Віктор Лисак

Фото ЗМІСТу

11 листопада, 18:11
11 листопада, 18:11

Полтавщина перебуває за крок до «червоної» зони карантину через захворюваність на COVID-19. У більшість днів тижня виявляють понад тисячу нових хворих, кількість госпіталізованих пацієнтів зростає, а в області реєструють добові рекорди смертей. 

ЗМІСТ поговорив з директором Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА Віктором Лисаком про резерви системи охорони здоров’я Полтавщини, стан пацієнтів з важким перебігом коронавірусної хвороби та особливості просування вакцинації в різних громадах Полтавщини. Розповідаємо про те, на які симптоми страждають хворі, від яких ускладнень помирають, як багато людей можуть інфікувати.

Як це – бути хворим на COVID-19 під час третьої хвилі пандемії коронавірусу

Цієї осені на Полтавщині набув поширення коронавірус «Дельта». Цей мутований варіант сильніше вражає організм людини, ризики ускладнень і смерті зростають. Більшість інфікованих ним – невакциновані.

Станом на 10 листопада в області хворіють на COVID-19 понад 17 тисяч людей. Частина з них – а саме 8% – отримують допомогу в стаціонарах. Віктор Лисак говорить, що зараз до лікарень переважно надходять пацієнти, у яких разом із дихальною недостатністю загострюються хронічні хвороби:

«Перше – це те, що їм немає чим дихати. Це найперше, що їх веде. Прибувають вони тоді, коли у них сатурація різко починає падати, і людина задихається. Є ті, хто прибуває з температурою, що тримається впродовж двох тижнів, інколи менше. Прибувають пацієнти, у яких разом із ковідом йде загострення паралельно інших хвороб. Підвищується той же цукор, якщо є гіпертонічна хвороба, у частини пацієнтів бувають геморагічні інсульти, кризи. Ураження легень. Симптоми загалом ті ж, але вони набагато важчі. Хвороба складніше протікає, є ускладнення». 

Віктор Лисак

Через нестачу кисню в крові у хворих починають страждати всі органи, зокрема мозок. Він є дуже чутливим до кисневої недостатності. У пацієнтів звичними є гіпоксичні, тобто спричинені нестачею кисню, ураження, але ці процеси зазвичай є зворотними:

«Легені дуже важко відновлюються. У хворих з’являється синдром поліорганної недостатності, тобто вражаються всі системи і органи. Є ускладнення, які вражають нирки».

Для госпіталізації хворих з підтвердженим діагнозом або підозрою на COVID-19 визначені медичні показання. Серед них сатурація нижча за 92%, порушення частоти дихання, перебіг хвороби середньої тяжкості у пацієнтів з супутньою патологією. 

Нині за добу до лікарень Полтавщини госпіталізують у середньому 100-150 хворих. Час від часу рівень госпіталізацій стрімко зростає. З даних РНБО ми дізнаємось, що кілька днів у листопаді стали рекордними за кількістю госпіталізованих: 2 листопада до лікарень надійшли 194 пацієнти, 9 листопада – 223.

Нова хвиля пандемії принесла не тільки ускладнення симптомів у інфікованих, але й зростання захворюваності серед непоширених раніше категорій пацієнтів:

«Серед нового, що з’явилось, – значна кількість вагітних. Раніше не бачили цього. І це сьогодні діти. Дітей раніше не було, це були одиниці. Уже в Україні є летальні випадки у дітей».

На Полтавщині не зареєстрували жодного летального випадку серед хворих на COVID-19 дітей. Однак кілька днів тому померла вагітна жінка, у якої через коронавірусну хворобу розвинулися несумісні з життям ускладнення. Дитину вдалося врятувати.

Для стаціонарного лікування вагітних жінок на Полтавщині розгорнули два «ковідних» відділення – по-одному в лікарнях Полтави і Кременчука. Станом на 10 листопада у них надають допомогу 8 пацієнткам. Також до лікарень області госпіталізували 45 дітей.

За словами Віктора Лисака, стрімке поширення коронавірусної хвороби спричинене високою заразливістю її збудника, тому в громадах області фіксують спалахи, які трапляються після проведення масових заходів:

«Один пацієнт із “Дельтою” може інфікувати щонайменше 9, а в середньому 11-15 людей, які з ним контактували. Люди прийшли на якесь торжество, гарно посиділи, пообіймалися, і після інкубаційного періоду захворіли. Якщо в попередніх хвилях він був 14-28 днів, то нині інкубаційний період до трьох днів. Тому ми бачимо по територіях, наприклад, у  Семенівці чи Лохвиці, з’являється раптовий сплеск – 20 людей одразу. Ми не спостерігали у попередню хвилю такого». 

Рекорди смертності на Полтавщині

Головна причина смертей серед хворих на COVID-19 – це ускладнення, які розвиваються під час перебігу захворювання. Статистика говорить, що за період епідемії на Полтавщині зареєстрували смерті 2 тисяч 652 хворих.

