Понад 2 роки перед суддями на Полтавщині подекуди постають не звичайні обвинувачені, а російські солдати, яких взяли у полон на полі бою.
Як повідомив начальник Територіального управління державної судової адміністрації у Полтавській області Олександр Дзюбенко, розглядом судових справ щодо полонених займаються місцеві суди на Полтавщині. Приміром, у Котелевському районному суді з 2022 по 2024 рік перебували три кримінальних провадження відносно семи російських солдатів, яких судили за порушення звичаїв ведення війни.
Виконувачка обовʼязків голови суду Ганна Гуляєва повідомила, що суддями ухвалені три вироки відносно семи військовослужбовців 3С РФ. За інформацією, що міститься в матеріалах кримінальних проваджень, після винесення вироків з семи засуджених російських солдатів був один переданий державі-агресору.
Галина Скотаренко з Полтавської обласної прокуратури на запит ЗМІСТу повідомила, що з 24 лютого 2022 року прокурори передали до суду 40 обвинувальних актів стосовно 40 військовослужбовців ЗС РФ, які потрапили у полон. За результатами судового розгляду судом ухвалені 40 обвинувальних вироків, які набрали законної сили. Здійснення обміну полонених до ухвалення судом вироку не проводили. Дані щодо обмінів військовополонених є закритими, тож ця інформація не є публічною.
Найчастіше їх звинувачують у посяганні на територіальну цілісність України. У деяких випадках полонених судять за участь у воєнних злочинах – порушенні законів та звичаїв війни. За даними Єдиного реєстру судових рішень, на Полтавщині винесли 2 вироки, якими російських солдатів визнали воєнними злочинцями.
Як повідомив голова Ради суддiв України Богдан Моніс, їхня установа не має інформації про судочинство над полоненими на Полтавщині. Як зрозуміло з відповідей правоохоронців, наразі проваджень щодо військовослужбовців ЗС РФ на Полтавщині немає у звʼязку з відновленням судочинства на Харківщині та Сумщині. Після звільнення територій у 2022 році, життя у сусідніх з Полтавщиною областях відновили, тож туди повернулися суди, які за принципом територіального розподілу злочинів їх і розглядають.
Особи з категорії військовополонених мають право на справедливий суд. Це усталена міжнародна практика, яка у нас починається з визнання декларації прав людини 1948 року, що проголошена після Другої світової війни. Вона проголошена як досягнення людства після світових війн, щоби позбавитися від них як жахливого явища і стала відгуком на необхідність забезпечення прав людини в різних обставинах. Далі виникає й міжнародне гуманітарне право, що фактично існує з 19 століття, каже адвокатка Регіонального центру із надання безоплатної вторинної правової допомоги у Полтавській області Ольга Шеховцова.
У міжнародному гуманітарному праві визначають, що особи у статусі військовополоненого визначаються як нонкомбатанти – люди, які не є військовими цілями. Вони стають звичайними громадянами, яким надається допомога. Держава взяла на себе обовʼязок надання правової допомоги полоненим безкоштовно, адже навряд військовополонені можуть дозволити собі платні послуги.
Судовий процес над полоненими сьогодні – не лише про покарання й відновлення справедливості, а про надію на повернення сотень полонених українських військовослужбовців та цивільних з російського полону.
У цьому матеріалі ЗМІСТ заглиблюється у судовий процес воєнного часу на Полтавщині щодо полонених військовослужбовців Збройних сил Російської Федерації. Розберімося, як він змінився за понад 2 роки та впливає на повернення українців з полону.
Правова допомога на рівні з медичною – обовʼязкова
Для правосуддя над полоненими держава залучає адвокатів. Злочини, що стосують державної зради чи порушення територіальної цілісності мають специфіку і вважаються особливо тяжкими, тож без адвокатів і колегії суддів їхній розгляд неможливий. Аби зокрема полонені отримували ці послуги безкоштовно, держава укладає угоди з адвокатами за допомогою центрів безоплатної правничої допомоги. Держава використовує цю допомогу в кримінальних, цивільних та адміністративних справах різних категорій для людей із певними соціальними потребами. Нас наразі цікавить саме юридична допомога полоненим.
