Життя після війни: чого не вистачає захисникам та як полтавський центр «Ветеран» допомагає адаптації

Під час повномасштабної війни потреба у фізичній та психологічній реабілітації воїнів стоїть особливо гостро. Чинні військовослужбовці та демобілізовані потребують допомоги, аби відновлювати здоров’я, не втрачати зв’язку з суспільством та мати змогу самореалізуватися.

Перешкодою для цього є несформованість інфраструктури для ветеранів, які повертаються до цивільного життя. Тилові області, до яких належить Полтавщина, працюють над розбудовою системи, яка допомагатиме воїнам в адаптації. 

Медична реабілітація належить до ключових складових реінтеграції захисників. Одним із місць її реалізації на Полтавщині є центр «Ветеран». Зараз там повністю оновлюють реабілітаційне відділення, спроєктоване з дотриманням вимог інклюзивності.

ЗМІСТ поспілкувався з ветеранами, керівництвом медзакладу та обласною владою про розбудову інфраструктури для адаптації військовослужбовців до цивільного життя.

У центрі «Ветеран» проходять лікування й реабілітацію воїни з різних областей. Серед них – військовослужбовець 831-ї бригади тактичної авіації Павло Клименко.

Торік у березні захисник дістав контузію з розривом барабанних перетинок, а також струс головного мозку, виконуючи бойові завдання на аеродромі Старокостянтинів. З огляду на це він потребує регулярних курсів відновлення. 

У центрі «Ветеран» військовий проходить реабілітацію опорно-рухового апарату, отримує психологічну підтримку. Лікується в стоматолога, уролога, травматолога, невропатолога. Захисник втретє приїхав на відновлення до Полтави. 

Після перемоги захисник планує піти на заслужений відпочинок і взяти участь у програмі «Помічник ветерана», аби допомагати військовослужбовцям повертатися до цивільного життя.

Полтавець Дмитро Устименко втратив ногу в боях на сході України. Зараз ветеран відновлюється й проходить протезування в Національному реабілітаційному центрі у Львові. 

До повномасштабної війни захисник працював в охоронній сфері, а згодом – в ІТ-департаменті однієї з всеукраїнських компаній. 24 лютого зустрів на заході України у відрядженні, а провів у дорозі до Полтавщини. 

Перші спроби Дмитра Устименка мобілізуватися провалилися: разом із друзями він ходив до військкомату, отримував відмови й чекав на дзвінки. За кілька тижнів чоловік дістав пропозицію бути оператором БПЛА й на початку квітня вже виконував бойові завдання на Сумщині, а згодом – на Харківщині та Донеччині.

Поранення Дмитро Устименко дістав у Бахмутському районі 1 лютого. Він мав завезти побратимів на позицію, а під час виходу його атакував ПТУР. Протитанкова керована ракета маневрувала й переслідувала військового, аж поки не влучила в землю поблизу. Унаслідок поранення він отримав осколкові ураження лівої ноги, живота й зони тазу. Частково постраждала також права нога.

Захисник пройшов 8 операцій. Відновлення починав поступово: індивідуально займався з реабілітологами, згодом почав відвідувати групові заняття, розпрацьовувати суглоби й ставати на милиці. Зараз Дмитро Устименко навчається ходити на протезі. 

Ситуація з пересуванням ускладнюється взимку через слизькі поверхні нечищених тротуарів і доріг. Проблем додає й мокра підлога, особливо коли для пересування використовують крісло колісне або милиці. Дмитро Устименко говорить, що в останньому випадку покриття відіграє надважливу роль, адже, аби втратити рівновагу, достатньо мінімальної вологи.

Протез допомагає повертатися до активного життя воїнам, які втратили кінцівки, проте для безпечного пересування з його допомогою потрібні пристосовані громадські простори. В Україні ця інфраструктура зараз на етапі формування, а подекуди спроби впровадити інклюзивність виявляються суто декларативними.

Центр «Ветеран» у Полтаві є місцем відновлення для військовослужбовців, які потребують регулярних курсів реабілітації. Він постав за підсумком реорганізації. Раніше заклад був госпіталем для ветеранів війни, проте мав досить обмежену матеріальну базу й доступ до сучасної діагностики й вузькоспеціалізованих фахівців.

З липня цьогоріч центр працює в складі обласної лікарні імені Скліфосовського. Заклад має 110 ліжок, майже половина з яких припадає на реабілітаційне відділення:

Також заклад має амбулаторно-діагностичне відділення, де пацієнтів консультують вузькі фахівці.

Центр має договори з Національною службою здоров’я за Програмою медичних гарантій, які передбачають реабілітацію в стаціонарних та амбулаторних умовах коштом держави, тож військові за неї не сплачують. З січня по листопад цьогоріч таку допомогу отримали 514 пацієнтів.

У вересні медзаклад розпочав оновлення приміщень центру відновного лікування за програмою Recovery, яку фінансує фонд Віктора Пінчука. Корпус, де він розташований, зведений у 1987 році, тож зараз його частково переплановують та пристосовують до сучасних будівельних норм з вимогами доступності. 

На час ремонту відділення працює в іншому місці, а надання допомоги військовим триває.

Запит суспільства на інклюзивність публічних просторів існував до повномасштабної війни, проте саме під час неї він загострився. Військові й цивільні після поранень, маломобільні групи населення потребують безбар’єрності, аби мати рівні можливості користуватися громадськими місцями. 