Показник летальності в області становить 2,4%. В Україні він коливається в межах 2,3-2,5%.

  • «Головне ускладнення – це ураження бронхо-легеневої системи, а також гіпоксичне ураження головного мозку, серцево-судинної системи. Міокардити можуть з’являтись. Але головне ускладнення – це пневмонія. Пневмонія незвичайна, яка вражає всі легені. Якби я вам показав знімки, які мені показують, то залишається тільки дивуватись, як ще люди на останньому тягнуть», – каже Віктор Лисак.

За неповні два з половиною місяці цієї осені на Полтавщині померли 767 хворих на COVID-19: 50 людей у вересні, 372 людини в жовтні, 345 людей за 10 днів листопада.

Для порівняння: за весну і літо 2021 року померли 909 пацієнтів.

На фото – секційне відділення обласного патологоанатомічного бюро. Померлі від коронавірусу були невакциновані (Джерело – Полтавська ОДА)

Від розвитку ускладнень коронавірусної хвороби може захистити вакцинація, однак переважна більшість померлих – нещеплені. Віктор Лисак говорить, що летальні випадки серед вакцинованих також є – це люди з супутніми захворюваннями. Приміром, людина потрапляє до лікарні з інсультом, а в неї пізніше виявляють коронавірусну хворобу. Таких пацієнтів – одиниці.

Від чого «захищає» підробний ковід-сертифікат

Сучасний етап пандемії називають «епідемією невакцинованих», адже хворіють, потрапляють до лікарень і помирають переважно нещеплені люди. Попри вільний доступ до вакцин, частина суспільства відмовляється від щеплення: хтось іде з професій з обов’язковою вакцинацією, хтось робить тести, щоб отримати можливість пересуватися в громадському транспорті, а хтось звертається до шахраїв і купує ковід-сертифікат.

Під час потрапляння до «ковідних» стаціонарів хворих опитують про наявність щеплення проти COVID-19:

«Ми зараз проводимо опитування пацієнтів, і коли люди говорять, що вакциновані, ми просимо, щоб їхні родичі приносили і показували сертифікати. Бо так це все тільки зі слів».

Перевірками достовірності сертифікатів займаються правоохоронні органи.

«Вони робляться запити, перевіряють на достовірність, звіряють з базою. Чи працював тоді центр вакцинації, чи був певний лікар у тому центрі вакцинації. Співставляють інформацію».

Хворі та померлі з підробленими даними про щеплення можуть суттєво викривити статистику захворюваності і ефективності вакцинації.

Викриттям шахраїв займається поліція, але людям залишають можливість переосмислити свої вчинки. Тим, хто добровільно зізнається про отримання підробного ковід-сертифікату, дозволяють вакцинуватися по-справжньому. Однак поки що повідомлень про такі випадки не надходило.

За фальшиву вакцинацію платять не тільки люди, які хочуть мати сертифікат. Кожен куплений документ – це марно витрачені кошти на вакцину та її «введення». Усе в державі, зокрема і вакцинальну кампанію, фінансують платники податків. З бюджетних коштів платять і за стаціонарне лікування хворих на COVID-19.

«Лікування пацієнтів стало дорожчим. По-перше, з’явилися нові протоколи та стандарти. Почали застосовувати “Біовен”. “Ремдесивір” держава закуповує набагато більше. Пацієнти споживають значно більше кисню – на день сьогодні близько 15,5 тонн. Раніше такого в нас не було, і це великі витрати. Одна тонна – це 9 тисяч гривень. Стан пацієнтів важчий, витрати більші».

Вартість одного дня лікування хворого в інтенсивній терапії може досягати 5 тис. грн.

Вакцинація у громадах

Масова вакцинація населення покликана захистити людей від важкого перебігу COVID-19, зменшити навантаження на медичну систему та скоротити витрати з бюджету на лікування хворих. На місцях імунізацію організовує влада громад.

«Є активні, а є ті, які пасуть задніх і залишаються спостерігачами, як воно буде. Але голови громад відповідальні за стан здоров’я жителів. Профілактика – це головне, що має бути в їхній роботі».

На Полтавщині імунізували проти коронавірусної хвороби 35,8% населення. Це середній показник, що передбачає як дві третини вакцинованих жителів у деяких громадах, так і території, де відсоток щеплених ледве досягнув 20.

Найменшу частину вакцинованих жителів в області мають три громади: Нехворощанська – 20,6%, Драбинівська – 18,1%, Мартинівська – 17,9%.

Віктор Лисак каже, що комунікація з владою громад щодо вакцинації відбувається в межах владної вертикалі. Для цього залучають голів районних державних адміністрацій, проводять апаратні наради, де розповідають про необхідність прискорення вакцинації. Також фахівці обласного Департаменту охорони здоров’я напряму спілкуються з представниками місцевої влади.

