Свого часу радянська влада розгорнула масштабну антирелігійну кампанію. Храми закривали, перебудовували на клуби чи склади, а подекуди – просто спалювали або підривали. Саме така історія трапилася на Полтавщині, у селі Рашівка. Тут у 1970 році радянська влада підірвала Успенську церкву – одну з найвизначніших споруд села.
Світлина, на якій зафіксований момент підриву церкви в Рашівці, багато років зберігалася тільки в сімейному архіві Миколи Галушки. Він – фотограф-аматор, якому вдалося не лише зафіксувати радянський злочин, а й зберегти пам’ять про життя села в світлинах.
ЗМІСТ побував у Рашівці й розповідає про Миколу Галушку, якому вдалося створити те саме заборонене на десятиліття фото.
Ким був сільський фотограф Микола Галушка
Чоловік народився в селі Рашівка на Полтавщині 14 травня 1938 року. В дитинстві Микола Галушка грав на мандаліні в шкільному оркестрі. Згодом чоловік почав цікавитися фотографією. Микола Галушка – фотограф-аматор, який навчився цій майстерності власноруч. У його арсеналі були такі фотоапарати, як «Зеніт», «Любитель», «ФЕД» та інші.
«Спробував – вийшло, а далі вже зайнявся цим ділом. До нього приїжджали, він робив фото на документи. А це вже не так просто, що вийшов на якісь гулянки та пофотографував», – говорить син фотографа Сергій Галушка.
З проханнями зробити фотографію до Миколи Галушки зверталися навіть коли чоловіка не стало. Чутки про майстерність сільського фотографа ходили ще довго після його смерті.
Краса Рашівки крізь об’єктив та творчість Миколи Галушки
Переважною більшістю знімків сільського фотографа були пейзажі. Він зображав пейзажі з деревами, пейзажі полів, рашівських хат, схили та переливи світла. Чоловік захоплювався тінями на знімках.
«Я знайшла дуже мало, але натюрмортів. Також дуже мало було й портретів, або їх просто роздали людям. А пейзажів дуже багато. Вони романтичні, спокійні, з переливами великих, масивних плям тіней і це мені дуже подобається в його творчості», – говорить пані Юлія Кобізька, яка вивчала творчість Миколи Галушки.
Альбомів з фотографіями Миколи Галушки налічують більше 20. В кожному з таких альбомів знаходиться приблизно 30-40 знімків. Нині відомо про близько тисячу збережених фотографій.
«Село Рашівка – це дуже пейзажне село. Тут є річка, ліс, балкові долини. Неймовірні пейзажі створюють чудову атмосферу розслабленості та задоволеності життям. Мені здається, саме це Микола Галушка й хотів передати. Рашівка на його фотографіях зображена як райський куточок», – каже Юлія Кобізька.
Заборонене фото радянського злочину: як підірвали церкву в Рашівці
Цегляну Успенську церкву в центрі села споруджували 7 років. Її будівництво розпочали в 1844 і закінчили в 1851 році. Будівельні роботи виконували здебільшого самі селяни.
Сільська церква пережила революцію 1917 року, колективізацію та Другу світову війну. У 1970 році радянська влада підірвала Успенську церкву в селі Рашівка. Цей момент зафіксував Микола Галушка.
«Це те, що розповідали – сапери, які ж підірвали церкву, вони відрахунок вели і на “раз, два, три” натиснули, стався вибух і він сфотографував. Церкву підривали не одним зарядом, через те, що її будували не так, як зараз», – пригадує Сергій Галушка.
Знімок підриву церкви став найвідомішим серед робіт Миколи Галушки. Ця фотографія зробила славу Рашівці і стала унікальною в колекції сільського фотографа.
Як творчість Миколи Галушки вплинула на життя маленького села на Полтавщині
Світлини, зроблені фотографом зберігаються не лише в сільській бібліотеці й сімейних архівах родини Миколи Галушки, а й в мешканців Рашівки. Фотографа кликали на весілля, замовляли світлини дітей та родин.
«У житті села ці світлини відіграють визначну роль, тому що це історія села у знімках. Це пам’ять для поколінь, діти та онуки можуть подивитися на своїх пращурів. Люди можуть пригадати історію свого життя», – говорить завідувачка Рашівського сільського будинку культури Інна Калюжна.
Сільський будинок культури в Рашівці побудували на місці Успенської церкви, підрив якої і зафіксував Микола Галушка. Завідувачка будинку культури Інна Калюжна говорить, що пам’ять про фотографа в селі вшановують виставками з його світлинами.
Про те, яким батьком був відомий рашівський фотограф, який внесок він зробив для історії Полтавщини та що про нього згадують місцеві дивіться у відео за посиланням.
Обкладинка Юлії Сухопарової
Фото Аліни Гончарової