Пристосування середовища життя до потреб різних груп людей має відбуватися одночасно в різних напрямках, зокрема в медичній сфері. 

У закладі для ветеранів працює мультидисциплінарна команда, яка займається реабілітацією пацієнтів. До неї входять лікарі фізично-реабілітаційної медицини та спеціалісти з реабілітації. Також за потреби залучають фахівців, яких індивідуально потребують хворі.

Завідувачка центру відновного лікування Світлана Гриценко каже, що в роботі медики спираються на методи доказової медицини й беруть до уваги побажання та мету пацієнтів: 

Основні напрямки реабілітації в центрі – ортопедична й неврологічна, що допомагають пацієнтам повернути втрачені рухливість та чутливість кінцівок.

Над реабілітацією й соціальною адаптацією військових у закладі працюють:

Відтоді, як заклад увійшов до структури обласної лікарні, розширилися його спроможності з обстеження хворих і надання високоспеціалізованої допомоги.

Медиків центру також консультують щодо інфекційного контролю, який впроваджують для запобігання розповсюдженню внутрішньолікарняних інфекцій. Цей напрям охоплює від обробки рук, прибирання приміщень, добору деззасобів до контролю за використанням антибіотиків.

У центрі «Ветеран» ремонт відділення відновного лікування здійснюють за принципом доступності. 

Доказова реабілітація передбачає активну участь людини в процесі. Разом із тим, під час відновлення втрачених функцій пацієнти мають зберігати контроль над певною частиною власного побуту. Ступінь самостійності в цьому значною мірою залежить від пристосованості середовища до потреб маломобільних людей.

Завідувачка центру «Ветеран» Світлана Левченко говорить, що в оновленому відділенні реабілітації закладу передбачені широкі отвори дверей, щоб можна було заїхати на кріслі колісному, а також спеціальне покриття, аби не підлога не була ковзкою. Коридори обладнають поручнями. Санітарні кімнати в кожній палаті облаштовують з урахуванням вимог інклюзивності: з достатнім обсягом простору й доступними душовими та вбиральнями.

Зали для відновних процедур розташують на першому поверсі. За проєктом, центр відновного лікування матиме:

Тренажери й медична апаратура для реабілітації, якою буде оснащене відділення, дозволить повністю та частково відновлюватися пацієнтам після мінно-вибухових травм, повертати втрачені функції рук та ніг.

На другому й третьому поверсі корпусу облаштують палати. У приміщеннях встановлюють кондиціонери для комфорту влітку, монтують нову систему опалення, освітлення й вентиляції. 

В усіх палатах буде звукоізоляція та утеплена підлога без порогів. Для пацієнтів працюватиме кнопка виклику медсестри, бра та розетка біля кожного ліжка. 

Завершення ремонту центру відновного лікування заплановане на лютий 2024 року.

Реалізовані останнім часом проєкти будівництва на Полтавщині виконують за новими нормами, які діють з 2019 року й передбачають впровадження безбар’єрності. Вони поширюються на проєктування, нове будівництво та оновлення наявних житлових та громадських будівель. Норми передбачають також їхнє пристосування з урахуванням потреб маломобільних груп населення.

ЗМІСТ звернувся до Полтавської обласної військової адміністрації, аби отримати інформацію щодо перспектив інклюзивного середовища на Полтавщині: реалізованих проєктів і бачення розвитку інфраструктури на найближчі роки. 

У 2018-2022 роках на Полтавщині за новими будівельними нормами звели 26 нових амбулаторій загальної практики сімейної медицини та оновили 8 приймальних відділень лікарень у Кременчуці, Горішніх Плавнях, Лубнах, Миргороді, Гадячі, Полтаві та Хоролі. 

Доступними для людей з інвалідністю є новий корпус обласного кардіодиспансеру, будівля Центру надання адміністративних послуг в Полтаві, обласна філармонія, спорткомплекс «Акварена» та модульне містечко для ВПО. Полтавщиною курсує інклюзивний приміський електропоїзд. 

Також в області відкрили гінекологічні кабінети безбар’єрного доступу. У 9 школах завершили ремонт протирадіаційних укриттів, які облаштовані згідно з вимогами щодо доступності.

У спортивних закладах на Полтавщині для ветеранів доступна фізкультурно-спортивна реабілітація. Безкоштовні тренування доступні у визначені для занять соціальні години. Перелік закладів у громадах, графіки відвідувань та контакти можна знайти тут.

Щодо перспектив інклюзивного середовища обласна військадміністрація повідомила, що разом із місцевою владою здійснює моніторинг стану безбар’єрності територій та будівель соціальної сфери, спорту, транспорту та оцінює доступність їхніх послуг для людей з інвалідністю та маломобільних груп населення.

У громадах створили мережу комітетів з питань інклюзивності. При ОВА планують започаткувати регіональну Раду безбарʼєрності, до роботи якої залучать обласний комітет доступності, представників місцевої влади та начальники районних військадміністрацій, а також представники архітектурних і будівельних спілок та поліції.

Обкладинка Юлії Сухопарової

Цей матеріал є частиною спецпроєкту про відновлення України. Проєкт реалізовано ГО «Інтерньюз-Україна» за підтримки Посольства США в Україні. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.