Як Полтава стала головним покупцем «Амбростопу» і хто на цьому заробляє

З 2019 року у Полтаві використовують препарат «Амбростоп» на основі бішофіту для боротьби з амброзією. Бюджет на програму тепер рахують у мільйонах, а закупівлі засобу обраховують у сотнях тисяч. Значних успіхів у знищенні алергенного бур'яну комунальними не досягли, бо амброзія масштабно квітне, але дехто з депутатів та підприємців усе ж на цьому засобі заробив.

Більше десяти років полтавська влада бореться з амброзією – небезпечним алергенним бур'яном, який вже не один рік «тероризує» місто в період цвітіння (кінець липня – середина вересня). Одна рослина утворює від 4 мільйонів до 10 мільярдів зерен пилку, які легко поширюються повітрям на десятки кілометрів. Пилок викликає алергічну реакцію та сильний дискомфорт: нежить, кашель, задуху, свербіж в очах та носоглотці, втомлюваність.

Програму по боротьбі з амброзією у Полтаві ухвалюють на 4 роки. Так було у 2012-2016 роках. Тоді на боротьбу виділяли в середньому по 300 тис. грн на рік з бюджету. На ці кошти комунальники повинні були:

  • скошувати рослини амброзії перед цвітінням;
  • знищувати амброзію на узбіччях доріг за допомогою гербіцидів у червні-липні;
  • перекопувати або переорювати ґрунт на місці знищеної рослини з наступним висівом на цих місцях багаторічних або газонних трав;
  • знищувати рослину в період цвітіння, вириваючи її з коренем та спалюючи у спеціально відведених місцях.

Але владі не вдалося привернути увагу громадськості до таких робіт, а виділених грошей не вистачало на комплексне рішенні проблеми.

У 2017 році міська рада ухвалила нову «Програму з ліквідації амброзії полинолистої на території міста Полтави на 2017-2021 роки». У грудні 2018 року її змінили: збільшили фінансування до 5 млн грн на рік та погодили використання нової засобу на основі бішофіту. У 1998 році його, як засіб боротьби із бур’янами, запатентував Павло Писаренко.

Того ж 2018 року  підприємець і тодішній депутат обласної ради Валерій Прядко разом Константином Стотиком та Михайлом Немировським створили ТОВ «Бішофіт МД». Після цього у Полтаві почали централізовано закуповувати засіб для боротьби з амброзією на основі бішофіту «Амбростоп». Угодами займалися у «Декоративних культурах».

Про співзасновника «Бішофіт МД»  Валерія Прядка 

Валерій Прядко з 2012 року  був помічником нардепа 7-го та 8-го скликань Сергія Капліна. У 2015 році обраний депутатом обласної ради від «Партії Простих Людей». 

Під час місцевих виборів у 2020 році він йшов другим у списку кандидатів в депутати у Полтавську міську раду  після Олександра Шамоти від «Соціал-Демократичної Партії». У листопаді того року Валерія Прядка засудили до 4,5 років за спробу дати хабар поліціянту. Він тоді очолював «Полтавафарм».

У липні 2023 році Прядко достроково вийшов з Машівської виправної колонії №9 за хорошу поведінку. Сьогодні працює менеджером зі збуту на підприємстві ТОВ «Тотус-Фарм» – це мережа аптек у Полтаві, а 20% своєї заробітної плати він віддає державі.

Зв'язок родини Немировських та Еренбургів

Депутата Полтавської міської ради Ігоря Еренбурга та підприємця Михайла Немировського (співзасновника «Бішофіту М Д») поєднують зв'язки їхніх батьків. У Полтаві є благодійний єврейський центр «Хесед Нефеш». Його головою правління є Олександр Немировський (батько Михайла), а членом правління – Юрій Еренбург (батько Ігоря).

Як Юрій Еренбург, так і Олександр Немировський були помічниками народного депутата 5-го скликання  від «Партії Регіонів» Андрія Сокола (власник «Докучаєвських Чорноземів» у Карлівці). Ігор Еренбург, до речі, свою політичну кар'єру почав з балотування у 2010 році до міської ради якраз від «Партії Регіонів».

Скільки «Амбростопу» купує Полтава

З 2019 року ТОВ «Бішофіт МД» почало вигравати у цілком конкурентних тендерах, де замовником було  КП  «Декоративні культури». 22 травня 2019 року комунальники вперше придбали 150 тис. л «Амбростопу» для боротьби з амброзією на 2,7 млн грн (15,45 грн за л). У 2020 році повторили закупівлю, але вже 160 тис. л на 3 млн грн.

Амбростоп
«Амбростоп». Фото ЗМІСТу

Після скандалу з арештом Валерія Прядка більше напряму «Декоративні культури» у «Бішофіт МД» засіб не купували.  У 2020 році Прядко переписав свою частку  ТОВ «Бішофіт МД» на доньку Анну Прядко, яка покинула Україну та мешкає в Берліні.

Для співпраці з комунальниками Полтави знайшли підконтрольну фірму-посередника. Відбулася заміна ТОВ, яка заходить на тендер, хоча постачальник залишився той самий. ТОВ «Алсвіт плюс» почало виступати посередником між «Декоративними культурами» та ТОВ «Бішофіт МД».

У  2021 році  після скандалу зі схемою придбання «Амбростопу», засіб не купували. Комунальники пояснили це тим, що мають запаси з 2020 року.  

