По суті, наше сміття може бути навіть вигідним. Все досить просто, і швидше за все, у Вас вже був подібний досвід. Багато хто з дитинства збирав пляшки й макулатуру, щоб трохи підзаробити. Бо у сучасних реаліях сміття – вже не сміття, а ресурс. І цей ресурс може бути використаний на благо вашої сім’ї, будинку і міста. Про це – нижче.
Чому ми «кіпішуємо»?
Науковці називають проблему сміття не найголовнішою серед екологічних. Навіть не в «топі» (більше тут: https://uk.wikipedia.org/wiki/Планетарні_межі). Хоча для пересічного мешканця слово «екологія» в більшості випадків означає «сміття». Точніше, ці слова пов’язані якимись зв’язками в думках людей, принаймні, про це свідчить мій кількарічний досвід: «Ми займаємося екологічним активізмом» – «А, ну в нас треба робити роздільно збирати сміття, дуже брудно» і т.д.
Тим не менш, сміття (тверді побутові відходи) можуть дійсно становити загрозу для навколишнього середовища і здоров’я людей. Особливо в місцях їх концентрації і неправильного захоронення (сміттєзвалища). Можливо, ви бачили тваринок: пташок, риб, черепах – що наїдаються пластиком, думаючи що це медузи або планктон, а потім вони вмирають з голоду з набитим непотребом шлунком або задушуються.

Крім того, про те як періодична палає наша місцева свалка, і про чудовий вид що відкривається на неї з Білої Альтанки не писав (і не чув) хіба що лінивий.
Як видно з діаграми (я підготував її на основі обласної програми поводження з відходами) майже ¾ відходів в місті продукують у багатоквартирних будинках. Це не дивно, адже більшість людей також проживає в них. Тільки от у мешканців приватної забудови більше можливостей для зменшення кількості сміття, хоча б за рахунок компостування.

При бажанні, майже все сміття можна переробити. Для цього я наведу орієнтовний склад твердих побутових відходів мешканців багатоквартирних будинків Полтави (на основі обласної програми):

Для початку, хотів трохи згадати історії. Навіть археології. По суті археологічні знахідки – це часто сміття, яке лишилося від минулих поколінь. Зовсім не хочу ображати археологів :)
Звертаю Вашу увагу на те, що більша частина рештків від життєдіяльності людей минулого до нас не дійшла. Можливо, хтось знає чому? Відповідь нижче:

Час відрізняється від умов в яких розкладається сміття - чи світить на нього сонце, чи є доступ повітря або води і т.д.
Але наше покоління ймовірно залишить значно більш щедрий «культурний шар», який зможе розповісти наступникам про наш спосіб життя.
Тепер нас буде змушувати закон!
Наразі в Україні сфера поводження з відходами регулюється законом «Про відходи», розпорядженнями міністерств і органів місцевого самоврядування.
На що важливо звернути увагу звичайним мешканцям, те, що з новою редакцією закону роздільний збір буде зобов'язанням усіх громадян.
Цього не потрібно боятися. Насправді, потрібно зробити цей крок попіклувавшись про Землю, точніше про наш комфорт проживання на ній (так-так, по суті все що ми хочемо щоб нам добре жилося, нічого не муляло, наша хата з краю, але тут все таки треба щось зробити) :) .
Де тут гроші?
Те, що сміття може бути грошима, не новина. Зокрема, ще в дитинстві я збирав скляні пляшки і здавав їх, щоб купляти смаколики. У нас в місті є справжня каста людей, які цим займаються. Більше того, виглядає це як світовий тренд. Наприклад в Каїрі, столиці Єгипту, існує одна з найєфективніших в світі схем поводження зі сміттям. Там цілий район міста – Забаллін – місце проживання коптів-християн займається тим, що сортує і переробляє відходи всього мегаполісу. Майже нічого не викидається. Хоча для нас це може виглядати дико. Кому цікаво відео.
Звичайно, я не пропоную так робити, але і для мешканців міста є можливість заробляти на відходах.
Так, уже в Полтаві деякі ОСББ почали збирати вторсировину окремо. Для цього в обладнали самостійно приміщення або ж зацікавлені підприємці надали контейнери для збору ресурсоційної вторсировини (папір, пет-пляшка). Доступ до майданчику – за ключем від під’їзду. Тобто тільки мешканці будинку мають доступ до вторсировини.
У принципі, це система, в якій виграють усі.
Цей принцип працює в багатьох містах України. І наразі виглядає як найкращий варіант роздільного збору відходів.


Як це працює у них?
ОСББ встановлює майданчик (потрібно погоджувати з містом, адже майже в усіх випадках прибудинкова територія не належить ОСББ). Мешканці розділяють відходи за типами, «двірник» або інша особа керує процесом сортування, і по мірі наповнення баків зв’язується з підприємцями, що купують і вивозять вторсировину. Виручені кошти йдуть в бюджет ОСББ, на оплату праці «двірника» або іншим чином як вирішать мешканці.

