Денна спека й тропічні ночі цього літа прикували увагу жителів Полтавщини до повідомлень синоптиків: коли температура знизиться, куди поділися дощі й чому термометр за вікном показує більше, ніж у прогнозі погоди? Адже липень став для Полтави найсухішим за всю історію спостережень.
Проте від метеорологів і синоптиків залежить не тільки те, чи захопимо ми з собою парасольку, виходячи з дому. Їхні прогнози впливають на польоти авіації, роботу енергетиків, дорожників і фермерів.
Метеорологи моніторять радіаційний фон, якість повітря та стан річок, а їхні цілодобові спостереження за грозами можуть допомогти довести страховій у разі потреби, що ваш будинок підпалила саме блискавка.
ЗМІСТ поїхав до Полтавського обласного центру з гідрометеорології, щоб розповісти про напрямки його роботи й важливість спостережень.
Атмосфера – ніби казан з киплячою водою: як синоптики прогнозують погоду
Фахівці гідрометцентру цілодобово аналізують погоду, складають прогнози на термін від однієї до п’яти діб. До повномасштабного вторгнення вони також займалися обслуговуванням цивільної авіації: складали 9-годинні прогнози з аеродрому Супрунівка.
На основі даних всесвітньої мережі метеорологічних досліджень синоптики складають карти погоди, які використовують для прогнозів. Спостереження за змінами погодних умов за останні роки свідчить, що середня температура на Полтавщині підвищується. Проте такі зміни мають коливання, тож піки можуть змінюватися на падіння.
Для роботи синоптики послуговуються даними з метеорологічної станції на Дослідному полі в Полтаві, заснованій майже 140 років тому. Обладнання цієї станції дозволяє вимірювати температуру повітря та ґрунту, тривалість сонячного сяйва, інтенсивність опадів, гамма-фон, напрямок і швидкість вітру та багато іншого.
На рівні зі звичайними термометрами й приладами станція обладнана автоматизованими датчиками, які через інтернет передають зібрані показники на спеціальну програму.
Заміри температури й прогноз її коливань здійснюють у психрометричній жалюзійній будці на висоті два метри над рівнем землі. Цього вимагає стандарт, який діє для всіх метеослужб світу. Термометри всередині будки перебувають у стабільних умовах, бо захищені від сонця й вітру.
Складнощі з прогнозуванням погоди полягають у тому, що атмосфера Землі є досить непередбачуваною, тож вказати точне місце можливих опадів можна з певною ймовірністю.
«Можна атмосферу уявити як казан з водою, яка кипить. І не можна точно сказати, у якому саме місці до міліметра спливе наступна бульбашка. Конвективні явища є дуже локальними: навіть в одній частині міста може пройти злива, а в іншій залишатися повністю суха погода. Тому коли ми вказуємо влітку “короткочасні дощі” або навіть “місцями” опади, маючи на увазі, що вони охоплять менш як 30% території, цей прогноз звісно що справиться чи не справдиться для різних територій», – говорить синоптикиня Олена Леонтьєва.
Метеостанція також обладнана пеленгатором, який ловить грози на відстані до 3 тисяч кілометрів. Отримані з нього дані надходять до спеціальної бази, з якої у разі потреби можна отримати довідку.
На станції також ведуть спостереження за температурою ґрунту. Її заміряють на поверхні та різних глибинах. Ці дані потрібні для вивчення впливу погоди на сільське господарство й вирощування культур.
Річки Полтавщини обміліли
Річки Полтавщини перебувають на межі обміління. Спекотні місяці цього літа довели їх до стану маловоддя, коли залишається 20% води від норми. Від історичних мінімумів деякі річки відділяють лічені сантиметри.
Фахівці полтавського гідрометцентру ведуть спостереження за водними об’єктами басейнів річок Сула, Псел та Ворскла. Вони збирають інформацію про стан річок на території Полтавщини та сусідніх областей: режим рівнів води, витрати, температуру, льодові явища тощо.
Спостереження за станом річок в області мають понад сторічну історію. Для цього використовують 17 гідрологічних постів, де фахівці щодня здійснюють вимірювання показників, говорить начальниця відділу гідрології Віра Смирнова:
«По деяких постах до історичного мінімуму рівнів не вистачає 10-12 см. Малі річки, як-от Хорол, Удай, Мерла, по суті перебувають на межі маловоддя, бо малі річки живляться опадами. Річки середні – Сула, Псел та Ворскла – мають живлення підземними й ще не наблизилися до критеріїв маловоддя, але значно менше норми липня. Слід очікувати, що будуть перевищені ті історичні мінімуми рівнів води. Це призводить до пересихання ставків і струмків, немає живлення багатьох водойм».
Окрім екологічної небезпеки, яку несе обміління річок, падіння рівня означає також зменшення кількості води для поливу та зниження виробництва електроенергії на шлюзах.
Якість повітря в Полтаві – найгірша серед міст області: чому так сталося
Щодня фахівці гідрометцентру по 4 рази збирають дані про стан повітря в Полтаві й фіксують підвищені концентрації по кількох шкідливих домішках. На це впливає погода, яка цього літа є особливо спекотною.
Пости спостережень розташовані на Алмазному, ТРЦ «Київ», Супрунівському промвузлі та в умовно чистій зоні – парку «Перемога».
Проби повітря відбирають на 10 шкідливих домішок, як-от пил, діоксид сірки, оксид вуглецю, діоксид азоту, формальдегід тощо. Начальниця лабораторії по контролю за забрудненням повітря в Полтаві Тетяна Базилевич говорить, що концентрації забруднювачів підвищені через зміни клімату й підвищення температури повітря.
На зростання показника формальдегіду впливає велика кількість авто, безвітряна погода, відсутність дощів. Через застій повітря всі забруднювачі залишаються в приземних шарах атмосфери.
«Як з цим боротися? Прибирати місто, зволожувати. Кожен має за себе подумати, кватирки зачиняти, якщо буде така штильова погода. Зволожувати в себе в приміщенні, також і в місті треба з цим боротися. Пам’ятаю, 30-40 років тому місто мили кожного ранку. Зараз при такій високій температурі взагалі місто не миють, а це треба робити».
Під час спеки від асфальту йдуть викиди формальдегіду в повітря, а від засилля транспорту зростає концентрація оксиду вуглецю.
Як працює лабораторія, дивіться у відео ЗМІСТу:
Обкладинка Катерини Василенко
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
