Зелене місто. Зазвичай саме таку оцінку дають гості міста Полтаві. Дійсно, зелені насадження Полтави становлять 14,5% площі міста.

У місті є 21 парк, 37 скверів, 13 бульварів та 6 зелених зон загальною площею 1 тис. 515га. Однак, останнім часом воно потерпає від масового спилювання дерев поза межами зон рекреаційного призначення. Нібито зелені зони ніхто не чіпає, але скорочується кількість дерев на вулицях, територіях підприємств і закладів.

Хаос з дотриманням норм

Монополістом, який займається доглядом за деревами на балансі міста, у Полтаві є комунальне підприємство «Декоративні культури». У 2018 році вони посадили 82 дерева, а спиляли 1 тис. 270.

У 2019 році – 193 посадили, 2 тис. 769 видалили. На кінець травня 2020 посадили 178 дерев, а видалили 479. Тобто з 2018 року Полтава збідніла на 4 тисячі дерев.

Згідно з нормами, що регламентують поводження з зеленими насадженнями, на місці видалених дерев мають садити нові. Але на один саджанець припадає 10 знищених дерев. Тобто, саджанці компенсують лише 10% від зрізаних дерев. Однак треба багато років, щоб дерева стали великими. За умови, що приживуться.

Програми озеленення і боротьби з омелою в Полтаві немає. Інвентаризації у 2020 році не проводили, а на 2021 вона не запланована. Ані управління ЖКГ, ані комунальники не знають кількість аварійних дерев. Хоча наказ Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики №226 від 24.12.2001 містить інструкції щодо інвентаризації зелених насаджень.

У «Декоративних культурах» кажуть, що при проведенні робіт дотримуються усіх норм законодавства, які регламентують догляд за деревами.

Як же комунальники дізнаються, які дерева треба обрізати? Управління ЖКГ регулярно отримує звернення від громадян про аварійні дерева або такі, що заважають. Комісія у складі представників «Декоративних культур», управління ЖКГ та екоінспекції колегіально ухвалює рішення після вивчення ситуації. Це потрібно, щоб не знищити здорові дерева.

Чому ж при дотриманні норм кількість дерев меншає? Комунальники називають кілька причин:

Іншими словами, у Полтаві питання зелених насаджень вирішується хаотично, безсистемно. При цьому часто знищують візуально здорові дерева, в той час, як уражені омелою чи аварійні досі стоять. До відсутності планування додається «обізнаність» і самочинство людей. 

Проблема зелених насаджень у населених пунктах походить від ставлення до дерев і кущів, як до суто естетичного елементу чи ресурсу. Мовляв, дерев багато, якщо спиляти одне (десяток), гірше не буде, нові виростуть. До того ж знищення дерев обумовлюють благородними цілями: «омолоджуючою обрізкою», убезпечення людей та майна від падіння гілок чи стовбурів.

Зелені насадження як важливу складову урбаністичного простору не враховують при ремонті вулиць чи будівництві. Їх зрізують як щось непотрібне, те, що заважає. У суспільстві немає усвідомлення надзвичайної корисності зелених насаджень і сприйняття у якості елементу благоустрою.

У чому полягає важливість дерев та кущів для міста?

Інноваційні підходи до планування простору населених пунктів включають використання дерев, кущів, квітників, ліан. Живі паркани стають заміною традиційним огорожам і розмежовують території різного призначення.

Дерева вздовж доріг впливають на безпеку руху. Результати досліджень вказують на те, що на ділянках дороги з деревами-орієнтирами рух транспорту повільніший, аніж на «голих» ділянках.

Проблема зелених насаджень притаманна багатьом містам України. Активісти й дослідники цього питання вказують на однакові причини такої ситуації.

Бідою населених пунктів стало повальне кронування – обрізання аварійних, уражених омелою та «зайвих» гілок для формування «правильної крони». Фактично дерева позбавляють майже усіх гілок, залишаючи лише стовбури. Крім того, що стовбури позбавлені естетичного смаку, таке «кронування» – неправильне. Усе тому, що спили треба обробляти. Якщо такого не робити, дерево псується, гниє і врешті решт за кілька років стає аварійним.

У Полтаві керуються застарілими методами догляду за деревами й кущами, які були актуальні 30-40 років тому. У світі панують інші підходи, які розглядають зелені насадження як невіднятний елемент міського простору. У нашому місті не вистачає спеціалістів із сучасним підходом до питання зелених зон саме на профільних управлінських посадах.

До цього додається монополізація галузі. Конкуренції «Декоративним культурам» у Полтаві немає. Там, де немає конкуренції, неодмінно знижується якість робіт. Крім того, ця галузь закрита, а до рішень щодо долі зелених насаджень не залучають екологічні організації, екоактивістів тощо.

Разом з відсутністю будь-якого плану в цій галузі маємо картину, де зелений фонд потерпає від існуючої системи господарювання. Чи може головною метою «озеленення» є деревина? Куди вона зникає після санітарних заходів комунальників?

Хай там як, але полтавці бачать результат такого підходу: на вулицях і дворах зникають дерева.

За прикладами раціонального підходу щодо зелених насаджень не треба їхати до Європи. Вони знаходяться поруч. Деякі українські міста вже реалізують програми озеленення.

У Пирятині рік тому посадили 800 дерев у межах проєкту «Дерева для птахів». Для збільшення зеленого фонду згуртувалися благодійний фонд Peli can live, громадськість і місцева влада. Гроші на придбання саджанців (90 тис. грн) збирали спільнокоштом, частину надали спонсори.

«Дерева для птахів» – проєкт, що передбачає озеленення населеного пункту і його околиць, відновлення лісосмуг та турботу про екосистему. Відбирали для саджання такі дерева, які корисні для птахів. До акції залучили дітей, адже проєкт полягає не тільки в озелененні, а й у просвітництві. Саджання дерев – це елемент екоосвіти й виховування відповідального ставлення до природи.

У великому промисловому Запоріжжі місцева влада усвідомила важливість збереження й збільшення зелених зон. Тому розробили програму «Зелене місто», яку включили до Стратегії розвитку міста на 2019–2029 роки.

У межах програми інвентаризують усі зелені зони та дерева задля ефективного догляду за ними. Цьому сприятиме розвиток комунального ремонтно-будівельного підприємства «Зеленбуд», матеріально-технічну базу якого увідповіднюватимуть до сучасних вимог утримання та догляду за зеленими насадженнями.

У Запоріжжі налічується 847 га зелених зон (без урахування острова Хортиця). Завдяки створенню нових парків, скверів, бульварів, вуличних зелених насаджень по місту, озелененню територій навчальних та медичних закладів загальну площу збільшать у два рази — до 1 тис. 670 га.

Крім того, зеленими насадженнями укріплять береги водойм. У проектуванні нових та під час ремонту старих зелених зон використовуватимуть нові методи ландшафтного дизайну (вертикальне озеленення, мобільні системи озеленення, екопарковки на газонах).

Що робити, щоб Полтава залишалася «зеленим містом»?

Головна ж умова – зацікавленість міської влади.