Ця схема дозволяє як підвищити якість вторсировини для переробки, так і зменшити загальний потік відходів на звалище. Звичайно, не вийде зменшити кількість відходів до нуля. Адже тільки пластиків в побуті ми використовуємо більше десяти. І, як правило, підприємці приймають тільки декілька із них (РЕТ пляшки, плівка стрейч, HDPE пляшки з під миючих засобів і т.д.) тому процес глибокого сортування вимагає певної обізнаності.

Переваги для ОСББ
Звичайно, роздільний збір для ОСББ не є «золотим дном». Хоча здатний приносити кошти, які все одно будуть приємним доповенням для бюджету ОСББ.
Як правило, в Київських ОСББ працює система «мінімальна З/П двірнику + “премії” від здачі відсортованого сміття» або ж з чергуванням і «суботниками» самих мешканців які присвячують свій час досортуванню і здачі-продажу вторсировини. До речі, цей варіант, як свідчить досвід, є гарною активністю для того щоб всі мешканці краще познайомитися один з одним.
Крім того, роздільний збір є іміджевим проектом. Охайний майданчик для поводження з відходами, «такий, як в Європі», безумовно, надасть престижу і сигналізуватиме про продвинутість ОСББ.
Компостування в квартирі?!
Напроблемнішою і, на мою думку, найважливішою категорією відходів є органічні відходи (рештки їжі, і все що є природного походження і має можливість гнити).
З етичної точки зору – ми повинні повернути Землі те, що ми в неї взяли, – повернути родючість, з практичної і економічної точки зору – органіка може займати до 50% і більше об’єму сміття, а на звалищах газ, що виділяється при гнитті, є причиною пожеж, а також «юшка» з органічних відходів забруднює грунтові води.
З іншого боку, переробка органічних відходів в Природі відбувається самостійно. І, в більшості випадків, в домогосподарствах також може відбуватися природно – головне виділити для цього місце, і створити умови.
У приватних домогосподарствах все зрозуміло: із компостними кучами або ямами, мабуть, знайомий кожен, хто має родичів в селі. Але як бути людям, що живуть в квартирах? Тим, хто не має місця просто неба для розміщення подібного об’єкту?
Чекати що централізований окремий збір органічних відходів за зразком «європейського» з’явиться в Полтаві, думаю, прийдеться ще декілька років. Тому тим громадянам хто вже готовий діяти вже, є можливості для його впровадження.
Для того щоб процесс органічного розкладу був більш гігієнічний і міг відбуватися навіть в квартирі (хоча з мого досвіду – краще десь на балконі :)) є спеціальні компостери, в яких цей процес відбувається інтенсивніше і «чистіше» (немає або мало запахів, немає комах і т.д.).
Мені відомі дві подібні системи – вермикомпостування і ЕМ-компостування. Я маю досвід використання обох. Слід звернути увагу на те, що в обох випадках переробляють відходи рослинного походження. Рештки тварин (виключення – яйця) прийдеться все одно викидати або шукати кого ними підгодовувати.
Вермикомпостування використовує для пришвидшення процесу спеціальних «породистих» черв’яків (типу дощових) – каліфорнійських або старателів. Сам компостер можна зробити самостійно або придбати в інтернет-магазинах, прожерливих черв’ячків прийдеться придбати. Після того як «аппарат» запрацює і кількість «працівників» в ньому буде збільшуватися ви зможете ними ділитися з сусідами, брати з собою на дачу чи на рибалку.

В ЕМ-компостері (ЕМ – ефективні мікроорганізми) для переробки органіки використовують спеціальні суміші бактерій що швидко «переїдають» органічні відходи.
Він виглядає гігієнічніше і більшості людей з ними буде працювати приємніше. Хоча потужність, на мою думку, в нього менше за вермикомпостер.

Більше інформації можна знайти в інтернеті.
В обох випадках на виході ви будете отримувати супер-органічне добриво, таке, як продають в квіткових магазинах (наприклад, біогумус). Що з ним робити – справа ваша: використовувати для озеленення прибудинкової території, вирощувати розсаду або «підгодовувати» рослини на дачі чи ж роздавати друзям в обмін на домашнє варення :)
У будь-якому випадку, задоволені залишаться всі. Особливо якщо «курувати» процесом будуть діти – це досить цікава штука.
Нуль відходів, що це таке, і як цього досягти
Як говорить стара приказка «Розумна людина завжди знайде вихід із скрутної ситуації. Мудра в неї не потрапить». Замість того щоб розбиратися в тонкощах сортування можна обрати інший шлях, і просто не купляти сміття. Але про це вже в наступній статті на «ЗМІСТІ».
Сортуй чи помри
Шютка. Сортувати потрібно, це наша відповідальність перед Землею і наступними поколіннями. Ми вже прийшли до цього. Більше того, досвід українців свідчить, що це не тільки можливо, але й вигідно. У нашому місті ОСББ є найкращим майданчиком для запровадження роздільного збору, тим більше, що міська влада декларує намір запровадити роздільний збір і сприяти ініціативам мешканців.
Коли громадяни покажуть зацікавленність і будуть працювати в цьому напрямі, влада вже не відхреститься..
«Що ми самі зробимо, то у нас і буде, так і будем жити».
Графіка Юлії Деркач, Богдана Оженілка, Марини Зевако.