Відбудова на Полтавщині. Підсумки моніторингу соціальних об’єктів

Аналітичний центр ЗМІСТ впродовж червня-вересня 2025 року провів моніторинг стану відновлення соціальної інфраструктури Полтавщини. Щоб побачити як минає відбудова, команда проїхала понад 1 тис. 300 км та відвідала 10 соціальних об'єктів області, які пройшли відновлення або капітальний ремонт у рамках різних програм та проєктів. Дані моніторингу будуть внесені на платформу Big Recovery Portal.

Війна докорінно змінила повсякденність українців. Пошкоджені школи, садочки, лікарні та адмінбудівлі стали нагадуванням, що соціальна інфраструктура – це не лише стіни й дахи, а й основа життя громади. Там, де обстріли зруйнували житло чи медзаклади, виникла потреба у швидкому відновленні. Там, де бойові дії оминули напряму, з'явилося інше завдання – прийняти людей, які втекли від війни.

Полтавщина належить саме до таких тилових регіонів. Сьогодні вона стала другим домом для понад 180 тисяч переселенців (за даними Інформаційно-обчислювального центру Мінсоцполітики). Це суттєво збільшило навантаження на місцеві садочки, школи та лікарні, які й без того зводилися десятки років тому та не відповідають сучасним стандартам.

Вибір об'єктів, які потрапили до проєкту моніторингу відбудови, базувався на принципах пріоритетності – важливості для громади, наявності фінансування та завершеності робіт на об'єкті. Майже всі досліджувані проєкти завершені і профінансовані повністю.

Безбар'єрність в дослідженні розглядається як комплекс архітектурних, технічних та організаційних рішень, що забезпечують доступ до будівель та послуг для всіх категорій населення, незалежно від їхніх фізичних можливостей. До основних елементів належать пандуси та ліфти, широкі дверні прорізи та коридори, спеціально обладнані санітарні приміщення. Важливими компонентами є також тактильні покриття та звукові сигнали для людей з порушеннями зору, а також інформаційні таблички шрифтом Брайля.

Енергоефективність визначається як комплекс заходів щодо зменшення енергоспоживання будівель та підвищення їх екологічності. Основними напрямками є утеплення стін, дахів та фундаментів, встановлення енергоефективних вікон та дверей з подвійним або потрійним склопакетом. Значну роль відіграє модернізація систем опалення та освітлення з переходом на LED-технології, впровадження альтернативних джерел енергії та автоматичне регулювання температури.

Відбудова на Полтавщині: моніторинг 2025 Фото ЗМІСТу

Процедурні критерії охоплюють аналіз прозорості та ефективності процесу реалізації проєкту. Досліджується чи був проєкт обраний за конкурентною процедурою відбору, чи змінювалися обсяги робіт під час реалізації, дотримання встановлених строків виконання. Окрема увага приділяється оцінці громадської думки на етапі підготовки проєкту та забезпеченню доступу громадськості до повної інформації про проєкт.

Відібрані проєкти фінануються здебільшого з місцевих бюджетів громад, з обласного бюджету і співфінансування з інших джерел.

У квітні 2024 року російський ракетний удар пошкодив житлову інфраструктуру села Супрунівка Полтавського району. Серед постраждалих об'єктів – багатоквартирний будинок за адресою вул. Соборна, 28, який зазнав пошкоджень покрівлі.

Безбар'єрність: Житловий будинок повністю не відповідає вимогам безбар'єрності. Вхід до парадної обладнаний вісьмома бетонними сходами нерівної ширини та висоти без накриття від опадів. Відсутні тактильні смуги, паркувальні місця для людей з інвалідністю. Трьохповерховий будинок не має підйомних пристроїв. Виняток становить амбулаторія на першому поверсі з пандусом відповідних параметрів та поручнями.

