Ви, мабуть, чули про Джохара Дудаєва. Ким він був? Генерал-майором радянської армії? Символом чеченської незалежності? А може людиною, яка любила Полтаву?
Мало хто міг передбачити, що хлопець, який мріяв про польоти в небі, стане символом боротьби за свободу свого народу. Джохар Дудаєв, ім’я якого назавжди вписане в історію Чеченської Республіки Ічкерія, мав період спокою, коли його ім’я не було на перших шпальтах. І цей період пройшов у Полтаві.
З 1985 по 1987 рік Джохар Дудаєв працював начальником штабу 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної дивізії. Ці два роки були своєрідною паузою перед буремними подіями його життя.
Початок історії
Уявіть лютий 1944 року. Дудаєв народжується у найтемніший період свого народу. Лише через кілька днів після народження, його родину з усіма ічкерійцями депортують в Казахстан.
15 лютого – це не точна дата народження Дудаєва. Справжній день народження Джохара досі невідомий:
«Коли йому виповнилося 8 днів, його родину депортували в Павлодар Казахстану. Його брати та сестри говорять, що Джохар народився десь у цьому проміжку», – говорить науковий співробітник музею важкої бомбардувальної авіації Микола Білокінь.
Від Сибіру до Полтави
Джохар Дудаєв приїхав до Полтави після 15 років, проведених у Сибіру. Його дружина Алла у своїй книзі описує цей період як «сибірське ув’язнення» – суворий клімат і жорсткі умови життя.
Полтава зустріла їх інакше. Родина військовослужбовця оселилася у багатоповерхівці поряд із садом. Алла Дудаєва описувала це місце так:
«Запашний аромат фруктів просочував вулиці й золоті поля навколо. Сорочинський ярмарок двічі на рік – із пишними короваями, м’якою українською говіркою і живими гоголівськими персонажами – такого розмаїття всіх земних плодів, як у полтавських магазинах, я раніше ніколи не бачила».
Проте існує й інша версія їхнього місця проживання. За спогадами товаришів по службі, Джохар із сім’єю мешкав на другому поверсі багатоповерхівки на вулиці Кучеренка, 12. Точна адреса родини Дудаєвих нині залишається загадкою.
Життя та служба в Полтаві
У Полтаві Джохар Дудаєв відзначився як талановитий керівник. Він служив начальником штабу 13-ї гвардійської важкої бомбардувальної дивізії.
Уявіть собі: чоловік грає в шахи з місцевими, читає українську поезію та гуляє Полтавою. Його пам’ятають як харизматичного, освіченого чоловіка. Він любив Україну й відкривав для себе нову культуру.
Дудаєв не був звичайним військовим. Його талант організатора і стратегічне мислення визнавали навіть ті, хто служив під його командуванням. Він особисто висаджував дерева біля штабу дивізії.
Останній шлях до свободи
У 1987 році родина Дудаєвих залишила Полтаву та переїхала до Тарту, Естонія. Там Джохар отримав звання генерал-майора. Але його шлях не зупинився.
Чеченська Республіка Ічкерія в 1991 році проголошує незалежність. 70% голосів «за» – і Джохар Дудаєв стає першим президентом.
На цій посаді Джохар Дудаєв стикається з викликами – реформи, міжнародні перемовини, війна. Колишній радянський генерал очолює національно-визвольний рух. Дудаєв стає символом боротьби для свого народу.
Тоді Росія намагалася придушити незалежність Ічкерії, але Джохар Дудаєв не здався. Йому вдалося завести дружбу з впливовими людьми з різних країн. Звісно, радянському союзу це не сподобалося.
1996 рік. Борис Єльцин віддає наказ вбити Джохара Дудаєва. 21 квітня радянська контррозвідка запеленгувала сигнал супутникового телефону Дудаєва. Через це одразу ж у повітря підняли два літаки Су-25 з ракетами.
Джохар сказав дружині сховатися, бо розумів, що може статися. Перша ракета не влучила, а ось друга забрала життя першого президента Чеченської республіки Ічкерія.
Пам'ять, яка не згасає
Сьогодні у Полтаві є пам’ятна дошка на честь Джохара Дудаєва. Інформаційну дошку встановили на фасаді дитячої поліклініки №2. Тоді на захід до Полтави приїхав колишній Голова Кабінету Міністрів Чеченської Республіки Ічкерія у вигнанні Ахмед Закаєв.
Також у Полтаві перейменували вулицю на честь Джохара Дудаєва. Раніше вона мала назву Нікітченка. Саме на цій вулиці міг жити перший президент Чеченської Республіки Ічкерія.
Спогади про полтавський період життя першого президента Чеченської Республіки Ічкерія ЗМІСТ публікував в іншому матеріалі. Читайте за посиланням.
Обкладинка Катерини Василенко