Котельва розташована на північному сході Полтавщини й відчуває наслідки кожного загострення бойових дій у сусідніх Сумській та Харківській областях: зі зростанням обстрілів зростає і кількість людей, які шукають прихисток. Соціальний захист у цій громаді за час повномасштабної війни перетворився з допоміжної галузі на одну з ключових систем життєзабезпечення.
Нині в громаді проживає понад тисяча внутрішньо переміщених осіб. Частина з них уже інтегрувалася в місцеве життя: десятки людей знайшли роботу, кілька сімей отримали підтримку для розвитку власної справи, а діти – доступ до освіти й соціальних послуг. Окрему увагу у громаді приділяють найвразливішим категоріям – людям похилого віку, людям з інвалідністю, сім’ям із дітьми та тим, хто постраждав від насильства або війни.
Як у громаді працює Інклюзивно-ресурсний центр та Територіальний центр надання соціальних послуг у Котелевській громаді
Виїзди до людей та допоміжні послуги: як працює територіальний центр
Територіальний центр став осередком щоденної турботи про людей старшого віку. Окрім догляду вдома, тут працюють програми активного довголіття, надаються побутові та оздоровчі послуги, організовують заняття й зустрічі. Для мешканців віддалених сіл створили мобільну соціальну службу, яка виїжджає просто до людей, долаючи десятки кілометрів між населеними пунктами.
«Сьогодні центр надає вісім базових соціальних послуг і фактично охоплює всю громаду – від селища до найвіддаленіших старостатів. У структурі працюють три відділення: соціальної допомоги вдома, натуральної та грошової допомоги, а також денного перебування», – каже директорка закладу Наталія Дудченко.
На обслуговуванні у територіального центру надання соціальних послуг перебуває більше 600 людей. Найбільше навантаження лягає на відділення соціальної допомоги вдома. Тут обслуговують майже 300 людей, які потребують постійної сторонньої підтримки. Соціальні робітники щодня допомагають з побутом, оплатою комунальних послуг, закупівлею ліків, супроводом до медичних закладів.
За словами директорки, навантаження значно перевищує нормативи – на одного працівника припадає по 10-15 підопічних. Водночас Котельва має мультидисциплінарну команду, яка надає комплексну допомогу: від побутових послуг до дрібного ремонту, пошиття одягу чи перукарських послуг.
«У 2023 році завдяки проєкту та тісній співпраці Котелевської селищної ради, відділу соціального захисту і територіального центру ми отримали автомобіль Fiat Ducato. Це була необхідність, адже ми знаходимося поблизу Сумського напрямку, і кількість звернень суттєво зросла. Автомобіль використовують виключно за призначенням – для надання соціальних послуг», – розповідає директорка.
З початком повномасштабної війни контингент центру суттєво збільшився – громада прийняла значну кількість внутрішньо переміщених осіб. Частину з них вдалося одразу включити в систему соціального супроводу, зменшивши бюрократичне навантаження завдяки кейс-менеджменту. Соціальні працівники самі збирають і оформлюють документи, щоб люди не витрачали сили й час на довідки.
Також у закладі є відділення денного перебування. Тут працює університет третього віку з тринадцятьма факультетами, де люди обирають заняття за інтересами – від творчості й танців до фізичної активності. Центр має ліцензію на лікувальну фізкультуру, тут проводять масажі, заняття зі скандинавської ходьби, фізіотерапевтичні процедури, ароматерапію. Усе – за направленням сімейного лікаря, з дотриманням медичних вимог.
Пенсіонерка Варвара багато років користується послугами цього закладу й вважає його одним із найкращих для людей старшого віку. За її словами, тут працюють уважні та чуйні спеціалісти, які завжди готові вислухати й допомогти, зокрема з питаннями здоров’я.
Вона регулярно приходить за направленням від сімейного лікаря, проходить різні процедури – масаж, вимірювання тиску та контроль рівня цукру в крові. Окрім медичних послуг, жінка користується допомогою швачок, перукаря та майстра з ремонту взуття.
