Ще кілька років тому планування регіонального розвитку в Україні часто нагадувало латання дірок, адже громади отримували кошти на один бюджетний рік, розпочинали масштабні будівництва без гарантій подальшого фінансування, і в результаті область обростала довгобудами. Сьогодні підходи до кожної бюджетної гривні кардинально змінюються.
Про те, як Полтавщина адаптується до трирічного планування, вибудовує прозору систему інвестицій через цифрову платформу DREAM та залучає мільярди гривень від європейських партнерів, розповіла директорка Департаменту економічного розвитку, торгівлі та залучення інвестицій Полтавської ОВА Олена Онупко.
Кінець «бюджетного хаосу»: перші результати середньострокового планування
Головний результат поточної реформи управління публічними інвестиціями полягає у встановленні чітких, однакових для всіх правил гри та ліквідація хаотичного планування. Завдяки переходу на трирічне середньострокове планування і область, і територіальні громади орієнтуються на реальну наявність ресурсів. Пріоритет номер один – завершення вже розпочатих об’єктів, а не розпорошення бюджету на десятки нових напрямків.
Полтавська область стала лідером серед регіонів України за темпами підготовки середньострокових планів публічних інвестицій, де на 2026–2028 роки затвердили 57 із 60 громад. Тоді не встигли увійти в графік лише три громади Михайлівська, Ланівська та Карлівська.
На період 2027–2029 років плани розробили вже 59 громад. Єдина громада, яка дещо затрималася через коригування базової Стратегії розвитку, – Кременчук, проте і вона вже на фінальному етапі.
«Сьогодні всі 100% громад області чітко розуміють необхідність нової системи. Це вже не експеримент, а обов'язкова щоденна робота», – підкреслює Олена Онупко.
Стратегія як обов'язковий фільтр
У новій системі публічні інвестиції не можуть існувати у відриві від стратегічних документів. Чинна Стратегія розвитку Полтавської області на 2021–2027 роки, що розроблена у 2019-му за підтримки європейських програм, у 2023–2024 роках пройшла ґрунтовну актуалізацію за участі експертів проєкту USAID «ГОВЕРЛА» та робочої групи з понад 130 фахівців.
Оновлений документ повністю синхронізовано з викликами воєнного часу. Зокрема, у пріоритети винесли захист критичної інфраструктури та розвиток альтернативної енергетики, відбудову пошкодженого житла та соціальних об'єктів та інтеграцію внутрішньо переміщених осіб і підтримку релокованого бізнесу, тотальну цифровізацію процесів для уникнення черг та скупчень людей і наскрізну безбар’єрність, яка стала критично важливою через велику кількість військових із пораненнями та ампутаціями.
Зв’язок між Стратегією та інвестиційними проєктами закріплено нормативно. Якщо певної цілі чи завдання немає в Стратегії, проєкт просто неможливо внести до середньострокового плану чи подати на фінансування. Вже з жовтня цього року область розпочинає підготовку наступного стратегічного циклу на період 2028–2034 років.
Шлях проєкту: від задуму громади до Єдиного проєктного портфеля
Шлях кожного публічного інвестиційного проєкту до державного чи міжнародного фінансування тепер повністю цифровізований і структурований за чітким алгоритмом.
Ініціатива та внесення в DREAM. Ініціатор проєкту – це громада, комунальне підприємство або підрозділ ОВА, що формує проєкт в електронній екосистемі DREAM. Профільний департамент перевіряє доцільність об'єкта. Наприклад, медичні заклади аналізує Департамент охорони здоров'я, школи чи закупівлю автобусів – Департамент освіти.
Департамент економічного розвитку перевіряє стратегічне та економічне обґрунтування, а Департамент фінансів здійснює фінансову експертизу згідно з урядовими постановами № 527 та № 1051 і методикою Мінфіну.
