилізували носіїв спадкових генетичних хвороб, душевнохворих, алкоголіків, наркоманів. Саме за цією програмою під час тимчасової окупації в 1941-1943 років у Полтаві знищили представників як єврейської громади, так і пацієнтів лікарні для душевнохворих.
«У жовтні 1941 та червні 1942 року німецька окупаційна адміністрація знищила пацієнтів Полтавської психіатричної лікарні. Пацієнтів під приводом того, що їх переводять до Харківської психіатричної лікарні, вивезли на машинах до Гришкового лісу і там розстріляли».
Існує в Полтаві ще одне місце, пов'язане з історією єврейської громади. Це місце розстрілів жертв Голокосту. Перші розстріли датовані 23 листопада 1941-го року. Але насправді розстріли не припинялися весь період гітлерівської окупації. Жертвами цих розстрілів були не лише євреї, але євреї складали 50% від числа усіх розстріляних у нашому місті.
«В акті обласної надзвичайної комісії з розслідування нацистських злочинів вказано, що з 18 вересня 41 року по 23 вересня 43 в Полтаві було спалено, повішено та розстріляно 18 200 осіб цивільного населення. З них більше 8 000 – це представники єврейської громади, тобто 50%», – говорить історик.
Вшанування пам’яті жертв Голокосту в Полтаві
У перші повоєнні роки на місці поховання військових та на місці поховання цивільних громадян встановили тимчасові пам'ятні знаки з зірками, а сам парк перетворений на історико-меморіальну зону. У 60-х роках розробили проєкти для побудови пам'ятних знаків на місцях, пов'язаних з подіями Другої світової війни.
«Комплекс солдатської слави побудували згідно з рішенням уряду УРСР від 1968-го року. Пам'ятний знак на місці поховання цивільних громадян та жертв Голокосту побудували без особливих розпоряджень і лише за ініціативи полтавських архітекторів, серед яких слід згадати Лева Вайнгорта».
Завдяки умовам, які склалися, від побудови меморіалу Солдатської Слави залишилися гранітні блоки. Їх і використали для створення цього меморіалу. Його відкрили без особливих церемоній у 1975 році.
«У ті роки було не прийнято акцентувати увагу саме на єврейському питанні. І тому на пам'ятнику немає жодних згадок про жертв Голокосту. Авторам меморіалу не вдалося добитися від місцевої влади згоди на те, щоб розмістити написи, які б свідчили про жертв», – говорить Олександр Лимар.
Це місце можна назвати Полтавським Бабиним Яром. Але у Полтаві пам'ятний знак з'явився значно раніше, ніж у Києві. І Полтавський Яр має власну назву – Пушкарівський. Робота над пошуком імен загиблих продовжується в наш час.
Відео – Євген Чорний, Віталій Мохунь
Фото – Аліна Гончарова