У Полтаві близько 40 адвокатів залучалися до судових справ пов'язаних із російськими солдатами. Адвокатка Ольга Шеховцова каже, що сутність надання правової допомоги адвокатури можна прирівняти до медичної, тож внесок правників доволі значний.
«Незалежно від того, що це за людина і що вона зробила, вона потребує медичної допомоги, яка має бути надана. Правова так само. Наше законодавство базується також на цьому, і так це визначає Конституція статтями 3 і 59. Отже, ведення самого правосуддя не може не базуватися на засадах, які суперечать Конституції».
Кримінальний процес щодо полонених передбачає кілька стадій. Одна з них – затримання. Далі для ведення слідства й передачі справи до суду приєднується адвокат. За словами Ольги Шеховцової, цієї процедури дотримуються правоохоронні органи, адже Україна вважає себе правовою державою, тому навіть у найменших деталях має дотримуватися норм права.
Російські військовополонені у справах на Полтавщині проходять у статусі іноземців. Як правило, щодо кожного на Полтавщині відкривається кримінальна справа за статтями 110 або 438 Кримінального кодексу України: посягання на територіальну цілісність України або порушення правил ведення війни. У межах розслідування встановлюють, до яких підрозділів полонений належав, до яких частин чи під яким командуванням він знаходився, які дії вчиняв. Також встановлюється, чи причетна ця особа до воєнних злочинів і чи вчиняла такі злочини.
«Цією категорією справ займається СБУ, яка відкриває провадження, веде слідство і в суді представляє. Обласні прокурори представляють обвинувачення. Ми у Полтавському регіоні по 111 статті більше маємо практику. Встановлюється, як і де ця людина була взята у полон. Далі уже правосуддя, сам кримінальний процес триває, як і по іншим злочинам. Просто тут певна категорія злочинів».
Особливість судових слухань щодо полонених полягає в тому, що вони кваліфікуються як особливо тяжкі, адже повʼязані з порушенням національної безпеки України, каже Ольга Шеховцова. Тут обовʼязкова присутність адвоката й слухання колегією суддів. Досудовий процес передбачає обрання запобіжного заходу на розгляд судді. Зважуючи аргументи слідства й опираючись на кримінальний процесуальний кодекс суддя вирішує: чи опиниться під вартою підозрюваний. Процес триває з урахуванням вимог Женевської конвенції: росіянам надають адвоката, перекладача, медичну допомогу тощо.
Яким може бути запобіжний захід щодо російського солдата, який прийшов зі зброєю на територію України й взятий у полон бійцями Сил оборони України? Суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник каже, що з огляду на законодавство України та логіку судового процесу – це тримання під вартою. Такі рішення слідчих суддів є передбачуваними, але зрозумілими:
«У мене на засіданні ставили питання про те, що полонені могли вбити цивільного. Було відомо про один випадок, коли вони переховувалися під Охтиркою й нібито вбили цивільну людину. За цим висували звинувачення. Це було кілька людей і стільки ж клопотань», – згадує суддя деталі досудового розгляду.
У суді підозрювані в порушенні звичаїв війни полонені можуть висловити свою позицію. З досвіду Лариси Ягольник, у 2022 році вони говорили про те, що не знали про перетин українського кордону й опинилися тут випадково. Вочевидь, за 2 роки повномасштабної війни використовувати подібні аргументи – моветон навіть для російських комбатантів, які воюють на тимчасового окупованих територіях.
Затримані особи тримаються в установах виконання покарань на період слідства. Полонені, які перебувають у судовому процесі і чиї справи слухаються в Полтаві, перебувають в установі виконання покарань.
Як минає досудове розслідування
Слідство передбачає зібрання доказів щодо причетності особи до злочинів, збирання матеріалів щодо цієї особи та її встановлення: до яких частин він належав, з якого моменту триває служба, чи був він зафіксований на певній місцевості, чи були свідки.
Якщо ж російських військових судять за статтею 438 Кримінального кодексу України про «Порушення законів та звичаїв війни», йому оголошують підозру правоохоронці, а суд має обрати запобіжний захід, каже суддя Октябрського районного суду Полтави Лариса Гольник. Також проводяться експертизи зі встановлення причетності за розпізнавальними ознаками військових частин.