Затвердження Регіональною інвестиційною радою. Тільки ті проєкти, які успішно пройшли всі попередні фільтри за формалізованими критеріями, розглядаються радою та більшістю голосів включаються до Єдиного проєктного портфеля Полтавщини.
Така багаторівнева модель знімає ризики конфлікту інтересів: посадовці, які входять до ради, не проводять оцінювання власноруч, а розглядають виключно об'єктивні бали та висновки фахівців.
Підводні камені. Про нормативні гойдалки та дефіцит кадрів
Попри успіхи, розгортання реформи супроводжується низкою викликів. Головний із них — стислі терміни та постійні законодавчі корективи. У 2025 році держслужбовці паралельно навчалися та працювали, а методичні рекомендації центральних органів влади нерідко виходили буквально за кілька днів до граничних термінів.
Окремі труднощі спостерігаються на місцях. Зокрема, складність вимог до ТЕО. Система DREAM висуває високі вимоги до описової частини — обсяг документації для придбання шкільного автобуса подекуди мало відрізняється від будівництва лікарні. Невеликим сільським громадам важко впоратися з цим самостійно.
Роками посадовці звикли спершу за бюджетні кошти замовляти проєктно-кошторисну документацію, а потім шукати під неї фінансування. Нова система вимагає спочатку концептуального планування та пошуку ресурсу, і лише потім – витрат на ПКД.
Також якщо після виготовлення ПКД вартість проєкту зростає понад 10%, систему DREAM доводиться проходити спочатку й редагувати кошторис безпосередньо в базі наразі неможливо.
У більшості громад за підготовку проєкту відповідає одна людина. У разі її звільнення громада тимчасово втрачає можливість подавати проєкти, через що навчання доводиться починати з нуля. Область допомагає тренінгами – залучає регіональних координаторів DREAM, Агенцію регіонального розвитку та експертів KSE в межах проєкту «I_CAN».
Залучення європейських інвестицій
Реформа управління публічними інвестиціями стала практичним «вхідним квитком» Полтавщини до міжнародних фінансових ресурсів. Європейські донори не виділяють гранти під емоційні прохання чи абстрактні обіцянки – їм потрібна прозора верифікація та моніторинг кожного етапу.
Станом на серпень 2026 року область має відчутні фінансові результати:
- 1,9 млрд грн – залучено на реалізацію 10 масштабних обласних проєктів коштом Європейського інвестиційного банку у межах програм відновлення України. Ще близько 20 проєктів ЄІБ втілюють безпосередньо територіальні громади;
- понад 459 млн грн – залучено за програмою ЄС Ukraine Facility та через механізми державних субвенцій на облаштування укриттів, модернізацію шкільних харчоблоків, закупівлю спецтранспорту й оновлення просторів «Нової української школи».
Найглибша зміна, яку принесла реформа, полягає в переосмисленні самої суті бюджетних видатків.
«Ми докорінно змінюємо підхід. Якщо раніше громада дивилася на залишок коштів і вирішувала просто перекрити дах чи покласти плитку, то тепер ми запитуємо: яку соціальну й економічну проблему це вирішить? Якщо ми ремонтуємо школу, то маємо чітко знати: скільки дітей там навчатиметься через 5 років? Чи буде вона з автономним опаленням в умовах відключень світла та обстрілів? Чи не стоятиме вона пусткою?» – зазначає Олена Онупко.
Публічні інвестиції на Полтавщині остаточно трансформуються з «освоєння коштів» у прагматичне планування майбутнього – із захищеною інфраструктурою, збереженням людського капіталу та європейськими стандартами підзвітності.
Цей матеріал підготовлено в межах субгрантингового компоненту проєкту «Контроль публічних інвестицій», який реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст матеріалу є виключною відповідальністю ГО «АЦ ЗМІСТ» і не обов'язково відображає точку зору Європейського Союзу та ІЕД. Проєкт «Контроль публічних інвестицій» впроваджують Центр економічної стратегії, ІЕД та Технології прогресу.