«...Дорога, верст за десять до местечка Сорочинец, кипела народом, поспешавшим со всех окрестных и дальних хуторов на ярмарку. С утра еще тянулись нескончаемою вереницею чумаки с солью и рыбою. Горы горшков, закутанных в сено, медленно двигались, кажется, скучая своим заключением и темнотою; местами только какая-нибудь расписанная ярко миска или макитра хвастливо выказывалась из высоко взгроможденного на возу плетня и привлекала умиленные взгляды поклонников роскоши...».
Микола Гоголь, збірка «Вечера на хуторе близ Диканьки», уривок з оповідання «Сорочинская ярмарка»
Сорочинський ярмарок. Колись давно з теплим спогадом про нього писав Микола Гоголь, а жителі різних куточків країни десятки років поспіль приїжджали на Полтавщину за кращим крамом.
Торік, вперше за історію існування ярмарку, його скасували. Причиною став коронавірус. Але у 2021 році там знову багато людей та шуму.
ЗМІСТ побував на першому дні Сорочинського ярмарку й розповідає про нього.
«Наробили шуму»
Спекотний ранок 17 серпня не став на заваді для поїздки до Великих Сорочинців. Сьогодні там відкриття наймасштабнішого ярмарку Полтавщини.
О восьмій, коли людей ще немає, ярмарок живе розмовами майстрів та торговців. Вони дістають свій крам, говорять про погоду та город. Вирішують, де краще було б їм стати, щоб привернути увагу гостей. Усі метушаться та поспішають, бо скоро відкриття.
«Кожного року щось добудовують, лагодять. Оце так молодці», – каже один із продавців іншому та розставляє гончарні вироби на прилавку.
Торговці приїхали з різних куточків країни: хтось відпочивати, хтось працювати. Цьогоріч на ярмарок приїхали майже 400 майстрів народних мистецтв. Дехто прибув з Яремче, бо «подобається атмосфера й люди привітні».
За кілька годин з’являються гості. Хоча до відкриття ще ціла година, сумувати не доводиться нікому. Майстри запрошують до прилавків, розказують про ремесло, а на території стає шумно, немов у вулику. У натовпі чути про ножі, мило, силу українських народних прикрас.
Довкола гуляють «гоголівські» герої. Солоха, куми та їхні сварливі жінки охоче фотографуються на смартфони. Так на національному ярмарку поєднується традиція та сучасність.
«Я тут вперше, приїхав, щоб побачити цей колорит, традиції, різноманітні вироби майстрів. Усе чудово», – каже чоловік, який приїхав на ярмарок з Івано-Франківська.
А продавці усе закликають до себе. Тут і мед, і варення із соснових шишок, вино. Хтось у натовпі жартує з майстрами. Мовляв, у вас тут і жити можна.
«Заходьте до нас, в таку спеку треба випити холодного квасу», – викрикує одна з продавчинь.
«Всього багато, а все ж гроші», – ділиться враженнями жінка, говорячи телефоном.
«Стоянка авто платна – 50 грн, все платне», – говорить чоловік своєму товаришу, який щойно приїхав на дійство.
Поєднання традиції та сучасності
Відкриття ярмарку, уже традиційно, головний момент свята з урочистостями. До слова запрошують гостей, які бажають усього й тільки найкращого.
«Я бажаю, щоб з кожним роком відвідувачів було все більше. Миру, побільше сонця, побільше добра, досягнень кожному з вас і нашій державі», – каже голова Верховної Ради України Дмитро Разумков.
«Наша Полтавщина славиться культурною спадщиною, різноманітністю колективів, а народ наш український працьовитістю. Всім бажаю мирного неба над головою»,– продовжує перший заступник голови Полтавської облдержадміністрації Дмитро Лунін.
А далі обіцяне театралізоване дійство «Сорочинський ярмарок» за Миколою Гоголем.
«Що Боже, ты мiй Господе! Чого нема на тiй ярмарци! Колеса, скло, деготь, тютюн, ремень, цыбуля, крамари всяки… так, що хоть бы в кешени було рублив и с тридцять, то и тогди б не закупыв усiеи ярмаркы», – писав Микола Гоголь.
Деякі гості ярмарку залишилися в панській садибі на фестиваль обрядового дійства «Українське весілля», хтось іде на інші локації. Всюди українські народні пісні, конкурсні програми, час від часу оголошують програму заходу, щоб зорієнтувати людей. На ярмарковій площі можна зустріти волів та взяти участь у майстер-класі.
Щоб втекти від метушні люди залишаються в зонах відпочинку, або гуляють подалі від центральних вулиць, там спілкуються одне з одним, катаються верхи на конях.
Кожен може вибрати локацію до вподоби: головна сцена, садиба Хіврі, ярмаркова площа, панська садиба, сценічний майданчик «Млин», де на них чекали різні активності. Традиційно цього року відбудеться Свято сала, галушки, меду, пива, День іменинника. Нові народні розваги: «Теща чи свекруха – голова сімейної науки», «Посиденьки у Тимоша та Феньки», «Спасівка», «Котилася торба з високого горба» тощо. Переглянути програму ярмарку можна тут.