«Я приходжу сюди за направленням від сімейного лікаря. Мені роблять різні процедури: масаж, вимірюють тиск, перевіряють рівень цукру в крові, бо він у мене часто скаче. А потім я ще користуюся послугами швачок, перукаря, майстра з ремонту взуття. Можна сказати, що я тут майже живу – настільки мені тут добре», – каже жінка.
Варвара відвідує центр із моменту виходу на пенсію. Планово – раз на кілька місяців, а ось за побутовими послугами звертається значно частіше. За її досвідом, ефект від процедур навіть кращий, ніж у санаторіях, де за кожну з них доводиться платити.
Окремий напрямок – організація адресної натуральної допомоги. Саме сюди люди звертаються найчастіше. За рік такі послуги отримали понад тисячу людей. У центрі працюють швачки, перукарі, взуттєвик, пральня, пункт прокату технічних засобів реабілітації. Завдяки допомозі донорів громада отримала інвалідні візки, милиці, ходунки, які вже активно використовують. Частину речей передають і у віддалені села через мобільну соціальну службу.
У громаді готуються до відкриття відділення стаціонарного догляду для людей з четвертою та п’ятою групами рухової активності. Це відповідь на справжню потребу, де серед підопічних є люди з інвалідністю та переселенці, які не мають ані родини, ані житла. Ремонтні роботи вже тривають і в громаді розраховують, що найближчим часом ця послуга запрацює:
«Саме тому громада працює над відкриттям базової послуги стаціонарного догляду. Раніше такі відділення у нас існували, але після реформи вони відійшли до інших громад. СВідвідувачка Варвараьогодні, за підтримки донорів, уже тривають внутрішні та зовнішні ремонтні роботи, і ми очікуємо, що влітку зможемо розпочати надання цієї послуги».
Інклюзивно-ресурсний центр для дітей: як працює
Інклюзивно-ресурсний центр очолює Ірина Даценко. Заклад створили у 2019 році, як відповідь громади на потребу системної, професійної підтримки дітей з особливими освітніми потребами та їхніх родин. За шість років роботи центр пройшов шлях від одного навчального кабінету й двох фахівців до повноцінної установи з п’ятьма облаштованими просторами та командою з шести педагогів.
Сьогодні у закладі працюють практичні психологи, учитель-логопед, учитель-дефектолог, учитель-реабілітолог. Такий склад дозволяє надавати дітям комплексну допомогу з урахуванням освітніх, психологічних, мовленнєвих і фізичних потреб. Саме в цьому керівниця центру бачить головну цінність установи: не лише в заняттях, а в супроводі дитини та родини загалом.
«У нашому інклюзивно-ресурсному центрі працюють практичні психологи, учитель-логопед, учитель-дефектолог, учитель-реабілітолог. Це дає змогу надавати дітям комплексну підтримку, адже ми працюємо не з окремою проблемою, а з дитиною в цілому – з урахуванням її освітніх, психологічних і фізичних потреб», – каже директорка центру.
За словами Ірини Даценко, відкриття інклюзивно-ресурсного центру стало важливим кроком для громади, адже це інвестиція в майбутнє дітей. Кількість звернень зростає щороку – разом із кількістю дітей, які мають особливі освітні потреби. Нині під супроводом закладу перебуває 95 дітей. У закладах загальної середньої освіти громади діють 37 інклюзивних класів, де навчається 51 дитина, ще вісім інклюзивних груп функціонують у закладах дошкільної освіти, охоплюючи 16 дітей. Частина учнів здобуває освіту у формі педагогічного патронажу.
Безпосередньо корекційно-розвиткові заняття в центрі отримують 30 дітей – дошкільного, молодшого та середнього шкільного віку. Робота з ними будується через гру, музику, малювання, арттерапію, музикотерапію та психологічні методики. Значна увага приділяється ментальному здоров’ю, особливо в умовах війни.