Енергоефективність: Капітальний ремонт покрівлі виконано без утеплення даху чи горища. Будинок з червоної цегли частково утеплений зусиллями мешканців. Опалення індивідуальне – у кожній квартирі встановлений власний котел. Металопластикові вікна встановлені в рамках міжнародної програми американських організацій Global Empowerment Mission та Howard G. Buffett Foundation. Відновлювальні джерела енергії та резервні системи енергозабезпечення відсутні.

Безбар'єрність: З'явилося все необхідне для людей з інвалідністю: пандуси, ліфт для доступу на другий поверх, інклюзивні вбиральні, широкі дверні прорізи та коридори. Відсутність тактильних індикаторів, інформаційних табличок та звукових сигналів для людей з порушеннями зору потребує доопрацювання.

Енергоефективність: Геліосистема на даху поліклініки (третя за масштабом в Україні), генератор на 160 кВт та акумуляторні батареї забезпечують високий рівень енергетичної автономії. Металопластикові вікна, сучасне опалення з термостатичними кранами, світлодіодне освітлення сприяють економії енергоресурсів. Корпус центру реабілітації потребує зовнішнього утеплення, а встановлення додаткових сонячних панелей можливе лише після капітального ремонту даху.

Безбар'єрність: Доступним можна назвати лише перший поверх. Вхідна група зручна, коридори широкі, але санітарні приміщення не відповідають вимогам доступності. Другий поверх із приміщеннями садочка залишається недоступним для людей з інвалідністю через відсутність підйомників. Протирадіаційне укриття — єдине у селищі — також не має умов доступності. 

Енергоефективність: Енергетичний аудит показав клас «D» — помірне споживання. Встановлено металопластикові вікна, власну котельню, світлодіодне освітлення, тепла підлога в садочку. Будівля потребує утеплення фасаду та фундаменту, система опалення працює без автоматичного регулювання.

Безбар'єрність: Гігієнічну кімнату для людей з інвалідністю обладнано за всіма правилами. Однак пандус на запасному виході, встановлений власними силами, не відповідає технічним вимогам: неправильний ухил, відсутні двосторонні поручні, двері відкриваються прямо на пандус. Тактильні індикатори, звукові сигнали, інформаційні таблички шрифтом Брайля відсутні.

Енергоефективність: Утеплене горище, сучасні котли, металопластикові вікна покращили енергетичні характеристики. Основні корпуси не утеплені, автоматичне регулювання опалення на радіаторах відсутнє, двері центрального входу потребують заміни.

Безбар'єрність: Металевий пандус виготовлено за стандартами: ширина понад 1,2 м, нормативний ухил, поручні на трьох рівнях висоти, тактильні смуги та контрастне маркування. Всередині поріг за тамбуром блокує проїзд інвалідного візка, коридори завужені до 1,34 м, між поверхами відсутні підйомники.

Енергоефективність: Енергетичний аудит 2023 року показав найнижчий клас G. На другому поверсі встановлено металопластикові вікна, частково утеплено цоколь, використовується світлодіодне освітлення. Повне утеплення будівлі відсутнє, термостатичні крани на радіаторах не встановлені, генератор на 9 кВт забезпечує лише частковий аварійний режим.

Безбар'єрність: Пандус зроблено правильно — ухил 4,92% відповідає нормам, коридори широкі, є спеціальна вбиральня. Тактильні смуги на пандусі відсутні, другий та третій поверхи залишаються недоступними.

Енергоефективність: Встановлено металопластикові вікна та двері, але стіни не утеплені. Капітальний ремонт не проводився з 2001 року, що призвело до накопичення системних проблем.

Обидва садочки мають спільну особливість — ремонтовані підвальні приміщення під укриття без урахування принципів безбар'єрності.

ДНЗ №36 «Школа здоров'я»:

Безбар'єрність: До трьох секцій укриття ведуть лише сходи. При 10 входах до будівлі жоден не має пандуса. Тактильні плитки на сходах не компенсують фундаментальну недоступність.

Енергоефективність: Будівля 1989 року пройшла часткову модернізацію: металопластикові вікна, відремонтований дах, індивідуальний тепловий пункт. У половині груп встановлено сучасні радіатори з термостатичними кранами.

