25-річний воїн Іван Чорний зустрів 24 лютого за кордоном. Проте вирішив повернутися, аби захистити рідних. Він пройшов фронтові бої у Парасковіївці, Мар’їнці й самотужки дістався ворожих окопів під Авдіївкою, щоб знищити ворога. За звитягу в боях та мужність молодого захисника удостоїли звання Героя України.
В інтервʼю ЗМІСТу боєць 116-ї окремої бригади тероборони Іван «Берлін» Чорний розповідає, як розпочав свій бойовий шлях, про штурми Авдіївки та життя до великої війни.
Перші бої Героя України
Зростав Іван Чорний у селі Велика Рублівка неподалік Полтави. Захоплювався футболом, тож вирішив присвятити себе спорту: закінчив Полтавський спортивний ліцей та факультет фізичного виховання у педуніверситеті.
Останні кілька років до початку повномасштабного вторгнення подорожував, жив у Вроцлаві в Польщі та не забував про футбол. 24 лютого захисник зустрів поза межами України:
«Я прокинувся о 6 ранку, мені зателефонувала моя племінниця, сказала що почалося повномасштабне вторгнення, я жив за кордоном тоді. Спокійно все обдумав, зібрав речі і повернувся в Україну».
Дістатися Києва, а потім Полтави було не легко, адже виникли проблеми з транспортом. Проте за кілька днів чоловікові все ж вдалося дістатися дому. Побачився з рідними й через два дні вирішив піти до котелевського ТЦК – найближчого до Великої Рублівки.
У терцентрі «Берлін» зустрівся з великими чергами та відмовами у службі, адже не мав бойового досвіду. Тож згодом вирішив їхати до Полтави, де 116-та бригада набирала людей до тероборони. 14 березня 2022 року склав присягу. У комендантській роті полтавської бригади розпочався бойовий шлях майбутнього Героя України:
«Я був стрільцем-регулювальником з самого початку, охороняли різні об’єкти у Полтаві та області. Тут ми пробули досить довго, майже рік, і в січні 2023 року вирушили на Бахмут».
Перше бойове хрещення тероборонівець прийняв у Парасковіївці, неподалік Бахмута. Туди його підрозділ вирушив стримувати росіян, зокрема й найманців «Вагнера». Івана Чорного зарахували до розвідувально-тактичної групи, яка першою заходила в Парасковіївку.
а підступах до села захисники потрапили під потужні мінометний і танковий обстріли, й до позицій доходили за щонайменше три години. Саме після Парасковіївки воїн вперше потрапив «на нуль».
Штурм Авдіївки
«Берлін» каже, що Авдіївка запам’яталася йому найбільше. Техніка, обстріли, авіаудари та численна кількість ворожої піхоти закарбувалися у пам’яті оборонця, як найстрашніші моменти.
Саме за звитягу та мужність у відбитті ворожого штурму під Авдіївкою захисникові присвоїли звання Героя України. Іванові Чорному вдалося самотужки пробратися у тил ворога, знищити росіян та ще п'ятьох солдатів взяти в полон:
«У нас було завдання відновити мінну смугу, а за нею були вороги. Їх треба було знищити і все замінувати. Спочатку це завдання виконували інші групи, вони не впорались. Проте у мене виникла ідея, як їх відволікти ворога та спробувати заскочити йому “за спину”», – говорить тероборонівець.
Згідно з планом, дрон українських оборонців мав пролетіти максимально низько та швидко з протилежного боку від крайньої позиції ворога. Потім дрон мав опуститися, а росіяни – відволіктися на нього. Усе сталося, як і планували військові. Поки ворог відволікся, Іван Чорний з посадки потрапив у тил росіян. Йти групою було ризиковано, тож чоловік діяв у ворожих окопах сам, а побратими – прикривали.
Він знищив солдат, а ще п’ятьох взяв у полон. Завдяки цьому під час наступного штурму українським захисникам вдалося втримати позиції.
Відео – Євген Чорний, Віталій Мохунь
Обкладинка – Юлія Сухопарова