Мобілізація стала головним завданням територіальних центрів комплектування. Черг до військкоматів більше немає, а відповіді на питання: «Хто має замінити людей, які уже понад 2 роки постійно перебувають на фронті?» українське суспільство для себе поки не сформулювало.
У березні Верховна Рада розглядатиме новий законопроєкт про мобілізацію в другому читанні. Схоже, на Україну чекають зміни щодо термінів служби на час воєнного стану, відпусток для військовослужбовців, підготовки до призову тощо. Але що ми маємо наразі?
Як можна сьогодні схарактеризувати ситуацію з мобілізацією на Полтавщині й концепцію рекрутингу, читайте в цьому матеріалі ЗМІСТу.
Виконання завдань Генштабу. Чи можна говорити про ефективну мобілізацію на Полтавщині
У вересні вперше (і схоже востаннє) військові повідомили, що Полтава виконувала мобілізаційний запит на 8% від завдання Генштабу ЗСУ. Це було найгіршим показником в області й переросло в серйозну проблему. Для Полтави це стало холодним душем, тому невдовзі почали активніше працювати з військовим обліком, створювати умови для більшого охоплення оповіщенням.
Відтоді минуло майже пів року. Речник Полтавського обласного терцентру комплектування та соціальної підтримки Роман Істомін каже, що розголошувати чисельні показники мобілізації вони не можуть. При цьому відомо, що мобілізація на Полтавщині триває приблизно так само, як і в решті областей:
«Серед областей немає гіршої або кращої, усі на одному рівні виконують свої завдання. Стосовно того, як можна покращити мобілізацію, то це питання не зовсім до ТЦК. Те, що ми можемо покращити і які бачимо способи, – ми це використовуємо. Якщо про це пишуть з негативного боку, то лише тому, що людям не подобається, коли їх мобілізовують. Новий закон, найімовірніше, зможе збалансувати очікування населення та зробить мобілізацію ефективнішою».
Мобілізація – це не забаганка ТЦК, а потреба держави в укомплектуванні підрозділів для захисту своєї цілісності. Виконувати її якісно також є необхідністю для України, тож перешкоджати цьому процесу не варто. Роман Істомін каже, що на Полтавщині військовослужбовці ТЦК застосовують різноманітні методи для ефективнішої мобілізації. Одним з найяскравіших моментів було оповіщення у спортзалах Полтави, Києва, Львова, Дніпра та інших міст. Хоч спортзали є одними з багатьох громадських місць, де бачимо людей в пікселі, суспільство збурилося:
«Це було досить показово. Спочатку до нас надходили скарги й ми бачили в соцмережах “Ось у спортзалах багато здорових чоловіків, чому ви туди не йдете?” або “Мабуть, вони там комусь щось заплатили”. Коли почалися заходи оповіщення в спортзалах, ми теж побачили негативну хвилю. Питання звучали так: “А чому ви туди прийшли?”. Питання не в тому, де ТЦК проводять заходи сповіщення, а в тому, що громадяни просто не хочуть отримувати повістку, не хочуть долучатися до захисту України. Не всі, звичайно, а ті, хто підіймають цю хвилю негативу».
Розвʼязати проблеми з мобілізацією й відповісти на важливі питання ставить за мету новий законопроєкт. До речі, не всі його положення стосуються роботи ТЦК, бо мобілізація – загальнодержавний процес. Полтавські військовослужбовці ж очікують: новий закон зможе зменшити соціальну напруженість. Але про це можна буде говорити після його остаточного ухвалення.
Однією з проблем, яку вирішить новий законопроєкт у нинішній редакції, є зменшення призовного віку до 25 років. У теорії – це потужний ресурс, який можна використати задля перемоги України. Нині ж військову службу за контрактом українці можуть обирати з 18 років, а ось призиватися за мобілізацією – тільки з 27 років. Якщо цю норму ухвалять, то Збройні Сили України зможуть отримати відчутну допомогу.
Формування нових бригад на Полтавщині
Протягом 2022-2024 року військові сповіщали про формування нових бригад на території області: розширення військової частини в межах реформи Нацгвардії, формування масштабної механізованої бригади тощо. Чи може сприяти іміджу Полтавщини формування бойових підрозділів, нової генерації військовослужбовців? Навряд, бо це нормальна практика для тилової області країни, що воює. Роман Істомін вбачає користь в іншому.
За його словами, подібні бригади створюють у багатьох областях і Полтавщина не є супервоєнізованою, але це точно сприяє позитивному іміджу мобілізації. Як і те, що бригади на кшталт «Холодного Яру», 3-ї штурмової чи батальйону «Вовки Да Вінчі» проводять свої рекрутингові кампанії:
«Вони показують результати своєї реальної роботи, і люди, орієнтуючись на результати роботи, дізнаючись щось від знайомих, обирають військову службу саме в цій бригаді. Якщо бригада сформована на Полтавщині, то звісно більшість її воїнів будуть з цієї області, але мобілізація й військова служба за контрактом – всеукраїнське поняття, тому не варто говорити “полтавська механізована бригада”».
Поява нових бригад в області теж сприяє мобілізації, бо супроводжується медійною кампанією й заохочує людей добровільної ставати до лав війська. З цього випливає ідея рекрутингу.