ДНЗ №39 «Чайка»:

Безбар'єрність: Головний вхід до укриття — сходи, евакуаційний вихід також не пристосований для людей з інвалідністю.

Енергоефективність: Будівля 1963 року отримала металопластикові вікна, утеплили зовнішні стіни укриття. Проблема — відсутність утеплення фасаду, чавунні радіатори без термостатичних кранів.

Проєкт, профінансований за рахунок субвенції Європейського інвестиційного банку та обласного бюджету на суму понад 34 мільйони гривень, демонструє найвищі стандарти.

Безбар'єрність: Пандус на запасному вході виконано правильно: ширина 1,40 м, нормативний ухил, поручні на трьох рівнях висоти. Всередині — широкі коридори від 1,5 м, дверні прорізи 1,2 м без порогів, дві інклюзивні вбиральні. Укриття на 350 місць обладнане підйомником та спеціальною вбиральнею. По будівлі розміщені інформаційні таблички шрифтом Брайля. Другий поверх залишається недоступним для людей з інвалідністю.

Енергоефективність: Повна модернізація будівлі 1963 року: стіни утеплені мінеральною ватою 150 мм, утеплений цоколь та дах, металопластикові вікна, власна котельня з сучасними котлами, металеві радіатори з термостатичними кранами, в укритті примусова вентиляція з клімат-контролем. Енергетичну стійкість забезпечують чотири генератори різної потужності.

Безбар'єрність: Гігієнічну кімнату для людей з інвалідністю обладнано за всіма правилами. Для доступності до житлового корпусу встановлений пандус, його параметри відповідають вимогам але є зауваження щодо його поверхні та встановлених поручнів. Наявне паркувальне місце для людей з інвалідністю, широкі під’їзди до корпусів. Шляхи руху оснащені засобами орієнтування та інформування. Для самостійного пересування літніх людей та людей з інвалідністю між поверхами було добудовано ззовні шахту ліфта для оснащення старої будівлі підіймачем. Роботи завершені, але наразі об’єкт не зданий в експлуатацію з квітня 2024 року, тому фактично другий поверх залишається не доступним.   

Енергоефективність: Утеплені фасади, власна газова котельня, автоматичне регулювання опалення на сучасних радіаторах, металопластикові вікна покращили енергетичні характеристики закладу. Відновлювальні джерела енергії закладом не використовуються.

Моніторинг 10 соціальних об'єктів Полтавської області виявив значні відмінності у підходах до відновлення та системні проблеми в організації процесу відбудови.

Проблема прозорості та громадської участі. Органи місцевого самоврядування не поспішають робити прозорий та відкритий вибір проєктів, які справді важливі для громади. Врахування думки громадськості залишається радше винятком, ніж правилом. Жоден проєкт, який потрапив на моніторинг, не було обрано відкрито та прозоро. А це саме ті механізми, які могли б уберегти від зловживань і зробити відбудову справді ефективною.

Роль громадського моніторингу. Громадський моніторинг відіграє важливу роль не як контроль, а як можливість подивитися, порівняти зі стандартами, підказати та поділитися думками й досвідом. Це механізм конструктивної співпраці для покращення якості відбудови.

Показова безбар'єрність. Більшість об'єктів демонструють лише показову безбар'єрність — встановлюють пандуси, але ігнорують стандарти та системні рішення для забезпечення повноцінної доступності. Енергоефективність впроваджується успішніше за безбар'єрність — більшість закладів мають металопластикові вікна, сучасне освітлення, частково модернізовані системи опалення.

Всі напрацьовані матеріали по проведенному моніторингу можна подивитися тут

Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Прозора відбудова: Моніторинг відбудови соціальної інфраструктури», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту "Контроль витрат на відновлення", який резалізується за підтримки Європейського Союзу.

 Зміст звіту моніторингу є виключною відповідальністю ГО «Аналітичний центр «Зміст»  і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт "Контроль витрат на відновлення" впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.