«Безпосередньо корекційно-розвиткові заняття в інклюзивно-ресурсному центрі отримують 30 дітей різного віку – це і дошкільнята, і діти молодшого та середнього шкільного віку. Ми працюємо через гру, музику, малювання, застосовуємо арттерапію, музикотерапію, різні психологічні техніки. Дуже багато уваги приділяємо ментальному здоров’ю» – розповідає Ірина Даценко.
Однією з нових практик, які застосовують в закладі, стала хібукі-терапія – ізраїльська методика психологічної підтримки дітей за допомогою спеціальних іграшок-песиків. Вона допомагає дитині відчути безпеку, підтримку та емоційний контакт. Паралельно працюють логопеди з мовленнєвими порушеннями, реабілітологи – з моторними та фізичними труднощами, психологи – з навчальними й соціоадаптаційними викликами, а дефектологи – з дисграфією, дислексією та дискалькуляцією.
Керівниця центру каже, що за останні роки Котельва відчуває, як змінилося ставлення до інклюзії. Батьки стали відкритішими, активніше звертаються по допомогу, формулюють свої запити й поступово позбуваються страхів і стигм, які тривалий час існували навколо теми інвалідності та особливих освітніх потреб:
«Ми бачимо позитивні зміни в громаді. Батьки стали більш відкритими, вони звертаються по допомогу, формулюють свої запити. Ті стигми і міфи, які роками існували щодо дітей з особливими освітніми потребами чи інвалідністю, поступово зникають. Люди починають розуміти, що лише разом і з підтримкою ми можемо бути цілісною громадою».
Серед викликів залишаються й технічні труднощі – перебої з електропостачанням, а також потреба в більшій міждисциплінарній взаємодії, зокрема із медичними закладами. Не менш важливим чинником Котельва вбачає участь батьків у процесі – без продовження роботи вдома прогрес дитини уповільнюється.
У 2023 році центр реалізував проєкт за підтримки Міжнародної організації з міграції за фінансування уряду Канади. Завдяки гранту вартістю близько 930 тис. грн облаштували два сучасні освітні простори: сенсорну кімнату зі світловими та тактильними елементами та кабінет лікувальної фізкультури з повним оснащенням. Сьогодні ці простори активно використовують фахівці, надаючи якісну корекційно-розвиткову допомогу дітям громади.
Плани громади на 2026 рік
За словами секретарки селищної ради Наталії Сідненко, у громаді за кошти місцевого бюджету впровадили 19 базових соціальних послуг. Шелтер, створений ще у 2022 році, і досі залишається заповненим майже повністю. Він став тимчасовим домом для пенсіонерів, людей з інвалідністю, родин із дітьми, яким просто не було куди їхати. Крім того, цим функціонує денний центр соціально-психологічної допомоги для постраждалих від домашнього насильства, з можливістю тимчасового проживання у разі загрози.
Окремим напрямком розвитку стала інклюзія. Інклюзивно-ресурсний центр у громаді забезпечує підтримку дітям з особливими освітніми потребами і їхнім родинам, допомагаючи інтегруватися в навчальний процес і суспільне життя.
Котльва має погляд у майбутнє, що пов’язаний із соціальним захистом. Уже триває будівництво відділення стаціонарного догляду для людей, які потребують постійної допомоги. Це відповідь на дефіцит місць у геріатричних закладах області та на зростання кількості самотніх літніх людей – як місцевих, так і ВПО. Розташування поруч із лікарнею має забезпечити безперервність догляду й медичної допомоги.
Фото Аліни Гончарової
Матеріал створено ГО «ЗМІСТ Полтава» у рамках проєкту «Єднання для громади», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю ГО «ЗМІСТ Полтава» і не обов’язково відображає позицію ІСАР Єднання та Європейського Союзу.