Колись російськомовний Антон Мигаль сьогодні мріє про величезну інформаційну бульбашку, де більше немає місця Росії. Він – український комік й сценарист, який розпочинав карʼєру в Полтаві.
За його плечима – роки у КВК, стендап та участь у «Лізі сміху» з унікальними «Мініпанками». У сучасній гумористичній тусовці його знають як креативного продюсера шоу «20:23» з Євгеном Яновичем та співавтора на YouTubе-каналі «ЖабаГадюка».
Як полтавець Антон Мигаль будував стендап-карʼєру у маленькому місті, жартував на «Кубку мера Полтави» і розбудовує сучасний український YouTube, читайте в інтервʼю ЗМІСТу.
«Вступ до університету – твій єдиний шанс приховати те, що в школі ти був лохом»
Антон Мигаль родом з Полтави, де минуло дитинство й студентські роки. Ще у школі почав грати у КВК:
«Мені хотілося щось робити, але я нічого не вмів. Я не вмію грати на гітарі, танцювати брейк, а ще я лінивий. Тож подумав, що гумор – це моє. Через те, що я дуже сильно хотів, мені сказали: "Окей, беремо тебе в команду, але ти виноситимеш стільці”».
За іронією долі, гуморист Антон Мигаль вступив до кооперативного університету на «Економічну кібернетику». На той момент це була єдина спеціальність, що була повʼязана з компʼютерними системами і мала перспективи. Студентські роки подарували полтавцеві багато спогадів:
«Навчатися мені не сильно кортіло, бо вже на другому курсі я зрозумів, що хочу виступати. Виш мене теж підтримав і я пішов у художню самодіяльність».
Ще студентом Антон Мигаль заглибився у гумор, мав кілька команд КВК та реалізовував свої творчі задуми. За час навчання змінив безліч команд і дійшов висновку:
«Вступ до університету – твій єдиний шанс приховати те, що в школі ти був лохом. Це один з моїх улюблених жартів, бо в ньому є сенс. І мені це вдалося. Я був не зовсім лохом, але й не дуже впевненим в собі. Прийшовши в університет, я зрозумів, що можу це змінити. Пригадую, що на той період припав фестиваль, де ми вибороли “Кубок мера Полтави”. Ми тоді намагалися робити якусь театральщину чи навіть абсурдщину, аби це було не примітивно й нудно».
Мало хто знає, але команда «Мініпанки», яка відома виступами на «Лізі Сміху» також була задумом Антона Мигаля та його друзів. Гравці у масках і голос у записі – нова для «ліги» форма, що багатьох здивувала:
«У “Мініпанках” були мої друзі – Льоша та Стас. Ми хотіли виступити раз, лише в межах фестивалю. Глядачів ми зацікавили, тому ми вирішили продовжувати і дійшли до фіналу. У нас не було завдання виграти, ми просто хотіли подивитися наскільки далеко це зайде».
З часом «Мініпанки» стали частиною історії, а полтавець пішов у стендап.
Перший сольник
2013 рік. Антон Мигаль виходить на сцену місцевого концерт-холу Villa Крокодила. Вона стала місцем, де виступ з набором жартів на різні теми переросте у стендап-карʼєру ще тоді маловідомого полтавського хлопця. Щоправда, перший виступ так і не став щасливим, бо зʼясувалося, що заробляти стендапом у Полтаві зразка 2013-2015 років – доволі складно:
«Потім з’явилася потреба в грошах і я подумав: “Бл*, у мене ж є диплом”. Почав шукати як заробляти гроші, бо стендапом не вдавалося. Довелося шукати роботу, яка принесе обід і нові штани. Я поступово втратив жагу до цього і все переросло у хобі. Творчість потребує зусиль і тому воно відпало в якийсь момент. Це було активних два роки зі стендапом».
У 2015 році полтавцю вдалося організувати перший сольний стендап, переїхавши до Києва. До речі, після повномасштабного вторгнення свій «сольник» Антон Мигаль привіз і до рідної Полтави.
Після переїзду у житті полтавця зʼявився проєкт «Мамахихотала», де він був і сценаристом, і звукорежисером, і актором. Через пандемію COVID-19 полтавець подався в IT і працює над розвитком українського розважального медіапродукту в AMO Pictures. також полтавець є креативним продюсером шоу «20:23». Це проєкт актора, гумориста Євгенія Яновича:
«Я працюю над цим проєктом за кулісами. Є амбіції вийти на сцену “20:23” як креативний продюсер цього проєкту. Я хочу зробити продукт “20:23” дуже крутим», – каже Антон Мигаль.
Паралельно полтавець створює український розважальний контент на YouTubе-каналі «ЖабаГадюка»:
«Спочатку я створив шоу на своєму YouTube-каналі, потім перейшов до своїх друзів. Зараз ми робимо одне шоу і нам вдається. Я це сприймаю як реалізацію соціальної мети».
«Я ізолювався від усього, що пов’язано з русскім міром»
Повномасштабна війна застала Антона Мигаля у Києві.
«На той момент не до кінця розумів, що відбулося. Відбувається жах, а на обличчі дебільна посмішка. Я тоді подумав: “Та ні, не може бути”. Я не був готовим, свідомим і розмовляв російською. Будьмо відверті, на той момент багато людей споживали російськомовний контент і нам нав’язували, що це top of the top. Жахливо, що я раніше цього не помічав», – каже полтавець.
Велика війна стала основою світоглядних змін для полтавця. Якщо раніше він спілкувався виключно російською, сьогодні називає це не неможливим. Ткож Антон Мигаль відмовився від російського контенту та людей з проросійськими поглядами:
«Я ізолювався від усього, що пов’язано з русскім міром. Сформувалася бульбашка навколо і ми всі маємо стати нею, аби російському контенту у ній не було місця».
Обкладинка Катерини Василенко
Фото з особистого архіву Антона Мигаля