Село Глинське простяглося за кілька кілометрів від Опішного. У червні 2022 року тут прийняли родину сестер Валентини та Антоніни, які рятувалися від війни з Донеччини. Тепер вони мешкають у будинку з великою пічкою, яку завчасно приготували для теплої зимівлі після евакуації.
Разом з рятувальниками ЗМІСТ розповідає про правила цивільної безпеки, якими скористалися переселенки з Донеччини та як уникнути порушень під час влаштування та використання пічного опалення.
Хата, піч і коти. Як сестри евакуювалися
За рогом головної вулиці видніється майже столітній будинок з давнішнім парканом і розписаними стінами. Одна з його нових і тимчасових господарок – Валентина Петрівна – запрошує до хати. Разом із родиною вони сподівалися на мир і до останнього залишалися у Слов’янську ще майже пів року після повномасштабного вторгнення. Сьогодні усе їхнє життя – у цій хаті в Глинському з трьома котами.
Побут жінок обертається довкола великої старої печі. На ній готують їсти й від неї отримують тепло. Вечорами слухають тріскотіння дров і думають, де ще знайти деревини. У Слов’янську вони також мали пічне опалення, тому з правилами знайомі уже кілька десятиліть. Пані Валентина говорить, що тріскотіння печі під Опішнею дарує їй спогади про життя у колись мирному Слов’янську. Звісно, такий різновид опалення вимагає більше зусиль та уваги з боку господинь, але для них це звична справа.
Помірковане життя сестер подекуди ворушать хронічні хвороби й виїзди до Опішного за продуктами чи гуманітарною допомогою. Колись їхнє життя вмістилося до кількох валіз та кейсів для перевезення котів у невідомість. Сьогодні ж вони мають житло й упевненість у наступному дні, тож помалу облаштовуються в новому-старому домі. На шафі з’являється навіть опішнянська кераміка. Старий будинок оживає.
Невдовзі з крамниці повертається Антоніна Литвиненко. У минулому вона була соціальною працівницею. Потім вийшла на пенсію й невдовзі сталася повномасштабна війна:
«Ми приїхали, коли Слов’янськ і район там постраждали. Мій дім постраждав, коли ракета впала у нас в городі. Я сиділа у передпокої й вмить на мене впали рами та скло. Ми до останнього сиділи там у підвалі, і коли вже не було як навіть вийти, вирішили, що час їхати».
Сестри виїхали разом з онуком та племінником Валентини Петрівни. Перший – сирота, а кілька місяців тому вирішив, що має стати на захист України й пішов на війну добровольцем. Про нього жінки не говорять без сліз. Хлопець воює в гарячих точках лінії зіткнення з ворогом і тижнями про нього нічого не знають. Коротке повідомлення «Все норм. Я живий» дозволяють жінкам знаходити сили жити далі.
Знайти нове тимчасове житло допомогли сусіди, які раніше поїхали з-під обстрілів. Порадили їхати на Полтавщину, щоб бути якомога ближче додому й перебувати у відносній безпеці.
«Нас зустріли й поселили. Ми спочатку в хатці жили, але вона виявилася холодною. Потім познайомилися з Олею, яка нас впустила сюди. Тут хата тепла й гарна, подвійні вікна, а там холодно було. Коли ми зайшли сюди, тут було страшне. Ми усе тут побілили, поприбирали як змогли. Зараз у нас свого нічого нема, бо з дому взяли тільки свої ланці, що були необхідні, і поїхали».
Улітку сестрам було легше. Сусіди допомогли овочами й поділилися запасами консервації, громада систематично надає гуманітарну допомогу. З моменту переїзду вони ні в чому не мали гострої потреби, бо жителі тепло прийняли їх і намагалися максимально допомогти. Коли справа наближалася до зими, почали готуватися до опалювального сезону.
У їхньому будинку є велика, але стара піч, яку восени почали готувати до використання. Пані Валентина каже, що майже одразу після евакуації до них приїжджали онук та племінник, які потрусили сажу й перевірили стан димоходу на даху. Вони давно користуються пічкою для опалення, тому знають про великі ризики, якщо проґавити бодай якийсь з етапів підготовки до опалення. У ДСНС з жінками погоджуються – кожен власник схожої печі має вміти нею користуватися й дотримуватися правил догляду, щоб уникнути пожежі чи отруєння чадним газом.