Як рекрутинг відрізняється від концепції мобілізації? Що каже новий законопроєкт
Можливість обирати підрозділ – основна відмінність рекрутингу (контрактної служби) від мобілізації. Якщо в першому випадку можна підготуватися до військової служби в обраному підрозділі, то за мобілізації відбувається комплектування бригад, які мають у цьому гостру потребу.
Поняття «рекрутингу» існувало й до повномасштабного вторгнення. На Полтавщині для цього існує цілий окремий напрям, який, зокрема, має профільних інструкторів.. На практиці, рекрутинг – це синонім до служби за контрактом. Якщо громадянин України долучається до війська через рекрутингову кампанію підрозділу й потрапляє до ЗСУ, то підписує контракт.
Роман Істомін каже, що рекрутинг – це процес, а підписання контракту – результат. Служба за контрактом більше підходить людям, які знають, чого хочуть від служби.
«Вони не просто хочуть захищати Батьківщину, а ще й знають, у якому підрозділі, на якій посаді й мають очікування від майбутньої військової служби. Рекрути розуміють, що вони прийдуть у конкретну частину, там обіймуть посаду, і знають, що робитимуть. Вони це розуміють, тому звертаються до частини й там озвучують свої бажання».
Після звернення рекрута до частини командування розглядає його запит. Якщо рішення позитивне, видають відношення, з яким бійці йдуть в ТЦК і вже там підписують контракт.
Згодом захисників відправляють до навчального центру, а після цього – у частину. Роман Істомін каже, що це актуально для тих, хто знає, чого хоче від служби. Мобілізація ж підходить тим, хто:
- бажає захищати Україну;
- має сумніви: йти воювати, чи ні;
- морально не готовий захищати державу, але має обовʼязок.
Скільки триває процес рекрутингу? Охочі підписати контакт проходять таку ж військово-лікарську комісію, як і мобілізовані. Від моменту, коли людина приходить з відношенням до ТЦК, і до підписання контракту минає, на практиці, не більше як тиждень. Час від відвідування військової частини до візиту в ТЦК рекрути обирають самі.
«Їх ніхто не контролює, їх не зобов’язують приїхати через 3 дні, наприклад. Вони взяли відношення й можуть приїхати до себе додому, завершувати свої справи. Люди розуміють, що відношення вже є, що їх призвуть за контрактом, але свої справи ще треба владнати. Це може тривати тиждень або місяць, термінів особливо ніхто не встановлює», – каже Роман Істомін.
ТЦК про повістки, добровольців і відповідальність за ухилення
Нині ТЦК займаються доукомплектуванням або укомплектовують з нуля бригади, що цього потребують. Завдяки оповіщенню ТЦК оновлює дані про військовозобовʼязаних. Якщо ж людина підлягає мобілізації, у терцентрах з'ясовують цивільну спеціальність.
Приміром, чоловік скаже, що хоче бути аеророзвідником у будь-якій військовій частині. Його зможуть мобілізувати на цю посаду до частини, яка може цього потребувати. Якщо частина, яка укомплектовується, не потребує аеророзвідників, то його можуть призвати до цього підрозділу, але на іншу посаду. Якщо ж людина визначилася з вибором частини, логічніше завчасно звʼязатися з військовою частиною самостійно й отримати відношення:
«Немає складнощів знайти підрозділ у соцмережах, у більшості частин відома й адреса дислокації. Отримати відношення відносно просто, якщо казати про частини, які давно сформовані. Якщо ми кажемо про нові частини, швидше за все військовозобов’язаний про них і не чув. Усі вакантні посади ми повідомити не можемо, бо це з безпекової ситуації неможливо. Про стан укомплектованості Збройних Сил України знає обмежене коло людей, тому людину мобілізують до підрозділу, який зараз комплектується».
За ухилення від мобілізації передбачена кримінальна відповідальність. За порушення правил військового обліку – адміністративна і кримінальна, але остання теж передбачає лише штраф.
За словами Романа Істоміна, адмінвідповідальність в області понесли немало людей, але це не заважає виконувати обов'язок перед державою.
Щодо умовного терміну або увʼязнення. Протягом 2023 року на Полтавщині винесли 115 вироків. Якщо ж людину засудили до вʼязниці, то виконувати обовʼязок із захисту України можливо після звільнення. Людину з умовним покаранням усе ж можуть призвати за мобілізацією. Якщо ухилення від служби продовжиться, то зростає вірогідність опинитися за ґратами. Так минає мобілізація на Полтавщині.
З досвіду обласного ТЦК, настрої населення Полтавщини щодо мобілізації протягом 2023 року не покращилися, але й не погіршилися. В області цей процес минає без скандалів, а ТЦК зі свого боку не допускають конфліктних ситуацій, намагаються вирішувати їх на місці.
Полтавщина лишається однією з областей, де не публікували відео на кшталт «пакують в автобус» і тому подібне. Роман Істомін каже, що для цього військовослужбовців ТЦК інструктують і вони розуміють важливість того, що населення Полтавщини – це громадяни України. Зайвих конфліктів їм не потрібно, адже вони теж частина цього населення.
Обкладинка Юлії Сухопарової