Також справи наповнені показами свідків. В основному це військові, які брали в полон. Іноді буває відтворення подій:
«У мене були справи, де було відтворення: виїжджали на місце злочину на локацію, що була звільнена, і вони демонстрували, які завдання виконували від командування. Наприклад, охороняли частини чи перекривали дороги. Полонені давали свої показання. Це специфічна категорія справ і в мене не було, де особи відмовлялися визнавати свою вину. Я думаю, що це повʼязано з тим, що доказова база достатня, щоб не було чого заперечувати. Так вони користуються правом піти на обмін, погоджуючись з обвинуваченням, яке їм інкримінується».
Кримінальний процес передбачає також спрощений розгляд, якщо полонені визнають провину. Тоді у судовому процесі не досліджують докази і всі обставини, бо особа фактично їх визнає і вони не є спірними. І виноситься вирок.
Важливо, що комбатантів можуть притягнути до відповідальності за українським кримінальним кодексом за жорстоке поводження з цивільними. Якщо відомо про факти вбивства цивільних, ставиться питання про притягнення до відповідальності. Але не всіх воєнних злочинців можливо ідентифікувати.
До прикладу, триває розслідування для ідентифікації військовослужбовця ЗС РФ, який розстріляв мирного мешканця на Полтавщині у 2022 році. Тоді на території Веприка перебували підрозділи Західного військового округу, зокрема, підрозділи 4 танкової дивізії 1 танкової армії Західного військового округу. Російського солдата досі не змогли ідентифікувати, а отже й обвинувачення нікому не висувають.
Лариса Гольник каже, що судовий процес над полоненими – це далеко «не кіношна картинка». Вона неодноразово виступала слідчою суддею у справах щодо полонених у березні 2022 року:
«Не варто уявляти глобальних засідань на цьому етапі, ніби у залі суду зберуться чимало людей і росіянин, який щось зробив і його притягнуть до відповідальності. Насправді – це закриті судові засідання і ми можливо нічого про них не знаємо. У них військовополонені готуються до обміну. Кажу з досвіду, бо я є слідчою суддею. На початку повномасштабного вторгнення у мене були клопотання про обрання запобіжних заходів. Це були військовополонені комбатанти, яких звинувачували у вбивстві цивільної людини».
Чому справи щодо полонених з 2022 року розглядають у закритих судових засіданнях
Потрапити на засідання, де триває розгляд справ про порушення правил і звичаїв ведення війни на Полтавщині наразі неможливо. Цей процес з 2023 року закритий. Після публічного прецеденту – суду над полоненими Бобикіним та Івановим – стало зрозуміло, що під час розгляду матеріалів справи не можна уникнути згадувань про номери військових частин, каже адвокатка.
Також у справах свідками виступають військовослужбовці Сил оборони України, які надають покази про те, як підсудні опинилися у полоні й розкривають обставини в яких взяли в полон військовослужбовців ЗС РФ. Ольга Шеховцова каже, що військові мають детально розповідати про взяття в полон, згадуючи власні підрозділи і напрямки, де вони воюють, що є службовою інформацією і не може розголошуватися у медіа. Подібну інформацію можна розкривати після погодження з військовим командуванням. Отже, майже 2 роки розгляд справ визначають закритим, заважаючи на інформацію, яку там розкриватимуть для встановлення обставин.
«Прокурори чи адвокати можуть назвати номер частин, а суддя уточнити прізвища, що можуть там лунати. Усі ці дані можуть становити певний інтерес для ворога. Матеріали потім публікують в Єдиному реєстрі судових рішень, де доступ відкритий кожному і ця інформація буде доступна без жодних паролів», – пояснює Ольга Шеховцова.
Якщо справи закриті, як для військовополонених оперативно шукають адвокатів? Розподіленням справ займається центр безоплатної правової допомоги. Є графік чергування адвокатів за територією та кількістю доручень. Адвокати мають рейтинг зайнятості і в певний день, коли особа затримується і починається процедура кримінального процесу, розпочинаються і слідчі дії, викликається адвокат. Для цього правоохоронці телефонують до центру надання правової допомоги, що інформує їх, хто з перевірених і кваліфікованих адвокатів може взятися за справу.