«Усі говорять нам, обіцяють, що все в них добре, що вони будуть активно щеплювати. Вони мають зрозуміти, що через використання їхнього активу ми можемо швидко досягти результату. Вони є авторитетними, люди їх вибирали. Навіщо ми їх залучаємо? Для того, щоб не відволікати сьогодні медичних працівників, які займаються і вакцинацією, і підйомом захворюваності. Їм треба прийоми вести, обслуговувати пацієнтів і ще займатися такою роботою. Тому ми просимо керівників громад, ставимо їм задачу. Усі вони говорять: так, будемо робити. Але ті, які хочуть. Є такі сьогодні громади, у яких самі голови не щепилися, шукають усякі причини».

Вакцинація в громадах просувається по-різному. Деякі давно інтенсивно щеплюють, інші значно пришвидшили імунізацію, хоч до цього й відставали. Як приклад Віктор Лисак наводить громади, де фіксують високі темпи вакцинації:

«Візьмемо Миргородський район, куди входять Шишацька, Великобагачанська громади. Ми бачимо, що в самому районі рівень госпіталізації нижчий, ніж, наприклад, в Лубенській громаді. Тобто це свідчить про те, що вакцинація дала свій позитивний ефект. Хоча Миргородський район ми у свій час критикували. Там якраз допомогло, що старости і сама Миргородська громада разом із селами, які входять до неї, активно долучилися до вакцинації. Ми там проводили пілот з волонтерами, тому активність дуже зросла».

Нині найвищі показники вакцинації мають такі території:

  • Диканська, Коломацька, Михайлівська громади Полтавського району – понад 50% щеплених жителів; 
  • Кам’янопотоківська, Козельщинська громади Кременчуцького району – понад 70%;
  • Хорольська і Гребінківська громади Лубенського району – понад 50%; 
  • Великобагачанська, Сергіївська, Великобудищанська громади Миргородського району – понад 60%.

Цього літа фахівці Департаменту охорони здоров’я відвідували колективи працівників, щоб переконувати робити щеплення. Одним зі способів усунути перешкоди для просування вакцинації є налагодження спілкування з людьми:

«Перепона перша – це правильна комунікація. Як людям доказати і розказати. Тоді ми їздили, але зараз не їздимо. Практикуємо онлайн. Як приклад наведемо Шишацьку гімназію, де був недостатній відсоток щеплення. Ми організували з ними таку зустріч і вони досягнули показника 95,4%. Діти пішли до школи. Ми з педуніверситетом також подібну нараду провели. Вони досягнули результату 96,5%».

В Україні до кампанії з вакцинації почали долучатися також релігійні конфесії. На початку тижня в одному з київських храмів української греко-католицької церкви відкрили центр масової вакцинації. Роботу в цьому напрямку ведуть і на Полтавщині:

«У нас є доручення працювати з релігійними конфесіями. На рівні держави Епіфаній уже підтримав. Греко-католицька церква теж підтримала, щоб там організовувати пункти щеплення. Наразі ми ведемо перемовини. Якщо представники конфесій виявлять бажання, то ми готові».

Які резерви має Полтавщина на випадок подальшого зростання захворюваності

Упродовж останніх тижнів на Полтавщині задіюють додаткові лікарні, де розгортають ліжка для хворих на COVID-19. Станом на 10 листопада в області надають допомогу у стаціонарах 25 лікарень. «Ковідний» ліжковий фонд області становить 2 тис. 314 ліжко-місць. Серед них у листопаді додали 199 ліжок, у жовтні – 648. Забезпечені киснем 97% ліжко-місць.

Розгортання додаткових ліжок допомагає втримувати область від переходу до «червоної» зони. Останніми днями на Полтавщині фіксують високий показник рівня госпіталізацій – 74-76 на 100 тисяч населення (при нормі до 60). Однак завдяки розгортанню нових ліжок з кисневими точками заповненість загалом не перевищує норму в 65%. За даними від 10 листопада на Полтавщині заповнені 60,4% ліжкового фонду для хворих на COVID-19.

Резерви системи охорони здоров’я на Полтавщині ще залишаються:

«Ми займаємось моделюванням ковідної мережі на період вкрай критичної ситуації. Тобто наскільки ми зможемо збільшити кількість ліжок і потужності [...] У наших планах ще є додаткові шість лікарень – це приблизно 400 ліжок. Також ми плануємо розгортання додаткових ліжок у тих лікарнях, де є ковідні відділення. Якщо життя нас буде змушувати і ми будемо бачити такі темпи, то заклади будуть перепрофільовувати повністю під ковідні. Ті, які вже надають допомогу».

Стримування розповсюдження хвороби залежить від карантинних обмежень та вакцинації. Невдовзі громади зі значним поширенням COVID-19 можуть посилити карантин, зокрема запровадити проїзд у громадському транспорті за ковід-сертифікатами.

До області надходять вакцини та холодильне обладнання для їх зберігання. За словами Віктора Лисака, на Полтавщину нещодавно надійшли майже 17 тис. доз вакцини Moderna і майже стільки ж Pfizer. Також щепитися можна препаратами CorovaVac та AstraZeneca.

Фото Катерини Пєшикової