Під прицілом окупантів опинилися й пам’ятки архітектури. Станом на кінець вересня 2023 року під час повномасштабного вторгнення російська армія пошкодила 841 об’єкт культурної спадщини. На їхню відбудову знадобляться мільярди доларів США.
За майже 2 роки повномасштабної війни росіяни зруйнували тисячі будинків, об’єктів критичної інфраструктури та забрали десятки тисяч життів. Окрім цього, серед цілей окупантів – пам’ятки архітектури, собори, палаци. Знищуючи, історичну спадщину вони намагаються стерти українську самобутність. На відбудову знадобляться мільярди гривень, який Україна не має, тож потрібно розуміти: кошти на відбудову пам’яток уже зараз варто шукати за кордоном.
Цим займається Тростянецька громада на Сумщині. Після звільнення міста від росіян, їм вдалося зберегти пам’ятку й розпочати роботи з відновлення, де росіяни розміщували свою техніку, а потім обстріляли мінами. У цьому матеріалі ЗМІСТ пояснює, де шукати гроші на відбудову культурної спадщини громадам та розповідає про рішення, які застосовує невелика громада неподалік кордону з росією.
Зруйнована спадщина
Серед пошкоджених пам’яток архітектури у Тростянці – розташована у центрі міста садиба Кеніга. Це комплексна пам'ятка історії та архітектури національного значення, що складається з трьох елементів: маєтку, будинку, де жив і працював композитор Петро Чайковський та Круглого двору. Раніше тут знаходилася садиба Надаржанських, яку звели у 1762 році. Наступним господарем був Василь Голіцин, який перебудував маєток під себе в класичному стилі.
Зрештою, останнім власником був цукровий магнат Леопольд Кеніг, який викупив садибу у 1874 році. Тоді суттєво змінили головний будинок – маєток. Між двома флігелями звели новий двоповерховий будинок у стилі класицизму з елементами бароко.
Круглий двір – овальна будівля з чотирма баштами – знаходиться поряд. Деякий час його використовували як кінські стайні, там виступали театрали, а у баштах проживали артисти.
Садибу нам показує міський голова Тростянця Юрій Бова. Розповідає, що з в первозданному вигляді до наших часів збереглися ліве та праве крила маєтку. Ця двоповерхова будівля залишилася після перебудови за часів Кеніга, власне тому й називають садибу на його честь. Садибу зберігали та будували плани щодо реставрації комплексу. Проте під час російсько-української війни він зазнав руйнувань.
Росіяни зайшли у Тростянець 24 лютого 2022 року. Понад місяць місто перебувало під контролем окупантів, які обстрілами пошкодили будівлі комплексу. Ворожа міна прилетіла й зруйнувала стіни, вибила вікна та автентичні двері крила, де знаходиться краєзнавчий музей. Експонати вціліли, адже напередодні окупації у приміщенні тривали роботи та готували нову експозицію.
Юрій Бова каже, що росіяни заходили в цей будинок й виносили звідти комп’ютери та іншу техніку:
«Ми вважали, що пограбують і картинну галерею й інші приміщення, але дякувати Богу, вони не розуміють цінності цих речей. Вкрали тільки оргтехніку».
Руйнувань зазнав і Круглий двір, який армія рф використовувала для зберігання своєї техніки. Зовнішні стіни пошкоджені уламками, також росіяни виламали браму, щоб заїжджати всередину. Загалом будівля вціліла, але потребує реставрації.
План з відбудови: садиба Кеніга
У громаді підготували документацію для повної реставрації комплексу. Після повномасштабного вторгнення ситуація ускладнилася через руйнування, яких завдали окупанти. Наразі громада очистила від завалів головний будинок, вставили вікна та відновили роботу музеїв, проте він потребує значних ремонтних робіт.
«Ми робили в 2020-2021 роках проєкт реставрації цієї садиби, який включає в себе і Круглий двір, і панський маєток. У 2021 році його подали на експертизу. На той час необхідно було близько 150 млн грн, щоб повністю повернути ці будівлі до первісного стану. На жаль, війна внесла корективи, документація проходить коригування, маємо надію, що у 2024 році завершать експертизу і документація буде готова для виконання подальших робіт», – каже очільник Тростянця.
Однією з можливостей задля відновлення будівлі став проєкт «Збережіть українську культуру». Він створений для відновлення зруйнованої культурної спадщини. Тут представлені пошкоджені памʼятки культури з описом масштабів руйнування та необхідною сумою для відновлення. Зібрані кошти спрямують на охорону, евакуацію, захист та збереження обʼєктів тощо.
Серед інших ініціатив, куди зверталася Тростянецька громада, щоб відновити свої пам’ятки є такі:
- Міжнародний альянс захисту культурної спадщини в зоні конфліктів ALIPH Foundation. Фонд надає мікрогранти на захист культурної спадщини;
- Cultural Emergency Response. Це механізм надзвичайних грантів, який забезпечує підтримку під час негайного реагування на стихійне лихо чи конфлікт для порятунку, стабілізації чи евакуації спадщини, що перебуває під загрозою, щоб запобігти подальшій шкоді;
- Кампанія на підтримку відновлення артінституцій від МОТ. Це найбільший міжнародний артпроєкт року в Україні, покликаний допомогти відновити зруйновані росіянами мистецькі інституції.
Відновлення пам’яток: архітектор про мапи, які потрібні громадам
Архітектор-реставратор та очільник харківського відділення організації «Штаб порятунку спадщини» Віктор Дворніков говорить, що збереження культурної спадщини є важливою для нашої самоідентифікації.
На думку Віктора Дворнікова, в умовах повномасштабної війни громади мають зберігати те, що вціліло, й захищати пам’ятки від атмосферного впливу та мародерства.
Уже існують негативні прогнози, що на повне фінансування, відновлення та реставрації пам'яток грошей не буде. В умовах повномасштабної війни фінансують критичну інфраструктуру, захищені видатки та ЗСУ. Через це першочерговим рішенням для громад має стати сталий розвиток й ефективне використання цього об'єкту після реставрації:
«Маючи такі проєкти, є вірогідність того, що ці об’єкти профінансують різні інституції чи бізнес. Якщо громада може цією пам’яткою збільшити туристичний потік або науковий світовий інтерес до міста чи села, то вірогідність того, що цей проєкт отримає фінансування, значно зростає».
Окрім цього, зруйновані пам’ятки можна вносити у реєстри. Серед них: «Мапа культурних втрат», яку запустив Український культурний фонд. Тут можна зафіксувати пошкодження культурної спадщини й прикріпити фото або відео докази до Міністерства культури та інформаційної політики через ресурс. Після підтвердження інформації, дані з’являться на інтерактивній мапі. Візуалізація злочинів не лише спростовує заяви російського керівництва про удари по військовим об’єктам, але й привертає увагу донорів до масштабів проблеми. Якщо громади додадуть на мапу свої пам’ятки, це стане аргументом для міжнародних фондів, які підтримують відбудову, каже архітектор.
Також існує мапа ініціативи Ukrainian Heritage Monitoring Lab HeMo, де вносять об’єкти спадщини, які дослідили фахівці. Це інструмент для документування втрат культурної спадщини у війні для подальшого відновлення та кримінальних проваджень проти росії. Фокусом НеМо є цифровізація і розвиток інфраструктури даних культурної спадщини України. Цей ресурс працює здебільшого для перспективи відбудови коштом репарацій від рф.
Віктор Дворніков говорить, що такі мапи корисні, тому що світові організації можуть на них посилатися, щоб розробляти свої стратегії, фінансові й стратегічні плани з роботи з Україною на наступні роки.
Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.