«Держава оплачує наші послуги, ми заключили угоду і взяли обов'язок надавати послугу. Але за адвокатською етикою і законом про адвокатську діяльність передбачається можливість адвоката відійти від справи, якщо там неузгоджена позиція з клієнтом про певну правову позицію захисту. Також є норма, коли адвокат визнає себе недостатньо компетентним і може відійти від справи, бо недостатньо навичок для надання правового захисту».
Закритість судового процесу щодо полонених не означає порушення кримінального процесу. На практиці, як пояснює Ольга Шеховцова, усі його елементи дотримані на вимогу закону: полоненим передбачається розʼяснення їхніх прав як адвокатам, так і правоохоронцями. Їм розʼяснюють перспективи невизнання або визнання провини і наслідки кожного рішення, тож полонені мають голос, зважують «за і проти» й обирають найоптимальніше рішення для себе. Завдання ж адвоката, аби усі вимоги кримінального процесу були дотримані, щоб досягнути справедливого рішення.
Ви погоджуєтеся на обмін?
Кримінальний процесуальний кодекс за останні 2 роки суттєво змінився щодо процедури обміну полоненими. Зокрема, внесли чимало змін для врегулювання цих процесів з середини і врахували їхню можливість в принципі. Для порівняння, до 2022 року правоохоронці окремо пояснювали суддям процедуру обміну, аби вони змінили запобіжний захід підозрюваним.
«Обміни не були законодавчо врегульовані. Тоді суддям, наприклад СБУ пояснювали, що людей готують на обмін і треба було винести ухвали. І судді йшли на це, розуміючи необхідність цих обмінів», – каже суддя.
Законом «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання процедури обміну осіб як військовополонених» від 28 липня 2022 року це врегульовано. Відтоді Кримінальний кодекс України доповнюється новою статтею 841, якою передбачене звільнення від відбування покарання засудженого, щодо якого ухвалене рішення про його передачу для обміну як військовополоненого. Якщо обмін засудженого не відбувся, суд за клопотанням прокурора направляє такого засудженого для подальшого відбування призначеного раніше покарання.
Якщо військовополонений погоджується на обмін, зупиняють судовий процес, скасовують запобіжний захід, якщо його обирали, а разом з ними зупиняється й досудове розслідування. Лариса Гольник каже, що можлива віднедавна зупинка розгляду проваджень на досудовому етапі зручна й навантаженням на суди. Через повітряні тривоги та решту обмежень воєнного стану судовий розгляд може значно ускладнюватися й сповільнювати його.
Але серед справ, які розглядали на Полтавщині, ще не було випадків обміну до вироку.
При цьому, зважаючи на вимоги національної безпеки, моніторинг Єдиного державного реєстру судових рішень на Полтавщині показує, що абсолютна більшість судових справ щодо полонених недоступна для огляду. З 2022 року їх поменшало завдяки відновленню судочинства на Сумщині та Харківщині, але й до нових матеріалів доступ закритий.
Попри це, Полтавщина знає випадки публічного оголошення вироку російським військовослужбовцям, після яких уже відбувся обмін. Приміром, вирок Олександру Бобикіну та Олександрові Іванову у Котельві. Вони народилися у Междуречʼї та Оленегорську в Росії, а 2022 року обстрілювали Козачу Лопань з артилерійських установок. Після втечі їхніх військ, комбатанти переховувалися у дитячому таборі, а згодом опинилися у полоні. Їхня історія – про завершений судовий процес із дотриманням вимог міжнародних конвенцій.
Обох засудили до 15 років позбавлення волі, а за кілька місяців Бобикін пішов на обмін і повернувся до Росії. Завдяки тому, що Україна видала засудженого військовополоненого, вдалося повернути додому українських захисників.
Цей матеріал є частиною серії про воєнні злочини в Україні, створений у партнерстві з JusticeInfo.net – Fondation Hirondelle.
Обкладинка Юлії Сухопарової