Чому піч буває небезпечною: рятувальники про головні правила для господарів
Проблеми зі станом печі або забитий канал виходу диму найчастіше стають причинами пожеж чи загибелі людей від чадного газу, тож цьому необхідно було приділити окрему увагу.
Речниця Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій у Полтавській області Світлана Рибалко каже, що до опалювального сезону рятувальники також готуються завчасно, бо знають, що жителі можуть припускатися порушень під час влаштування та експлуатації пічного опалення. Торік таких випадків на Полтавщині було сотні.
Здебільшого пожежа через проблеми з пічним опаленням розпочинається із загоряння перекриття. Якщо будинок із дерев’яним перекриттям, зазвичай першою горить покрівля. Такі пожежі частіше виникають вночі й люди бачать їх запізно, телефонуючи, коли займання уже має відкрите полум’я й горить ледь не уся покрівля.
«Частіше до нас телефонують сусіди. Це щастя, якщо пожежу на початку побачили й змогли ліквідувати. Рятувальники можуть залізти на горище, розібрати конструкцію і залити водою. Причина цьому – недостатня увага за станом пічного опалення. Це можуть бути шпарини у димоході й жарини можуть вилітати на дерев’яне покриття», – каже Світлана Рибалко.
Ще один важливий момент цивільної безпеки під час опалення пічкою – етап розпалювання. Інколи людина отримує опіки, коли починає розпалювати піч, використовуючи бензин чи інші легкозаймисті рідини. Згідно зі статистикою рятувальників Полтавщини, у межах області такі випадки частіше трапляються з людьми, яким виповнилося понад 60 років. У більшості випадків у них є пляшка для швидкого розпалювання печі. Це небезпечно, бо пальне може потрапити й на шкіру, і на одяг, що сприятиме загорянню.
Що робити, якщо ніколи не мали справи з печами
Протягом 2022 року на Полтавщину приїхали тисячі людей з областей, де розгорнулися бойові дії. Частина з них мешкають у будинках, де роками нікого не було, і можуть вперше зіштовхнутися з пічним опаленням.
Рятувальники систематично роблять обходи населених пунктів й розповідають про особливості пічного опалення, перевіряють стан опалення разом із фахівцями. Пічники розповідають як правильно запустити стару пічку, де шукати дійсно кваліфікованих фахівців, як перевірити тягу, почистити піч й перевірити газове обладнання, якщо воно там є.
Піч, до якої не довго не торкалася рука фахівця, може стати у старій будівлі небезпекою. Професійний пічник Валерій Касьянов мав чимало випадків, коли нехтування правилами цивільної безпеки були причинами трагедії.
«Я завжди кажу людям, що треба звертатися до спеціалістів, щоб перевірити тягу, димохід, борова. Ми з рятувальниками часто робимо такі об’їзди по населених пунктах і якщо персонально нагадувати людям, то є шанс, що це спрацює. Ще один момент. Я завжди раджу звертатися до "Полтавагазу", якщо пічки з газовим опаленням. Важливо перевірити усі стики, автоматику, під’єднання і спеціалісти пояснять як правильно підпалювати».
У ситуації з пічним опаленням господарям будинку необхідно реагувати на рекомендації пічників. Валерій Касьянов акцентує, що обираючи фахівця необхідно зважати на його освіту, адже працівники цієї галузі щороку проходять навчання:
«Хорошого пічника сьогодні знайти можна, бо їх стало дуже багато. Та попри це, я дуже часто дізнаюся про ситуації зі смертельними випадками. Буває, що люди ставлять вентилятори для кухонної витяжки в димоходи й не переймаються цим. Хороший пічник ніколи цього не зробить, бо знає, що будь-які зміни у роботі приладу - і тяга вже йде назад до будинку. Тому потрібно завжди перевіряти професійність пічника».
Отже, під час облаштування та експлуатації пічного опалення необхідно усвідомлювати ризики отруєння чадним газом чи ризику загоряння й прораховувати ситуації наперед. На етапі підготовки до опалювального сезону необхідно запросити професіонала, що розуміється у цій галузі. Чистка печі, перевірка стану димоходу й встановлення датчиків, що виявляють чадний газ дозволять врятувати не тільки майно, а й життя господарів. Тільки виконавши рекомендації пічників й звернувши увагу на піч можна бути впевненими у собі й безпечно зимувати.
Ця публікація була створена медіа ЗМІСТ в межах кампанії «Безпека (Ци)Вільних». Кампанія «Безпека (Ци)Вільних» реалізується ГО «Інтерньюз-Україна» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.