А ось з 2022 року тодішній директор «Декоративних уультур» Сергій Сілаєв відновив практику закупки великих партій бішофіту. Тендери почали прописувати з бюрократичними перепонами (заточками). Власне тому конкурентів ТОВ «Алсвіт плюс» на своєму шляху не зустрічало. 

  • у липні та вересні 2022 на 1,4 млн грн «Декоративні культури»  придбали  60 тис. л.
  • у червні 2023 року «Декоративні культури»  придбали 70 тис. л на 1,7 млн грн та  у вересні докупили на 367 тис. грн ще 15 тис. л.
  • у квітні 2024 року новий директор «Декоративних культур»  Ігор Ляшко   підписав договір з ТОВ «Алсвіт Плюс» на закупівлю 120 тис. л «Амбростопу» на загальну суму 3,5 млн грн. Перша проплата надійшла 22 травня на 476 тис. грн. Наступні довелося чекати до липня. 12 та 18 липня на рахунок ТОВ «Алсвіт Плюс» надійшли транзакції по 238 тис. грн. Тобто громада придбала 38 тис. 400 л зі 120 тис. запланованих. 

ТОВ «Алсвіт Плюс» належить Олександру  Соловяну.  Це товариство теж має зв'язки з Михайлом Немировським. У тендерних документах вказувало, що фірма орендує склад у Світлани Стотики та Марини Немировської. Фірма спеціалізується на ремонтних підрядах, а регулярним замовником є Управління капбудівництва та медичні заклади міста. За квотно-партійним принципом влади Полтави, ця галузь належить до орбіти партія «За Майбутнє».

Слід відзначити, що 24,8 грн за літр – це найнижча ціна на «Амбростоп», яку можна знайти на подібних тендерах. У середньому інші міста купують по 60 грн за л. На ринку ціна за літр «Амбростопу» коливається в районі 90 грн.

 Але інші міста та села завжди беруть скромніші кількості цього препарату. 

Наприклад, Валки на Харківщині купили у ФОП Немировської Анастасії Вадимівни (дружина Михайла Немировського)  1 тис. 237 л  за 99 тис. грн. Лохвицька громада закупила 1 тис. за 60 тис. грн у ФОП Прядко Людмили Іванівни (дружина Валерія Прядка)

Загалом з 2019 року «Декоративні культури» замовили у Прядка та Немировського «Амбростопу» на 11 млн 594 тис. грн  або ж 575 тис. л. Полтава – найбільший закупівельник цього засобу.

Що не так з роботою «Декоративних культур»

Як показують дослідження, препарат «Амбростоп» має найвищий ефект при обприскуванні рослини на ранній стадії дозрівання. Обов'язкова умова – достатня кількість речовини, що має потрапити на рослину. Також важлива концентрація речовини. У місцях, куди препарат не потрапив, рослина не вʼянутиме, тому ділянки рекомендують обробляти повторно. В активній фазі цвітіння препарат використовувати пізно – результат буде малоефективним.

амброзія в Полтаві
Амброзія в Полтавві як з нею «борються». Скриншот з документів тендерної документації

Комунальникам потрібно використовувати комплексний підхід до боротьби з амброзією: починаючи від комунікації з місцевими жителями та ОСББ до ефективного та своєчасного покосу трави. Також на часі створення майданчика оповіщення зон міста, які забруднила амброзія та своєчасного обприскування хімічною речовиною.

Варто заохочувати полтавців знаходити і повідомляти про осередки амброзії в містах та селах. Амброзію можна знищити механічно, вирвавши з коренем. Це особливо ефективно, якщо амброзія росте довкола адміністративних будівель, дитсадків, шкіл та на території рекреаційних зон.

Аби амброзія не захоплювала територію міста, варто відновити рослинний покрив там, де він знищений чи пошкоджений. Існує практика витіснення амброзії іншими луговими рослинами. 

Висівання конкурентоздатних лугових рослин може допомогти зменшити чисельність амброзії, оскільки вони створюють щільний покрив і зменшують доступ до ресурсів, таких як світло, вода та поживні речовини. До таких лугових рослин відносяться конюшина, вівсяниця, костриця та інші трав'янисті види, які добре приживаються та швидко ростуть. Цей метод є екологічно безпечним та може використовуватися як додатковий підхід у комплексній боротьбі з амброзією. Заступник директора «Декоративних культур» Максим Макуха показував приклад висіювання луків у Вінниці, але ідея поки що залишилася у фейсбуці.

Амброзія в Полтаві
Скриншот зі сторінки Максима Макухи

 У Полтаві  вдалося подолати амброзію в тих місцях, де косили траву (на цих ділянках буряну не спостерігається). Також полтавці успішно борються з нею на своїх подвір'ях та клумбах. Проте на ділянках, які вважаються «нічийними» – між подвір'ями, біля теплопунктів, водонасосних та газових станцій, електрощитових, гаражних кооперативів – амброзія успішно квітне. Приміром, другий десяток років, як дослідне поле в Полтаві стало епіцентром рознесення амброзії по місту.

Ймовірно, керівництво Полтави ігнорує інші практики боротьби з амброзією і створення цілісної системи боротьби з алергеном. Адже, якщо її застосувати, не вдасться виділяти  щороку по 3-4 млн грн на 150 тис. л «Амбростопу», щоб повторити це наступного року.

Графіки – Катерина Василенко для ЗМІСТу

Обкладинка – амброзія полинолиста. Джерело – mukachevo-rada.gov.ua

Цей матеріал підготовлено за підтримки Посольства Чеської Республіки в Україні  // Embassy of the Czech Republic in Ukraine