19 лютого 1900 року в будинку подружжя Русових Микола Міхновський виголосив промову «Самостійна Україна», що згодом стала основою для політичної програми першої партії та першим словом про незалежну Україну на Наддніпрянщині.
ЗМІСТ розповідає, ким був Микола Міхновський та його зв'язок з Полтавщиною.
Микола Міхновський народився в 1873 році в селі Турівка (тоді – частина Полтавської губернії, наразі – Київська область) в родині консервативного, проукраїнського священника зі старовинного козацького роду. З цього ж села походила козацька родина Маркевичів, зокрема проживав в родинному помешканні Микола Маркевич – історик та етнограф, музикант та близький товариш Тараса Шевченка.
Первинну освіту Микола Міхновський здобував в місті Прилуки, що також тоді прилягало до Полтавщини в класичній чоловічій гімназії, заснованої поміщиком та меценатом Григорієм Галаганом. Тягнувся до гуманітарних наук – історії та мови. Після закінчення освіти в 1890 році перебрався до Києва та вступив на юридичний факультет. Згодом він переїде до Харкова, а його життя буде пов'язано з адвокатською справою.
У студентські роки Міхновський став співзасновником самостійницьких (за ідеї незалежності) організацій – «Братство Тарасівців» та «Молода Україна». Щоправда, ведуться дискусії стосовно того, наскільки активну участь Микола Міхновський брав в діяльності тарасівців – чи став повноцінним членом товариства, чи виступав як ідеолог ідей відокремлення від Росії.
Відомо, що Братство утворилося на могилі Тараса Шевченка в Каневі, де харківські студенти поклялися сповідувати заповіді українського поета та боронити Україну. Найбільші осередки були в Харкова та Києві, також відомо і про полтавських самостійників, котрі мали філії в Прилуках та Лубнах. Всього 10 осередків та понад сотня учасників.
Як говорять Максим Стріха і Сергій Грабовський в проєкті «Країна Інкогніто» для «Радіо Свободи» товариство стояло “при самому початку організаційно-політичної фази” національного відродження, оскільки їх ідеї – незалежність, відокремлення територіальне та ідеологічне від імперії сягало далі суто культурної, творчої роботи української інтелігенції того часу.
Проголошення «Самостійної України» в Полтаві
Шевченківські свята – вшанування постаті Тараса Шевченка відбувалися в багатьох містах України. На двох з них – полтавському та харківському – Микола Міхновський виступив зі своїми промовами, що стали початком політизації національного руху на Наддніпрянщині. Відомо, що урочистості відбувалися в Полтаві 19 лютого, а в Харкові тижнем пізніше – 26 лютого.
У Полтаві святкування відбувалися в будинку Олександра та Софії Русових. Олександр Русов був істориком, видавав українську літературу (наприклад, повне видання шевченківського “Кобзаря”) та працював в Полтаві в статистичному бюро.
Його дружина займалася освітою та письменництвом, організовувала школи та дитячі садочки, бібліотеки. Родина приїхала до Полтави в 1899 році та відразу перетворили свою оселю на затишний притулок для українофілів, серед відвідувачів якого були провідні діячі Революції 1917 року Борис Мартос та Симон Петлюра, письменник Володимир Короленко.
Зі спогадів Софії про Полтаву:
«Полтава тих років жила досить інтенсивним культурним життям. Зорганізовано історично-етнографічний музей, улаштовано «Гоголівський дім», з читальнею й книгарнею. В усі ці організації статистики вносили багато українського, і все культурне життя Полтави почало закрашуватися українською ідеєю».
У лютому 1900 року до будинку завітав Микола Міхновський. Присутніми, попри нелегальність такого святкування, було близько ста людей. Серед них харківський громадівець та організатор Революційної української партії Юрій Коллард, син Русових Михайло Русов, письменник та учасник «Братства Тарасівців» Іван Липа, товариш Симона Петлюри та полтавський РУПівець Прокіп Понятенко. Зі спогадів знаємо, що присутні декламували вірші Тараса Шевченка, співали українських пісень та виголошували промови.
Під кінець свята прозвучала промова Миколи Міхновського, текст якої став основою для «Самостійної України», програми РУПу та першого маніфесту на Наддніпрянщині про незалежну Українську Державу:
«Правительство чужинців розпоряджається на території колишньої Української республіки наче в завойованій свіжо країні!… Через 247 років по Переяславській конституції «вільний і рівний» Українець відіграє ще гіршу ролю ніж колишній їлот, бо в їлота не вимагали принаймні інтелектуальної «данини», бо від їлота не вимагали любови й прихильності до своїх гнобителів, бо їлот розумів свій гніт. І хай навпаки логіці подій — ми виписали на своєму прапорі: "Одна, єдина, нероздїльна, вільна, самостійна Україна від гір карпатських аж по кавказькі"».
