07 грудня, 16:12
07 грудня, 16:12

Сьогодні на Полтавщині офіційно існує 675 сміттєзвалищ, а минулоріч в області додалося 97 млн 442 тонн відходів. Більше тільки у Дніпропетровській області. Проблему з відходами не можна вирішити збільшенням кількості полігонів, адже від цього сміття не зникає. Його необхідно переробляти, сортувати, використовувати для вироблення енергії.

Через це на Полтавщині планують будівництво сміттєпереробного заводу. Наразі для нього шукають місце, але уже відомо, що будувати хочуть на території Полтавської ОТГ. Він коштуватиме майже 5 млрд грн.

Про те, як працюватиме майбутній завод з перероблення сміття, що отримає від цього Полтавщина і які проблеми він вирішить ЗМІСТу розповів полтавський підприємець Антон Фалтинський.

Директор підприємства «Полтава-СКІ» та співзасновник Асоціації рекреаційних комплексів України Антон Фалтинський спеціалізується на створенні рекреаційних зон у восьми країнах світу і намагається реалізувати набутий досвід у Полтаві.

Про спроби будувати сміттєпереробні заводи в Україні

Майже 10 років тому команда Фалтинського пропонувала українським чиновникам у різних містах пакетні варіанти проєктів сміттєпереробних заводів. У них уже враховували витрати на будівництво, працівників, обладнання тощо. На той час у команді були представники України, Європи та Америки. Вони зверталися до місцевої влади в Івано-Франківську, Львівській, Полтавській, Київській та Сумській областях. Але на той час у них майже нічого не вийшло:

«Нам стало сумно після Сум. Люди не могли збагнути, що варіант який пропонували, включав все. І це не зайшло. В Європі майже 50 років тому почали глобально розв'язувати питання зі сміттям і досягли успіху».

За словами Фалтинського, для будівництва комплексу сміттєперероблення, який пропонували 10 років тому, на Полтавщині потрібно було розв’язувати питання земельної ділянки. Там би створювали підприємство та залучали кошти. Наприклад, у Сумах цей проєкт коштував би майже 140 млн доларів. В області тоді були ресурси для будівництва, адже американський фонд підтримував цю ідею. Своєю чергою команда проєкту показувала покрокову реалізацію цієї ідеї, схему руху сміття заводом, логістику та що завдяки переробленню можна отримати. Але це завершилося нічим.

Про сміттєпереробний завод на Полтавщині

Відомо, що будувати сміттєпереробний завод хочуть у Полтавській ОТГ. За словами голови Полтавської ОДА Олега Синєгубова, влада уже знайшла іноземних інвесторів, які готові почати будувати завод. Для цього інвесторам потрібна земельна ділянка і впевненість у тому, що місцева влада і облдержадміністрація сприятимуть розвитку цього проєкту. 

Олег Синєгубов каже, що завод коштуватиме майже 5 млрд грн. Будівництво заводу триватиме від 3 до 5 років.

Крім того, появу сміттєпереробного заводу під Полтавою передбачала й Субрегіональна стратегія поводження з твердими відходами для Полтавської області. Її розробили у 2016 році.  У документі, розробленому німецькими партнерами з GIZ, є схема екологічної утилізації сміття. 

Схема має такий вигляд: будують сортувальні станції у кожному з п’яти районів Полтавського субрегіону, а відсортовану сировину звозитимуть на полігон, де розташований сучасний і безпечний сміттєпереробний завод. Але раніше голова Державної екологічної інспекції Центрального округу Євген Мартосенко розповідав ЗМІСТу, що на Полтавщині цю стратегію не виконують.

На час нашого інтерв’ю з Фалтинським оголошена приблизна вартість заводу становила 1,7 млрд грн (її називав Олег Синєгубов під час інтерв’ю про об’єкти зі стратегії розвитку Полтавщини, але попереджав, що це дуже приблизні цифри). Фалтинський каже, що 1,7 млрд грн – це лише третина вартості будівництва заводу:

«Теоретично побудувати проєкт за таку суму можливо. Треба дивитися на те, який буде залишок сміття після перероблювання. Якщо, наприклад лишатиметься 20% сміття – це одна картинка, а якщо залишок буде 60% або 40 % – зовсім інша. Я б із задоволенням брав участь, якби хтось запросив ознайомитися з  проєктними рішеннями». 