Як писав політик та історик Андрій Жук, виступи Миколи Міхновського в Полтаві та Харкові проводилися серед молоді та згодом поклали початок утворенню Революційної Української партії:
«Ідея цієї партії зародилася в Полтаві в гуртку молоді, до якої належав і Симон Петлюра. Автором ідеї був Михайло Русів, син визначних українських громадян, покійного проф. Олександра Русова та Софії Русової. Орґанізаційно оформилася ідея РУП в Харкові кілька тижнів перед виступом Миколи Міхновського».
Програма «Самостійна Україна» була надрукована у Львові в 1900 році та нелегально передана до Наддніпрянщини. Згодом РУПівці відмовилися від ідей незалежності, віддаючи перевагу автономії у складі росії та реалізації соціалістичних перетворень. У 1901-1902 роках формується Українська народна партія на чолі з Миколою Міхновським, котра перебрала на себе роль головного ідеолога самостійної Української Держави.
Вшанування Миколи Міхновського в Полтаві
У 2017 році за ініціативи «Свободи» та депутата міської ради, Героя України Юліана Матвійчука була встановлена меморіальна пам'ятка на будинку подружжя Русових. Тоді дошку встановили без підтримки місцевої влади, меценатом став один з підприємців Полтави.
У Харкові на стіні Українського інженерно-педагогічної академії також розміщена меморіальна дошка на пам'ять про оприлюднення тексту «Самостійна Україна». Відкрили її в серпні 2003 року. Серед істориків немає одноголосності щодо того, де саме в місті відбувався цей виступ. Наприклад, Борис Мартос писав, що промова прозвучала на шевченківському святі, що влаштував у своїй оселі землевласник Микола Непрюєв.
У 2021 році полтавський активіст Вадим Патик через «Бюджет участі Полтавської територіальної громади» спробував реалізувати ідею стінопису, присвяченого події 19-го лютого 1900 року. Пропозиція набрала необхідну кількість голосів, проте далі проєкт загальмувався через необхідність зібрати підписи людей, котрі проживали в будинку на Соборності 15. Через бюрократичні нюанси проєкт відтерміновували, поки реалізації повністю не завадив початок повномасштабного вторгнення.
«Полтаві, як місту дуального ідеологічного наповнення, не вистачає символів української ідентичності. У нас є символи й російської імперії, у нас є символи й радянські. Проте українських не вистачає. І, власне, це можна вирішити увіковіченням українських державників, борців за ідентичність українську та незалежність», – говорить Вадим в коментарі ЗМІСТУ.
Міхновський і Полтава після
Відомо про щонайменше 2 візити до Полтави Миколи Міхновського після 1900 року. Так, Микола Міхновський був середі тієї інтелігенції, що зорганізувала урочистості до відкриття пам'ятника Івану Котляревському в 1903 році. Як радикал, він не міг змиритися з забороною від міської влади на виголошення промов українською мовою.
Зі спогадів історика Дмитра Дорошенка знаємо, що Міхновський на відкритті заявив, що підготував промову українською мовою, проте через заборону передати вітання полтавцям не зможе. Так, він вийняв листа з обкладинки та порожній конверт віддав міському голові Віктору Трегубову. Жест підхопили інші присутні, тому через кілька “виступів” у Трегубова на руках з'явилася ціла вежа з обгорток без листів.
Ще раніше Микола Міхновський засудив рішення зробити напис на пам'ятнику російською, а не українською мовою. Він написав листа до міністра внутрішніх справ Дмитра Сіпягіна:
«Тая заборона єсть краплею, що переповнила чашу страждань і терпіння нашого народу. Вона свідчить, що не буде ніколи кінця Вашому гнобительству. Вона каже нам: "Годі мовчати Вам, рабам! Ми не можемо далі дозволити безстидному чужинцеві знущатись над найсвятішими нашими чуттями».
Також в 1913 році Микола Міхновський прибув до Полтави на відкриття Українського клубу – просвітницького осередку, котрий ініціювали в умовах заборони на відкриття товариства “Просвіта”. Вони проводили лекції, освітні курси та музичні виступи.
Зараз будинок клубу знаходиться на вулиці Стрітенській 37. Там розташований Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради.