Умовно переробка сміття матиме такий вигляд:

Що Полтава отримає від сміттєпереробного заводу

Аби краще зрозуміти, що отримає Полтава від заводу Антон Фалтинський розповів про містечко Больцано на півночі Італії:

«Дуже легко порівняти Больцано і проєкт заводу в  Полтаві, бо у цих містах однаково продукують кількість сміття в рік. Саме місто Больцано налічує трохи менше 200 тис. мешканців. Але на сміттєпереробний завод привозять сміття з більшості ОТГ провінції Больцано/Південного Тіроля».

Інвестиція Больцано становить майже 140 млн євро.  Цей  завод, окрім перероблення сміття,  виробляє теплову та електричну енергію у мегаватах:

«Коли сміття спалюють, люди думають, що буде сморід, але є фільтри, які очищають все за допомогою води. Вода нагрівається і її направляють в опалювальну систему міста. Майже 40% мешканців міста отримують цю теплу воду в систему опалення. Також місто може мати дешеву, або безкоштовну електроенергію. Я не готовий  сказати скільки точно потребує Полтава, але якусь частину можна покрити коштом цього заводу».

Щодо чистоти повітря. Антон Фалтинський каже, що повітря яке виходить з труб цього підприємства в Больцано має у 5 разів кращі показники за італійську норму:

«Там  борються за чистоту повітря, адже там є зони відпочинку, фактично курорти. Тобто з повітрям зрозуміло – екологія не страждає». 

Антон Фалтинський розповів про технології, за допомогою яких із попелу після спалення сміття можна отримати прибуток.

Отже, за певної технології після спалення сміття, залишається 20% попелу. Цей попіл розміщують у спеціальному сміттєзвалищі. Там є труби, які збирають газ і унеможливлюють пожежі на полігоні (через відсутність забору газу на Макухівському сміттєзвалищі періодично спалахують пожежі). З метану роблять електроенергію. Таким чином можна отримати додатковий прибуток:

«Герметичним матеріалом  вистилають дно, засипають попіл, а потім його там закривають. І 10-30 років там газ збирається. Виходить цікава стаття доходу, але з часом вона ще збільшиться».

Підприємець говорить, що із цих 20% попелу від сміття, можна вибрати від 1,5 до 2% благородних металів:

«Тепер уявіть собі, раз в рік приїздить спеціально обладнана, наприклад шведська команда. Вони беруть і переробляють 20% залишків. І з цього попелу добувають всі види металів: срібло, золото, платину тощо. Вони з того об’єму вибирають до 2 %, але це станом на сьогодні. Технології ж постійно розвиваються. Для нас це фантастика». 

«З 1 тис. тонн ця шведська фірма, витягує об’єму  благородних матеріалів, приблизно на 1 млн євро. І з того 1 млн вони приблизно витрачають  700-600 тис. на роботи. Тобто від шведів це підприємство за 1 тис. тонн сміття отримує 300 тис. євро. Виходить що сміття – це дуже дорогий ресурс».

Що заважає побудувати сміттєпереробний завод 

Однією із причин, чому завод досі не побудували є відсутність земельної ділянки. Завод неможливо збудувати на землі громади без її згоди. Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняє затверджувати детальний план території без громадських слухань.

У 2018 році про свою незгоду з ідеєю сміттєпереробного заводу поруч із селом Кашубівка висловила Терешківська громада. Щербанівська тергромада теж не дозволила розміщувати підприємство поруч із Розсошенцями. Зараз же завод планують будувати у Полтавській ОТГ, щоб розв’язати проблему Макухівського сміттєзвалища. 

Раніше Олег Синєгубов казав, що в усіх мешканців різних ОТГ  є асоціація, що завод – це другий Чорнобиль, відходи якого негативно впливатимуть на їхнє життя, хоча це абсолютно не так. Тобто є і проблема комунікації між владою та громадою.

Вагомою проблемою є забезпечення роботою цього заводу на 100%. Антон Фалтинський каже, що невідомо чи захоче громада надавати сміття цьому заводу:

«Уявімо собі, наприклад, щоб сюди 16 громад здавали сміття, вони мають платити гроші. Тобто за те, що сміття здають в утилізацію кожна громада платить гроші центру. Своєю чергою, кожна громада збирає гроші у мешканців. Виходить, щоб реалізувати цей проєкт потрібно аби людина в місяць сплачувала за перероблення сміття не менше 100 грн». 

***

Отже, наразі важливо аби влада і громада порозумілися, аби люди зрозуміли, що завод із перероблення сміття – це не другий Чорнобиль, а влада дослідила усі переваги і ризики будівництва заводу на Полтавщині. Яким саме буде завод, з якою потужністю і де саме – наразі достеменно невідомо, але як працюють схожі об’єкти ми намагалися пояснити цим текстом.

Графіка Дарії Муращенко